faírguni. faíraus. faírina. faírra. faírrapro. fareisaius. fastan. faúho. faúr. faúragaggan. faúraqiman. faúrhtjan. fidwor. figgragulþ. filhan. filigri. filleins. fiskja. fodeins.

faírguni

с.р. (ja) гора

faíraus

ч.р. (u) свiт, всесвiт; пор. дi. fjor с.р., да. feorh ч/c.р. життя, жива iстота; да. двн. ferh с.р. душа, дух, життя

faírina

ж.р. (ō) провина; дi. firn с.р.мн. незвичайне, да. firen, дс. двн. firina ж.р. злочин, грiх

faírra

(присл.) у даленi, далеко; дi. fjarre, да. feorr, дс. fer, двн. ferro

faírrapro

(присл.) удаленi, здалека

fareisaius

ч.р. (u/i) фарисей (грец.)

fastan

(слд.3 ) поститися

faúho

ж.р. (n) лисиця; дi. fóa, двн. voha, fuhs

faúr

(присл., прийм. з знах.) ранiше, перед, за

faúragaggan

передувати

faúraqiman

йти перед ким-то

faúrhtjan

(слд. 1) боятися; да. forhtian, двн. forhtan

fidwor

(числ.) чотири; ді fjórir, да. feower, дс. fiwar, двн. Fior, лат. quattuor, слов.четыре

figgragulþ

с.р. (а) кiльце, обручка

filhan

(снд. 3) ховати, приховувати; да. fēolan, дi. fela, дс. bifelhan довiряти, двн. felahan

filigri

с.р. (ja) вертеп

filleins

(прикм.) шкiряний

filu

(присл. з род.) багато; дi. fiоl (у складн. словах), да. fe(a)la, дс. двн. filo, filu

fimf

(числ.) п‘ять; дi. fimm, да. дс. fīf, двн. fimf, finf

fiskja

ч.р. (n) рибалка

fodeins

ж.р. (i/o) птах

fodjan

(слд. 1) годувати, виховувати

fodr

с.р. (а) пiхви (меча); дi. fóðr пiдкладка, да. fōðor їжа; кошик, двн. fuotar бочка, вiз

fotus

ч.р. (u) нога; ді. fótr, да. fōt, дс. fôt, двн. fuoz

frabugjan

продавати

fragifts

ж.р. (i) заручини; пор. giban; пор. двн. virgift oтрута, отруєння; дi. дс. двн. gift, да. ʒift,ʒyft дар

fraihnan

(снд.5)(мин. frah-frehum, дiєприкм. fraihans) питати; дi. fregna, да. friʒnan, дс. frâgon, двн. frâgên

fraisan

(снд. 7) випробувати, спокушати

fraitan

(прет.-през.д. 5)(мин. fret) ; жерти

frakunnan

(прет. през.д) нехтувати, вiдмовлятися

fraletan

опустити, вiдпустити

fraliusan

(снд. 2) з Д.в. втрачати;

fralusnan

(слд. 4) губитися, гинути

fram

(прийм. з дав.) вiд, з; (присл.) далi; дi. дс. двн. fram, да. from

framaldrs

(прийм.) лiтнiй (вiд fram i aldra); пор. дi. aldr ч.р., да. ealdor ч.р., дс. aldar, двн altar вiк, старiсть

fraqistjan

погубити, гинути

fraqistnan

(слд. 4) гинути

fraqiþan

проклинати

fraþjan

(снд. 6) (з j у формах теп.ч.) думати, розумiти; пор. гот. fraþi ср.(ja) розум, дi. frœði ж.р./с.р. знання; двн. fruoti, ж.р. розумiння

frauja

ч.р. (n) пан, господь; двн. frô

fraujinons

(слд., з Д.в., 2) володарювати

frawardjan

(слд.1) псувати, пошкоджувати

frawaurhts

ж.р. (i) грiх

frawaurkjan

(непр.слд.1) зробити дурну справу, согрiшити

frawisan

(непр.д., з Д.в.) розтратити, марно тратити

frijon

(слд. 2) любити,кохати

frijonds

ч.р.(nd) друг

frodei

ж.р. (n) розум, свiдомiсть

frumist

(присл.) найперше, спочатку (найвищий степiнь вiд fruma перший); пор.дi. frumburðr первiсток, да.fruma ч.р.початок

