Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Ситуаційні задачі (Оториноларингологія) 6 страница



 

E.

Лівосторонній хронічний катар середнього вуха.

 

188.

У хворого, 32 років, потьмарення свідомості, мають місце менінгеальні знаки, біль у правому вусі, зниження слуху. Правостороннім гострим середнім гнійним отитом хворіє на протязі 5 днів. Завдання: встановити діагноз.

 

 

A.

Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений тромбозом сигмовидного синуса.

 

B.

Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений абсцесом мозку.

 

C.

Правосторонній гострий катаральний середній отит, ускладнений менінгітом.

 

D. *

Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений менінгітом.

 

E.

Правосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений абсцесом правої скроневої частки головного мозку.

 

189.

В ЛОР-відділення доставлено хворого, 43 років, зі скаргами на гнійні виділення з лівого вуха, головний біль, зниження слуху, які з(явилися 8 днів тому. Два дні тому підвищилась температура до 400 С, виникла лихоманка. Об(єктивно: загальний стан хворого середньої важкості. Шкірні покриви бліді, пульс 100 ударів на 1 хв, ритмічний. Відмічається біль при пальпації по передньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м(яза. У ділянці заднього краю лівого соскоподібного відростка відзначається припухлість і біль при пальпації. У лівому зовнішньому слуховому ході гнійні виділення, барабанна перетинка різко гіперемована, в центрі її щілиноподібна перфорація, через яку виділяється гні ритмічно з пульсом. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений мастоїдитом і абсцесом лівої скроневої частки головного мозку.

 

B.

Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений менінгітом.

 

C.

Загострення лівостороннього гострого середнього гнійного мезотимпаніту, ускладнений мастоїдитом, тромбозом сигмоподібного синуса, сепсисом.

 

D. *

Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений мастоїдитом, тромбозом сигмоподібного синуса, отогенним сепсисом.

 

E.

Лівосторонній гострий середній гнійний отит, ускладнений абсцесом мозочка.

 

190.

Хвора, 46 років, з дитинства хворіє на хронічний правосторонній гнійний середній отит. Напередодні у хворої зненацька порушилась мова, ослабла ліва рука і нога, було блювання. Об(єктивно: легка регідність потиличних м(язів, моторна і сенсорна афонія, лівосторонній геміпарез. Пульс – 50 ударів за 1 хвилину, ритмічний. Температура тіла 37, 50 С. Отоскопія: в правому зовнішньому слуховому ході гнійні виділення з неприємним запахом. В задньо-верхньому квадранті барабанної перетинки виявлена крайова перфорація барабанної перетинки. Інші ЛОР-органи без змін. Слух на ліве вухо різко знижений. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

Правосторонній хронічний гнійний епімезотимпаніт, ускладнений абсцесом правої скроневої частки мозку.

 

B.

Правосторонній хронічний гнійний мезотимпаніт, ускладнений абсцесом лівої скроневої частки мозку.

 

C.

Правосторонній хронічний гнійний мезотимпаніт, ускладнений абсцесом правої скроневої частки мозку.

 

D.

Правосторонній хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений абсцесом лівої скроневої частки мозку.

 

E. *

Правосторонній хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений абсцесом правої скроневої частки мозку.

 

 

191.

 Хворий, 42 років доставлений в ЛОР-відділення машиною швидкої допомоги у важкому стані. На запитання відповідає важко, загальмований. Непокоїть сильний головний біль, гноєтеча з правого вуха. Температура тіла 39, 60 С. Виражена ригідність потиличних м(язів, позитивний симптом Керніга з двох сторін. Вогнищевої симптоматики ураження ЦНС немає. Очне дно без особливостей. Зі слів дружини відомо, що хворий протягом двох тижнів після грипу скаржився на незначний біль у правому вусі, гноєтечу з нього, підвищену температуру тіла до 37, 50 С. Не лікувався. Погано чує з дитинства, перехворів скарлатиною. Періодично спостерігався у отоларинголога у зв(язку з хронічним гнійним отитом. Напередодні ввечері головний біль різко посилився, підвищилася температура тіла, спостерігалися короткочасні періоди втрати свідомості. При отоскопії: в правому зовнішньому слуховому ході невелика кількість гнійних виділень з різким неприємним запахом, Барабанна перетинка почервоніла, В наявності перфорація в задньо-верхньому квадранті, є хід в аттик, визначається холестеатома. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

Правосторонній гострий катаральний середній отит, ускладнений гнійним менінгітом.

