Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Види ринків



 

Тема 5:

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ

1. Поняття ринку та його функції.

2. Структура ринку.

3. Попит, пропозиція та закони, що їх регулюють.

4. Формування ціни у ринковій економіці.

Питання для самостійного опрацювання

1. Сучасні моделі ринкової економіки.

2. Конкуренція та її роль у функціонуванні ринкової економіки.

 

2. Структура ринку.

Пізнання ринку як економічної категорії неможливе без глибокого аналізу його структури, тобто елементів з яких він складається.

Під структурою ринку  розуміють сукупність окремих ринків у межах національної економіки або внутрішнього ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодію між ними.

Види ринків

 


 Вільним є ринок, на якому стихійна гра його сил не обмежується жодним втручанням держави або інших неекономічних чинників.

Цей ринок розвивається стихійно, він саморегулюється. Такий тип ринку характерний для періоду розвитку так званого дикого капіталізму або капіталізму віль­ної конкуренції.

Регульований ринок — це ринок, функціонування якого здійс­нюється під впливом держави. Він підпорядкований певному поряд­ку, який закріплений правовими нормами і підтримується державою.

Легальними є ринки, що функціонують відповідно до чинного законодавства країни.

Нелегальні ринки — це ринки, що функ­ціонують з певними порушеннями чинного законодавства. Вони включають два види: сірий та чорний ринки.

Місцевим є ринок, що розташо­ваний на визначеній території, в межах певних населених пунктів.

Регіональнийринок охоплює територію адміністративних одиниць, що мають спільні історичні, географічні та інші риси.

Національним є ринок, межами якого є державні кордони країни. Однією з його ознак є те, що обмін здійснюється за національною валютою.

Ринок споживчих товарів та послуг включає продовольчі та непродовольчі товари, побутові комунальні, транспортні та інші послуги. Найхарактернішою озна­кою є те, що його об'єкти призначені для задоволення особистих потреб людей.

Ринки факторів виробниц­тва. Об'єктами купівлі-продажу на цих ринках є земля, засоби ви­робництва та робоча сила, науково-технічні розробки та інформація. Відповідно, розрізняють і чотири види ринків цієї групи.

- Ринок землі

- Ринки засобів виробництва.

- Ринки праці або робочої сили.

- Ринок технічних розробок та інформації

Фінансовий ринок включає два види ринків — капіталу та цінних паперів (або фондовий).

3. Попит, пропозиція та закони, що їх регулюють.

Попит сукупна потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними.

Попит з позиції одного споживача називають індивідуальним. Ринковий попит це сукупність попитів усіх споживачів за різних можливих цін.

 Величина попиту залежить від таких нецінових чинників:

1) грошові доходи споживачів;

2) кількість споживачів на ринку;

3) ціни на суміжні товари;

4) смаки та уподобання споживачів тощо.

Зменшення дії одного або кількох названих чинників веде до зменшення попиту, як показано на рис. 8.1, до переміщення кривої попиту ліворуч, і навпаки — зростання впливу зміни чинників веде до збільшення попиту. А зниження ціни (переміщення по кривій попиту з точки а до b) веде до збільшення попиту. Діє закон попиту: обсяг продажу товару перебуває в оберненій залежності від його ціни.

Пропозиція це кількість продукту, що може бути доставлена на ринок для продажу за кожної можливої ціни протягом визначеного проміжку часу. Свобода взаємодії попиту і пропозиція за вільного доступу на ринок покупців і продавців формує ринкову ціну і становить серцевину функціонування ринку.

На рис. 8.2 легко побачити прямий зв'язок між ціною і кількістю продукції, що пропонується. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції, зі зниженням — скорочується також і пропозиція. Прямий зв'язок між пропозиція і ціною називається законом пропозиції.Він просто показує, що виробники хочуть виготовити для продажу більшу кількість свого продукту за високої ціни, але вони не згодні це зробити за низької ціни. Пояснення таке: висока ціна забезпечує вищі прибутки.

Крива пропозиції виражає різні кількості продукту, які виробник спроможний виробляти і постачати на ринок, а також залежить від таких чинників:

1) ціни на ресурси;

2) технологія та організація виробництва;

3) податки і субсидії;

4) кількість продавців на ринку.

Зміна одного або кількох чинників пропозиція веде до зміни величини пропозиції. Збільшення пропозиції переміщує криву пропозиції праворуч від S1 до S2, і навпаки, зменшення переміщує криву ліворуч від S1 до S3.

4. Формування ціни у ринковій економіці.

Аналіз попиту і пропозиції показав, що вони тісно пов'язані з ціною. Остання може як сприяти збільшенню попиту та пропозиції, так і приводити до їх зменшення. Тобто між попитом, пропозицією і ці­ною існує певна взаємозалежність.

