Визначення тривалості перебування метала вище заданої температури

(7.96)

Тип виразу визначається конкретними умовами зварювання – розрахунковою схемою джерела нагріву та тіла, що зварюється. Наприклад, при автоматичному електродуговому наплавленні валика на масивне тіло, температура в де-якій точці з радіусом R в момент часу t з урахуванням початкової температури Т₀ буде визначатися

(7.97)

Температура по вісі шва і в точках, наближених до вісі приблизно однакова. Тому, для точок, що лежать в межах зварного шва, можна приймати, що R = 0

Формула (7.97) – вихідний вираз для диференціювання.

(7.98)

Знак “-“ вказує на остигання металу.

В формулі (7.98) представимо 1/t через вираз (7.97)

(7.99)

Виведена формула являє собою алгебраїчний спосіб визначення миттєвої швидкості охолодження.

Миттєву швидкість охолодження можна визначити і графічним способом. При цьому реалізуються декілька етапів:

1) будують залежність Т = f(t) при R = 0 та T₀= 0;

2) для довільно вибраних точок (наприклад К₁, К₂, . . .) залежності Т = f(t) будуються дотичні до кривої та вимірюються кути α₁, α₂ і т.д. та будується залежність ω = f(t). Отримані графіки дозволяють визначити миттєву швидкість охолодження у конкретній точці.

Із виразу (7.99) слідує, що для зменшення миттєвої швидкості охолодження необхідно збільшити початкову температуру зварюваної конструкції Т₀ . Цього можна досягти попереднім або супутнім підігрівом, а також шляхом збільшення .

7.12 Визначення тривалості перебування метала вище заданої температури

Нехай термічний цикл деякої точки має вигляд, представлений на рисунку (7.28).

Розрахункова формула для визначення t_н залежить від розрахункових схем джерела нагріву та нагріваємого тіла.

(7.100)

Наприклад, при однопрохідному зварюванні в стик з повним проваром t_H визначається

Коефіцієнт f₂ визначається конкретними умовами зварювання, а в загальному випадку залежить від величини Θ та визначається по монограмі

(7.102)

f₂ = f(Θ), (7.101)

12 3 4 5 6 7 8 9 Следующая ⇒