СЛОВНИК. faginon. faheþs

8.6. СЛОВНИК

	Аa
aba	ч.р. (n) (род. мн. аbne, дав. мн. abnam) чоловiк, муж; д.i. afe дiд, чоловiк; пор. двн. uobo хлiбороб;
abo	свн. abe (присл.) униз, геть, далеко
abrs	(прикм.) -а- сильний; (присл.) abraba - дуже
abu	див. af
af	(прийм. з дав.) вiд; abu=af + питальна частка u ; дi. af, да. æf, of, двн. aba, ab
afaikan	(снд. 7) (мин. afaiáіk) заперечувати, зрiкатися, вiдрiкатися
afairzjan	(сл.д.1) - обманювати
afar	прийм. знах. (знач. часу) i дав. (знач. простору) за, пiсля; двн. avar, abur
afara	ч.р. (n) нащадок; да.eafora, дс. abaro
afargaggan	іти (слiдом)
afarlaistjan	супроводжувати
afarlētan	залишати
afaruh	(присл.) пiсля, коли (ж); afar + част. uh
aflageins	ж.р. (-n-), вiдкладання
afleiþan	(сн.д. 1) вiдправлятися, вирушати, вiдходити
aflētan	залишати
afmaitan	вiдрубати
afniman	знiмати
aftra	(присл.) знову; дi. aptr, да. æfter, дс. двн. after
aggilus	ч.р. (u/i) ангел, посланець; дi. еngell, да. enʒel, дс.двн. engil
agis	сер.р. (а) (род. agisis) страх; да. eʒesa, eʒsa, дс. двн. egiso, ч.р. (n), двн. egisa ж.р. (n)
ahaks	ж.р. (i) голуб (бiлий)
ahma	ч.р. (n) дух; пор. гот. aha ч.р. (n) розум, двн. ahta ж.р. думка, висновок
aaa	ж.р. (о) струмок, потiк
ahtuda	(числ.) восьмий (дав. - Л.1,59 - ahtudim); да. eahtoða, дс. двн. ahtodo
aigan	(прет.-през.д.) мати; 1,3 ос.одн.теп.ч.áih, 1 ос.мн.aigum, 2 ос.мн. áihuþ, 3 ос.мн.aigun; 3 ос. мин. áihta, 3 ос.мн. áihtēdun, дiєпр. I aigands; двн. eigan, да. āʒan, дс. êgan, дi eiga
ainfalþs	(прикм.) (-а) простий
ains	(числ.) один; двн. ein, да. ān, дс. ên, дi. einn
ainshun	(займ.) нiхто, нiякий (дав. - I., XIII, 9, 31 - ainummēhun)
ainummehun	(дав.) вiд ainshun
airþa	ж. р. (-о-) земля; д.і. jorþ, д.а. eorþe, д.с. ertha, двн. erda
aiþei	ж.р. (n) мати; свн. eide мати, дi. еiða мати, edda бабуся, пор. да. āðum, двн. eidum зять; пор.фiнськ. äiti, ест. еit мати
aiþþan	(сполучн.) або,проте, якщо не
aiþþau	(спол.) або, чи; двн. odho, да. еððа, дс.eddo, дi. eða
aiws	ч.р. (a/i) час, вiчнiсть; знах. одн. aiw (присл.) тiльки з запереченням ni aiw нiколи; двн. êwa ж. р., дi. æfi ж.р. життя, час
ajukdūþs	ж. р. (i) вiчнiсть
ak	(спол) але, та; двн. oh, да. ас, дс. ak
akran	сер. р. (а) плiд; дi. akarn; да. æcern, утв. вiд akrs ч.р. (а) дi. akr, да. æcer, дс. akkar, двн. achar поле; пор.д.гр. agrós, лат. ager
alakjo	(посил. присл.) всi разом
alaþarba	(скл. прикм.) терплячий у всьому нестатки
aldomin	(Л.I,36) дав. одн. ч/с.р. старicть; двн. altuom ч/с.р., да. ealdōm ч/с.р.
aleins	ж.р. (-о-) лiкоть
aljan	(слд., 1) вiдгодовувати
alewja	(прикм.) олiйний (лат.)
alhs	ж.р. (корен.) храм; да. ealh, дс. alah ч.р.; лит. alkas дiброва