 

B.

Правосторонній гострий гнійний середній отит, ускладнений гнійним менінгітом.

 

C.

Загострення правостороннього хронічного гнійного епімезотимпаніту з холестеатомою, ускладненого гнійним менінгітом.

 

D.

Загострення правостороннього хронічного гнійного мезотимпаніту з холестеатомою, ускладненого гнійним менінгітом.

 

E. *

Загострення правостороннього хронічного гнійного епітимпаніту з холестеатомою, ускладненого гнійним менінгітом.

 

192.

Хворий, 32 роки, скаржиться на різкий біль у правому вусі, значні гнійні виділення з нього, підвищення температури тіла до 38, 5 °С, запаморочення, зниження слуху. Хворіє 5-й день. Об’єктивно: спонтанний горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм при погляді вправо і прямо, під час ходьби відхиляється ліворуч, в позі Ромбсрга падає ліворуч. Шепітну мову правим вухом сприймає біля вушної раковини, лівим — з відстані 5 м. Дані отоскопії: у правому слуховому ході слизисто-гнійний вміст, пульсуючий рефлекс, барабанна перетинка гіперемована, набрякла, інфільтрована. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

Гострий правобічний середній катаральний отит.

 

B.

Тимпаносклероз.

 

C.

Правосторонній хронічний гнійний епітимпаніт.

 

D.

Правосторонній хронічний гнійний мезотимпаніту.

 

E. *

Гострий гнійний перфоративний середній отит праворуч, ускладнений гострим дифузним серозним лабіринтитом

 

193.

У хворого, 40 років, на фоні загострення правостороннього хронічного гнійного середнього отиту, з(явився сильний головний біль, переважно в потиличній ділянці, запаморочення. Під час обстеження визначено: хворий млявий, на запитання відповідає неохоче, лежить на стороні правого вуха. Шкірні покриви бліді, з сіруватим відтінком, пульс 54 удари за 1 хв. Температура тіла 38, 40 С. Отоскопія: в правому зовнішньому слуховому ході гнійні виділення, барабанна перетинка гіперемована, в задньо-верхньму квадранті її визначається крайова перфорація. Визначається болючість при пальпації в правій завушній ділянці та під час перкусії потиличної кістки. Слух на праве вухо відсутній. Визначається горизонтальний ністагм при погляді вправо. Адіадохокінез справа. При виконанні пальце-носової і колінно-п(яткової проб – інтенцій не тремтіння. В позі Ромберга відхилення вправо. При зміні положення голови напрямок падіння не змінюється. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

Загострення правостороннього хронічного гнійного мезотимпаніту, ускладненого дифузним гнійним лабіринтитом.

 

B.

Загострення правостороннього хронічного гнійного епітимпаніту, ускладненого дифузним гнійним лабіринтитом.

 

C.

Загострення правостороннього хронічного гнійного епімезотимпаніту, ускладненого абсцесом мозочка.

 

 

D.

Загострення правостороннього хронічного гнійного мезотимпаніту, ускладненого абсцесом мозочка.

 

E. *

Загострення правостороннього хронічного гнійного епітимпаніту, ускладненого абсцесом мозочка.

 

194.

Хвора, 56 років, госпіталізована до ЛОР-відділення зі скаргами
на запаморочення, хиткість під час ходьби, слизисто-гнійні виділення
з правого вуха. Хворіє на хронічний середній отит протягом 20
років. Два дні тому назад збільшились слизисто-гнійні виділення з
неприємним запахом у правому зовнішньому слуховому ході,
вперше з’явились запаморочення та хиткість ходи. Дані отоскопії:
у зовнішньому слуховому ході праворуч слизисто-гнійні виділення
з неприємним запахом, барабанна перетинка рожева з крайовою
перфорацією в передньоверхньому квадранті. Виявлена позитивна
фістульна проба, горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм під
час погляду вправо. Під час ходьби відхиляється вліво, в позі
Ромберга падає вліво. Завдання: встановити попередній діагноз.

 

A.

Правосторонній гострий гнійний середній отит.

 

B.

Правосторонній адгезивний середній отит.

 

C.

Правосторонній хронічний гнійний епімезотемпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом.

 

D.

Правосторонній хронічний гнійний мезотемпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом.

 

E. *

Загострення хронічного гнійного епітимпаніту праворуч, ускладненого гострим серозним обмеженим лабіринтитом

 

195.