fugls

ч.р.(а) птах; дi. fugl, да. fuʒol, дс. fugal, двн. fogal

fula

ч.р. (n) лоша; дi. foli, да. fola, двн. folo

fulljan

(слд. I) наповнювати; дi. fylla, да. fyllan, дс. fullian, fullon, двн. fullen

fullnan

(слд. 4) наповнюватися, бути наповненим

gabaíran

родити

gabaúrþs

ж.р. (i) народження; дi. byrð, да. ʒebyrd, дс. giburd, двн. giburt

gabindan

зв‘язати

gadauþnan

(слд. 4) вмирати, гинути

gadraúhts

ч.р. (i) воїн; пор.дi. drótt ж.р., да. dryht почет,свн. truht ж.р. загiн

gadriusan

упасти

gadrobnan

збентежитися

gafahrjan

(слд. 1) пiдготувати

gafilhan

поховати

gafulljan

здiйснити

gafullnan

бути виконаним, бути здiйсненим

gagaggan

збиратися

gagg

с.р. (а) дорога, шлях, вулиця; дi. gangr ч.р., gang с.р., да. ʒanʒ, дс. двн. gang ч.р. ходiння

gaggan

(непр.д.) (мин. iddja, в одному випадку - gaggida) iти;дi. ganga, да. ʒonʒan, дс. gangan, двн. gangan, gân, gên

gahailjan

вилiкувати

gahailnjan

видужати, одужати

gahaftjan sik

(слд. 1, з Д.в.) - пристати, приєднатися

gahausjan

почути

gahrainjan

очистити

gahuljan

покритися

gairda

ж.р. (о) пояс

gaírnjan

(слд. I) бажати; дi. girna, да. ʒiernan, дс. girnian двн. gerôn

gaitein

с.р. (а) козеня

gakunnan

(слд.3) узнати

galagjan

покласти

galaubeins

ж.р. (i) вiра; да. ʒelēofa, дс. gilôeo, двн. gilouba

galaubjan

(слд. 1) вiрити; да. ʒeldfan, дс. gilôbian, двн.gilouben

galaugnjan

таїти; приховувати

galeikon

(слд.2) порiвнювати, уподiбнювати

galeiþan

(снд.1) прийти, вiдiйти, переплисти; да. дс. liðan, двн. lîdan, дi. liða

galewjan

зраджувати

gameljan

написати

gamikiljan

звеличувати

gamotjan

(слд. 1) зустрiтися; дi. møta, да. mētan, ʒemētan, дс.môtian

gamunan

згадати

ganiman

зачати

ganiþjo

ж.р. (n) родичка

gaqiman

сходитися

gaqiunan

(слд.4) оживати, воскресати

gaqumþs

ж.р. (i) зiбрання

garaginon

порадити

garaíhtei

ж.р. (n) статут, заповiдь; двн. gagirihti

garaíhts

(прикм.) праведний; двн. gereht

gards

ч.р. (i) будинок, хата, оселя; дi. garðr двiр, сад, огорожа, укрiплене мiсце; да.ʒeard, дс. gard огорожа, житло, оселя; двн. gart круг; пор.д.гр. chórtos двiр, огорожа; лат. hortus сад

gasaíaan

побачити

gasakan

заборонити

gasitan

сicти

gaskohi

с.р. (ja) взуття

gastandan

перебувати

gaswiltan

померти

gataujan

(слд. 1) зробити, створити, здiйснити

gateihan

(снд. 1) повiдомляти; дi. téa, tjá, да. tēon, двн. gizîhan звинувачувати

gatiuhan

вiдводити

gaþaúrsnan

(слд. 4) висохнути, висохти

gaþlahsnan

(слд. 4) злякатися

gaþliuhan

кинутися тiкати (навтiки)

gataujan

робити, виготовляти, дiяти

gaúrs

(прикм.) (а) печальний, сумний

gawasjan

(слд. 1) одягати

gawaúrkjan

чинити

gawi

с.р. (ja) країна; двн. gawi, свн. gou

gawisan

залишити

giauradagis

(присл.) завтра

gibaF

ж.р. (ō) дар; дi. gjof, да. ʒiefu, дс. geƀa, двн. geba

giban

(снд. 5) давати; дi. gefa, да. ʒiefan, дс. geƀan, двн. geban

golan

(слд.1) вiтати; дi. gøla тiшити, утiшати; да. ʒalan, двн. galan

goleins

ж.р. (i/o) вiтання, привiтання

goþs

(прикм) добрий, хороший (порiвн. batiza, найв. batists); дi. góðr, да. ʒōd, дс. gôd, двн. guot

gredags

(прикм.) голодний; дi. graðugr, да. ʒrædiʒ, дс. grâdag, двн. grâtag жадiбний

greipan

(снд. 1) хапати, схоплювати; дi. gripa, да. ʒrīpan, двн. grîfan

grets

ж.р. (?) плач; дi. grátr ч.р. (а)

