|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля): 20 страница | високе стояння діафрагми
| ||||
B. | гіпертрофію правого передсердя
| ||||
C. * | нормальне розміщення меж
| ||||
D. | дилатацію лівого шлуночка
| ||||
E. | низьке стояння діафрагми
| ||||
867. | Локалізація лівої межі абсолютної тупості серця по лівій середньоключичній лінії може свідчити про:
| ||||
A. | лівобічний пневмоторакс
| ||||
B. | низьке стояння діафрагми
| ||||
C. | нормальне розміщення меж
| ||||
D. * | збільшення правого шлуночка
| ||||
E. | склероз правої легені
| ||||
868. | Локалізація лівої межі абсолютної тупості серця по лівій середньоключичній лінії може свідчити про:
| ||||
A. | лівобічний пневмоторакс
| ||||
B. | низьке стояння діафрагми
| ||||
C. | нормальне розміщення меж
| ||||
D. * | дилатацію лівого шлуночка
| ||||
E. | склероз правої легені
| ||||
869. | Локалізація правої межі абсолютної тупості серця по лівому краю груднини може свідчити про:
| ||||
A. | дилатацію порожнинних вен
| ||||
B. * | нормальне розміщення межі
| ||||
C. | низьке стояння діафрагми
| ||||
D. | ексудативний перикардит
| ||||
E. | емфізему легень
| ||||
870. | Локалізація правої межі абсолютної тупості серця зліва груднини може свідчити про:
| ||||
A. | дилатацію порожнинних вен
| ||||
B. * | норму
| ||||
C. | низьке стояння діафрагми
| ||||
D. | ексудативний перикардит
| ||||
E. | емфізему легень
| ||||
871. | Локалізація правої межі відносної тупості серця на 1см назовні від правого краю грудини може вказувати на:
| ||||
A. | вікарну емфізему правої легені
| ||||
B. * | нормальне розміщення меж
| ||||
C. | гіпертрофію правого шлуночка
| ||||
D. | дилатацію правого шлуночка
| ||||
E. | дилатацію правого передсердя
| ||||
872. | Назвіть причину аортальної конфігурації серця:
| ||||
A. | Ізольоване розширення правого шлуночка
| ||||
B. | Ізольоване розширення лівого передсердя
| ||||
C. | Ізольоване розширення правого передсердя
| ||||
D. * | Ізольоване розширення лівого шлуночка
| ||||
E. | Ізольоване потовщення міжшлуночкової перегородки
| ||||
873. | Назвіть правильний порядок перкусії відносної серцевої тупості :
| ||||
A. | Права, верхня і ліва межі відносної серцевої тупості
| ||||
| |||||
B. | Ліва, права і верхня межі відносної серцевої тупості
| ||||
C. * | Права, ліва і верхня межі відносної серцевої тупості
| ||||
D. | Верхня, ліва і права межі відносної серцевої тупості
| ||||
E. | Верхня, права і ліва межі відносної серцевої тупості
| ||||
874. | Найбільше характеризує величину пульсу:
| ||||
A. | наповнення пульсу
| ||||
B. | напруження пульсу
| ||||
C. | величина ударного об’єму крові
| ||||
D. * | наповнення і напруження пульсу
| ||||
E. | швидкість розповсюдження пульсової хвилі
| ||||
875. | Найвагомішою умовою формування систолічної і діастолічної артеріальної гіпертензії є
| ||||
A. * | підвищення загального периферичного опору судин
| ||||
B. | підвищення в’язкості крові
| ||||
C. | підвищення об’єму циркулюючої крові
| ||||
D. | підвищення хвилинного об’єму крові
| ||||
E. | підвищення ударного об’єму серця
| ||||
876. | Найчастіше має місце венозний пульс при:
| ||||
A. | аортальній недостатності
| ||||
B. | аортальному стенозі
| ||||
C. | мітральній недостатності
| ||||
D. * | мітральному стенозі
| ||||
E. | міокардитах
| ||||
877. | Ниючого характеру тривалі болі за грудиною без іррадіації , що не зменшуються після прийому нітрогліцерину і посилюються під час рухів і пальпації, характерні для:
| ||||
A. | міокардиту
| ||||
B. | стенокардії
| ||||
C. * | невралгії
| ||||
D. | вегето-судинної дистонії
| ||||
E. | інфаркту міокарда
| ||||
878. | Ознакою чого може бути ширина судинного пучка 8 см ?
