Главная
Контакты
Случайная статья
|
Додаток 2. Надання невідкладної допомоги при інфекційних хворобах.
Додаток 2. Надання невідкладної допомоги при інфекційних хворобах.
Синдром
|
Хвороби, при яких зустрічається
|
Клінічна характеристика
|
Невідкладна допомога
|
| На догоспітальному етапі
| Принципи подальшої терапії в умовах стаціонару
|
| Інфекційно-токсичний шок
| Менінгококцемія, лептоспіроз, чума, сепсис, черевний тиф, сальмонельоз, дизентерія
| I ст. (компенсований) - важкий загальний стан, збудження, неспокій, блідість, ціаноз губ та нігтьових фаланг, тахікардія, помірна задишка, артеріальний тиск нормальний або дещо підвищений, зниження діурезу; гарячка, гіперестезія. II ст. (субкомпенсований) - загальмованість, розлитий ціаноз, тахікардія, зниження темпера тури тіла та артеріального тиску, олігоанурія, глухість серцевих тонів. III ст. (декомпенсований) - тотальний ціаноз гіпотермія, анестезія, ниткоподібний пульс, різка артеріальна гіпотонія, глухість серцевих тонів, анурія, порушення свідомості.
| Антибіотик з врахуванням ймовірної етіології (пеніцилін з розрахунку 200-500 тис ОД/кг маси тіла або левоміцетин-сукцинат), кортикостероїди (преднізолон 2-3 мг/кг, гідрокортизон 3-7 мг/кг), при менінгококцемії - гепарин
| Етіотропна терапія. Відновлення об'єму циркулюючої крові. Поліпшення мікроциркуляції, корекція водно-електролітної та кислотно-лужної рівноваги. Відновлення діурезу. Відповідно призначають антибіотики, кортикостероїди, кристалоїдні та колоїдні розчини, реополіглюкін, сечогінні, гепарин, натрію гідрокарбонат, інгібітори протеаз, гемодез, альбумін, серцеві, вітаміни, протисудорожні. Контроль рівня артеріального тиску, пульсу, біохімічних показників, діурезу.
|
| Гіповолемічний шок
| Холера, сальмонельоз, ешерихіоз, харчова токсикоінфекція
| Дегідратація III-IV ст. (велика втрата рідини з проносом та блювотою) - сухість шкіри і слизових оболонок, зниження тургору, афонія, розлади гемодинаміки (шкіра бліда, холодна на дотик, ціаноз, глухість серцевих тонів, тахікардія, ниткоподібний пульс, артеріальний тиск низький або не визначається) ; олігоанурія, гіпотермія, задишка, шум тертя плеври і перикарду, гіпорефлексія
| Оральна, при наявності блювоти - внутрішньовенна первинна регідратація стандартними сольовими (дітям - глюкозо-сольовими) розчинами зі швидкістю 80-100 мл/хв з розрахунку 10% від маси тіла
| Первинна та компенсаторна регідратація стандартними сольовими розчинами (три-, кварта-, лакта-, хлосоль та інш.) під контролем показників гемодинаміки, гематокриту, відносної щільності плазми, вмісту калію, поліпшення реологічних властивостей крові (полі-, реополіглюкін), вітамінотерапія, при виникненні пірогенної реакції - десенсибілізація, глюкокортикоїди, при анурії протягом 8-10 год після початку регідратації - сечогінні; антибактеріальна терапія відповідно до етіології хвороби
|
| Анафілактичний шок
| Внаслідок застосування гетерогенних сироваток, білкових препаратів, деяких медикаментів
| Почуття страху, свербіння шкіри, кропивниця, задишка, ядуха, стиснення в грудях, нудота, блювота, шум у вухах, ціаноз, серцебиття, падіння артеріального тиску, втрата свідомості
| Припинити введення препарату, який викликав шок; покласти хворого на бік, закинути голову; накласти джгут вище від місця ін'єкції; адреналін 0,1 %-0,5-1,0 мл підшкірно (дітям 0,01- 0,015 мл/кг); преднізолон 2-5 мг/кг (або його аналоги у відповідній дозі), кисень
