Ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:«Проектна документація на будівництво»

Тема 5. Інвестування у формі капітального будівництва(продовження)

До пит. 1.

Капітальне будівництво як форма інвестування складається з двох основних стадій, що регулюються актами будівельного законодавства:

1) підготовча стадія (стадія проектування), на якій:

- інвестор визначає доцільність інвестування у формі капітального будівництва певного об'єкта; на замовлення інвестора спеціалізованими (проектними або проектно-вишукувальними) організаціями розробляються передпроектні документи, проводяться відповідні дослідження, після чого інвестор приймає рішення про інвестування;

- на підставі прийнятого рішення та передпроектних документів інвестор укладає з проектною організацією договір на розробку інвестиційного проекту будівництва (проектно-кошторисної документації); такий проект має пройти комплексну державну експертизу інвестиційних проектів будівництва; у разі наявності позитивного висновку державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства інвестор може затвердити інвестиційний проект і вжити відповідних заходів до його реалізації.

2) реалізація інвестиційного проекту будівництва, яка може бути забезпечена самим інвестором (у разі застосування господарського способу будівництва) або будівельним підрядником (якщо використовується підрядний спосіб будівництва). Після реалізації інвестиційного проекту завершений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію відповідно до встановленого порядку.

Фінансування капітального будівництва може здійснюватися за рахунок:

- коштів державного бюджету, передбачених на фінансування капітального будівництва (державні капітальні вкладення);

- інвестицій, що спрямовуються на фінансування капітального будівництва, у загальному обсязі яких є частка державних капітальних вкладень (змішані капітальні вкладення);

- грошових коштів самих суб'єктів господарювання (отриманих від здійснення господарської діяльності, а також внаслідок відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, банківських кредитів тощо).

Підприємствам, установам та організаціям державної і комунальної форми власності державні капітальні вкладення надаються на безповоротній основі, а підприємствам, установам та організаціям іншої форми власності - на умовах кредиту для фінансування капітального будівництва, проектні терміни якого не перевищують 3 років, а в окремих випадках - 5 років (п. 6Порядку державного фінансування капітального будівництва).

Для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень замовники подають до відповідних органів Державного казначейства України за місцем розташування такі документи:

- титул будови (об'єкта) або титул перехідної будови (об'єкта). Титул будови (об'єкта) визначає основні техніко-економічні показники будови (об'єкта) і містить такі відомості: найменування будови (об'єкта) та її місцезнаходження, сфера управління, до якої вона належить, галузь, характер будівництва (нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення підприємства, об'єкта, споруди), обсяг капіталовкладень та завдання щодо введення у дію потужностей і основних фондів на весь період будівництва з розподілом за роками та врахуванням нормативних термінів тривалості будівництва;

- внутрішньо-будівельний титул будови (об'єкта). Внутрішньо-будівельний титул будови (об'єкта) складається замовником на основі погодженого та затвердженого в установленому порядку титулу будови (об'єкта). У ньому визначаються об'єкти та споруди, будівництво яких здійснюватиметься у плановому році, зазначається їх кошторисна вартість та залишок її на початок року, обсяг капітальних вкладень на рік, у тому числі витрати замовника;

- титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва;

- договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об'єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об'єктів - додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;

- наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об'єкт;

- інші документи згідно з нормативно-правовими актами (п. 8 Порядку).

Державні капітальні вкладення на умовах кредиту надаються лише у разі забезпечення виконання зобов'язань з його погашення заставою або порукою.

Звіт про використання державних капітальних вкладень, наданих на умовах кредиту, та про їх повернення подається замовниками (позичальниками) в установленому порядку до відповідних органів Державного казначейства та головних розпорядників коштів державного бюджету.

2. Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва:

I. Кодекси:

- ГК, зокрема: гл. 33 «Капітальне будівництво» (ст. 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до гл. 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

- ЦК: гл. 61 «Підряд», гл. 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;

- Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокрема: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

- Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін.

II. Закони України:

- від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність»;

- від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування»;

- від 17.02.2011 р. «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якого виконання проектних та вишукувальних робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

- «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції від 22.12.2011 р.);

- від 05.11.2009 р. «Про будівельні норми»;

- від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту та ін.;

- від 22.12.2006 р. «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»; та ін.

III. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: укази Президента України від 31.05.2011 р. № 633/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» та від 08.04.2011 р. № 439/2011 «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»;

IV. Постанови КМУ:

- від 13.04.2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»;

- від 01.08.2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»;

- від 11.05.2011 р. № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

- від 23.05.2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»;

- від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

- від 18.07.2012 р. № 684 «Про затвердження Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів»;

- від 27.12.2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»; та ін.

V. Відомчі нормативно-правові акти: напр.,наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 р. № 47 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури».

3. Важливим засобом державного регулювання капітального будівництва на стадії проектування є забезпечення правового режиму інвестиційних проектів будівництва. Відповідно до ст 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект – це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Правовий режим інвестиційних проектів будівництва - це забезпечений правом порядок розробки, експертизи та затвердження інвестиційних проектів будівництва, які включають передпроектні документи та проектно- кошторисну документацію.