groba

ж.р. (ō) нора; дi. gróf, двн. gruoba

gudhus

с.р. (а) храм; див. guþs i двн. hûs

gudja

ч.р. (n) священик; дi. goðe, guðe, рун. gudija

gudjinassus

ч.р. (u) церковна служба

gudjinon

(слд. 2) служити в храмi

guþ

ч.р. (а) бог; дi. goð, guð, да. ʒod, дс. god, двн. got

Hh, ƕ

haban

(слд. 3) мати; дi. hafa, да. habban, дс. hebbian, двн. habên

hafjan

(снд.6)(з j у формах теп.ч. hafja - мин. hof) пiдiймати, пiдносити; дi. hefja, да. hebban, двн. heffan, дс. hebbian

hailjan

(слд.1) зцiляти; дi. heila, да. hclan, дс. hêlian, двн. heilan

hails

(прикм) (а) цiлий, здоровий, великий

haims

ж.р. (одн. i-осн., мн. ō-осн.) село; дi. heimr, да. hām, дс.hêm, двн. heim батькiвщина

haírda

ж.р. (ō) стадо; дi. hjorð, да. heord, двн. herta

hairto

с.р. (n) серце; дi. hjarta, да. heorte, дс. herta, двн. herza

haírus

ч.р. (u) меч; дi. hjorr, да. heōru

haítan

(снд. 7) (мин. haiháit) називати(ся), кликати, веліти; д.і heita, да.hātan, дс.hêtan, двн.heizzan

haiþi

ж.р. (jo) степ

haiþiwisks

(прикм.) дикий

haizam

Дав.мн. (вiд hais с.р.) свiтильникам

haldan

(снд. 7) пастися; дi. halda, да. healdan, дс. haldan, двн. haltan

hana

ч.р. (n) пiвень; дi. hane, да. hana, двн. hano

handus

ж.р. (u) рука; дi. hond, да. hond, дс. hand, двн. hant

hansa

ж.р. (ō) загiн; да. hōs, двн. hansa

harduba

(присл.) жорстоко

hardus

(прикм.) суворий, мiцний, сильний; дi.harðr, да.heard, дс. hard, двн. hart(i)

haubiþ

с.р. (а) голова; да. hēafod, дс. hôbid, двн. houbit, дi.haufuþ пор.лат. caput

háuhs

(прикм.) високий, (вищ. ступiнь - háuhista), дi. hór(hár), да. hēah, дс. двн. hôh

haúri

с.р. (ja) вугiль, множ. вогнище ; дi. hyrr вогонь

haurn

с.р. (а) рiг, рiжок

hausjan

(слд.1) чути; дi. heyra, да. hēran, hdran, дс. hôrian, двн. hôr(r)en

hawi

с.р. (ja) сiно

heito

ж.р. (n) пропасниця, гарячка, лихоманка; дi. heitr, да. hāt, дс. hêt, двн. heiz (прикм.) гарячий

her

(присл.) тут; дi. да. дс. hēr, двн hiar

hidre

(присл.) сюди; дi. heðra тут; да. hider cюди

himins

ч.р.(а) небо; дi. himinn, да. heofon, дс. heean, дс. двн. himil

himma daga

(присл.) сьогоднi

hindar

(прийм.) ззаду, позаду, позад; дi. hinder, двн. hintar

hindumists

(тiльки найв.) (М.VIII,12) самий далекий, самий останнiй

hiuhma

ч.р. (n) натовп

hlaifs (hlaibs)

ч.р. (а) хлiб

hlaiwasnos

мн.ж.р. (ō) труни, домовини; печери для поховання

hlauts

ч.р. (а) жереб; дi. hlaut, дс. hlôt, двн. lôz

hnaiwjan

(слд.1) принижувати, зневажити, знижувати; пор. дi. hneigja, двн. neigen схиляти

hrainjan

(слд. 1) чистити; дс. hrênon, двн. reinnen, reinôn

hrains

(прикм.) чистий; дi. hreinn, дс. hrêni, двн. reini

hropjan

(слд.1) кричати, викрикувати; дi. hrópa, hrœpa, двн. ruofen; да.дс. hrōpan, двн. ruofan (cнд.7)

hrot

с.р. (а) покрiвля, дах; дi. hrót, да. дс. hrōst - горище

hrukjan

(слд. 1) каркати, спiвати (про пiвня); пор. дi. hraukr ч.р. морськийворон

huhrus

ч.р. (u) голод

huljan

(слд.1) покривати; дi. hylja, дс. bihullian, двн. hullen

hundafaþs

(d) ч.р. (i) сотник; пор. hunda наз. мн. с.р. (числ.) сто; двн. hunt

hunslastaþs

(d) ж.р.(i) жертовник, вiвтар вiд hunsl ср. (а) жертва i staþs (d) ч.р. (i) мiсце; пор. да. hūsl с.р. вiвтар

hups

ч.р. (i) стегно

huzd

с.р. (а) скарб

huzdjan

(слд. 1) накопичувати багатство, збирати скарб

ƕa

(пит.займ.) що , яке

ƕaiwa

(пит. присл.) як; пор. двн. (h)wio

ƕana

див. ƕas

ƕah

(присл.) коли, коли - небудь

ƕanhun

(присл.) коли - небудь (при запереченнi у знач.“нiколи”)