| При тривалих розладах гемодинаміки - полі- або реополіглюкін, для стабілізації артеріального тиску - норадреналін або мезатон, при зростанні набряку гортані - інтубація, трахеотомія, штучна вентиляція легень
|
| Гіпертермічний синдром
| Будь-яка хвороба, що супроводжується гарячкою
| Гарячка понад 39-40 °С
| Кислота ацетилсаліцилова 0,5 г кожні 6 год; фізичні методи охолодження - холод на голову та магістральні судини, розтирання шкіри 40-50° спиртом, холодні укутування (водою 12-14°); аналгін 50 % 0,1 мл на рік життя, дорослим 2 мл) внутрішньом'язово; амідопірин 4% (дітям 0,1 мл/кг, дорослим 10 мл) внутрішньом'язово кожні 2 год; серцеві засоби
| Дроперідол 0,25% 0,05-0,1 мл/кг кожні 12 год, аміназин 2,5% -2 мл кожні 4-6 год (фармакологічна блокада теплопродукції, нормалізація тонусу судин)
|
| Судомний синдром
| Менінгіт, енцефаліт, спазмофілія, інтоксикація; загальні інфекції, гіпертермія
| Корчі клонічні, тонічні, локальні чи генералізовані
| Хлоралгідрат 1-4% 50-100 мл (дітям першого року життя 15- 20 мл, 1-3 років -30- 40 мл) в клізмі з додаванням 50% слизу; літична суміш: аміназин 2,5% - 1,0, димедрол 1%-1,0, новокаїн 0,5%-4,0 (дитині першого року 1 мл суміші, дорослому - по 2 мл кожного препарату) внутрішньом'язово. При спазмофілії - кальцію глюконат 10%-10 мл внутрішньовенно
| Седуксен 0,5% 2-4 мл внутрішньовенно, натрію оксибутират 20% 50-100 мг/кг, внутрішньовенно повільно, на 10% розчині глюкози. Наркоз. Етіотропне та патогенетичне лікування основного захворювання
|
| Гостра печінкова недостатність
| Вірусні гепатити, лептоспіроз, цироз печінки
| Загальна слабкість, анорексія, нудота, блювота, тахікардія прогресуюча жовтяниця, скорочення розмірів печінки, "печінковий" запах, розлади свідомості, геморагічний синдром, корчі
| Кортикостероїди із розрахунку 2-5 мг/кг преднізолону на добу внутрішньом'язово або внутрішньовенно
| Дезінтоксикація (5-10% розчин глюкози з інсуліном, гемодез, альбумін), пригнічення дії ферментів протеолізу (контрі-кал, гордокс, трасілол), глюкокортикоїди, попередження аутоінтоксикації (безбілкова дієта, промивання шлунку та кишечника, антибіотики), вітаміно- та оксигенотерапія. Апаратні методи детоксикації - замінне переливання крові, гемо-, лімфосорбція, плазмоферез
|
| Гостра ниркова недостатність
| Лептоспіроз, геморагічна гарячка, як наслідки інфекцій но-токсичного, гіповолемічного шоку, гострої наднирникової недостатності
| Оліго- або анурія, головний біль, тахікардія, анорексія, нудота, блювота, збудження або сонливість, азотемія, зниження артеріального тиску, набряки
| Глюкокортикоїди
| Глюкокортикоїди внутрішньовенно, дезінтоксикація (гемодез, 10-40% розчин глюкози з інсуліном, ізотонічний розчин натрію хлориду, натрію гідрокарбонату), сечогінні (еуфілін, лазикс) під контролем діурезу, форсований діурез; попередження аутоінтоксикації (содові клізми, промивання шлунка, безбілкова дієта), вітаміни; в стадії поліурії - альбумін, плазма, анаболічні стероїди
|
| Гостра наднирникова недостатність
| Менінгококцемія, дифтерія, сепсис
| Гіпертермія, блідість, акроціаноз, геморагічно-некротична висипка, холодний піт, розлади свідомості, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка, олігоанурія
| Глюкокортикоїди 60- 90-120 мг (по преднізолону) внутрішньовенно; серцеві (корглікон 0,06% або строфантин 0,05% 0,5-0,75 мл) внутрішньовенно; гепарин 100-150 ОД/кг на добу
| Замісна терапія глюкокортикої дами, серцеві, гепарин, етіотропне лікування основного захворювання, вітаміни, інгібітори протеоліза, дезінтоксикація (альбумін, гемодез), покращення мікроциркуляції (реополіг люкін, поліглюкін), форсований діурез.