alla	див. alls
alls	(прикм.) весь, всякий, цiлий; двн. all, да. eall, дс. all, дi. allr
alþeis	(прикм.) (-ja-) старий
amen	iстинно (грец.)
an	(частка, з питальним займ.) отже
ana	(прийм., з дав., знах.) за, на, до; двн. ana, да on, дс. an
anaaukan	(рiдк. дiєсл.) додавати
anabiudan	велiти, наказувати
anabusns	ж. р. (i) заповiдь: да. bӯsen, bisn ж. р. приклад, дс.мн. anbusni ж.р. заповiдi, дi. bӯsn ж.р. чудо; пор.рос. “басня”, “байка”
anafilhan	передавати
anahnaiwjan	схилятися
anakumbjan	(снд. I) лежати за столом; вiд лат. accumbere
аnastodeins	ж. р. (i) початок
and	(прийм.) уздовж, удовж до; дi. and-, да. ond-, двн. ant-, int-, ent- (тiльки в складних словах)
andahafts	ж. р. (i) вiдповiдь
andanahti	ср.р. (ja) вечiр
andaugjo	(присл.) явно, неприховано; див. augo
andbahtjan	(слд.I) служити; дi. embætta турбуватися, двн. аmbahten д.а. ambihtian
andbahts	ч.р. (а) слуга; да. ambeht, дс. ambahteo, двн. ambaht, пор. дi. ambátt ж. р. дiвчина; раннє запозичення з кельтськ. (гальск. лат. - ambactus)
andbindan	розв‘язати
andeis	ч.р. (ja/a) кiнець; дi. ender, ende, да. ende, дс.endi, двн. enti ч/с.р.
andhafjan	вiдповiдати
andhaitan	(снд. 7) вiдверто зiзнаватися
andhausjan	почути
andniman	(снд. 4) прийняти, приймати до себе, брати з собою
andwaírþi	с.р. (ja) обличчя; пор. waírþan
ansts	ж. р. (i) милiсть, радiсть; дi. ást, да. ēst, двн. anst
anþar	(прикм. (-а-)) iнший, да. ōðer, дс. ôðar, двн. аndar д.і annarr
arbaidjan	(снд. 1) працювати, мордуватися
armahaírtei	ж. р. (n) милосердя; двн. armherzî; калька з лат. misericors, misericordia з прийм. arms бiдний та haírto
asneis	ч.р. (-ja-), наймит
asts	ч.р. (а) гiлка ; дс., двн.ast, пор. вiрм. ost
at	(прийм. з дав. та знах.) к, за, вiд, бiля, коло; да. æt, дс. ді. at, двн. az
ataþni	с.р. (ja) рiк
ataugjan	показати
atgagaggan	пiдiйти, прийти
atgaggan	(снд. 7) пiдiйти, виходити, підходити
atgiban	давати, передавати ,зраджувати
athaitan	(рiдк.д.) покликати
atneajan	(слд.1) наближатися
atstandan	стояти поблизу
atta	ч.р. (n) батько; дi. atte, двн. atto; пор. грецьк. лат.atta, рос. “отец”
attekan	доторкнутися
attiuhan	уводити, приводити
aþþan	(спол.) бо, саме, також
aufto	(присл.) звичайно
augjan	(слд.1) показувати; дi.eygja, дс. ôgan, двн. ougen
augo	с.р. (n) око; ді augа, д.а. ēaʒе, д.с. ôgа, двн. оugа, пор.лат. oculus, слав. “око”
auhns	ч.р. (i) пiч
aúhuma	(прикм.), вищ. ступiнь вище; найвищий ступiнь aúhumists
auk	(спол.) бо, саме, також; дi. auk,ok, да. ēak, дс. ôk, двн. ouh
aúrtigards	ч.р. (i) сад; пор. aúrtja ч.р. виноградар i gards; да.ortʒeard, orcead ч.р,а. orchard сад
auso	с.р. (n) вухо; дi. eyra, да. ēаre, дс. двн. ôra
auþida	ж. р. (о) пустеля;

