II. Техніка проколу шкіри пальця.

Навчальна практика № 1 Тема: "ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КДЛ.ПРАВИЛА ВЗЯТТЯ

КРОВІ ДЛЯ КЛІНІЧНОГО АНАЛІЗУ.ВИГОТОВЛЕННЯ МАЗКІВ. ВИЗНАЧЕННЯ ШОЕ" Мета: Ознайомитись із організацією роботи КДЛ, з наказами та інструктивними листами МОЗ України, що діють в лабораторії. Оволодіти технікою проколу шкіри пальця, методикою постановки ШОЕ

Література:

1.Л.Є.Лаповець, Б.Д.Луцик, Г.Б.Лебедь, Л.Є.Порохнавець Львів,2011 практикум "Клінічна лабораторна діагностика".

2.Бойко Т.І." Клінічні лабораторні дослідження".

2.О.С.Манастирська "Клінічні лабораторні дослідження" .

Знати:

1. Організацію роботи КДЛ.

2. Обов'язки лаборанта КДЛ.

3. Обліково-звітну документацію, що діє в лабораторії.

4. Правила техніки безпеки при роботі в КДЛ. 5. Накази та їх зміст з профілактики СНІДу і сироваткового гепатиту.

6. Поняття про клінічний аналіз крові.

7. Правила і послідовність взяття крові 8. Методику визначення ШОЕ.

9. Діагностичне значення визначення ШОЕ

10. Можливі помилки гіри визначенніШОЕ.

Уміти:

1. Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в КДЛ.

2. Обладнати робоче місце лаборанта.

3. Виготовляти реактиви, дезінфікуючі розчини.

4. Мити лабораторний посуд, стерилізувати його.

5. Дотримуватись правил техніки безпеки та особистої гігієни під час роботи в КДЛ

6. Вести обліково-звітну документацію. 7. Набрати кров для визначенняШОЕ.

8. Поставити ШОЕ.

9. Оцінити результати дослідження за критерієм "норма/патологія".

10. Обладнати робоче місце лаборанта для взяття крові і проведення загального

клінічного аналізу.

11. Взяти кров для аналізу.

12. Обробити капіляри, піпетки та інший посуд після взяття крові.

План:

1. Ознайомлення із структурними підрозділами лабораторії та їх функціями.

2. Ознайомлення із обов'язками лаборанта на робочому місці.

3. Ознайомлення із охороною праці і технікою безпеки.

4. Ознайомлення із видами обліково-звітної документації.

5. Ознайомленні із формами і порядком проведення контролю якості лабораторних досліджень. 6. Ознайомлення із наказами та інструктивними листами МОЗ України, обласного управління охорони здоров'я. 7. Обладнання робочого місця лаборанта для взяття крові і проведення загального клінічного аналізу. 8. Взяття крові для визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) 9. Техніка постановки ШОЕ. 10. Оцінювання результатів дослідження за критерієм "норма/патологія".

11. Діагностичне значення визначення ШОЕ.

12. Поняття про клінічний аналіз крові.

13. Правила і послідовність взяття крові.

14. Техніка проколу шкіри пальця.

15. Обробка капілярів, піпеток та іншого посуду після взяття крові і проведення аналізу (дезінфекція, підготовка до стерилізації, стерилізація).

16. Дезінфекція робочих місць, рукавичок, рук після проведення аналізу крові.

Забезпечення заняття:

1. Направлення, бланки аналізів, реєстраційний журнал, журнал звітності про витрати спирту, реактивів тощо, обліку лабораторних досліджень, журнал контролю якості очищення лабораторного посуду, інструментів, матеріалу від крові та миючих засобів, паспорт лабораторії, накази МОЗ України: №380, №290, №960, №1175, №545, №408.1. Стерильний набор (капіляр Панченкова, предметне скло, вата), стерильні скарифікатори, 70%спирт, 3% пероксид водню, вода очищена, накази, бланки аналізу крові, дезрозчини (для посуду, рукавичок, рук, робочих столів), гумові груши1. Стерильний набор, стерильні скарифікатори, апарат Панченкова, штатив з аглютинаційною пробіркою, 5% цитрат натрію, бланки аналізу крові, дезрозчини.