|
| ДВЗ (ди семіноване внутрішньо-судинне згортання) - синдром
| Лептоспіроз, геморагічні гарячки, менінгококцемія, сепсис, вірусний гепатит, наслідки інфекційно-токсичного шоку, гострої наднирникової недостатності
| I ст. (гіперкоагуляція) - блідість і мармуровість шкіри, акроціаноз, крововиливи в шкіру, слизові оболонки, місця ін'єкцій. ІІ ст. (перехідна - гіпогіперкоагуляція) - посилення гемо рагічного синдрому (геморагічна висипка, крововиливи в шкіру та слизові, носові кровотечі). ІІІ ст. (коагулопатія витрат) - кровотечі носові, кишкові, ниркові, легеневі, маткові. Гостра ниркова недостатність, гостра печінкова недостатність, набряк мозку
| Гепарин 2500 ОД підшкірно в навколопупкову ділянку ІІІ ст. - введення гепарину не показане
| Гепарин внутрішньовенно крапельно (попередження утворення мікротромбів) на 5% розчині глюкози під контролем показників гемостазу і фібринолізу; покращення мікроциркуляції (антиагреганти - курантіл, трентал, нікотинова кислота), реологічних властивостей крові (реополіглюкін); інгібітори протеоліза (контрікал, гордокс); вітаміни. II ст. - додатково гемостатики (етамзилат, дицинон), заміщення факторів згортання (антигемофільна, нативна або свіжозаморожена плазма). III ст.- додатково кріопреципітат плазми, свіжогепаринізована кров, при анемії - переливання відмитих еритроцитів, тромбоцитів. Усунення причинних факторів ДВЗ - синдрому (шоку, септичної інтоксикації). Етіотропне і патогенетичне лікування основного захворювання. Глюкокортикоїди.
|
| Локальні кровотечі, які не пов'язані а ДВЗ-синдромом
| Черевний тиф, паратифи, вірусний гепатит (дуже важка форма), цироз печінки, ускладнення терапії глюкокортикоїдами, деструктивні процеси в легенях
| Слабість, блідість, запаморочення, тахікардія, ниткоподібний пульс, зниження артеріального тиску, сонливість, зниження температури тіла, кровотечі (мелена - кишкова, кров з мокротою - легенева).
| Спокій, холод місцево, лід усередину, при носовій кровотечі - гемостатична губка, тампонада. Кальцію хлорид або глюконат 10%-10,0 внутрішньовенно, вікасол 1%-2,0 внутрішньом'язово
| Відновлення об'єму циркулюючої крові (колоїдні та кристалоїдні розчини), гемостатики (поповнення факторів згортання), замісна терапія (переливання крові); захист слизової шлунка (відсмоктування його вмісту, холод, розчин амінокапронової кислоти усередину, обволікаючі засоби); при неефективності - оперативне втручання
|
| Набряк та набухання головного мозку
| Менінгіт, енцефаліт, інтоксикації різного ґенезу
| Нестерпний головний біль, блювота, загальна гіперестезія, психомоторне збудження або депресія, менінгеальний синдром (ригідність м'язів потилиці, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського); корчі, парези, розлади свідомості, багрово-ціанотичний колір обличчя; при вклиненні мозку - розширення зіниць, анізокорія, брадикардія, аритмія дихання, гіпертермія
| Сечогінні (лазикс 1%- 2-3 мг/кг, еуфілін 2,4%-10,0 внутрішньовенно (дітям 0,1 мл/кг), глюкокортикоїди; за показаннями - протисудорожні
| Дегідратація (гіпертонічні глюкозо-сольові розчини, діуретики), глюкокортикоїди (протинабрякова і протизапальна дія), дезінтоксикація, покрашення мікроциркуляції (реополіглюкін, трентал). Лікування основного захворювання. Протисудорожні засоби. Вітаміно-, оксигенотерапія
|
| Гостра дихальна недостатність
| Ботулізм, правець, сказ, поліомієліт, дифтерія, енцефаліт, полірадикулоневрит, грип, ГРВІ, кір та інш.