Хвора, 45 років, скаржиться на біль у лівому вусі, значні гнійні виділення, зниження слуху, підвищення температури тіла до 37, 7 °С. Страждає на гноєтечу з лівого вуха після перенесеного в дитинстві кору. Неодноразово лікувалась амбулаторно і стаціонарно. Два тижні тому хвора застудилась, і процес у вусі загострився. Дані отоскопії: у зовнішньому слуховому ході зліва значна кількість гною з неприємним запахом, барабанна перетинка тотально зруйнована, грануляції на медіальній стінці барабанної порожнини, у верхніх відділах — білі епідермальні маси. Слизова оболонка барабанної порожнини гіперемована. Лівий соскоподібний відросток звичайної форми. Інші ЛОР-органи без змін. Завдання: встановити попередній діагноз.

 

A.

Лівосторонній гострий гнійний середній отит.

 

B.

Лівосторонній адгезивний середній отит.

 

C.

Лівосторонній хронічний гнійний мезотемпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом.

 

D.

Лівосторонній хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений обмеженим лабіринтитом.

 

E. *

Загострення хронічного лівобічного гнійного епітимпаніту ускладненого холестеатомою, що нагноїлася, грануляціями, карієсом кістки середнього вуха

 

196.

Хвора, 54 років, скаржиться на гноєтечу з правого вуха протягом багатьох років, зниження слуху. Пацієнтка багато лікувалась амбулаторно і стаціонарно. Хворій було запропоновано хірургічне лікування, від якого вона відмовилась. Дані отоскопії: у правому вусі — незначна кількість гнійних виділень із неприємним запахом, крайовий дефект барабанної перетинки в задньоверхньому квадранті. Шепітну мову правим вухом сприймає з відстані 1, 5 м, лівим — 6м. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

тимпаносклероз.

 

B.

правосторонній адгезивний середній отит.

 

C.

хронічний правобічний гнійний мезотимпаніт.

 

D.

хронічний правобічний гнійний епімезотимпаніт.

 

E. *

хронічний правобічний гнійний епітимпаніт

 

 

197.

Хворий, 46 років, скаржиться на гнійні виділення з лівого вуха, знижений слух. Хворіє 7 років. Неодноразово лікувався в стаціонарі та амбулаторно. Дані отоскопії: в лівому зовніпшьому слуховому ході — слизисто-гнійні виділення; ниркоподібний дефект барабанної перетинки в нижніх квадрантах, навколо якого є залишок барабанної перетинки; слизова оболонка барабанної порожнини гіперемована, набрякла. Інші ЛОР-органи без істотних змін. Шепітну мову правим вухом сприймає з 6 м, лівим — з 3 м. Завдання: встановити діагноз, призначити лікування.

 

A.

гострий рецидивуючий лівобічний гнійний середній отит. Лікування консервативне: протизапальна терапія, проми_вання вуха антисептиками, фізіотерапевтичне лікування.

 

B.

хронічний лівобічний гнійний епімезотимпаніт. Лікування консервативне: протизапальна терапія, промивання вуха антисептиками, фізіотерапевтичне лікування.

 

C.

дифузний гнійний лабіринтит. Лікування консервативне: протизапальна терапія, сечогінні засоби, парацентез.

 

D.

хронічний лівобічний гнійний епітимпаніт. Лікування оперативне: загально порожнинна операція.

 

E. *

хронічний лівобічний гнійний мезотимпаніт. Лікування консервативне: протизапальна терапія, промивання вуха антисептиками, фізіотерапевтичне лікування

 

198.

У хворого визначають спонтанний ністагм II ступеня, направлений вправо, у позі Ромберга він падає вліво. У разі зміни положення голови змінюється напрямок падіння пацієнта відповідно у бік лівого вуха. Флангова хода в обидва боки непорушена. Знижений слух на праве вухо. Завдання: визначити тип вестибулярного синдрому, який спостерігається у хворого.

 

A.

вегетативний синдром

 

B.

периферійний вегетативний синдром

 

C.

загальний вестибулярний синдром

 

D.

центральний вестибулярний синдром

 

E. *

периферійний вестибулярний синдром

 

199.

У призивній комісії кандидату у військово-льотне училище проведено дослідження отолітової реакції. З’явилась блідість шкірних покривів, нудота. Обстежуваний вкрився холодним потом. Завдання: вказати ступінь вегетативної реакції у обстежуваного, визначити придатність обстежуваного до льотної служби.

