Дискретні охороні зони пам’яток

Дискретні охороні зони пам’яток

Зони охорони комплексів пам’яток

Комплексна охорона зона пам’яток

Межі територій пам’яток

ВІДПОВІДІ на http://www.spadshina.org.ua/ - НДІ ПАМЯТКООХОРОННИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для багатьох міст поняття ареал історичної забудови фактично є синонімом поняття «центр міста».

При плануванні і забудові міських та сільських поселень необхідно враховувати зони охорони пам’яток історії і культури: охоронні зони, що включають території пам’яток (земельні ділянки пам’яток в їх історичних та природних межах) з доповненням ділянок прилеглих територій, у межах яких забезпечується фізична збереженість пам’яток та їх найближчого історичного оточення (середовища), а також оптимальні умови візуального сприйняття пам’яток (у межах 350 – 500 м).

Необхідно суворо притримуватись режимів зон охорони, що конкретизовані стосовно специфіки населеного пункту. В цілому на заповідні території та охоронні зони розповсюджується принцип регенерації середовища, на зони регулювання забудови – режим реконструкції з обмеженим, частковим та активним перетворенням середовища.

Необхідною та важливішою складовою передпроектних досліджень в царині реконструкції історичних міст є історико-генетичний аналіз. Він передбачає вивчення та співставлення історичних планів, виявлення найбільш сталих елементів структури, а також специфічних особливостей еволюції даного міста.

Зони охорони встановлюються навколо пам’яток містобудування, архітектури, історії, садово-паркового мистецтва, внесених до Державного реєстру у відповідності з Законом України «Про охорону та використання пам’яток історії і культури» (2000 р.). Вони встановлюються з метою:

- збереження пов’язаного з пам’ятками оточуючого середовища;

- збереження ролі та значення пам’яток в архітектурному та природному середовищі;

- забезпечення охорони пам’яток від дії негативних природних і техногенних факторів.

Зони охорони являються формою захисту пам’яток засобами

регулювання оточуючого їх середовища. Вони регламентують архітектурну та містобудівну діяльність в середовищі навколо пам’яток, визначають його допустимі перетворення і характер використання.

Наявність зон охорони пам’яток направляє реконструкцію міст і сприяє:

- збереженню традиційного характеру середовища пам’яток та їх органічному включенню в сучасне архітектурне оточення;

- максимальному використанню композиційних і пейзажно-видових якостей пам’яток.

До зон охорони пам’яток належать: охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару.

Зони охорони забезпечують диференційоване збереження ролі пам’яток в оточуючому середовищі:

- охоронні зони – в найближчому, тісно пов’язаному з пам’яткою міському середовищі:

- зони регулювання забудови – у віддаленому міському середовищі:

- зони охоронюваного ландшафту – у віддаленому природному середовищі.

Охоронні зони зберігають ансамблеві зв’язки пам’яток. Зони

регулювання забудови і охоронюваного ландшафту – зберігають переважно візуальні та планувальні зв’язки пам’яток.

В охоронній зоні нова забудова за вишиною, розмірами в плані, масштабністю повинна повністю відповідати параметрам історичної забудови.

Охоронна зона включає ділянку історичної забудови, ландшафтів, вільних територій, які представляють характерне історичне середовище пам’яток, а також цінні оглядові точки і зони. Якщо декілька пам’яток розташовані на невеликій відстані одна від одної так, що їх окремі охоронні зони є суміжними і навіть частково співпадають, необхідно виділяти єдині комплексні охоронні зони/

Охоронні зони визначаються на всіх територіях історичних ареалів міст, крім історико-культурних заповідників, що мають більш високий статус і забезпечують необхідний рівень охорони пам’яток.

Межі зон регулювання забудови навколо пам’ятки визначаються її роллю в композиції та образі міста (силуеті, панорамах, видах), а також межами композиційно-видового впливу пам’ятки в поселенні. Зона регулювання забудови повинна охоплювати:

- пов’язані з пам’яткою ділянки історичної забудови і розпланування;

- території, на які розповсюджується композиційно-видовий вплив пам’ятки;

- місця її огляду та території, що оглядаються разом з нею в цінних пейзажах і видах;

- ділянки, на яких необхідно регулювати висоту нової забудови задля збереження цінних видів і пейзажів.

У межах великих об’єднаних зон регулювання забудови можуть бути виділеними підзони з різним режимом використання території (наприклад, у місті Харкові в межах Нагірної частини центру та Подолу виділена підзона суворого режиму реконструкції).

Межі зони охоронюваного ландшафту визначаються територією візуально-пейзажних зв’язків пам’яток з природними складовими оточуючого середовища і встановлюються з урахуванням природних та планувальних рубежів. У зону охоронюваного ландшафту повинні бути включені природні утворення, які представляють характерне середовище пам’яток, а також ті, що відіграють важливу роль у цінних пейзажах, що включають пам’ятки (наприклад, гірські хребти Ліван та Антиліван навколо всесвітньо відомого архітектурного ансамблю в місті Баальбек).

У великих і складних зонах охоронюваного ландшафту можуть визначатися межі підзон з різним режимом використання території.

Види пам’яток культурної спадщини	№ рядка	Загальна кількість пам’яток	Із загальної кількості пам’яток культурної спадщини (гр.1) належить до наступних категорій
Види пам’яток культурної спадщини	№ рядка	Загальна кількість пам’яток	Національного значення	Місцевого значення
^А		¹	²	³
Археологічні
Історичні
Монументального мистецтва
Архітектури та містобудування
Науки і техніки
Всього

* Якщо пам’ятка належить до кількох видів одночасно, підрахунок проводиться за домінуючою ознакою

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 9 101112 13 14 Следующая ⇒