| ||||
A. | дилатації правого передсердя
| ||||
B. * | дилатації лівого і правого передсердя
| ||||
C. | нормальних розмірів пучка
| ||||
D. | пухлини середостіння
| ||||
E. | ексудативного перикардиту
| ||||
879. | Пекучі болі за грудиною характерні для:
| ||||
A. | міокардиту
| ||||
B. * | стенокардії
| ||||
C. | гіпертонічної хвороби
| ||||
D. | ревматизму
| ||||
E. | панкреатиту
| ||||
880. | Пекучі і тривалі болі за грудиною без іррадіації , що не зменшуються після прийому нітрогліцерину, супроводжуються серцебиттям і страхом смерті, пітливістю, виникають переважно після стресу характерні для:
| ||||
A. | міокардиту
| ||||
B. | стенокардії
| ||||
C. | гіпертонічної хвороби
| ||||
| |||||
D. * | вегето-судинної дистонії
| ||||
E. | ревматизму
| ||||
881. | Площа нормального верхівкового поштовху становить:
| ||||
A. * | 2 см2
| ||||
B. | 3 см2
| ||||
C. | 3,5 см2
| ||||
D. | 4 см2
| ||||
E. | 4,5 см2
| ||||
882. | Показник підвищеного систолічного АТ:
| ||||
A. | 120 мм рт.ст.
| ||||
B. * | 140 мм рт.ст.
| ||||
C. | 100 мм рт.ст.
| ||||
D. | 105 мм рт.ст.
| ||||
E. | 110 мм рт.ст.
| ||||
883. | Показник підвищеного діастолічного АТ:
| ||||
A. | 80 мм рт.ст.
| ||||
B. * | 90 мм рт.ст.
| ||||
C. | 75 мм рт.ст.
| ||||
D. | 60 мм рт.ст.
| ||||
E. | 70мм рт.ст.
| ||||
884. | Про що свідчить артеріальна пульсація печінки ?
| ||||
A. | недостатність мітрального клапана;
| ||||
B. | недостатність трикуспідального клапана;
| ||||
C. | недостатність скорочувальної здатності лівого шлуночка;
| ||||
D. * | недостатність клапанів аорти;
| ||||
E. | cтеноз мітрального отвору.
| ||||
885. | Про що свідчить симптом Плеша :
| ||||
A. | недостатність мітрального клапана;
| ||||
B. | стеноз мітрального отвору;
| ||||
C. | недостатність клапанів аорти;
| ||||
D. * | недостатність трикуспідального клапана.
| ||||
E. | стеноз гирла аорти;
| ||||
886. | Різниця тиску на обох руках не повинна перевищувати в нормі:
| ||||
A. * | 5 мм рт.ст.
| ||||
B. | 15 мм рт.ст.
| ||||
C. | 22 мм.рт.ст.
| ||||
D. | 30 мм рт.ст.
| ||||
E. | 40 мм. рт.ст.
| ||||
887. | Розміщення верхівкового поштовху серця в VI міжребер’ї може бути наслідком:
| ||||
A. * | аортального стенозу
| ||||
B. | асциту
| ||||
C. | метеоризму
| ||||
D. | високого стояння діафрагми
| ||||
E. | плевроперикардіальних зрощень
| ||||
888. | Сила перкуторного удару при визначенні меж відносної тупості серця повинна бути :
| ||||
A. | Звучна
| ||||
| |||||
B. | Тиха і найтихіша
| ||||
C. | Найтихіша
| ||||
D. * | Середня
| ||||
E. | Найгучніша
| ||||
889. | Стискаючі болі за грудиною з іррадіацією в ліву руку, що виникли раптово й тривають менше 30 хвилин, характерні для:
| ||||
A. * | стенокардії напруги
| ||||
B. | вегето-судинної дистонії
| ||||
C. | інфаркту міокарда
| ||||
D. | міжреберної невралгії
| ||||
E. | міозиту
| ||||
890. | У яких випадках має місце зменшення абсолютної тупості серця:
| ||||
A. | При гіпертонічній хворобі
| ||||
B. * | При емфіземі легень
| ||||
C. | При ревматизмі
| ||||
D. | При виразковій хворобі
| ||||
E. | При хронічному гепатиті
| ||||
891. | Чим обумовлена епігастральна пульсація, яка посилюється під час вдиху?