 

A.

V ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний.

 

B.

IV ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний.

 

C.

III ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний.

 

D.

I ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби придатний.

 

E. *

II ступінь вегетативної реакції, обстежуваний до льотної служби не придатний

 

200.

Хворий скаржиться на періодичні запаморочення, гнійні виділення з правого вуха. Після натискування на козелок правого вуха у нього з’явився ністагм у цей бік. Завдання: вказати назву цієї проби, пояснити, про що вона свідчить.

 

A.

проба Люшера-Звислоцького, вказує на наявність супракохлеарних розладів слухової функції.

 

B.

пресорна проба, вказує на наявність фістули в передньому півколовому каналі.

 

C.

пресорна проба, вказує на наявність фістули в задньому півколовому каналі.

 

D. *

калорична проба, вказує на рух ендолімфи

 

E.

пресорна проба, вказує на наявність фістули в горизонтальному півколовому каналі.

 

201.

Хворий, 27 років, звернувся зі скаргами на зниження слуху на ліве вухо, шум у вусі. Під час обстеження у вусі виявлено сірчану пробку. Завдання: визначити тип приглухуватості

 

A.

Барабанна приглухуватість.

 

B.

Вушна приглухуватість.

 

C. *

Кондуктивна приглухуватість

 

D.

Змішана приглухуватість.

 

 

E.

Сенсоневральна приглухуватість.

 

202.

Хворий, 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на гноєтечу з правого вуха та асиметрію обличчя. Під час огляду відмічається опущення правого кута рота, згладжсність носогубної складки з цього ж боку. У відповідь на прохання заплющити очі хворий нещільно заплющує праве око. Під час отоскопії у зовнішньому слуховому ході визначають рідкі гнійні виділення. Після туалету зовнішнього слухового ходу оглянута барабанна перетинка, яка гіперемована, інфільтрована, дещо випинається. У центрі відзначається невеличка перфорація, з якої виділяються краплі гною в такт пульсу. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

правосторонній гострий катаральний середній отит.

 

B.

фурункул зовнішнього слухового ходу.

 

C.

хронічний гнійний епітимпаніт, ускладнений лабіринтитом.

 

D.

хронічний гнійний мезотимпаніт, ускладнений парезом лицевого нерва.

 

E. *

гострий правобічний середній отит, ускладнений парезом лицевого нерва

 

203.

Дитина, 8 місяців, хворіє на ГРВІ протягом тижня, в останні два дні стала неспокійною, часто плаче, киває головою з боку на бік, тягнеться ручкою до правого вуха, відмовляється брати груди. Температура тіла 39, 2 °С. Під час розпитування матері встановлено, що в дитини були короткочасні судоми, багаторазове блювання, пронос. Під час отоскопи — права барабанна перетинка почервоніла, випинається, контури її не визначаються, натискання на козелок болюче. Відмічається ригідність потиличних м’язів. Завдання: встановити діагноз, визначити раціональну лікувальну тактику.

 

A.

гострий правобічний мірингіт, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматич_на та місцева терапія.

 

B.

гострий правобічний гнійний середній отит, проведення антибактеріальної, дезінтоксикаційної, дегідратаційної, симптоматичної терапії.

 

C.

фурункул зовнішнього слухового ходу, розкриття фурункулу, антибактеріальна та місцева терапія.

 

D.

гострий правобічний зовнішній дифузний отит, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматична та місцева терапія.

 

E. *

гострий правобічний гнійний середній отит, менінгізм, парацентез і проведення антибактеріальної, дезінтоксикаційної, дегідратаційної, симптоматичної терапії

 

204.

Хвора, 32 років, скаржиться на сильний біль у правому вусі, що віддає в зуби, скроню, закладеність вуха, головний біль, підвищення температури тіла до 37, 8 °С. Хворіє 3-й день, захворюванню передував нежить. Об’єктивно: вушна раковина не змінена, зовнішній слуховий хід вільний, барабанна перетинка почервоніла, інфільтрована, випинається, контури не визначаються. Пальпація козелка та соскоподібного відростка безболісна. Шепітну мову сприймає правим вухом з відстані 1 м, а розмовну — з 3 м. Завдання: встановити попередній діагноз, визначити раціональну лікувальну тактику.

 

A.

гострий правобічний гнійний середній отит ускладнений мастоїдитом, антибактеріальна, дезінтоксикаційна, гіпосенсибілізувальна терапія, тимпанопункція.

