Словник з предмету

Словник з предмету

«Політологія»

Виконала студента 4 крусу

Спеціальності «Філософія»

Добровольська Валерія

1. Абсентеїзм – форма аполітичності громадян, що виражається в їхньому ухиленні від виборів.

2. Абсолютизм – форма правління, при якій верховна частина (законодавча, виконавча чи судова) належить монарху і передається по спадщині.

3. Автономія – право якої-небудь частини держави на самостійне вирішення своїх внутрішніх проблем.

4. Авторитаризм – політичний режим, що характеризується необмеженою владою однієї людини або групи лиць.

5. Альтернативні рухи – нові суспільні рухи, які намагаються знайти нестандартне рішення актуальних проблем, на відмінність від підходів, які пропонуються традиційними партіями і суспільними організаціями.

6. Анклав – частина території однієї держави, яка оточена з усіх сторін територією іншого або інших держав.

7. Аномія – стан суспільства, що характеризується послабленням або зникненням цінністно-нормативних стандартів поведінки, і, як наслідок, соціальною дезорганізацією, приростом радикалізму і екстремізму в політиці.

8. Біхевіоризм – провідний напрям американської експериментальної психології 20 століття, ідеї і методи якого були перенесені в політологію. Для біхевіоризму характерний акцент на вивченні і інтерпретації механізмів індивідуальної, міжособистісної і групової політичної поведінки.

9. Волюнтаризм – політика, яка здійснюється в відповідності з волею лідерів і не враховує об’єктивних умов.

10. Геополітика – направлення політичних досліджень, які вивчають зв'язок і взаємодію політики і просторових факторів – географічних, економічних, культурних, комунікаційних.

11. Глобалізація – процеси підсилення взаємозалежності держав і народів у всіх сферах життєдіяльності, формування єдиного, цілісного і універсального соціуму.

12. Громадянське суспільство – сукупність різних відносин між громадянами, які не опосередковані державою, – економічних, політичних, культурних, спортивних, релігійних та ін..

13. Демократія – форма суспільного устрою, яка базується на признанні народу в якості джерела і суб’єкта влади.

14. Демократизація – процеси становлення і утвердження інститутів демократичного правління, територіальне розповсюдження демократії.

15. Джихадизм – термін який використовується для позначення радикальних ісламських угрупувань, які розглядають «священну війну» (джихад) проти «невірних», як єдиний засіб створення ісламської держави.

16. Дискримінація – обмеження або позбавлення прав осіб, організацій або держав по ознакам раси, національності, державної приналежності, матеріального положення, політичних і релігійних переконань.

17. Дисидент – особа, що виступає проти політичного режиму через непогоди з його ідеологією або методами дії.

18. Електорат – круг осіб, які мають право голосу на виборах.

19. Екстремізм – орієнтація в політиці на вкрай радикальні ідеї і цілі, досягнення яких здійснюється силовими нелегітимними і протиправними засобами.

20. Етатизм – одержавлення всіх сфер життя суспільства.

21. «Зелені» – екологічний рух, який виступає за збереження і захист оточуючого середовища.

22. Ідеократія – характеристика державного устрою, в якому владно-політичне регулювання здійснюється на базі офіційної ідеології і на благо здійснення її постулатів.

23. Виборчий ценз – встановлена законом вимога, якому має відповідати фізична особа, для того щоб володіти активним чи пасивним виборчим правом. (Види: віковий, матеріальний, осілості, мовний, освітній та ін..)

24. Імпічмент – особливий порядок залучення до відповідальності і судового розгляду справ про порушення закону вищими посадовими особами держави.

25. Індоктринація – нав’язування індивіду або групі цінностей певної ідеології.

26. Консенсус – погодження думок по спірному питанню, що випрацювалось в процесі обговорення учасниками переговорів, конференцій, зібрань та ін..

27. Консерватизм – ідеологія, яка припускає розвиток суспільства на основі цінностей сім’ї, моралі, релігії і традицій, заперечує революційні зміни.

28. Космополітизм – ідеологія, яка проповідує байдуже ставлення до своєї країни і національної культури, виступає за створення якоїсь «мирної держави» і встановлення «мирного громадянства».

29. Легітимність – визнання суспільством права влади на управління, готовність у відповідних державних документах.

30. Лібералізм – політична ідеологія, що орієнтується на забезпечення індивідуальної волі, як універсальної цілі, що відстоює приорітет прав та свобод особистості у зрівнянні з інтересами держави та суспільства.

31. Лоббізм – спосіб зацікавлення груп на владні структури з ціллю прийняття сприятливих для себе управлінських рішень.

32. Монархія – форма правління, при якій джерелом влади виступає одна особа (цар, імператор, король) і влада передається по спадку.

33. Мондалізм – світоустрій на основі планетарної інтеграції народів, націй, культур і створення світового правління.

34. Нація – тип етносу, соціально-економічна і духовна схожість людей, які проживають на певній території і об’єднується загальним правлінням.

35. Націоналізм – ідеологія, політика і соціальна практика підкорення одних націй іншими, проповідь національної виключності і переваги одних націй над іншими.

36. Національні інтереси – усвідомлення корінних потреб суспільства в політиці держави.

37. Обструкція – спосіб політичної боротьби, демонстративно направлений на зрив якої-небудь пропозиції, законопроекту, заходу.

38. Опозиція – організована група, яка протистоїть правлячій еліті.

39. Оппортунізм – погодження з ідейно-політичними противниками.

40. Охлократія – влада маси, ситуація заколотів, погромів, вуличних безпорядків.

41. Пацифізм – світобачення і рух, який відкидає будь-яку війну, як засіб рішення спірних питань.

42. Поліархія – форма влади в сучасних розвинених країнах, яка пропонує роз приділення її між центрами впливу (профсоюзами, бізнесом, фермерами і т.д) з ціллю ефективного контролю над елітою.

43. Політична влада – здатність і можливість суб’єкта (особистості, партії, класу, держави і т.д) здійснювати свою волю в суспільстві за допомогою авторитету, права, примусу, насилля, традицій та інших засобів.

44. Путч – державний переворот, який здійснений невеликою групою змовників, нерідко воєнних.

45. Репресії – наказові міри з ціллю подавлення політичних опонентів.

46. Теократія – форма правління, при якій влада належить духовенству або главі церкви.

47. Толерантність – терпимість по відношенню до інакомислячих, одна з базових цінностей демократії.

48. Фашизм – політична ідеологія, яка базується на принципах етатизму, вождізму і расизму, що культивує агресію війни.

49. Харизма – категорія, яка використовується в політичній науці для визначення сукупності особливих особистісних якостей і здатності індивіда, що дозволяють йому здійснювати вплив на значимі маси людей, перетворюючи їх в своїх прихильників.

50. Шовінізм – ідеологія і політична практика крайнього, войовничого націоналізму. Найбільш рельєфно проявляється в ідеях і політиці фашизму.

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