- Автоматизация
- Антропология
- Археология
- Архитектура
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерия
- Военная наука
- Генетика
- География
- Геология
- Демография
- Деревообработка
- Журналистика
- Зоология
- Изобретательство
- Информатика
- Искусство
- История
- Кинематография
- Компьютеризация
- Косметика
- Кулинария
- Культура
- Лексикология
- Лингвистика
- Литература
- Логика
- Маркетинг
- Математика
- Материаловедение
- Медицина
- Менеджмент
- Металлургия
- Метрология
- Механика
- Музыка
- Науковедение
- Образование
- Охрана Труда
- Педагогика
- Полиграфия
- Политология
- Право
- Предпринимательство
- Приборостроение
- Программирование
- Производство
- Промышленность
- Психология
- Радиосвязь
- Религия
- Риторика
- Социология
- Спорт
- Стандартизация
- Статистика
- Строительство
- Технологии
- Торговля
- Транспорт
- Фармакология
- Физика
- Физиология
- Философия
- Финансы
- Химия
- Хозяйство
- Черчение
- Экология
- Экономика
- Электроника
- Электротехника
- Энергетика
ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ. РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ
ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ
| ВІДМІНОК | На яке питання відповідає | ПРИКЛАДИ |
| НАЗИВНИЙ | Хто? Що? | Книга |
| РОДОВИЙ | Кого? Чого? | Книги |
| ДАВАЛЬНИЙ | Кому? Чому? | Книзі |
| ЗНАХІДНИЙ | Кого? Що? | Книгу |
| ОРУДНИЙ | Ким? Чим? | Книгою |
| МІСЦЕВИЙ | На кому? На чому? | Книзі |
| КЛИЧНИЙ | Означає особу до кої звертаємось | Книго |
ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ
| Відміна | Правило | Приклади |
| Перша | Іменники ж.р., ч.р. Н.в. однин., мають закінчення –а (-я) | Людина, земля, душа, доля, Микола. |
| Друга | - іменники ч.р.з основою на приголосний і з закінченням на – о в Н.В.; - іменники сер.роду, Н.В. мають закінчення –о, -е, -я | -сніг, звіт, гай, дядько - озеро, поле, весілля, знання |
| Третя | Іменники жін.роду на приголосний ті іменник мати | Ніч, любов, радість |
| Четверта | Іменники сер. роду, які при відмінюванні набувають суфіксів -ат (-ят), - ен | Маля-маляти Плем’я – племені Коліща – коліщати |
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ
| Розряди | Правило | ПРИКЛАДИ |
| Якісні | Називають ознаки, які можуть виявлятися більшою або меншою мірою | Солодкий-солодший-найсолодший |
| Відносні | Називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій чи обставин | Кришталева чаша Вчорашній день Математичний журнал |
| Присвійні | Вказують на належність предмета людині (рідше тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє? | Мамині пироги Шевченкова поезія Заяча нірка |
РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ
| Розряди | Правило | ПРИКЛАДИ |
| Кількісні | Означають узагальнене число або кількість предметів. За значенням поділяються на групи: 1) власне кількісні (належать такі, що називають точно окреслену кількість саму по собі, поза зв’язком з відповідними предметами); 2) неозначено-кількісні (означають не точно визначену, загальну кількість); 3) збірні (означають кількість предмітів як їх сукупність); 4) кількісно-дробові (означають не цілі, а дробові величини в поєднанні з цілими числами або без них). | Один, два, п’ять, вісім, двадцять п’ять. Десять будинків. Багато, небагато, кілька, декілька, кільканадцять. Двоє дівчат, десятеро учнів. Три четвертих, (3), ___ 4 п’ять і шість десятих (5,6) |
| Порядкові | Означають порядок при лічбі. | Перший, другий, восьмий, одинадцятий. |
|
|
|
© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.
|