ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ

- об`єктивність змісту

· нейтральний тон викладу змісту; здебільшого навіть сухість викладу;

· точність та ясність повинні поєднуватись з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів;

· наявність усталених одноманітних мовних зворотів, висока стандартизація вислову;

· мовна доступність;

· - свідома відмова від використання багатства мовних засобів і звертання до обмеженого набору слів із високою частотою повторюваності;

· документальність – для писемної форми (кожний офіційний папір повинен мати характер документа), наявність реквізитів, котрі мають певну черговість, що дозволяє довго зберігати традиційні стабільні форми;

· сувора регламентація тексту для чіткої організації текст поділяє на параграфи, підпункти.

Ці основні риси є визначальними у формуванні системи мовних одиниць і прийомів їх використання.

Мовні засоби, які дозволяють найефективніше фіксувати управлінську інформацію й відповідати всім вимогам, що до неї висуваються, а саме:

· широке використовування суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології (функціонування закладу, узяти участь, регламентація дій, з метою запобіганя);

· наявна фразеологія повинна мати специфічний характер – т. з. канцеляризми (ініціювати питання, висунути пропозицію, поставити до відома);

· вживання слів у прямому значенні

· обов’язкова відсутність будь-якої авторської мовної індивідуальності та емоційно-експресивної лексики;

· синонімія повинна бути зведена до мінімуму й не викликати двозначності сприймання;

· наявність безособових форм (рішення прийнято, заяву розглянуто);

· часте використання неозначеної форми дієслова (прошу надати, наказую звільнити)

· широке використання віддієслівних іменників (дослідження, виконання, розв’язання, отримання)

· відсутність окличних речень

· уникання умовного способі дієслів

· чітко регламентовано розміщення реквізитів та будову тексту, обсяг основних частин, наявність обов’язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками);

· до мінімуму зведено використання складних речень із сурядним і підрядним зв’язком, натомість широко використовуються безсполучникові, прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів речення тощо).

·

Офіційно-діловий стиль реалізується як в усній, так ів писемній сфері й має такі функціональні підстилі:

· Законодавчий – використовується в законотворчій сфері, регламентує  норми поведінки Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.

·
Дипломатичний – використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях). нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах і т. ін.

· Юридичний використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання. розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини: між державою та підприємствами й організаціями всіх форм власності; між підприємствами, організаціями та установами; між державою та приватними особами; між підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та приватними особами; між приватними особами. Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях та ін.

·
Аміністративно-канцелярський використовується у діловодстві. Цей підстиль обслуговує відносини в установах усіх форм власності та приватними особами. Реалізується в різноманітних документах, що регламентують діяльність організацій (в текстах заяв, ділових записок, службових листів, протоколів, розписок, доручень тощо).