ƕar

(пит. присл.) де; дi. hvar, дс. hwar

ƕarbon

(слд.2) ходити, мандрувати; дi. hvarfa, да. hwearfian, дс. hwarbon, двн. warbôn

ƕas

ч.р. ƕo ж.р. хто, ƕa с.р. що (займ.) ƕana ч.р. ƕo ж.р., ƕa с.р.; род. ƕis ч.р. с.р., дав. ƕamma ч.р.с.р. ƕizai ж.р.; орудн. ƕe тiльки с.р.

ƕaþro

(присл.) звiдкiля

ƕazuh

ч.р., ƕoh ж.р., ƕah с.р. (займ.) кожний; вiд ƕas i uh

ƕe

див ƕas

ƕeila

ж.р. (ō) час, година; да. hwīl, дс. hwîl(a), двн. wîla

ƕileiks

(ƕeleika - Л, 1, 29) (прикм.) який, що за; дi. hvilikr, да. hwilc, дс. hwilîk, двн. (h)welîh

ƕis

див. ƕas

ƕo

див. ƕas

ibai

(пит. частка) чи.не; дi. ef, да. ʒif, дс. ef, двн. ibu

ibuks

(прикм.) вiдступивший назад

iddja

мин. вiд gaggan

idreiga

ж.р. (о) каяття, розкаювання

idweit

с.р. (а) сором, ганьба; да. edwīt, двн. itiwîz

iftuma

тiльки у сполученнi iftumin daga наступного дня

iggqis,igqis

див. þu

(займ.) я; дi. ek, да.ic, дс. ik, двн. ih

(дiєсл.) - див. wisan

дав. мн. вiд is

imma

дав. одн. вiд is

(прийм. з дав., знах., род.) в, на , заради , з–за

ina

знах. одн. вiд is

infeinan

(слд. 4) зглянутися на кого, що

ingaggan

увiйти в

inkilþo

ж.р. (n) вагiтна, див. kilþei

inn

(присл.) в, до, середени; да. inn, дс.двн. în

innatgaggan

увiйти

innatgāhts

ж.р. (i) поява

ins

зн.в. вiд eis

insaíaan

подивитися

insandjan

послати

inweitan

(снд. 1) вiтати, кланятися; да. witan роздивлятися; дс. wîtan докоряти, двн. wîzan карати

(займ. ч.р.) вiн; ita с.р. воно; двн. ч.р. er, с.р. ez

ita

(займ.) див is

itan

(снд. 5) їсти; ді. eta, да. дс. etan, двн. ezzan, лат. edere

iþ

(спол.) а, б, тому що, через те що (завжди на початку речення)

iumjo

ж.р. (n) натовn

ize

див. is

izeiчиize

ч.р., sei ж.р. (вiдн. займ.) який, що, котрий

izwar

(присвійн.займ) ваш; д.а. ēower, двн iuwar

izwiz

див. þu

jabai

(спол.) якщо

jah

(спол.) i, також (завжди на початку речення); двн. joh

jainar

(присл.) там

jaindwairþs

(прикм.) той, що приходить; пор. гот. jaind (присл.) туди i wairþan

jains

(займ.) цей; вiдмiнюється як сн. прикм. да. ʒeon, двн. jener

jainþro

(присл.) звiдти

jana

див. jains

jer

с.р.(a) рiк

juþan

(присл.) вже

jus

(ос.займ.) ви

kalds

(прикм.) холодний; дi. kaldr, да. ceald, дс. kald, двн. kalt

kalkjo

ж.р. ( -jo або -i-) повiя

kas

с.р. (а) посудина; дi. ker, двн. char

kilþei

ж.р. (n) черево; пор.да. cild дитина

krusts

ч.р. скрегiт

kukjan

(слд. 1) цiлувати

kuni

с.р. (ja) рiд, плем‘я: дi. kyn, да. cynn, дс. kunni, двн.kunni

kunnan

(пр.пр.д.) знати; теп. одн. 1ос. kann, 2 oc. kant, мн. 1oc. kunnum, 2 oc. kunnuþ, 3 oc. kunnun; мин. kunþa; дi. kunna, да.cunnan, дс.двн. kunnan знати, могти