| Стиснення в грудях, інспіратор-на задишка з участю допоміжної мускулатури, парез м'язів грудної клітки, зникнення кашльового рефлексу, порушення ритму дихання, ціаноз. Стеноз гортані (круп) І- II ст.- свистяче шумне дихання, приступи ядухи, неспокій, втягування податливих ділянок грудної клітки, гавкаючий кашель, ціаноз, тахікардія. Стеноз III ст.- приступи ядухи, пітливість, афонія, часом сплутана свідомість. Стеноз IV ст.- рідкі спроби вдиху, ниткоподібний пульс, брадикардія, корчі, розлади свідомості, широкі зіниці.
| Звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу та харкотиння, кисень, інгаляції аерозолем з протинабряковою сумішшю (ефедрин, еуфілін, гідрокортизон, натрію гідрокарбонат), відволікаючі (гірчичники, ванна для ніг), глюкокортикоїди, серцеві
| Глюкокортикоїди, дезінтоксикація, бронхолітики, серцеві. При необхідності - інтубація, трахеостомія, перехід на штучну вентиляцію легень. Лікування основного захворювання (антибіотики, специфічні лікувальні сироватки).
|
· Пацієнти з компенсованими формами крупу підлягають госпіталізації в відділення гострих респіраторних захворювань соматичних і інфекційних стаціонарів. Лікування хворих з суб- і декомпенсированнимі варіантами синдрому проводять в спеціалізованих відділеннях під спостереженням лікаря-реаніматолога і отоларинголога.
· Температура повітря в приміщеннях, де проводять лікування хворих, не зобов'язана перевищувати 18 °С.
· Етіотропна терапія ефективна лише при дійсному крупі: введення протидифтерійної сироватки в/м або в/в.
· Антибіотики — при дифтерійному крупі і крупі, ускладненому вторинною бактерійною гнійною інфекцією, вірусних крупах, а також при т.з. пізніх вірусних крупах, клінічна картина яких розвивається надалі п'ятого дня від початки вірусної інфекції.
· Інгаляційна терапія — обов'язковий компонент лікування компенсованого крупу при підлягаючому зберіганню кашельному дренажі (з обачністю використовують при вираженому набряку слизистої оболонки гортані і ускладнених формах крупу): парові інгаляції води, що дистилює 0,9% р-ра NACI.
· Глюкокортикоїди, наприклад преднізолон 3—10 міліграм/кг — при переважанні в клінічній картині набряку гортані. Тривалість лікування (приблизно до 2—3 сут) визначають по ефективності введення першої дози.
· Антигістамінні продукти — при супутніх алергічних проявах (з обачністю використовують при вираженому гіперсекреторному компоненті запалення).
· Спазмолітичні засоби — обов'язкове доповнення до глюкокортикоїдам і седатівним продуктам.
· продукти Психоседатівниє (транквілізатори, нейролептіки) — при вираженому спазмі м'язів гортані. Для планової терапії спастичних симптомів застосовують транквілізатори.
· Інтубація і трахеостомія показані при неефективності консервативної терапії і при реанімаційних заходах (при асфіксії, клінічній смерті).