	Bb
bagms	ч.р. (а) дерево; дшв. bagn, дi. baðmr, да. bēam, дс. bôm, двн. boum
bai	ч.р. ba с.р. (числ.) обидва; пор. двн. bêde, beide
baíran	(снд.4) носити, народжувати; дi. bera, да. дс. двн. beran
baírgahei	ж. р. (n) гiрська мiсцевiсть; пор. дi. bjarg скеля, да.beorʒ, дс. двн. berg гора
balwjan	(слд. 1) мучити; пор.рос.”боль”
bandwjan	(слд. 1) подавати знак; дi. benda
bansta	ч.р. (i) житниця
barn	с.р. (а) дитина; дi. дс. двн. barn, да. bearn
barnilo	с.р. (n) дитина
batiza	вищ. ступiнь вiд прикм. goþs
baúrgs	ж. р. (корен.) мiсто, селище; дi. borg, да. burʒ, двн.burg укрiплене мiсце
baúrgja	ч.р.(n) городянин
beidan	(снд 1) чекати; дi. biða, дс. да. bīdan, двн. bîtan
bi	(прийм. з дав i знах.) бiля, на, при; bi sunjai - воістину; да. двн. bî, дi. bi
bida	ж. р. (ō) молитва, прохання, благання; дс. beda, двн. beta
bidan	(непр. снд. V) прохати, благати
bidjan	(снд. 5) (з j у формах теп. часу) прохати, молитися; дієприкм. наз. знах. множ beidandans; дi.biðja, да. biddan, дс. biddian, двн. bitten
bigitan	(снд. 5)(мин bigast) знаходити; дi. geta виробляти, припускати, да. biʒietan зберiгати, виробляти, дс. bigetan розумiтися, схоплювати; двн. pigezzan тримати, зберiгати
biƕe	(питальн. присл.) чому, як; див. bi i ƕe
bimaitan	виконувати обрiзання
bindan	(снд. 3) зв‘язувати; дi. binda, да. дс. bindan, двн. bintan
bisaíaan	оглянути
bisaulnan	(слд) бути оскверненим
bisitan	жити по сусiдству
biþe	(присл.) потiм, пiзнiше; (спол.) коли; див. bi i þata
biudan	(снд. 2), в гот. тiльки як складний, див. anabiudan; дi.bjóða, да. bēodan, двн. biotan
biuhti	с.р. (ja) звичай
biwisan	(снд. V )(по) веселитися
bloma	ч.р. (n) квiтка
bokareis	ч.р. (ja) книжник; пор. boka ж.р. (ō) книга да. bōcere, двн. puachâri
briggan	(сн слд) (мин. brāhta) приносити, приводити; да.brinʒan (brōhte), двн. bringan (brâhta)
broþar	ч.р. (r) брат; ді.bróðir, да. broþor, дс. brôdar, двн.bruoder, лат. frater, гр. phrātor, д.інд. bhrāta, слов. братъ
bugjan	(слд 1) (мин. baúhta) купувати; д.а. bycʒan, дс. buggian, ді. bуggіа купувати невільницю (рабиню)
	Dd
dags	ч.р. (а) день; дi. dagr, да. dæʒ, дс. dag, двн. tag
dails	ж. р. (i) частина;
daímonareis	ч.р. (ja) одержимий, бiснуватий (грец)
dalaþ	(присл.) вниз, ниць, до долу; походить вiд dals ч.р. (або dal с.р.) долина; дi. dalr, ч.р. да. dæl с.р, дс. dal с.р., двн. tal ч./c.p.
daúhtar	ж.р. (r) дочка; дi. dóttir, да. dohtor, дс. dohtar, двн. tohter
daupeins	ж.р. (i/ō) хрещення
daupiþs	(прикм.) пофарбований, забарвлений;охрещений
daupjan	(слд. 1) хрестити ; дi. deypa занурювати; да.dīepan, dyppan занурювати, хрестити; дс. dôpian, двн. touffan хрестити
daúr	ср.р.(а) двері, ворота; да. дс. dor, двн. tor
daúrawarda	ж.р. (о) воротарка, сторожиха
daúrawardo	ж.р. (n) воротарка, сторожиха; пор. daúr i wardja, ч.р. (n) сторож
dauþs (þ )	(прикм.) мертвий, дi. dauðr, да. dēad, дс. dôd, двн. tôt
dauþus	ч.р. (u) смерть; дi. dauði, да. dēad, дс. dôth, двн. tôd
disdailjan	(слд. 1) роздiляти;
disdriusan	напасти на кого-небудь
dius	с.р. (а) дика тварина
drigkan	(снд. 3) пити; дi. drekka, да. drincan, дс. drinkan, двн. trinkan
driusan	(снд. 2) падати; да. drēosan, дс. driosan
driuso	ж.р. (n) схил
drobnan	(слд. 4) турбуватися, втрачати спокiй
du	(прийм. з дав.) до, на
duatgaggan	пiдiйти
duginnan	(снд. 3) починати; пор. да. beʒinnan, двн. biginnan
duƕe	(присл.) для чого, чому, навiщо; див. du i ƕe
dumbs	(прийм.) нiмий; дi. dumbr, да. дс. dumb, двн. tumb
durinnan	пiдбiгти
duþe, duþþe	(спол.) бо, тому що, через те що

		Ee

(вiдн. ч.,спол) коли, щоб, так щоб

див. is

eis

їм; ч.р. мн. вiд is

faginon

(слд. 2) радiти; дi. fagna, да. fæʒnian, дс. двн. faginôn

faheþs

(Л. I, 14) faheds ) ж.р.(i) радість

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