kunþs

(прикм.) вiдомий; дi. kunnr, да. cūþ, дс. kûth, двн. kund

lagjan

(слд.1) класти; дi. leggja, да. lecʒan, дс. leggian, двн. leggen; пор. ligan

laikan

(слд.7) (мин. laíláik) стрибати; дi. leika грати, да. lācan стрибати

laiks

ч.р. (i) танець

laisareis

ч.р. (ja) вчитель; двн. lerâri

laiseins

ж.р. (i/ō) учення

laisjan

(слд.1) навчати; да. lǣran, дс. lêrian, двн. lêren

laistjan

(слд.1) iти слiдом; да. lǣstan, дс. lêstian, двн. leisten

land

с.р. (а) земля, країна

latjan

(слд.1) чекати; дi. letja, да. lettan, дс. lettian, двн. lezzen

laufs

ч.р. (а) листи, листя; дi. lauf, да. lēaf, дс. lôf, двн. loub

laugnjan

(слд.1) заперечувати; дi. leyna утаювати, приховувати, да.līeʒnan, дс. lôgnian, двн. lougenen

leik

с.р. (а) тiло, плоть

leitils

(прикм.) малий, невеликий (вищ. minniza, найвищ. minnists); дi. litell, да. ldtel, дс. luttil, двн. liuzil, luzzil

leiþu

(Л.I, 15) знах. одн. сiкер, плодове вино (грец.)

letan

(снд.7) велiти, змушувати, вiдпускати (мин. lailot); дi. láta, да. lǣtan, дс. lâtan, двн lâzan

lewjan

(слд.1) зраджувати; да. lǣwan, двн. firlâen (gifirlâen)

liban

(слд.3) жити

ligan

(снд.5) лежати; двн. ligan; пор. дi. liggja, да.licʒ(e)an, дс. liggian, двн. liggen

lisan

(снд. 5) збирати

liuba

див. liufs (прикм.) (а)

liufs

прикм. - а - любий

liuta

ч.р. (n) лицемiр

lofa

ч.р. (n) долоня; slah lofin (І.XVIII,22) дав ляпаса; дi. lófe

ludja

ж.р. (jo) обличчя

lukarn

(дав. lucorna) с.р. (а) свiтильник, свiточ, світло

magan

(пр.пр.д.) м о г т и; теп. одн. 1,3 ос.mag, 2oc. magt, мн. 1oc.magum, 2oc. maguþ, 3oc. magun, мин.одн. mahta, мн. mahtedun; дi. mega, дс. двн. magan, mugan

magaþs (þ)

ж.р. (i) дiва; да. mæʒð, дс. magað, двн. magad

magus

ч.р. (i) слуга, отрок, пiдлiток

mahts

ж.р. (i) сила; дi. máttr, ч.р., да. meaht, miht, дс. двн.maht

mais

(присл) бiльше

maists

найвищ. вiд milkis; sa maista gudja (I.XVIII,24,26) первосвященик; дi. mestr, да. māst, mæst, дс.mêst, двн. meist

maitan

(снд.7) (мин. maímait) рiзати, рубати; дi. meita, двн. meizan

malo

ж.р. (n) мiль

mammona

(грец.) багатство

managei

ж.р. (n) велика кiлькiсть, натовп, народ; дi. mengi с.р., да. meniʒu ж.р., дс. двн. menigî ж.р.

manags

(прикм.) багато; да. moniʒ, mæniʒ, дс. двн. manag

manaseþs

ж.р. (i) свiт, людство; пор. seþs дi. sáð ж.р. полова; двн. sât ж.р. (i) посiв, засiв

manna

ч.р. (корен.) чоловiк, людина; одн. знах.mannan, род. mans, дав. mann, множ. наз. знах. mans, mannans, род. manne, дав. mannam; дi. maðr мн. menn, да. man(n),mon(n), manna, дс. двн. man

manwjan

(слд.1) пiдготувати

marei

ж.р. (n) море; дi. marr ч.р. (i), да. mere ч.р. (i), двн meri c.p.