Проведення поточного контролю теоретичних знань студента:

1. Який зміст дисципліни і мета клінічних лабораторних досліджень?

2. Яке значення клінічних лабораторних досліджень?

3. Як розвивалась лабораторна служба?

4. Які перспективи вдосконалення лабораторної служби?

5. Яка структура та функції клініко-діагностичної лабораторії?

6. Як правильно організувати роботу в КДЛ?

7. Які основні вимоги до приміщення лабораторії?

8. Які обов'язки лаборанта КДЛ?

9. Який взаємозв'язок лабораторії з іншими підрозділами лікувально-профілактичного закладу?

10. Яка роль лабораторії у диспансерному обстеженні та охороні здоров'я матерів і дітей?

11. Які є форми проведення контролю якості лабораторних досліджень?

12. Який порядок проведення контролю якості лабораторних досліджень?

13. Які дослідження входять до загального клінічного аналізу крові?

14. Які дослідження проводять за вимогою лікаря?

15. Яких загальноприйнятих правил треба дотримуватись при взятті крові на аналіз і проведення аналізу?

16. Яка послідовність взяття крові на загальний клінічний аналіз?

17. Звідки можна набрати кров для аналізу?

18. Як обробити капіляри, піпетки, лабораторний посуд після проведення аналізу крові?

19. Як обробити рукавички, руки після аналізу крові?

20. Які є накази з профілактики СНІДу і сироваткового гепатиту?

21. Який показник ШОЕ в нормі у жінок?

22. Який показник ШОЕ в нормі у чоловіків?

23. Яке діагностичне значення визначення ШОЕ?

24. Коли сповільнюється ШОЕ?

25. Коли прискорюється ШОЕ?

26. Дати визначення крові як сполучної тканини.

27. Який склад крові?

28. Які функції виконує кров?

29. Які є формені елементи крові ?

30. На які види поділяються лейкоцити?

31. Де утворюються формені елементи крові ?

32. Які основні положення теорії кровотворення?

33. Яка будова схеми кровотворення?

ХІД РОБОТИ:

1. Ознайомитись із структурою лабораторії, її підрозділами та їх функціями.

2. Ознайомитись із обладнанням, апаратурою, приладами кожного відділу КДЛ. 3. Ознайомитись із сучасними методами досліджень, сучасною апаратурою, яка є в лабораторії. 4. Ознайомитись із обов'язками лаборанта.

5. Ознайомитись із охороною праці і технікою безпеки при роботі з різними приладами, посудом, хімічними реактивами; із засобами індивідуального захисту при роботі з заразним матеріалом.

6. Ознайомитись із правилами дезінфекції матеріалу, посуду та іншого обладнання, правилами миття посуду, стерилізації, приготування реактивів.

7. Ознайомитись із різними бланками аналізів, направленнями на аналіз, з журналами обліку виконаної роботи, реєстраційним журналом.

8. Ознайомитись із наказом № 408 (1989р.) і доповненнями до нього з профілактики сироваткового гепатиту і СНІДу.

9. Ознайомитись із наказами по організації лабораторної служби, по уніфікації методів досліджень.

10. Ознайомитись із формами і порядком проведення контролю якості лабораторних досліджень.

І. Обладнання робочого місця для взяття крові і проведення загального клінічного аналізу. Підготувати реактиви:

1. Спирт 70%, або суміш Никифорова (спирт 96% і ефір -1:1)- для обробки шкіри пальця.

2. 0,1н хлоридну кислоту або трансформуючий розчин для визначення гемоглобіну.

3. 3% хлорид натрію - для підрахунку еритроцитів.

4. З % розчин ацетатної кислоти - для підрахунку лейкоцитів.

5. 5% розчин цитрату натрію - для постановки ШОЕ.

6. Дезрозчини - для дезінфекції капілярів, посуду, обладнання після проведення аналізу, для обробки рук.

