|
|||
ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ
Сфера використання: державно-політичне, громадське й економічне життя законодавство сфера управління адміністративно-господарською діяльністю.
Провідна функція: повідомлення
Основне призначення – регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.
Особливості ділової сфери накладають відбиток на основні ознаки стилю й використовувані засоби. Отже, осн. ознаки зумовлені стабільністю, однотипністю, повторюваністю ділових стосунків, дій і ситуацій, а також необхідністю оперативності в спілкуванні. Управлінська діяльність – це завжди – “гра за правилами”. Як наслідок цього повторність управлінської інформації приводить до регулярності використовування весь час однакових мовних засобів. Наступною характерною рисою ділового спілкування є тематична обмеженість кола завдань, що вирішує організація. Іще однією особливістю ділового спілкування є необхідність швидко, оперативно розв’язувати робочі питання. Отже, основними рисами ділової сфери є - офіційний характер; - адресність; - повторюваність; - тематична обмеженість -оперативність
- об`єктивність змісту · нейтральний тон викладу змісту; здебільшого навіть сухість викладу; · точність та ясність повинні поєднуватись з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів; · наявність усталених одноманітних мовних зворотів, висока стандартизація вислову; · мовна доступність; · - свідома відмова від використання багатства мовних засобів і звертання до обмеженого набору слів із високою частотою повторюваності; · документальність – для писемної форми (кожний офіційний папір повинен мати характер документа), наявність реквізитів, котрі мають певну черговість, що дозволяє довго зберігати традиційні стабільні форми; · сувора регламентація тексту для чіткої організації текст поділяє на параграфи, підпункти.
· широке використовування суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології (функціонування закладу, узяти участь, регламентація дій, з метою запобіганя); · наявна фразеологія повинна мати специфічний характер – т. з. канцеляризми (ініціювати питання, висунути пропозицію, поставити до відома); · вживання слів у прямому значенні · обов’язкова відсутність будь-якої авторської мовної індивідуальності та емоційно-експресивної лексики; · синонімія повинна бути зведена до мінімуму й не викликати двозначності сприймання; · наявність безособових форм (рішення прийнято, заяву розглянуто); · часте використання неозначеної форми дієслова (прошу надати, наказую звільнити) · широке використання віддієслівних іменників (дослідження, виконання, розв’язання, отримання) · відсутність окличних речень · уникання умовного способі дієслів · чітко регламентовано розміщення реквізитів та будову тексту, обсяг основних частин, наявність обов’язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками); · до мінімуму зведено використання складних речень із сурядним і підрядним зв’язком, натомість широко використовуються безсполучникові, прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів речення тощо). · Офіційно-діловий стиль реалізується як в усній, так ів писемній сфері й має такі функціональні підстилі:
· Законодавчий – використовується в законотворчій сфері, регламентує норми поведінки Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін. ·
· Юридичний використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання. розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини: між державою та підприємствами й організаціями всіх форм власності; між підприємствами, організаціями та установами; між державою та приватними особами; між підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та приватними особами; між приватними особами. Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях та ін.
·
|
|||
|