marka

ж.р. (ō) межа, кордон, границя; дi. mork, да. mearc дс. marca, двн. marcha; пор. лат. margo край, границя

matjan

(слд.1) iсти, споживати; да. mettan годувати (тварин)

maúrgins

ч.р. ранок; дi. myrgenn, morgonn; да. morʒen, merʒen,дс. двн. morgan

maurnan

(слд.3) дбати про, пiклуватися

meins

(присв.займ.) мiй; дi. mínn, дс. да. двн. mîn

mel

с.р. (а) час, година; дi. mál, да. mcl, двн. mâl їжа, вечеря

meljan

(слд.1) писати; да. mclan плямувати; дс. mâlon двн. mâlên малювати; пор. д.iнд málam грязь, д.гр. mélas чорний

menoþs

ч.р. (корен.) мiсяць; дi. mánuðr, да. mōnað, двн. mânôd; пор. рос. “месяц”, лат. mensis

merjan

(слд.1) проповiдувати, оголошувати; дi. mæra прикрашати; да. mcran, дс. mârian двн. mâr(r)en оголошувати; пор. дiрл. māraim звеличую, рос. “мир” в iменi Владимир

mes

с.р. (а) стiл; вiд нар. лат. mesa, лат. mensa; двн. mias, meas

mik

див. ik

mikiljan

(слд.1) звеличувати; двн. mihhilôn

mikils

(прикм.) великий; дi. mikell, да. micel, mycel, дс. mikil, двн. mihhil

miliþ

с.р. (а) мед

mis

див. ik

misso

(присл.) взаємно, один з одним

miþ

(прийм. з дав.) з; дi. með, да. mid,mið, дс. mið, midi, двн. mit, miti

miþfaginon

зрадiти

miþinngaleiþan

ввiйти разом

miþþanei

(спол.) i, та, в той час як

mizdo

ж.р. (n) нагорода, оплата

modags

(прикм.) (а) сердитий

munan

(пр.пр.д.) (теп.man, мн. 2ос. gamunuþ) вiрити, думати

munþs

ч.р. рот; дi. munnr, muðr, да. mūð, дс. mûð, двн. munt

namo

с.р. (n) iм‘я; мн. знах. namna род. namne, дав. namnam, дi. nafn, да. noma, дс. двн. namo ч.р.

nasjan

(слд.1) рятувати; да. дс. nerian; двн. ner(r)en лiкувати, рятувати, годувати

nati

с.р.(ja) сiтка, сiть

naúh

(присл.) ще; дс. двн. noh

naúhþan

(присл.) ще; див. naúh і þan

(частка) не

neaa

(присл.) близько, коло, бiля; да. nēah, дс. двн. nâh

(запер.частка) не, також не , нi; рун. ni, дi. né, да. ne, дс. двн. ni,ne

niba

(спол.) крiм, виключая; вiд ni i ba(bai)

nidwa

ж.р. iржа

niman

(слд.4) взяти, брати; дi. nema, да. niman, дс.niman, neman, двн. neman

nist

= ni ist

niþjo

ж.р. (n) родичка; пор. дi. niðr нащадок, да. мн. niððas чоловiки, лат. nepōs, род. nepōtis онук

niu

(питальн.) чи не так, хiба не, вiд ni i -u

(присл.) тепер; дi. nú, да. nū, двн. nû, nu

nuta

ч.р. (n) риболов, рибалка

ogan

(пр.пр.д.) боятися; теп. ч. 1ос. og, мин. одн. 1,3 ос. ohta, 3мн. ohtedun (uhtedun); пор. дi. ógn ж.р. жах; ægja жахнутися, ótte ч.р. страх; да. oʒa ч.р. ōht ж.р. жах; пор.дiрл. ād - āgor я боюся

osanna

осанна (грец. вiд вiрм.-євр.)

paska (pasxa)

пасха (грец.)

praítoriaún

преторiя (примiщення, де вiдбувався суд) (грец)

praúfetus

пророк (грец.)

qens

(Л.I,5, qeins, 28 qins) ж.р. (i) дружина; дi. kván, kvǽn, да. cwēn, дс. quân

qiman

(снд.4) приходити, iти; дi. koma, да. дс. cuman, двн. queman

qistjan

(слд.1) гинути, губити; двн. firquistan

qiþan

(снд.5) говорити, сказати; дi. kveða, да.cweðan, дс. quethan, двн. quedan

qiþus

ч.р. (u) живiт, черево; дi. kviðr, да. cwið (a), двн. quiti

qius

(прикм.) (wa) живий

rabbei

вчитель (грец. з вiрм.- євр.)

