Новела « Intermezzo»

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 18Следующая ⇒

Украинский. 10 кл. 24.04.2020

Тема : М Коцюбинський. Життя і творчість. « Intrmezzo»

Хід уроку

1. Орг момент

2. Повідомлення теми і мети уроку.

3. Вивчення нової теми

Розповідь учителя :

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. в місті Вінниці в родині чиновника. Початкову освіту здобув у Барській школі; протягом 1876-1880 рр. навчався в Шаргородській духовній семінарії. Мріям Коцюбинського про гімназію та університет через складні родинні й матеріальні обставини здійснитись не судилося; брак системних знань довелось надолужувати за допомогою самоосвіти. Письменник цікавився громадським життям, захопився ідеями народовольців, за участь у нелегальному русі потрапив під поліційний нагляд. 1891 року Коцюбинський склав іспит на право працювати народним учителем. Після нетривалого періоду вчителювання він обіймав посаду співробітника Одеської філоксерної комісії, що займалась організацією боротьби зі шкідником винограду — філоксерою. Працюючи в комісії, письменник з 1892 до 1896 р. проживав у Бессарабїї та в Криму. Обізнаність із життям молдавського та кримсько-татарського народів позначилась на тематиці його творів. На початок роботи в комісії припадає зближення Коцюбинського з Братством тарасівців — організацією молодих інтелектуалів, що прагнули в усьому бути послідовними, «свідомими» українцями на противагу старшому поколінню так званих українофілів, схильних до співробітництва з колоніальною адміністрацією. Подолавши в 1896-1897 рр. хворобу, письменник нетривалий час був співробітником Житомирської газети «Волинь», а 1898 року переселився до Чернігова, де працював у земській управі. Одночасно він брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, що дістали назву «літературні суботи», підтримував письменників-початківців. У 1900-х роках стан здоров’я Коцюбинського значно погіршився. Сухоти та хворе серце змушують його виїздити на лікування до Італії. Завдяки пенсії, що надало письменникові «Товариство прихильників української літератури, науки і штуки», він дістав можливість залишити обтяжливу роботу в земстві. Проте загострення хвороби не дозволило повністю переключитись на літературну працю. Помер письменник 25 квітня 1913 р., похований у Чернігові. До перших літературних спроб Коцюбинський вдавався ще у дванадцятилітньому віці, пізніше, навчаючись у семінарії, писав вірші й прозу. У 80-90-х роках письменник пройшов складний шлях удосконалення літературної техніки. Певний час його проза ще лишалась у стильових межах етнографічного реалізму з його увагою до селянських тем та побутописанням, водночас у ній увиразнилась чітка тенденція до посилення психологізму. У цей час автор написав цікаві оповідання для дітей: «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник», звернувся до морально-етичної та соціальної проблематики у творах «На віру», «П’ятизлотник», «Хо», «Для загального добра» та ін. Логічною у творчій еволюції Коцюбинського стала відозва до українських письменників, складена ним разом з М. Чернявським. Автори закликали до оновлення тематики творів і літературного стилю, вважаючи, що українському письменству не варто обмежуватись лише селянськими темами, а треба орієнтуватися на смаки інтелігентного читача. Проголошені наміри Коцюбинський прагнув реалізувати у своїй художній практиці. З початку 1900-х рр. у його творчості посилюється імпресіоністична (від фр. impression — враження) манера письма, що передбачає специфічну техніку відтворення безпосередніх вражень, які й становлять те «повідомлення», що несе в собі твір.

Новела « Intermezzo»

Рід літератури «Intermezzo»: епос (з ознаками драми). Жанр «Intermezzo»: психологічна новела з жанровими ознаками поезії у прозі, має яскраво виражений ліричний характер. Тема «Intermezzo»: роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. Ідея «Intermezzo»: погляди на митця і його ставлення до народу, моральне обличчя митця, на мистецтво і його суспільну роль; заклик до людини оновитися духовно, стати гармонійною частиною Всесвіту й зусиллями своєї волі витіснити дисгармонію, зло, що панує у світі. Дійові особи «Intermezzo»: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе. Композиція «Intermezzo»: за імпресіоністичною логікою композиція новели мозаїчна, змонтована з багатьох різних епізодів, у яких розкриваються химерна гра настроїв героя. Основні композиційні вузли новели: вихідний момент — утома ліричного героя і виїзд за місто; розвиток почуття — відпочинок на природі; кульмінація — зустріч із селянином; резюме — приплив нових сил, заклик протистояти злу. В основі твору зіставлення двох протилежних світів — людського, дисгармонійного, утіленого в образі міста, і гармонійного, досконалого світу природи. Сюжет у творі особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Певні події теж передані через роздуми й переживання ліричного героя. Усі одинадцять частин пов’язані між собою образом митця —- учасника й оповідача зображуваного. Дія твору відбувається в душі ліричного героя і є однією з рис імпресіонізму. На першому плані твору — пейзаж у багатоманітних його виявах. У Коцюбинського дійові особи — це не люди, а почуття, точніше, символи суперечливих почуттів, які постійно борються в душі героя. Природа в новелі бере безпосередню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками. Конфлікт твору своєрідний. Він пролягає у філософсько-психологічній площині. Ліричний герой цілком відданий людям, художник чесний і дуже сумлінний. Кульмінаційний момент — зустріч митця із селянином. Твір написано у монологічній манері, розповідь ведеться від першої особи. Зміст новели — своєрідний поетичний знімок внутрішнього стану митця. Проблематика «Intermezzo»: душевної рівноваги; повноцінного життя; специфіки творчого процесу; митця і суспільства; гармонії людини і природи. Художній напрям, стиль: новелу вважають вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського. Примітки: «Intermezzo» — це синтез різних видів мистецтв — музики, живопису, театру. Від музики — назва, звукові образи, багата палітра метафор, що викликають музичні асоціації, поетизують красу природи. Описи природи вражають своєю мальовничістю; часто письменник малює словами, і виразна яскрава картина постає перед читачем. Від театру — дійові особи, окремі драматичні сцени. «Intermezzo» — твір імпресіоністський. Тут не стільки зображуються події, як описуються враження від них; автор більше орієнтується на почуття. Новела мовби зіткана з яскравих фарб, звуків, думок, настроїв. У творі переважають називні та безособові речення, внутрішні монологи.

4. Домашнє завдання. Прочитати новелу

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