| ||||
A. | справжньою пульсацією печінки
| ||||
B. * | пульсацією правого шлуночка
| ||||
C. | пульсацією черевної аорти
| ||||
D. | пульсацією лівої долі печінки
| ||||
E. | пульсацією грудної аорти
| ||||
892. | Швидкий пульс не характерний для:
| ||||
A. | аортальної недостатності
| ||||
B. | мітральної недостатності
| ||||
C. * | всіх випадків брадикардії
| ||||
D. | всіх випадків тахікардії
| ||||
E. | мітрального стенозу
| ||||
893. | Що є причиною істинної пульсації печінки ?
| ||||
A. | застій в малому колі кровообігу
| ||||
B. | цироз печінки
| ||||
C. | легенева артеріальна гіпертензія
| ||||
D. * | недостатність тристулкового клапана
| ||||
E. | недостатність клапана аорти
| ||||
894. | Що найбільш характерно для легеневої гіпертензії при мітральному стенозі?
| ||||
A. | Пульсація яремних вен
| ||||
B. | Перикардіальна пульсація
| ||||
C. | Пульсація в ІІ міжребер’ї справа
| ||||
D. | Систолічне «котяче муркотіння»
| ||||
E. * | Пульсація в ІІ міжребер’ї зліва
| ||||
895. | Що найбільш характерно при мітральному стенозі?
| ||||
A. | Пульсація яремних артерій
| ||||
B. | Прекардіальна пульсація
| ||||
C. | Пульсація в ІІ міжребер’ї справа
| ||||
D. * | Діастолічне «котяче муркотіння»
| ||||
| |||||
E. | Симптом «двох молоточків»
| ||||
896. | “Танець каротид” свідчить про:
| ||||
A. | стеноз мітрального отвору;
| ||||
B. | недостатність мітрального клапана;
| ||||
C. | недостатність трикуспідального клапана.
| ||||
D. | стеноз устя аорти;
| ||||
E. * | недостатність клапанів аорти;
| ||||
897. | Pulsus differens характерний для:
| ||||
A. | аортальної недостатності
| ||||
B. | аортального стенозу
| ||||
C. | мітральної недостатності
| ||||
D. * | мітрального стенозу
| ||||
E. | комбінованої аортальної вади
| ||||
898. | Альтернуючий пульс спостерігається при:
| ||||
A. | мітральній недостатності
| ||||
B. | мітральному стенозі
| ||||
C. | блокадах серця
| ||||
D. | аритмії
| ||||
E. * | тяжких ураженнях міокарда
| ||||
899. | Артеріальна пульсація печінки може виникати при:
| ||||
A. | недостатності мітрального клапана;
| ||||
B. * | недостатності клапанів аорти;
| ||||
C. | недостатності трикуспідального клапана;
| ||||
D. | недостатності скорочувальної здатності лівого шлуночка;
| ||||
E. | Стенозі мітрального отвору.
| ||||
900. | Болі в ділянці серця та задишка, які виникли раптово під час фізичного перенавантаження і раніше не турбували характерні:
| ||||
A. | Для гострого інфаркту міокарду
| ||||
B. | Для стенокардії напруги 1 ФК
| ||||
C. * | Для стенокардії, що вперше виникла
| ||||
D. | Для гіпертонічної хвороби
| ||||
E. | Для нестабільної стенокардії
| ||||
901. | Болі за грудиною стискуючого характеру з іррадіацією в ліву половину шиї і грудної клітки, що посилюються при фізичному навантаженні, характерні для:
| ||||
A. * | стенокардії напруги
| ||||
B. | гострої стадії інфаркту міокарда
| ||||
C. | стенокардії спокою
| ||||
D. | міокардиту
| ||||
E. | післяінфарктної стенокардії
| ||||
902. | Болі пекучого характеру,які тривають 50 хвилин, за грудиною характерні:
| ||||
A. * | для інфаркту міокарда
| ||||
B. | для стенокардії
| ||||
C. | для гіпертонічної хвороби
| ||||
D. | для ревматизму
| ||||
E. | для виразкової хвороби шлунка
| ||||
903. | В нормі різниця на обох руках не повинна перевищувати
| ||||
A. * | 5 мм рт.ст.
| ||||
| |||||
B. | 15 мм рт.ст.
| ||||
C. | 22 мм.рт.ст.
| ||||
D. | 30 мм рт.ст.
| ||||
E. | 40 мм. рт.ст.
| ||||
904. | Величина систолічного АТ більш за все залежить від
| ||||
A. | в’язкості крові
| ||||
B. | загального периферичного опору судин
| ||||
C. | ОЦК
| ||||
D. * | ударного об’єму серця
| ||||
E. | ЧСС
| ||||
905. | Величина діастолічного АТ більш за все залежить від
| ||||
A. | в’язкості крові
| ||||
B. | максимальної швидкості вигнання крові
| ||||
C. * | загального периферичного опору судин
| ||||
D. | властивостей стінок судин
| ||||
E. | ударного об’єму серця
| ||||
906. | Величина поперечника серця в нормі становить:
| ||||
A. | 8-9см;
| ||||
B. | 4-6см;
| ||||
C. | 12-16см;
| ||||
D. * | 11-13см;
| ||||
E. | 13-17см.
| ||||
907. | Венозна пульсація печінки може виникати при:
| ||||
A. | стенозі мітрального отвору;
| ||||
B. | недостатності клапанів;
| ||||
C. * | недостатності трикуспідального клапана;
| ||||
D. | недостатності скорочувальної здатності лівого шлуночка;
| ||||
E. | гіпертрофії правого шлуночка.
| ||||
908. | Верхівковий поштовх в нормі розташований:
| ||||
A. | В 5 міжребер’ї по середньоключичній лінії;
| ||||
B. * | В 5 міжребер’ї на 1-1,5 см до середини від середньоключичної лінії;
| ||||
C. | В 5 міжребер’ї на 2,5-3 см до середини від середньоключичної лінії;
| ||||
D. | В 5 міжребер’ї на 1-1,5 см назовні від середньоключичної лінії;
| ||||
E. | В 5 міжребер’ї на 0,5-2 см назовні від середньоключичної лінії.
| ||||
909. | Верхівковий поштовх при констриктивному перикардиті робиться
| ||||
A. | низьким
| ||||
B. | обмеженим
| ||||
C. * | негативним
| ||||
D. | розлитим
| ||||
E. | резистентним
| ||||
910. | Високий верхівковий поштовх свідчить про:
| ||||
A. * | гіпертрофію лівого шлуночка;
| ||||
B. | дилятацію лівого шлуночка;
| ||||
C. | стеноз мітрального отвору;
| ||||
D. | недостатність трикуспідального клапана;
| ||||
E. | стеноз гирла легеневої артерії.
| ||||
| |||||
911. | Від чого залежить швидкість розповсюдження пульсової хвилі:
| ||||
A. * | Від ступеня щільності (ригідності) стінки артерії
| ||||
B. | Від швидкості кровообігу
| ||||
C. | Від в’язкості крові
| ||||
D. | Від частоти серцевих скорочень
| ||||
E. | Від тривалості діастолічного періоду
| ||||
912. | Швидкість розповсюдження пульсової хвилі залежить в найбільшій мірі від:
| ||||
A. | Від швидкості кровообігу
| ||||
B. | Від в’язкості крові
| ||||
C. | Від частоти серцевих скорочень
| ||||
D. | Від тривалості діастолічного періоду
| ||||
E. * | Від ступеня щільності (ригідності) стінки артерії
| ||||
913. | Від’ємний верхівковий поштовх спостерігається при:
| ||||
A. | ексудативному перикардиті;
| ||||
B. | гіпертрофії лівого шлуночка;
| ||||
C. | дилятації лівого шлуночка;
| ||||
D. * | зрощенні обох листків перикарда між собою і грудною кліткою;
| ||||
E. | гіпертрофії правого шлуночка.
|
||||
|