Семінарське заняття. Ведизм – найдавніша релігія, яку записали.. Індуїзм як компроміс ведизму і буддизму»

Література основна:

1. Академічне релігієзнавство /За наук. ред. професора А. Колодного. – К., 2000. – 864 с.

2. Атхарваведа. Избранное / Перевод, комментарий и вступительная статья Т. Я. Елизаренковой. – М., 1976. – 406 с.

3. Гудзь-Марков А. В. Пантеоны Богов индоевропейцев и прапантеон. – М., 2001. – 208 с.

4. Гусева Н. Р. Об арийстве мнимом и реальном // Наследие предков. – 1997. – № 4.

5. Лозко Г.С. Етнологія України: філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. – К.: 2001.–С. 116–123; 125 –139; 147–165.

6. Лозко Г. Пробуджена Енея: Європейський етнорелігійний ренесанс. – Харків, 2006.  – С.283 – 294.

7. Миролюбов Ю. Ригведа и язычество. – Мюнхен, 1981 (або: перевидання в Україні. – К.: «Кит», 2009).

Додаткова література:

1. Наливайко С. Індоарійські таємниці України. – К.: Просвіта, 2004. – 448 с.

2. Пандей Р. Б. Древнеиндийские Домашине обряды (обычаи) / Пер. с англ. А. А. Вигасина. – М.: Высшая школа, 1990. – 319 с.

3. Пенник Н., Джонс П. История языческой Европы / Пер. с англ. – СПб., 2000.

4. Речи Варга. Перевод с норвежского. – М., 2002. – 192 с.

5. Ригведа. Мандалы I – IV. – Издание подготовила Т. Я Елизаренкова. – М., 1989; Мандалы V – VIII,1999; Мандалы IX – X, М., 1999.

6. Токарев С. А. Ранние формы религии. – М., 1990. – 622 с.