Інвестиційний проект будівництва в юридичному відношенні є важливим правовим актом, оскільки виконує роль правового документа для планування інвестування в будівництві, фінансування об'єкта будівництва замовником, укладення і виконання договору підряду на капітальне будівництво та введення об'єкта в експлуатацію.

У формі інвестиційного проекту будівництва фіксується будівельний задум інвестора, його технічне й економічне обґрунтування, узгодження проектних рішень заінтересованими учасниками інвестування, а також здійснюється перевірка відповідності такого проекту встановленим вимогам, що віддзеркалюють публічні інтереси. Відповідно до інвестиційного проекту будівництва здійснюється діяльність служб замовника (забудовника), будівельно-підрядних і субпідрядних організацій.

З господарсько-правової точки зору, інвестиційний проект - це розроблений за участю проектної організації та затверджений у встановленому порядку правовий акт інвестора, який містить обов'язкове для суб'єктів інвестування рішення про будівництво та введення в експлуатацію об'єкта будівництва певного призначення та з визначеними техніко-економічними показниками.

Інвестиційний проект будівництва включає дві категорії документів: передпроектні документи і проектно-кошторисну документацію.

Передпроектні документи - це система передбачених законодавством обґрунтувань, розрахунків та інших матеріалів, які визначають параметри об'єкта будівництва та обґрунтовують його техніко-економічні показники.

До передпроектних документів належать техніко-економічні обґрунтування і техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти, а до проектно-кошторисної - проекти, робочі проекти, робоча документація.

Передпроектні документи повинні містити низку відомостей, необхідних для проектування об'єкта будівництва, а саме:

- про будівельний майданчик (трасу будівництва);

- про проектні потужності об'єкта;

- про забезпечення проекту ресурсами всіх видів;

- показники технічного рівня та прогресивності проектних рішень;

- екологічні характеристики об'єкта;

- про строки початку та завершення будівництва та ін.

Метою цих документів є визначення господарсько-економічної доцільності будівництва об'єкта, що проектується, безпеки його експлуатації.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) та техніко-економічні розрахунки (ТЕР) розробляються проектною організацією на замовлення інвестора або уповноваженої ним особи. В них обґрунтовуються основні техніко-економічні показники об'єкта, що проектується, умови його будівництва і функціонування.

Розробка інвестиційного проекту будівництва здійснюється на замовлення інвестора або уповноваженої ним особи (органу) спеціалізованою проектною чи проектно-вишукувальною організацією під керівництвом або за обов'язкової участі архітектора.

Вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об’єктів будівництва, що здійснюється за державні кошти, проводиться відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Вартість будівництва об’єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

Назва об’єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення (відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів).

Склад та зміст проектної документації об’єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва та категорію його складності, на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування.

Клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об’єкта будівництва визначаються відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2008 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Стадії проектування (п. 11.2 Порядку):

- для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП); у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення – стадія ескізний проект (далі - стадія ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія техніко-економічний розрахунок та для обох - стадія РП;

- для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: 1) стадія проект (далі - стадія П); 2) стадія робоча документація (далі - стадія Р);

- для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії: 1) для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або, за відповідним обґрунтованим рішенням замовника, стадія техніко-економічне обґрунтування, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО; 2) стадія П; 3) стадія Р.

Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування.

Генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом головного архітектора проекту (далі – ГАП) для об'єктів невиробничого призначення та головного інженера проекту (далі – ГІП) для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

При проектуванні об'єктів ІV та V категорій складності можуть одночасно призначатись ГАП та ГІП. При цьому провідна роль покладається на одного з них.

Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).

Окремі розділи або частини проектної документації розробляються відповідними сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката.

Титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа). Окремі розділи або частини проектної документації підписуються сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації.

Стадії ТЕО (ТЕР), ЕП після схвалення та/або стадія П після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування.

У випадках, передбачених договором підряду, за рішенням замовника та генпроектувальника (проектувальника) стадія Р може розроблятися до затвердження стадії П.

Матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р передаються замовнику генпроектувальником (проектувальником) на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальником - генпроектувальнику в п'ятьох примірниках та на електронних носіях.

Робочі креслення (креслення, призначені для виконання будівельних та монтажних робіт) проекту повторного використання, за яким на одному майданчику повинно здійснюватись будівництво декількох однакових об’єктів, передаються на електронних та паперових носіях у чотирьох примірниках лише для одного з цих об'єктів, а для інших - у двох примірниках. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику на паперових носіях у чотирьох примірниках та електронних носіях у повному обсязі на кожен об’єкт.

Інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, які не включаються в склад проектної документації на будівництво об’єктів, а також матеріали інженерних вишукувань та обстежень зберігаються у генпроектувальника (проектувальника) і надаються на вимогу замовникові відповідно до умов договору підряду або організації, яка відповідно до законодавства здійснює експертизу проектів будівництва, у тимчасове користування.

Тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси.

Після затвердження стадії П за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись автором проекту або іншою проектною організацією. Розроблення робочих креслень іншою проектною організацією здійснюється з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав. У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проекту надається посилання на них.

При проектуванні об'єктів будівництва ІV-V категорій складності з особливо складними конструкціями і методами провадження робіт, що обґрунтовується у пояснювальній записці до проекту, за окремим завданням замовника розробляються робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки.

Вимоги щодо імпортного обладнання і креслення на обладнання індивідуального виготовлення проектувальнику надаються замовником до початку розроблення стадії Р, якщо інше не передбачено умовами договору підряду та/або завданням на проектування.

Розроблення проектно-конструкторської документації на обладнання і конструкції індивідуального виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, виконується заводом-виробником на підставі вимог і технічного завдання, розробленого генпроектувальником. Розроблення проектно-конструкторської документації на вказане обладнання і конструкції може виконуватися генпроектувальником за окремим договором підряду.

Стадії ТЕО, ТЕР, ЕП, П та РП підписуються:

- Титульний лист пояснювальної записки до проекту: керівником генеральної проектної організації (проектної організації); ГАПом та/або ГІПом.

- Креслення: ГАПом та/або ГІПом; сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

У пояснювальній записці до проекту зазначаються прізвища, ім’я та по батькові і підписи сертифікованих виконавців по кожному розділу та частині проекту, а також найменування субпідрядників (у разі їх наявності).

Стадія Р підписується: ГАПом та/або ГІПом; сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

Перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації (генпроектувальника, проектувальника). Технічні, технологічні та конструктивні рішення підписуються сертифікованими виконавцями згідно з державними стандартами, відповідальними за їх прийняття.

Кошторисна документація підписується відповідно до вимог, встановлених будівельними нормами та державними стандартами з питань ціноутворення.

Замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб’єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.

Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об’єктів.

Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560.

Відповідно до цього Порядку, при дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. Перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.

Проекти будівництва, що реалізуються із залученням коштів державного бюджету, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених законодавчими актами), затверджують (п. 4):

- КМУ за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади та за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше, надкатегорійних за метаном та небезпечних за раптовими викидами шахт, в яких проводяться роботи на глибині понад 800 метрів, незалежно від їх кошторисної вартості, а також щодо об'єктів, проекти будівництва яких реалізуються із залученням кредитів, що надані під державні гарантії.

За рішенням КМУ право затверджувати проекти будівництва об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, може бути надано центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а також іншим органам державної влади;

- центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації та інші органи державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн. гривень;

- підприємства, установи та організації державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Перед затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться їх експертиза, а у випадках, визначених Законом України «Про інвестиційну діяльність», - оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:«Проектна документація на будівництво»

Ч. 2: експертиза проектів будівництва проводиться в порядку, затвердженому постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560 експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється КМУ (постанова КМУ від 23.05.2011 р. № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури»).

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I-III категорій складності (ч. 3).

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які (ч. 4):

1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проектної документації.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами (ч. 6).

Усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності (ст. 32 Закону). Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається КМУ (постанова КМУ від 27.04.2011 р. № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності).

Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертною організацією державної форми власності.

Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що (п. 10):

- належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки;

- споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності, експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;

- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва.

Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до п. 10 цього Порядку.

Замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог державних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді.

Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

Строк проведення експертизи не повинен перевищувати (п. 14):

- залежно від технічної та технологічної складності об'єктів будівництва, - 30 календарних днів;

- для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів;

- для об'єктів I-III категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів;

- кошторисної частини проекту будівництва об'єктів I-III категорії складності - 15 календарних днів.

Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про:

- дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва;

- допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва.

Повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування.

Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між замовником експертизи та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень і не може перевищувати строк, зазначений у п. 14 Порядку.

Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.

Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.

Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства або у судовому порядку.

4. Реалізація інвестиційного проекту будівництва може мати місце лише за умови його належного затвердження, що передбачає наявність такого проекту та позитивного висновку комплексної державної експертизи.

При застосуванні підрядного чи змішаного способів капітального будівництва реалізація інвестиційного проекту повністю або частково опосередковується за допомогою договору підряду на капітальне будівництво.

Підставами встановлення договірних відносин можуть бути:

1. Державне замовлення в поєднанні з традиційним (неконкурентним) порядком укладення договору або конкурентним, якщо такий визнається обов'язковим відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. (у цьому Законі під роботами розуміється проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги;

Процедура електронного реверсивного аукціону підлягає обов'язковому застосуванню замовником, що здійснює закупівлі за державні кошти, щодо товарів, робіт та послуг, включених до переліку, затвердженого КМУ за поданням Уповноваженого органу, якщо очікувана вартість предмета закупівлі такого товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень (ст. 39-1)).

2. Результати проведеного конкурсу або тендеру на визначення виконавця проектних та/або будівельних робіт.

3. Результати переговорів між пот

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 Следующая ⇒