|
|||
Назва наукового напрямку (модуля): 19 страница | пуерильне дихання,
| ||
B. | сакадоване
| ||
C. | бронхіальне
| ||
D. * | амфоричне
| ||
| |||
E. | Жорстке
| ||
824. | При якому захворюванні може виникнути кровохаркання
| ||
A. | дифузному катаральному бронхіті
| ||
B. | бронхіоліті
| ||
C. * | бронхоектатичній хворобі
| ||
D. | риніті
| ||
E. | вогнищевій пневмонії
| ||
825. | При якому захворюванні може виникнути кровохаркання
| ||
A. | ексудативному плевриті
| ||
B. | дифузному бронхіті
| ||
C. | бронхіальній астмі,
| ||
D. | вогнищевій пневмонії
| ||
E. * | інфаркті легень
| ||
826. | Причиною рестриктивної недостатності зовнішнього дихання є все крім:
| ||
A. * | Пухлина бронха, що закупорює його просвіт
| ||
B. | Фіброз легень
| ||
C. | Запальні процеси в легенях
| ||
D. | Попадання повітря в плевральну порожнину
| ||
E. | Застійні процеси в легенях
| ||
827. | Сухі хрипи спостерігають при:
| ||
A. | пневмонії, особливо крупозній,
| ||
B. * | обструктивному бронхіті
| ||
C. | сухому плевриті,
| ||
D. | емфіземі легень,
| ||
E. | гідропневмотораксі.
| ||
828. | Сухі хрипи спостерігають при:
| ||
A. | крупозній пневмонії,
| ||
B. | абсцесі легень,
| ||
C. | емфіземі легень,
| ||
D. * | нападі бронхіальної астми,
| ||
E. | сухому плевриті.
| ||
829. | У харкотинні пацієнта, що лікується стаціонарно з приводу аспіраційної пневмонії, знайдено еластичні волокна. Про що це свідчить?
| ||
A. | супутній бронхіт
| ||
B. | туберкульоз легень
| ||
C. | рак легень
| ||
D. * | деструкція легеневої тканини
| ||
E. | норма
| ||
830. | У харкотинні хворого знайдено ущільнені закручені в спіраль утвори, центральна частина яких виглядає блискучою. Що це таке?
| ||
A. | кристали холестерину
| ||
B. | кристали гематоїдину
| ||
C. | кристали Шарко-Лейдена
| ||
D. * | спіралі Куршмана
| ||
E. | пробки Дітріха
| ||
831. | У хворого вислуховується везикулярне дихання з металевим відтінком над верхівкою правої легені. При якій патології це буває?
| ||
| |||
A. * | неускладнений туберкульоз легень
| ||
B. | рак легень
| ||
C. | пневмонія
| ||
D. | ателектаз
| ||
E. | пневмоторакс
| ||
832. | У хворого діагностовано випітний плеврит. Які результати дослідження бронхофонії будуть при цьому?
| ||
A. | посилиться з одного боку
| ||
B. | послаблена з одного боку
| ||
C. | симетрично посилена
| ||
D. | симетрично послаблена
| ||
E. * | відсутня з ураженого боку
| ||
833. | У хворого з нападом бронхіальної астми вислуховуються сухі свистячі хрипи. Який механізм їх виникнення?
| ||
A. * | звуження просвіту дрібних бронхів внаслідок спазму, набряку слизової і густе харкотиння
| ||
B. | накопичення рідкого харкотиння в бронхах
| ||
C. | розвиток фіброзної тканини в стінці бронхів
| ||
D. | накопичення харкотиння у трахеї
| ||
E. | обтураційний ателектаз.
| ||
834. | У хворого із загостренням хронічного необструктивного бронхіту вислуховуються вологі середньоміхурцеві дифузні хрипи, що змінюються після кашлю. Який механізм їх виникнення?
