Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!. Образи повісті . ЗВЕРНIТЬ УВАГУ!

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Рід: епос. Жанр: повість.

Тема: зображення життя мешканців Карпат на межі ХІХ й ХХ ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями

. Ідеї: справжнє кохання незнищенне;

       Зло можна перемогти тільки добром;

       Співчуття, співпереживання – головні ознаки гуманізму людини;

       Треба вміти бачити красу природи, музики, народної пісні.

Головні герої твору: Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра, матір і батько Івана; щезник, нявка, чугайстер.

Образи повісті                                                   

ЗВЕРНIТЬ УВАГУ!

Коцюбинський – художник-психолог. Його не задовольняло лише малювання краю. Йому треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе і на що сподівається. Саме психіка людини, особливості її духовного світу цікавлять письменника насамперед. Звідки в людини з’яявляються фантастичні уявлення, що своїм корінням сягають до вірувань далеких предків? Як вони зберігаються протягом усього життя? На ці питання намагається дати відповіді Михайло Михайлович уже з перших сторінок твору, зокрема показуючи формування характеру головного героя – Івана Палійчука і, що найважливіше, його світосприйняття. Початок твору простий, спокійний, як і належить епосу або казці. Але вже з перших слів оповіді в ній з’являється фантастичний елемент. Неспокійний був новонароджений Іванко, і забобонна мати, не знаючи, чим це пояснити, вважає, що дитину їй підмінили. Мабуть, баба при пологах «не обкурила десь хати», «не засвітила свічки» і їй підклали бісеня. Майстер психологічної новели знаходить напрочуд вдалі засоби для розкриття внутрішнього світу малюка. На початку твору таким важливим художньо навантаженим словом є не якийсь дивний троп, а звичайне дієслово «знав». Воно найкраще показує світовідчуттєву позицію хлопця.Так, автор зауважує: «Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав вже багато».