7. 3% розчин пероксиду водню - для обробки місця проколу шкіри.

8. Барвник Романовського, барвник-фіксатор Май-Грюнвальда - для забарвлення мазків.

Підготувати обладнання:

Штатив для пробірок, пробірки, піпетки на 5мл, 1 мл, камера Горяєва, предметні і шліфовальні скельця, стерильні набори, стерильні скарифікатори, гемометр Салі, апарат Панченкова, капіляри Салі і Панченкова, гумові груші, лічильники, мікроскопи, ФЕК. Підготувати пробірки і заповнити їх реактивами:

1.           Серологічну пробірку з 3% хлоридом натрію (4мл).

2. Серологічну пробірку з 3% розчином ацетатної кислоти підфарбований метиленовим синім (0,4мл).

3.           Аглютинацій ну пробірку з 5% розчином цитрату натрію (25мм за капіляром Панченкова).

4. Пробірку гемометра Салі з 0,1 н розчином хлоридної кислоти (до мітки 0,2); або серологічну пробірку з трансформуючим розчином (5мл).

До загального клінічного аналізу крові входять: визначення вмісту гемоглобіну;

- підрахунок кількості еритроцитів і лейкоцитів віл крові;

- обчислення кольорового показника;

- підрахунок лейкоцитарної формули; визначення ШОЕ.

До спеціальних, або додаткових досліджень входять: підрахунок тромбоцитів, ретикулоцитів, визначення осмотичної резистентності еритроцитів, гематокриту, тривалості кровотечі та часу згортання крові тощо. Правила взяття крові: дослідження проводити в окремій кімнаті; додержуватись умов асептики і антисептики;

- виконувати положення з профілактики СНІДу і сироваткового гепатиту. Послідовність взяття крові:

- роблять мазок;

беруть кров для визначення ШОЕ;

- беруть кров для визначення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів і лейкоцитів.

Для клінічного аналізу кров беруть не тільки звичайним методом з пальця руки, але можна брати змочки вуха, а в новонародженого - з великого пальця ноги або п'яти. Якщо для дослідження треба багато крові, то її беруть з вени ліктьового згину за допомогою шприця.

II. Техніка проколу шкіри пальця.

1. Хворого посадити зліва від лаборанта, лівою рукою взяти IV палець лівої руки хворого, розташувати перший палець з тильної поверхні кісті хворого , а інші - з долонної.

2.Шкіру пальця обробити стерильним ватним тампоном змоченим 70% спиртом або сумішшю Никифорова і протерти сухим стерильним ватним тампоном.

3. Прикласти стерильний скарифікатор перпендикулярно до місця проколу поперек шкіряних ліній і зробити прокол шкіри не менше 1,5мм, але не більше Змм (це залежить від товщини шкіри і кількості потрібної крові).

4. Першу краплю крові видалити сухим стерильним ватним тампоном і висушити місце проколу.

5. Надавити палець, щоб вийшла крапля крові, вона повинна бути куполоподібною (для зручності її засмоктування).

6. Стерильним капіляром Панченкові набрати кров і перенести її на предметне скло.

7. Місце проколу обробити 70% спирту або 3% пероксидом водню.                              8. Набрати в аглютинаційну пробірку 25мм 5% розчину цитрату натрію капіляром Панченкова.                                                                                                                                     9. Набрати кров з пальця стерильним капіляром Панченкова до поділки К(0).           10.Випустити, кров у пробірку з 5% цитратом натрію.                                                        11.Вміст пробірки добре перемішати капіляром Панченкова, щоб кров не згорнулася.                                                                                                                                     12.Набрати цитратну кров в капіляр Панченкова до поділки К(0).                                  13.Витерти кінчик капіляра і встановити його суворо вертикально у апарат Панченкова на одну годину, наколовши папір з позначкою часу на капіляр.                                      14.Через одну годину зняти результат, підрахувавши стовпчик плазми над еритроцитами.



⇐ Предыдущая 1 23