Ціна— це кількість грошей, які по­трібно заплатитиза право власності на товар. Вона є грошовим ви­раженням вартості, Цінності товару. В ринковій економіці ціна висту­пає тією ланкою, що пов'язує виробника товару і його споживача, тобто сполучає виробництво і споживання. Від її рівня залежить реалізація інтересів як виробників, так і споживачів. Висока ціна спри­яє реалізації інтересів виробника і продавця товару, бо приносить йому високий дохід. Водночас, вона негативно впливає на інтерес споживача, покупця, бо він за придбання товару повинен платите більшу частину свого доходу, ніж за нижчої ціни. Отже, ціна повинна бути на такому рівні, аби забезпечувати реалізацію інтересів як про­давця, виробника, так і покупця, споживача. Тому необхідний механізм, який би дозволив встановлювати ціну саме на такому рівні.

Формування цін у ринковій економіці здійснюється під впливом багатьох факторів.

По-перше, ціна визначається затратами на виго­товлення товару. За інших рівних умов збільшення затрат приводить до збільшення ціни товару і навпаки.

По-друге, на рівень ціни впливає співвідношення попиту та пропозиції Якщо товару пропонується багато, а попит з боку покупців невисокий, то ціна, як правило, зни­жується. І навпаки, якщо охочих придбати товар багато, а пропозиція невелика, то це веде до зростання ціни.

По-третє, на рівень цін впли­вають психологічні фактори, під якими розуміють чисто суб'єктивне сприйняття певних залежностей між ціною товару та деякими його і властивостями. Так, багато покупців вважають, що чим вища ціна, тим товар якісніший. Престижність товару також приводить до того, що на нього встановлюється висока ціна. Покупці з більшою довірою ставляться до цін, які визначаються не лише цілими грошовими оди­ницями, а й їх частинами. Так, покупець сприймає ціну в 99 грн 10 коп. як справедливішу порівняно з ціною 100 грн.

Розглянемо, як встановлюється ціна на ринку. Як уже зазначало­ся, зміна ціни зумовлює зміну як попиту, так і пропозиції. При цьо­му зміна останніх здійснюється в протилежних напрямах: при зрос­танні ціни за інших рівних умов попит зменшується, а пропозиція збільшується, і навпаки. Це зумовлює існування на ринку двох видів цін: продавця і покупця.

Ціна продавця — це ціна, нижче якої він про­давати свій товар на ринку не хоче, бо тоді не отримає нормального доходу.

Ціна покупця — це та максимальна величина, яку покупець може заплатити за товар. Купівля-продаж товару може відбутись лише за умови, що ціна покупця і ціна продавця співпадають.

Величина попиту та пропозиції співпада­ють лише в одному випадку: коли ціна 1 кг м'яса дорівнює 40 грн. За цією ціною виробники можуть і хочуть продати 150 кг м'яса, а по­купці хочуть і можуть купити також 150 кг м'яса. Якщо ж ціна ста­новить 25 грн, то на ринку виникає ситуація, яку економісти нази­вають дефіцитом, бо покупці за цією ціною можуть купити 280 кг м'яса, а продавці — продати лише 60 кг (різниця 220 кг м'яса і є і дефіцитом). Іншою є ситуація, якщо ціна становить 60 грн за 1 кг: покупці можуть купити лише 80 кг м'яса, тоді як продавці пропону­ють 250 кг. Різниця в 170 кг м'яса буде виступати у формі надлишку пропозиції над попитом.

Отже, величина попиту і пропозиції співпадають лише в одному випадку: в точці А, де перетинаються крива попиту і крива пропозиції. Цій точці відповідає ціна 40 грн за 1 кг м'яса. Це і є ринкова ціна м'яса, за якої попит і пропозиція урівноважуються.

Ціна нази­вається рівноважною ціною коли в ній співпадають ціна продавця і ціна покупця.

Слід зауважити, що встановлення рівноважної ціни відбувається стихійно, без впливу зовнішніх сил. У випадку, коли ціна становить 25 грн на ринку, значна частина покупців не може купити товар, бо пропозиція менша за попит. У цій ситуації продавці будуть підвищу­вати ціну, бо це дасть їм більший дохід. Але коли вони підвищать її до 60 грн, то значна частина покупців купити товар не зможе. Отже, частина продавців не зможе продати товар за такою ціною, а отже, не отримає ніякого доходу. Це примусить їх змінити ціну, щоб про­дати товар. При цьому рішення вони приймають самостійно, вихо­дячи лише з власних інтересів. 1 коли ціна знизиться до 40 грн, тоді будь-який продавець зможе продати свій товар, і в той же час будь- який покупець, згодний платити таку ціну, може придбати товар. Таким чином, стихійно, шляхом змагальності за реалізацію своїх ін­тересів покупці і продавці на ринку створюють ситуацію, за якої їх інтереси узгоджуються і встановлюється ціна, що задовольняє усіх суб'єктів даного ринку. Така ціна і є рівноважною ціною, а ситуація на ринку називається ринковою рівновагою. При цьому кількість то­варів на ринку є рівноважною.

 

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.