raginon

(слд.2) управляти, правити; дi. ragna заклинати, да. reʒnian приписувати, призначати; пор. слав. “рок”

raihtis

(присл.) саме, адже, же; двн. rehtes взагалi, загалом

raihts

(прикм.) (а) правильний, прямий

razn

с.р. (а) будинок; дi. rann, да. ærn, ren

reikists

найвищ. reikists gudja первосвященик

rinnan

(снд.3) бiгти; дi. rinna, да. дс. двн. rinnan

rinno

ж.р. (n) потiк, струмок; двн. rinna

riqis

с.р. (а) (род. riqizis) пiтьма, тьма, дi. røkkr

riqizeins

(прикм.) (а) темний

rodjan

(слд.1) говорити, промовити; дi. rœða пор.дiрл. rādid каже

rohsns

ж.р. (i) подвiр‘я

runs

ч.р. (i) бiг; да. ryne, дi. run с.р. струмок

ч.р. so ж.р. þata с.р. (вказ.займ.) той, цей; дi. sá ч.р., sú ж.р., þat с.р., да. þæt, c.p., дс. that с.р.

saei

ч.р., soei ж.р., þatei с.р. (вiдн.займ.) який, котрий; вiд sa, so чи þata i част. -ei

saggqa

дав. одн. заходу; пор. sigqan (снд.3) падати

saggws

опускатися; дi. søkkva, да. sincan, д.двн. sinkan ч.р. (i) спiв, спiвання

sah

ч.р., soh ж.р., þatuh с.р. (вказ.займ.) той самий; sa+ -h, -uh

saí

(присл.) ось

saíhs

(числ.) шiсть, saihsta шостий; дi. sex, да. six, дс. двн. sehs

saíaan

(снд.5) дивитися, бачити; дi. sjá, да. sēon, дс. двн. sehan

sakan

(снд.6) сперечатися, докоряти, лаяти; дi. saka, да. sacan, sacian дс. sakan, двн. sahhan

salbon

(слд.2) (по) мазати

saljan

(слд.1) жертвувати, приносити жертву; дi. selja, да. sellan, дс.sellian, двн. sellen передавати

samana

(присл.) разом

sandjan

(слд 1) посилати; двн senten

saúhts

ж.р. (i) хвороба; дi. sótt, да.дс.двн. suht

saurgan

(слд.3) дбати, пiклуватися

saþs, sads

(прикм.) (а) ситий

sei

див. izei

seins

(присв.займ.) свiй, його; дi. sinn, да. дс. двн. sîn

(займ.) вона; одн. знах. ija, род. izos, дав. izai; мн.наз.знах. ijos, род. izo, дав. im; двн. sî

siggwan

(снд.3) спiвати

sijuþ

2ос.мн. вiд wisan

sik

(зворотн.займ., знах.) себе

silba

(займ.) сам(ий); дi. sjálfr, да. sylf, дс.self, двн. selb

sildaleikjan

(слд.1) дивувати, здивуватися; пор. да. seldlīc, дс. seldlîk - рiдкiсний, чудовий

sineigs

(прикм) старий; пор. лат. senex

sinista

ч.р. (n) старiйшина

sinteino

(присл.) завжди

siponeis

ч.р. (ja) учень; можливо з кельтськ.

sis

(звор.займ., дав.) собi

sitan

(снд.5) сидiти; двн. sizzen

sitls

ч.р. (а) лавка, гнiздо; да. seotul, двн.sezzal стiлець; пор. лат. sella стiлець, рос. “село”

siuns

ж.р. (i) видiння; дi. sjón, sýn да. sīen, sdn дс.siun

skalkinon

(слд.2) служити, слугувати

skalks

ч.р. (а) cлуга, наймит; дi. skalkr, да. scealc, дс. skalk, двн. skalch

skaudaraips

ч.р. (а) ремiнь, пасок

skattja

ч.р. (n) мiняйло; вiд skatts ч.р. (а) грошi, скарб; да. sceat, дi. skattr, дс. skat, двн. skaz, д.фр. sket; пор. рос. “скот”

skeima

ч.р. (n) лiхтар, свiтильник; дi. skime свiтло; дс.двн. skîmo, свiтло, блиск, д.а. scīma свiтло

skip

с.р. (а) човен, корабель; дi. дс. skip, да. scip, двн. scif

skohs

ч.р. (а) черевiк, ботинок

skohsl

с.р. (а) злий дух, демон, бiс

skulan

(пр.пр.д.) мусити; теп.одн. 1,3ос. skal, 2ос. skalt мн. skulum, skuluþ, skulun, мин. 3ос.одн. skulda, 1 ос. мн. skuldedum, 3ос. мн. sculdedun; дi. skolo, да. sculan, дс. skolan, двн. sculan

slahan

(снд.6) бити, вдарити; дi. slá, да. slēan, дс. двн. slahan

slahs

ч.р. (i) удар; slahs lofin ляпас; дi. slagr ч.р., slag с.р., да. slæʒе; дс. slegi ч.р. вбивство

sleiþs

(d) прикм. лютий, жорстокий, небезпечний; дi. sliðr, да. slīðe, дс. slîði, двн. slîdîc, slîthîc

