Робота з текстом.

10-А класс

Украинский язык и литература

07.04.2020 года

Тема «Багатогранна діяльність Б.Д. Грінченка як митця і вченого. Утвердженняпрагнення людини до любові, добра, толерантності в оповіданні«Каторжна»

Мета:

· допомогти учням розкрити й осмислити багатогранну діяльність Б. Грінченка як митця і вченого, показати масштаби його творчості;

· розвивати вміння сприймати слово, аналізувати його зміст, зіставляти та аналізувати факти, встановлювати причинно-наслідкові зв ́язки; удосконалювати логічно правильне мовлення учнів;

· виховувати найкращі людські якості, а особливо любов до людей, співчуття, добро та милосердя.

«Лишь тот, кто мыслит, – тот народ,

Все остальное – населенье».

Постать Бориса Грінченка у кожного викликає власні асоціації.

Хтось згадує відомі рядки Максима Рильського: «Збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч Грінченка і Даля», хтось – прочитані зі шкільних хрестоматій оповідання «Олеся» або «Каторжна», а комусь спадають на думку рядки з повісті сучасної української дитячої письменниці Марини Павленко, у якій йдеться про непросту долю дітей із неблагополучної родини: «... хотілось би оповідь про малих Сойченків закінчити по-грінченківськи: «Вони вийдуть зі школи розумними та чесними людьми». Усе своє недовге життя, лише 47 років, Б.Грінченко віддав невтомній

праці на благо культури. «Він більше працював, ніж жив», – сказав про

Бориса Дмитровича поет Микола Чернявський.

Сьогодні ми повинні осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, зрозуміти й сприйняти його слово, проаналізувавши оповідання «Каторжна», розвиваючи при цьому свої вміння зіставляти й аналізувати факти, виховуючи в собі найкращі людські якості, а особливо любов і толерантність до людей.

Записуємо тему уроку. Протягом заняття ви працюєте в зошитах самостійно, робите нотатки, які допоможуть вам під час підготовки до контрольної роботи.

План уроку сьогодні цитатний. Це епіграфи до частин заняття.

План уроку

1. «Більше працював, ніж жив» (М.Чернявський).

2. «За що стільки горя... додають людям люди» (Б.Грінченко).

3. «За працездатністю Грінченка переважав хіба що Франко» (В.Яременко).

Аналізуючи це все, ми можемо зробити висновок, що праця – це не просто

улюблене заняття Грінченка, це і є його життя. Воно гідне подиву, а невтомна титанічна діяльність викликає в нас захоплення. Для нас Б. Грінченко – це феномен Великого Трударя. І тому асоціативний кущ діяльності письменника має такий вигляд.

Постановка проблемного питання: «Чому Борис Грінченко обрав псевдонім Вартовий?» (прийом «Мозковий штурм»)

Відповідь: він охороняв і рідне слово, й історію, і культуру народу.

Слово вчителя. Отже, глибоко осмисливши, ми підтвердили думку

М.Чернявського і, перш ніж перейти до наступного пункту нашого плану, надаємо слово літературознавцям скільки поетичних збірок містить спадщина Б.Грінченка? (6)

Судячи з цитати «О, скільки сліз повинні ми утерти», яка музична

тональність його поезій? (мінорна, бо він переживає за долю народу)

Чи є у Б.Грінченка великі твори? (дилогія повістей «Серед темної ночі» та

«Під тихими вербами»)

У якому малому прозовому жанрі працював Б.Грінченко? (оповідання)

Оповідання – це невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.

За свій шевченківський вік Борис Дмитрович залишив два неоціненні багатства – красивий твір свого життя, і ми це підтвердили, і такі ж прекрасні твори.

Письменник проявив себе і як поет, і як філігранний майстер малої прози. В основу оповідань лягали переважно конкретні події з життя дітей, це дратувало цензорів, а надто те, що вони були написані українською мовою. Про це свідчить резюме цензора на одному із рукописів: «Написано, очевидно, для детей, но они должны учиться по-русски. Рукопись задержать». Показовим у плані психологічного стану героїв, у дослідженні причин їх вчинків є оповідання «Каторжна» (1888р., с.Олексіївка), яке перегукується із повістю «Серце» італійця Едмондо де Амічіса, переклад якої зробив Б.Грінченко. І другий пункт нашого плану – це цитата з цього оповідання «За що стільки горя... додають людям люди».

1. У скільки років Докія залишилась без матері?

А) шість.

Б) вісім.

В) сім.

Г) десять.

2. Як звали дівчинку, яка запропонувала Докії дружбу?

А) Марина.

Б) Галя.

В) Христя.

Г) Марися.

3. Яке дерево рубала мачуха?

А) яблуню.

Б) клен.

В) калину.

Г) березу.

4. Кого покохала Докія?

А) Михайла.

Б) Лавріна.

В) Івана.

Г) Семена.

5. Ким за професією був хлопець Докії?

А) каменяр.

Б) слюсар.

В) шахтар.

Г) муляр.

6. Як закінчилося життя Докії?

А) залишилась самотньою.

Б) зустріла іншого.

В) померла.

Г) вийшла заміж.

Робота з текстом.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