|
|||
Домашнє завдання № 2. Менеджмент (1 курс)Домашнє завдання № 2. Менеджмент (1 курс) Завдання № 1. Опрацювати самостійно й підготувати усні відповіді до питань. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності. Завдання № 2. Визначте, до яких функціональних стилів належать подані тексти, проаналізуйте їх стильові ознаки. 1. «Втіхо моя, пісне українська! Мов дотик зачарованої істоти, ти зміцняєш мої сили, кріпиш почування, викликаєш жадобу життя, що таке огидне та безталанне іншої доби! Велика, незрівнянна, певно, твоя сила, коли ти зачудувала Європу, перейшла нетрі Азії, прийнялася в Америці, а може, ще й по інших сторонах світу. Нехай що знають, те й галасують проти твого краю і народу питомого,— твої найлютіші вороги не втечуть від казкових чарів твоєї мелодії, а забувши про всякі силоміцтва, самі пристають до хору твоїх співаків-виконавців... І лунаєш ти серед Європи на славу рідної країни» (П.Грабовський). 2. «ПЛЕОНАЗМ (від гр. рlеоnаsmos — надмірність, перебільшення) — 1) багатослів’я, зворот, який містить у собі зайві слова з однаковими чи близькими значеннями. Наприклад: у грудні місяці, моя автобіографія, перший дебют, головний пріоритет; 2) стилістична фігура, яка будується як нагромадження синонімічних висловів, утворених з близькозначних слів. Наприклад: І як приступить журба невсипуща Та до серденька твого, — Тая росиця цілюща—живуща Буде живити його. (Леся Українка) Струганець Л.В. Культура мови. Словник термінів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С.49.»
3. «Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. 4.«Поколінню, яке переступає рубіж третього тисячоліття, випала щаслива нагода, хай умоглядно, але все ж відчути себе причетним до таких грандіозних історичних перетворень, як зміна епох. Звісно, наївно і безпідставно чекати від віку, що настає, якихось несподіваних механічних нововведень, покликаних до невпізнанності змінити життя, чи тішити себе надією на раптовий наплиь незбагненних добрих див. Мова про інше: волею долі, свідомо, чи несвідомо нам дано відчути саму атмосферу цього незвичного часу. Об'єктивна реальність складається таким чином, що мимохіть заполонює свідомість уявленнями масштабними — від прадавнини до неозорого майбутнього…»(Ігор Шаров).
|
|||
|