slepan

(снд.7) (мин. saislep) спати; да. slæpan, дс. slâpan, двн. slâffan

smakka

ч.р. (n) смоква, фiга (походження невiдоме)

smakkabagms

ч.р. (а) смоковниця, фiгове дерево, iнжир

sneiþan

(снд.1) рiзати

sniumundo

(присл.) швидко

див. sa

soei

див. saei

soh

див. sah

sokjan

(слд.1) шукати; дi. sœkja, да. sēcan, дс. sôkian, двн. suohhen; лат sāgire

spilda

ж.р. (ō) дошка для письма; дi. spjald, да. speld с.р. дошка; свн. spelte ж.р.наконечник списа

spinnan

(снд. 3) прясти

sprauto

(присл.) швидко, скоро

staiga

ж.р. (о) дорога, шлях

staíro

ж.р. (n) безплiдна; двн. stero ч.р. баран; пор. лат. sterilis безплiдний

standan

(снд. 6) (мин. stoþ - stoþum) стояти; дi. standa, да. дс. standan, двн. stantan

staþs(d)

ч.р. (i) мiсце; дi. staðr, да. stede, дс. stedi, двн. stat ж.р.

steigan

(снд. 1) пiдiйматися, пiдводитися

stibna

ж.р. (ō) голос, да. stefn, stemn, дс. stemna, stemnia, двн. stimna

stikls

ч.р. (а) чаша, келих; двн. stechal, дi. stikill

stilan

(снд. 4) красти

stiur

ч.р. (а) бик, телець

stojan

(слд.1) (мин. stauida) судити; да. stōwian, двн. stouwen затримувати, зупиняти; пор. рос. ”ставить”

stols

ч.р. (а) трон, престол; дi. stóll, да.дс. stōl,двн. stuol

stoþun

прет. вiд standan

straujan

(сл.д.1) (мин. strawida) стелити; да. strewian strēowian, дс. strôian, двн. strewen, strouwen сипати

sums

(займ.) якийсь, деякий; дi. sumr, да.дс.двн. sum

sunja

ж.р. (jō) iстина, правда; дi.syn зречення, дс. sunnea, двн. sunna(ô) перешкода; пор. лат. sunnis законна перешкода (Мр. XI,32: bi sunjai воiстину)

suns

(присл.) зараз(же), раптом

sunsaiw

(присл.) зараз(же)

sunsei

(спол.) як тiльки

sunus

ч.р. (u) син, дi. sunr, sonr, да. дс. двн. sunu

swa

(присл.) так; дi. svā, да.swa, дс.двн. sô

swaíhra

ч.р. (n) тесть, свекiр; д. шв. svér, да. swehor, swēor, двн. swehur; пор. рос. “свекор”, лат. socer

swaíhro

ж.р. (n) теща, свекруха; дi. svcra, да. sweʒer, двн. swigur; пор.рос.“свекровь”, лат. socrus

swalauþs

(прикм.) такий великий

swaswe

(присл.) як, так як, так що

swau

(пит. частка) так, хiба

swe

(присл.) як

swegniþa, swigniþa

ж.р. (ō) веселощi, радiсть

swein

с.р. (а) свиня, дi. svin, да.дс.двн. swîn

swes

(прикм.) (а) власний

swes

с.р. (а) майно

swiltan

(снд.3) вмирати; дi. svelta, да.дс. sweltan

swinþs

(прикм.) сильний, мiцний

tagl

с.р. (а) волосся, шерсть

taíhswa

(прикм.) правий; двн. zeso (zesawêr), zesawa ж. р. права рука; пор. рос. “десница”, лат. dexter правий, знаходячийся з правого боку

taujan

(слд.1) (мин. tawida) робити, здiйснювати; рун. мин. tawidō, дс. tôgean, двн. zouwen готувати

tekan

(снд.7) (мин. taitok) торкатися; дi. táka (мин. tók)

tiuhan

(снд.2) вести, тягти; да. tēon, дс. tiohan, двн. ziohan

tuggo

ж.р. (n) язик; дi. tunga, да. tunʒe, дс. tunga, двн. zunga

tunþus

ч.р. (u) зуб; дi. tonn ж.р., да. tōð ч.р., дс. tand, двн. zan (d) ч.р.

tuzwerjan

(слд.1) мати сумнiв; пор. лат. vērus iстиний, рос. “вера”

twai

ч.р., twos ж. р., twa с.р. (числ.) два; дi. tveir, tvǣr, tvau, да. twēʒen, twēʒen, twā, дс. twêne, twô,twâ, д

⇐ Предыдущая 1 2 34