|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Y1a = Y0Ia;. Y1a,b = Y0IaIb;. Y1a,b,c = Y0IaIbIc;. Y1a,b,c,d = Y0IaIbIcId;Y1a = Y0Ia; Y1a,b = Y0IaIb; Y1a,b,c = Y0IaIbIc; Y1a,b,c,d = Y0IaIbIcId; Y1a,b,c,d,e = Y0IaIbIcIdIe. 2. Для визначення абсолютних приростів доходів державного бюджету за рахунок окремих факторів використовуються такі формули: — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску; — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску; — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту; — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу; — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету в валовому національному наявному доході: Завдання1-4. За даними таблиці 1 про податок на додану вартість, ставку податку і податкову базу по області визначити: абсолютний приріст суми податку, зумовлений змінами податкової бази; абсолютний приріст суми податку, зумовлений змінами величини доданої вартості. Зробити висновки: Таблиця 1
Завдання 5-8. Показники розвитку країни характеризуються такими даними: Таблиця 2 МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, млн грн.
Розрахувати абсолютний приріст доходів державного бюджету, зумовлений змінами: а) обсягу валового випуску товарів і послуг; б) частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску товарів і послуг; в) коефіцієнта співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту; г) частки національного наявного доходу у валовому національному доході; ґ) частки доходів державного бюджету у валовому національному наявному доході.
Завдання 9-12.Існують такі дані про доходи державного бюджету і валового внутрішнього продукту країни:
Визначити функцію, що відображає залежність доходів державного бюджету від зміни валового внутрішнього продукту країни, оцінити параметри рівняння регресії, надати їм економічну інтерпретацію. За допомогою коефіцієнта детермінації оцінити щільність зв’язку. Використовуючи F-критерій, перевірити істотність зв’язку з ймовірністю 0,95. Тема 2. Статистика страхування . Внесення страхових платежів відбувається на основі страхових тарифів — розміру плати з одиниці страхової суми. Страховий тариф відображає ціну страхування. Це — основний чинник конкуренції на страховому ринку. Чим більше охоплено страхувальників і менші витрати страховика, тим нижчий розмір страхового тарифу і тим більше можливості для залучення нових клієнтів. Страховий тариф, або брутто-ставка B, складається з двох частин: нетто-ставки C, яка забезпечує виплату страхового відшкодування; навантаження f, що забезпечує відшкодування витрат страховика і прибутковість його діяльності. Нетто-ставка залежить від загальних розмірів страхового відшкодування (визначається на підставі статистичних досліджень про кількість страхових подій і середню вартість відшкодування на одну подію) та кількості страхувальників, охоплених цим видом страхування. Основою розрахунку тарифів є визначення нетто-ставки (C). Це по суті планова збитковість страхової суми. Вона характеризує розмір відповідальності страховика. Чим менший цей показник, тим ефективніша його діяльність. Показник збитковості залежить від частки об’єктів, що постраждали, тобто вірогідності страхового випадку (n : N), середнього розміру страхового відшкодування ( ) і середньої суми застрахованих об’єктів ( ). Звідси — показник збитковості розраховується за формулою: . Для визначення планового розміру нетто-ставки використовується динамічний ряд показників збитковості. Планова нетто-ставка (N) розраховується за формулою:
де — середня фактична збитковість страхової суми; s — середнє квадратичне відхилення збитковості, t — коефіцієнт кратності відхилення, залежний від заданої ймовірності Р: при Р = 0,682 t = 1; при Р = 0,954 t = 2; при Р = 0,997 t = 3. Брутто-ставка розраховується за формулою: , де f — частка навантаження в обсязі брутто-ставки, яка розраховується на основі даних про витрати страхової організації та її прибуток. На основі абсолютних величин розраховуються такі відносні показники інтенсивності: · середня страхова сума застрахованих об’єктів ( ); · середня страхова сума об’єктів, що постраждали ( ); · середній розмір виплаченого страхового відшкодування ( ); · частка об’єктів, які постраждали (n : N). · показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі (W : P); · страхові платежі в розрахунку на страхову суму застрахованих об’єктів (P : S); · показник збитковості страхової суми (q = W : S); · ступінь охоплення страхового поля d = N/Nmax; · частота страхових випадків dв = nп/N; · середня сума страхового внеску ; · коефіцієнт важкості страхових подій ; · коефіцієнт фінансової сталості . Особлива увага приділяється розрахунку страхових тарифів: нетто-ставки і брутто-ставки, динаміці показників роботи страхових організацій. Найважливішим завданням статистики особистого страхування є розрахунок одноразових тарифних ставок на доживання, випадок смерті з різним строком угоди і видачі платежів. Одноразова нетто-ставка на доживання визначається за формулою: , де — одноразова нетто-ставка на доживання для особи у віці x років на строк t років; lx+1 — чисельність осіб, які доживають до строку закінчення угоди; lx — чисельність осіб, які доживають до віку страхування та уклали угоду; V — дисконтний множник; S — страхова сума. Одноразова ставка на випадок смерті термінова, тобто розраховується на визначений строк. Вона дорівнює: , де nAx— одноразова нетто-ставка на випадок смерті для особи у віці x років строком на n років; lx— чисельність застрахованих осіб; dx, dx+1 — чисельність осіб, які вмирають протягом періоду страхування. Розрахунок тарифних нетто-ставок виконується з використанням таблиць смертності і середньої тривалості життя. Для практичних розрахунків розроблені спеціальні таблиці комутаційних чисел, в яких містяться показники з таблиць смертності, дисконтні множники і розрахункові показники (комутаційні числа). Таблиці складені в двох видах: на дожиття і на випадок смерті. Завдання 13-16 Маємо дані страхових організацій району про добровільне страхування майна громадян (таблиця 4): Таблиця 4
Визначити показники, які характеризують діяльність страхових організацій.
Завдання 17-20. Результати роботи страхових організацій у 1 півріччі характеризуються такими даними (таблиця 5): Таблиця 5
Визначити: 1) середній коефіцієнт виплат; 2) абсолютну суму доходу страхових операцій; 3) відносну дохідність.
Завдання 21-24. Маємо дані страхових організацій про добровільне страхування майна, тис. грн (таблиця 6):
Таблиця 6
Визначити: 1) індивідуальні індекси збитковості по кожному району; 2) по двох районах індекси середньої збитковості змінного складу.
Таблиця 7 Завдання 25-28. Показники виробничих травм у поточному періоді
Визначити показники рівня травматизму: 1) частоту травматизму; 2) важкість травматизму; 3) коефіцієнт непрацездатності (кількість людино-днів непрацездатності на одного працюючого).
Завдання 29-32. Динаміка збитковості по страхуванню особистого майна характеризується такими показниками (таблиця 8) : Таблиця 8
Визначити: 1) середньорічний рівень збитковості; 2) нетто-ставку (з довірчою ймовірністю 0,954); 3) брутто-ставку, якщо відомо, що навантаження за даним видом страхування становить 20 % (f). Тема 3. Статистика кредиту Статистика вивчає ефективність використання позичок, яка характеризується їх обіговістю. Рівень обіговості кредиту вимірюється: 1) тривалістю використання короткострокового кредиту; 2) кількістю оборотів, які здійснює кредит за певний період. Тривалість користування короткостроковим кредитом (t) визначається за формулою: , де — середні залишки кредиту; Оn— оборот кредиту з погашення; Д — число календарних днів у періоді. Цей показник характеризує середнє число днів користування кредитом. Він є зворотною величиною обіговості позички: чим менша тривалість користування кредитом, тим менше позичок знадобиться банку для кредитування одного й того самого обсягу виробництва. Кількість оборотів кредиту (n) визначається шляхом ділення обороту позички з погашення на середній їх залишок: . Економічний зміст цього показника полягає в тому, що він характеризує число оборотів, здійснених короткостроковим кредитом за визначений період. Завдання 33-38. В таблиці 9 наведені показники короткострокового кредитування банками галузей промисловості, млн грн. Таблиця 9
