- Автоматизация
- Антропология
- Археология
- Архитектура
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерия
- Военная наука
- Генетика
- География
- Геология
- Демография
- Деревообработка
- Журналистика
- Зоология
- Изобретательство
- Информатика
- Искусство
- История
- Кинематография
- Компьютеризация
- Косметика
- Кулинария
- Культура
- Лексикология
- Лингвистика
- Литература
- Логика
- Маркетинг
- Математика
- Материаловедение
- Медицина
- Менеджмент
- Металлургия
- Метрология
- Механика
- Музыка
- Науковедение
- Образование
- Охрана Труда
- Педагогика
- Полиграфия
- Политология
- Право
- Предпринимательство
- Приборостроение
- Программирование
- Производство
- Промышленность
- Психология
- Радиосвязь
- Религия
- Риторика
- Социология
- Спорт
- Стандартизация
- Статистика
- Строительство
- Технологии
- Торговля
- Транспорт
- Фармакология
- Физика
- Физиология
- Философия
- Финансы
- Химия
- Хозяйство
- Черчение
- Экология
- Экономика
- Электроника
- Электротехника
- Энергетика
ОСОБИ ДІЄСЛІВ. ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ. ДІЄПРИКМЕТНИК. СПОСОБИ ЗВ’ЯЗКУ. СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
ОСОБИ ДІЄСЛІВ
| Особи | Правило | Приклади |
| Перша | Означає, що дія виконується тим (тими), хто про розповідає. | Я читаю, літаю, граю; ми читаємо, літаємо, граємо. |
| Друга | Означає дію, яка виконується тим (тими), до кого звернено мову. | Ти читаєш, літаєш, граєш; ви читаєте, літаєте, граєте. |
| Третя | Означає, що дія виконується тим (тими), про кого говориться. | Він, вона, воно читає, літає, грає; вони читають, літають, грають. |
ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ
| Дієвідміни | Правило | Приклади |
| Перша | Належать дієслова, які в 2-й і 3-й особі однини та 2-й і 3-й особі множини мають закінчення: -еш, єш, -ете, -єте, -уть, -ють. | Несеш, пишеш, читаєш, граєш, несете, пишете, читаєте, граєте, несуть, пишуть, читають, грають. |
| Друга | Належать дієслова, які в цих же особах мають закінчення: -иш, -їш, -ить, -їть, -ать, -ять. | Робиш, кричиш, стоїш, робить, кричить, стоїть, робите, кричите, стоїте, роблять, кричать, стоять. |
ДІЄПРИКМЕТНИК
| Дієприкметник | Правило | Приклади |
| Активні | Виражають ознаку діючого предмета і виступають у формах теперш. і минулого часу. Утворюються від дієслівної основи теперш. часу за допомогою суфіксів: -уч(ий), -юч(ий) – від дієслів 1 дієвідміни; -ач(ий), -яч(ий) – від дієслів 2 дієвідміни. | Ревуть – ревучий Бажають-бажаючий Лежать – лежачий Правлять – правлячий |
| Пасивні | Виражають ознаку, яка зумовлена дією іншого предмета. Утворюються за допомогою суфіксів – н(ий), -ен(ий), -єн(ий), -т(ий). | Вишитий рушник, зрубане дерево. Згорнути-згорнутий, згорнений, замкнути-замкнутий, замкнений. |
СПОСОБИ ЗВ’ЯЗКУ
СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
| Вид підрядного зв’язку | Правило | Приклади |
| Узгодження | Спосіб підрядного зв’язку, при якому залежне слово вживається в тій самій формі (роду, числа, відмінка), що й головне | Чарівний голос, чаріна музика, чарівне дзеркало |
| Керування | Спосіб підрядного зв’язку, при якому головне слово керує залежним, тобто вимагає, щоб залежне слово стояло у певному відмінку | Співати пісню, писати лист, думати про справу |
| Прилягання | Спосіб підрядного зв’язку, при якому залежне слово приєднується (“прилягає”) до головного тільки за змістом | Ходити швидко, збиралися вчитися, сидів думаючи |
|
|
|
© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.
|