ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Дайте визначення іменника як частини мови.

2. На основі яких ознак слова об’єднуються в клас іменників?

3. У чому полягає категорійне значення іменника? Розмежуйте поняття “предмет” і “предметність”.

4. Охарактеризуйте морфологічні засоби вираження предметності (категорія істоти / неістоти, роду, числа, відмінка).

5. Охарактеризуйте особливості синтаксичних спроможностей іменника.

6. Дайте характеристику способам творення іменників.

7. Розкрийте значення лексико-граматичної категорії істот і неістот.

8. За якими ознаками розрізняються власні та загальні іменники? Наведіть приклади переходу іменників із власних назв у загальні й навпаки.

9. За якими ознаками розрізняють конкретні й абстрактні іменники?

10. Які основні засоби вираження категорії збірності в іменниках? Які граматичні ознаки властиві збірним іменникам?

11. Якими ознаками характеризуються іменники, що мають матеріально-речовинне значення?

12. Чим зумовлені випадки переходу іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого.

Наведені нижче іменники поставте у формі називного, родового і знахідного відмінків множини. Визначте, які з них відмінюються, як іменники – назви істот, а які – як назви неістот. Поясніть причини такого вживання. Зі словами, які можуть відмінюватися і як істоти, і як неістоти, складіть речення.

Русалка, вовк, загін, трава, армія, цвіркун, дівчина, коса, Зевс, супутник, товариш, змій, молодняк, небіжчик, Перун, лисиця, дівчатко, молоко, учитель, мавка, бактерія, береза, молодик, натовп, череда, озеро, визволитель, село, хлібороб, ранок, лісовик.

Розподіліть іменники на дві групи: конкретні й абстрактні назви. Вкажіть, які іменники з конкретним значенням можуть уживатися в абстрактному значенні й навпаки. Складіть із ними речення.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