| ||
A. | звуження просвіту бронхів внаслідок спазму
| ||
B. | накопичення в‘язкого харкотиння у бронхах
| ||
C. * | накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів
| ||
D. | накопичення рідини в альвеолах
| ||
E. | плевральні нашарування
| ||
835. | У хворого із загостренням хронічного необструктивного бронхіту вислуховуються сухі дзижчачі низькотемброві хрипи, що змінюються після кашлю. Який механізм їх виникнення?
| ||
A. | бронходилятація
| ||
B. * | перекриття бронхів в‘язким харкотинням
| ||
C. | накопичення рідкого харкотиння у просвіті бронхів
| ||
D. | накопичення рідини в альвеолах
| ||
E. | плевральні нашарування
| ||
836. | У хворого на бронхіальну астму виявлено синдром гіперпневматизації легеневої тканини. Як зміниться бронхофонія?
| ||
A. | посилиться з ураженого боку
| ||
B. | послаблена зі здорового боку
| ||
C. | симетрично посилена
| ||
D. * | симетрично послаблена
| ||
E. | відсутня
| ||
837. | У хворого на крупозну пневмонію взято харкотиння на дослідження. Які результати лабораторного дослідження харкотиння можна очікувати?
| ||
A. * | харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору
| ||
B. | харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактерії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину
| ||
C. | рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари
| ||
D. | харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків
| ||
| |||
E. | спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли
| ||
838. | У хворого на пневмонію виявлена крепітація. В якій стадії захворювання можна вислухати цей феномен?
| ||
A. | стадія припливу
| ||
B. | стадія розпалу
| ||
C. | стадія розрішення
| ||
D. * | стадії припливу і розрішення
| ||
E. | стадії припливу і розпалу
| ||
839. | У хворого на хронічний бронхіт при аускультації виявлено жорстке дихання. Який механізм його виникнення?
| ||
A. * | набряк слизової бронхів
| ||
B. | перекриття бронхів в‘язким секретом
| ||
C. | бронхоспазм
| ||
D. | слабкість дихальних м‘язів
| ||
E. | Ні одне з названих
| ||
840. | У хворого при аускультації легень чути бронхіальне дихання справа нижче кута лопатки. Про який патологічний стан це свідчить?
| ||
A. * | ущільнення легеневої тканини
| ||
B. | гіперпневматизацію легеневої тканини
| ||
C. | накопичення рідини у плевральній порожнині
| ||
D. | накопичення повітря в плевральній порожиниі
| ||
E. | бронхіальну обструкцію
| ||
841. | У хворого загострення хронічного необструктивного бронхіту. Які дані аускультації типові в цьому випадку?
| ||
A. | посилене везикулярне дихання
| ||
B. | послаблене везикулярне дихання
| ||
C. | відсутність дихальних шумів
| ||
D. | бронхіальне дихання
| ||
E. * | жорстке дихання
| ||
842. | У хворого – повний обтураційний ателектаз середньої частки правої легені. Що буде чути при аускультації над зоною ураження?
| ||
A. | посилене везикулярне дихання
| ||
B. | послаблене везикулярне дихання
| ||
C. * | відсутність дихальних шумів
| ||
D. | бронхіальне дихання
| ||
E. | жорстке дихання.
| ||
843. | Хворий А. шпиталізований у терапевтичне відділення з набряком легень. Який характер харкотиння при цій патології?
| ||
A. | харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору
| ||
B. | харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактерії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину
| ||
C. * | рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари
| ||
D. | харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків
| ||
E. | спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.
| ||
844. | Хворий Л. 10 років страждає на бронхільну астму. При його обстеженні: грудна клітка емфізематозна, еластичність її знижена з обох сторін, перкуторно визначається коробковий звук. Які зміни основних дихальних шумів можна очікувати у хворого при аускультації?
| ||
| |||
A. | посилене везикулярне дихання
| ||
B. * | послаблене жорстке дихання з подовженим видихом
| ||
C. | бронхіальне дихання
| ||
D. | бронховезикулярне дихання
| ||
E. | сакадоване дихання.
| ||
845. | Хворий на інфаркт-пневмонію скаржиться на кашель з виділенням харкотиння. Які особливості харкотиння при цій патології?