Розрахувати показники тривалості користування короткостроковим кредитом і однодобового обороту з погашення по кожній галузі промисловості. Тема 4. Статистика грошового обігу Тривалість перебування коштів у розрахунках (t) вимірюється в днях: де — середній залишок коштів на рахунку, Оv — оборот з витрат (списання) коштів з рахунку; D — число календарних днів у періоді. Число оборотів коштів у розрахунках (n) можна визначити шляхом ділення кількості календарних днів у періоді на тривалість перебування коштів у розрахунках: . Швидкість обігу грошей визначається за формулою: де GDP — номінальний валовий внутрішній продукт; — загальна маса грошей, що визначається як середні залишки грошей за період. Цей показник характеризує, скільки в середньому за рік оборотів здійснила грошова маса. Час одного обороту грошової маси належить до зворотних характеристик швидкості обігу грошей: де D — число календарних днів у періоді. Якщо число днів, необхідних для одного обороту грошей, скорочується, то для обслуговування одного й того самого обсягу виробництва потрібна менша грошова маса. Завдання 39-42. Маємо дані про кількість випущених і вилучених банкнот з обігу, тис. шт.: Таблиця 10
Визначити: а) зміну грошової маси внаслідок емісії грошей; б) величину середньої банкноти, що випущена в обіг та вилучена з обігу; в) масу грошей, випущену в обіг та вилучену з обігу; г) зробити висновки. Завдання 43-46. Маємо такі дані про грошову масу та грошову базу на кінець року, млрд грн: Таблиця 11
Визначити: 1) показники динаміки грошової бази та грошової маси за 2005-2009 рр.; 2) грошовий мультиплікатор по роках та його показники динаміки; 3) середньорічний темп зростання грошової бази і грошової маси за 2005-2009рр. Зробити висновки.
Завдання 47-50 Маємо такі дані про валовий внутрішній продукт та грошову масу, млрд грн: Таблиця 12
Визначити показники обіговості грошової маси. Зробити висновки.
Завдання 51-54. Маємо такі дані про кількість грошей в обігу за ІІ півріччя, млрд грн: Таблиця 13
Визначити: 1) приріст грошей в обігу в грудні порівняно з липнем поточного року; 2) середньомісячну наявність грошей в обігу за ІІІ і ІV квартали та ІІ півріччя. Завдання 55-58. Маємо умовні дані про грошову масу і ВВП за ІІ півріччя, млрд грн: Таблиця 14 Визначити: 1) швидкість обігу грошової маси; 2) швидкість обігу готівки; 3) частку готівки в загальному обсязі грошової маси; 4) абсолютну зміну швидкості обігу грошової маси за рахунок зміни таких факторів: а) кількість оборотів готівки; б) частка готівки в загальному обсязі грошової маси.
Тема 5. Основні макроекономічні показники системи національних рахунків Для вимірювання результатів економічної діяльності використовують систему взаємопов’язаних показників. Найважливішими з них на стадії виробництва є: Валовий випуск (ВВ) – це сумарна вартість товарів і послуг, яка є результатом виробничої діяльності резидентів у звітному періоді. Проміжне споживання (ПС) являє собою сумарні витрати на товари й послуги, спожиті інституційними одиницями для виробничих потреб. Валова додана вартість (ВДВ) – це первинні доходи, що створюються інституційними одиницями та розподіляються між ними. Обсяг ВДВ розраховується як сума різниці між показниками валового випуску і проміжного споживання . Валовий внутрішній продукт (ВВП) – характеризує кінцевий результат господарської діяльності економічних одиниць – резидентів та вимірюється сукупною ринковою вартістю товарів і послуг. Показник ВВП розраховується такими методами: · виробничим; · розподільним; · кінцевого споживання.
Обсяг валового внутрішнього продукту розподільним методом розраховують як суму первинних доходів: · оплата праці найманих працівників; · чисті податки на виробництво та імпорт; · споживання основного капіталу; · чистий прибуток, змішаний дохід.
первинні доходи. За методом кінцевого споживання ВВП визначається як сума кінцевого споживання товарів і послуг, розміру валового нагромадження та чистого експорту товарів і послуг
ВВПм.к.с.=
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|