 

B.

гострий правобічний сальпінгіт, антибактеріальна, симптоматична та місцева терапія.

 

C.

гострий правобічний мірингіт, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматична та місцева терапія.

 

D.

гострий правобічний зовнішній дифузний отит, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматична та місцева терапія.

 

E. *

гострий правобічний гнійний середній отит, антибактеріальна, дезінтоксикаційна, гіпосенсибілізувальна терапія, тимпанопункція, а за необхідності - парацентез

 

 

205.

Хвора, 35 років, скаржиться на біль, який посилюється під час жування і відкривання рота. Хворіє 2 дні, захворювання пов’язує з видаленням сірки з вуха шпилькою. Об’єктивно: вушна раковина не змінена, під час натискування на козелок виникає різкий біль, пальпація завушної ділянки безболісна; під час отоскопії визначається гіперемія та дифузна інфільтрація шкіри зовнішнього слухового ходу, більш виражена в перетинчасто-хрящовому відділі, барабанна перетинка гіперемована по краю, слух не порушений. Завдання: встановити діагноз, призначити лікування.

 

A.

екзема зовнішнього вуха, антибактеріальна та місцева терапія.

 

B.

перихондрит, антибактеріальна, симптоматична та місцева терапія.

 

C.

гострий гнійний середній отит, гіпосенсибілізувальна, симптоматична та місцева терапія.

 

D.

фурункул зовнішнього слухового проходу, оперативне.

 

E. *

зовнішній дифузний отит, антибактеріальна, гіпосенсибілізувальна, симптоматична та місцева терапія

 

206.

Хворий на хронічний правобічний гнійний епітимпаніт скаржиться на запаморочення, відхилення вліво під час ходьби. У позі Ромберга падає вліво. У разі зміни положення голови змінюється напрямок падіння хворого. Під час огляду виявлено горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм при погляді вправо. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

Хронічний правобічний гнійний епітимпаніт, ускладнений мастоїдитом.

 

B.

Хронічний правобічний гнійний епімезотимпаніт, ускладнений лабіринтитом.

 

C.

Хронічний правобічний гнійний епітимпаніт, ускладнений холестеатомою.

 

D.

Хронічний гнійний мезотимпаніт

 

E. *

Хронічний правобічний гнійний епітимпаніт, ускладнений лабіринтитом

 

207.

Хворий скаржиться на запаморочення, відхиляється вправо під час ходьби по прямій. Флангова хода не порушена. Під час огляду виявлено дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм тільки у разі погляду вліво. Завдання: вказати ступінь ністагму.

 

A.

V ступінь ністагму.

 

B. *

І ступінь ністагму

 

C.

VI ступінь ністагму.

 

D.

III ступінь ністагму.

 

E.

II ступінь ністагму.

 

208.

Хворий, 40 років, страждає лівостороннім хронічним гнійним епітимпанітом тривалий час. В останній час скаржиться на запаморочення, відхилення вправо під час ходьби. В позі Ромберга похитування вправо. При зміні положення голови змінюється напрямок падіння хворого. В наявності горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм при погляді вліво. Завдання: встановити діагноз.

 

A.

Хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений абсцесом мозочка

 

B.

Хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений менінгогенним лабіринтитом

 

C.

Хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений дифузним гнійним лабіринтитом

 

D.

Хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнений дифузним серозним лабіринтитом

 

E. *

Хронічний правосторонній гнійний епітимпаніт, ускладнення обмежене лабіринтитом

 

209.

Хворий, 39 років, нестійкий в позі Ромберга (падає вправо), в наявності спонтанний ністагм ІІ ступеня вліво. При зміні положення голови змінюється напрямок падіння хворого відповідно у бік правого вуха. Флангова хода не порушена. Зниження слуху на ліве вухо. Завдання: визначити тип вестибулярного синдрому.

 

A.

Передній вестибулярний синдром

 

B.

Боковий вестибулярний синдром

 

C.

Змішаний вестибулярний синдром

 

D.

Центральний вестибулярний синдром

 

 

E. *

Периферичний вестибулярний синдром

 

210.

Хворий, 52 років, звернувся до оториноларинголога зі скаргами на запаморочення. Під час ходьби по прямій лінії відхиляється вліво. Флангова хода не порушена. Виявлено дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм тільки при погляді вправо. Завдання: вказати ступінь ністагму

 

A.

V ступінь ністагму

 

B. *

І ступінь ністагму



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.