| ||
A. | харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору
| ||
B. | харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактеії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину
| ||
C. | рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари
| ||
D. * | харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків
| ||
E. | спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли
| ||
846. | Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено ангіопульмонографію. Що це за метод дослідження?
| ||
A. | ультразвуковий метод дослідження судин легень
| ||
B. | контрастна рентгенографія дихальних шляхів
| ||
C. | радіоізотопний метод дослідження легень
| ||
D. | вимірювання внутрішньолегеневого тиску крові
| ||
E. * | рентгенконтрастне дослідження судинного русла легень.
| ||
847. | Хворому на пневмонію, ускладнену плевритом, призначили спірографію. Яке значення цього методу в діагностиці захворювань бронхолегеневої системи?
| ||
A. | дає змогу виявити ущільнення легеневої тканини
| ||
B. | дає змогу виявити рідину чи повітря у плевральній порожнині
| ||
C. | дає змогу дослідити стан плеври
| ||
D. | дає змогу дослідити частоту серцевих скорочень
| ||
E. * | дає змогу дослідити дихальні об‘єми і ємності
| ||
848. | Хворому на хронічне обструктивне захворювання легень призначили пневмотахометрію. Яке значення цього методу в діагностиці захворювань бронхолегеневої системи?
| ||
A. | дає змогу виявити ущільнення легеневої тканини
| ||
B. | дає змогу виявити рідину чи повітря у плевральній порожнині
| ||
C. | дає змогу дослідити стан плеври
| ||
D. * | дає змогу дослідити швидкість руху повітря в бронхах
| ||
E. | дає змогу дослідити дихальні об‘єми і ємності
| ||
849. | Які причини призводять до виникнення патологічного бронхіального дихання?
| ||
A. | бронхіальна астма,
| ||
B. | обтурація бронха пухлиною,
| ||
C. | емфізема легень,
| ||
D. | велика пухлина легень.
| ||
E. * | ущільнення легеневої тканини
| ||
850. | Якщо гнійне харкотиння у великій кількості з’являється в певному положенні хворого, то можна запідозрити:
| ||
A. | крупозну пневмонію
| ||
B. | дифузний бронхіт
| ||
C. | туберкульоз легень
| ||
D. | рак легень
| ||
E. * | бронхоектатичну хворобу
| ||
| |||
851. | Болі за грудниною та в грудній клітці, які не знімаються медикаментами і тривають понад годину характерні для:
| ||
A. * | Інфаркту міокарда
| ||
B. | гіпертонічної хвороби
| ||
C. | стенокардії
| ||
D. | ревматизму
| ||
E. | вегето-судинної дистонії
| ||
852. | В нормі верхівковий поштовх розташований:
| ||
A. | 5 міжребер’я по середньоключичній лінії;
| ||
B. | 5 міжребер’я на 2-3 см до середини від середньоключичної лінії;
| ||
C. | 5 міжребер’я на 1-1,5 см назовні від середньоключичної лінії;
| ||
D. * | 5 міжребер’я на 1-1,5 см до середини від середньоключичної лінії;
| ||
E. | 5 міжребер’ї на 0,5-2 см назовні від середньоключичної лінії.
| ||
853. | В нормі верхня межа абсолютної тупості серця локалізується :
| ||
A. | 3 міжребер’я
| ||
B. * | На рівні хряща 4 ребра
| ||
C. | 4 міжребер’я зліва
| ||
D. | Верхній край 5 ребра
| ||
E. | Нижній край 5 ребра
| ||
854. | В нормі ліва межа абсолютної тупості серця локалізується:
| ||
A. | Відповідає лівій середньоключичній лінії
| ||
B. * | Співпадає з лівою межею відносної тупості, або розміщується від неї на 1 см досередини
| ||
C. | На 1,5-2 см назовні від лівої середньоключичної лінії
| ||
D. | На 3-4 см назовні від правої межі абсолютної тупості серця
| ||
E. | На 0,5-1 см назовні від правої межі абсолютної тупості серця
| ||
855. | В нормі ліва межа відносної серцевої тупості локалізується :
| ||
A. | По лівій середньоключичній лінії
| ||
B. * | На 1-2 см досередини від лівої середньоключичної лінії
| ||
C. | На 1,5 см назовні від лівої середньоключичної лінії
| ||
D. | По лівій передній пахвовій лінії
| ||
E. | На 1,5-2 см досередини від лівої передньої пахвової лінії
| ||
856. | В нормі права межа абсолютної тупості серця локалізується:
| ||
A. | По правому краю груднини
| ||
B. | По передній середній лінії
| ||
C. * | По лівому краю груднини
| ||
D. | На 0,5 см назовні від лівого краю груднини
| ||
E. | До 1 см назовні від лівого краю груднини
| ||
857. | Величина систолічного АТ не залежить від:
| ||
A. * | розмірів лівого шлуночка
| ||
B. | загального периферичного опору судин
| ||
C. | об’єму циркулюючої крові
| ||
D. | ударного об’єму серця
| ||
E. | ЧСС
| ||
858. | Величина діастолічного АТ не залежить від:
| ||
A. * | кількості лейкоцитів
| ||
B. | максимальної швидкості вигнання крові
| ||
| |||
C. | загального периферичного опору судин
| ||
D. | властивостей стінок судин
| ||
E. | ударного об’єму серця
| ||
859. | Верхівковий поштовх визначається в V міжребер'ї на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії. Вірогідно це наявність :
| ||
A. | ексудативного плевриту зліва
| ||
B. * | гіпертрофії лівого шлуночка
| ||
C. | нормального розміщення поштовху
| ||
D. | пневмотораксу справа
| ||
E. | сухого плевриту справа
| ||
860. | Верхівковий поштовх називається розлитим ,якщо площа його складає:
| ||
A. | Більше 1 см2;
| ||
B. * | більше 2 см2;
| ||
C. | більше 3 см2;
| ||
D. | більше 4 см2;
| ||
E. | більше 5 см2.
| ||
861. | Верхівковий поштовх низький спостерігають при:
| ||
A. | стенозі устя аорти;
| ||
B. | в нормі;
| ||
C. | недостатності клапанів аорти;
| ||
D. * | дилятації лівого шлуночка при його слабкій скорочувальній здатності
| ||
E. | недостатності мітрального клапана;
| ||
862. | Верхівковий поштовх резистентний спостерігається при:
| ||
A. | недостатності легеневого клапана;
| ||
B. | недостатності трикуспідального клапана;
| ||
C. * | гіпертрофії лівого шлуночка;
| ||
D. | дилятації лівого шлуночка
| ||
E. | стенозі гирла легеневої артерії;
| ||
863. | Вліво зміщується верхівковий поштовх серця при:
| ||
A. * | аортальних вадах серця.
| ||
B. | ексудативному перикардиті;
| ||
C. | стенозі мітрального отвору;
| ||
D. | всьому переліченому;
| ||
E. | лівобічному ексудативному плевриті;
| ||
864. | Для проведення перкусії серця найкращою є:
| ||
A. | Безпосередня перкусія
| ||
B. | Опосередкована перкусія із застосуванням одежі
| ||
C. * | Опосередкована перкусія пальцем по пальці
| ||
D. | Опосередкована перкусія із застосуванням металевих предметів
| ||
E. | Комбінована перкусія
| ||
865. | Задишка та болі в ділянці серця , які виникли раптово після фізичного перенавантаження характерні для:
| ||
A. | міокардиту
| ||
B. * | стенокардії напруги
| ||
C. | інфаркту міокарда
| ||
D. | гіпертонічної хвороби
| ||
E. | стенокардії спокою
| ||
| |||
866. | Локалізація верхньої межі абсолютної тупості серця на рівні IV ребра може свідчити про:
| ||
A.
|
|||
|