Профорієнтаційні терміни і поняття

Профорієнтаційні терміни і поняття

Абітурієнт – особа, яка вступає до вищого чи середнього навчального закладу.

Автобіографія – опис свого життя. А. належить до літературного жанру, близького за своїм змістом до мемуарів і відрізняється від них лише зосередженістю, передусім, на внутрішньому світі автора, його переживаннях і почуттях. До жанру А. належить також короткий опис головних подій свого життя у вигляді довідки. Різновидністю А. є автобіографічний опис життя іншої людини.

Автоматизм– дія, яка виконується без посередньої участі свiдомостi людини. Фізіологічною основою А. є утворення динамічного стереотипу. А.формується під час вироблення людиною певної навички, яка на початковому етапі здійснюється під безпосереднім керівництвом мислення і мови. Згодом у процесі оволодіння певною навичкою регулювання дії починає контролюватися сприйманням і відчуттям без участі свідомості людини.

Авторитарність– характеристика особистості, яка свідчить про її прагнення за будь-яких умов досягнути домінуючого становища у групі (колективі), утвердити свою владу і максимально підкорити своєму впливу партнерів. А. пов’язана з такими рисами особистості як агресивність, завищені самооцінка та рівень домагань, схильність до наслідування стереотипів, жадоба влади, нерозбірливість у засобах досягнення своїх цілей тощо.

Адаптація(пристосування, звикання) – здатність людини пристосовуватися до мінливих умов шляхом самозмін та зміни оточуючого середовища. У професійній орієнтації А. відіграє надзвичайно важливе значення для вивчення можливостей пристосування організму до негативного впливу інтенсивних і емоційно напружених (екстремальні умови) виробничих ситуацій, які виникають у різних професіях. Змістовно А. характеризує процес перебудови динамічного стереотипу особистості відповідно до нових вимог оточуючого середовища.

Адміністратор – фахівець з ефективного і толерантного обслуговування відвідувачів, який створює для них комфортні умови взаємодії. А. є матеріально відповідальною особою. А.: консультує відвідувачів з питань надання послуг, запобігає і усуває конфліктні ситуації; проводить необхідні превентивні організаційно-технічні заходи з незадовільного обслуговування відвідувачів; контролює оформлення приміщень, розміщення і оновлення реклами (внутрішньої і зовнішньої); забезпечує трудову і виробничу дисципліну, правила і норми охорони праці, вимоги виробничої санітарії і гігієни; інформує керівництво про недоліки в обслуговуванні відвідувачів та пропонує заходи по їхньому усуненню; забезпечує виконання працівниками вказівок керівництва підприємства (установи, організації).

Андерайтер – фахівець галузі страхування, до виробничих функцій якого належить оцінка, кваліфікація і документальне фіксування ризиків.Обов’язками А. є: візування від імені страховика договорів страхування і перестрахування страхових ризиків; оцінка і кваліфікація ризиків страхування конкретного об’єкту або фізичної особи; визначення тарифних ставок і конкретних умов договору страхування; складання висновків про можливість (або неможливість) укладення договору страхування на певних умовах; формування страхувального (перестрахувального) портфеля. А. зобов’язаний володіти знаннями у сфері оцінки ризиків особистого і майнового страхування, знати принципи побудови страхувального портфеля та юридичні аспекти страхової діяльності.

Акмеолограма – модель спецiалiста конкретної професії як професіонала. А. містить систему вимог професійної праці, додержання яких забезпечує фахівцю продуктивне виконання виробничих функцій у безпосередніх умовах, які забезпечують постійне професійне зростання особистості. А. містить у собі певний комплекс суб’єктивних (професiйнi знання, уміння, навички, якості) i об’єктивних (цiлi i задачі дiяльностi, функції спецiалiста) характеристик, які обумовлюють реалізацію творчого потенціалу i найвищу продуктивність праці.

Аудитор – фахівець із незалежного внутрішнього і зовнішнього аналізу фінансової звітності підприємств різних форм власності. А.: оцінює достовірність звітів, їхню відповідність правовим актам і нормам оподаткування; законність здійснюваних підприємством операцій; рекомендує фахівцям заходи з попередження прорахунків і помилок, здатних спричинити штрафні і інші санкції, які знижують прибуток і формують негативний імідж підприємства; розглядає позови про неплатоспроможність (банкрутство) в арбітражних судах. Діяльність А. передбачає вчасне ознайомлення і досконале володіння нормативно-правовою базою здійснення підприємницької діяльності. А., як суб’єкт підприємницької діяльності, може здійснювати її індивідуально або шляхом створення аудиторських організацій (фірм).

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані знання й уміння для вирішення передбачених для відповідних посад у певній галузі господарства типових професійних завдань.

Бізнес-консультант – окрема особа або фірма з надання консультаційних послуг іншим фірмам (підприємствам, організаціям). Послугами Б.-к. користуються фірми (підприємства, організації), які бажають і шукають можливість щось змінити у власній підприємницькій діяльності. Б.-к. надає комплексні і спеціалізовані (складання бізнес-планів, аудиторські перевірки, дослідження ринку, консультування з юридичних питань, реєстрація підприємств і оцінка нерухомості і т.д.) послуги лише у певній сфері діяльності. Функціями Б.-к. є: аналіз загального стану підприємства (по всіх видах його діяльності і джерелах прибутків); перевірка відповідності бухгалтерського обліку правовим нормам; проведення конкурентного аналізу галузі (прибутковість інших); підготовка інвестиційного проекту (податкове планування, атестація і підвищення кваліфікації персоналу і т. д). Юридичною основою діяльності Б.-к. є договір про надання консультаційних послуг.

Біржовий маклер – фахівець з надання посередницьких послуг на біржах під час комерційних, кредитних, валютних, страхових й інших операцій. Б. м. забезпечує отримання додаткового прибутку за рахунок скорочення термінів проведення торгових операцій, прискорює обігу капіталу, активізує виробничу, інвестиційну та інноваційну діяльність. До функцій Б. м. належить: вивчення комерційної інформації про наданий предмет операції (якісні характеристики сировини, устаткування, продукції і послуг, фінансова і ділова репутація її учасників тощо); аналіз кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринку (інформація про товари і послуги, вимоги покупців, динаміка цін, попиту і пропозиції тощо); проведення переговорів з клієнтами про укладання договорів (огляд об’єктів купівлі-продажу, оцінка їхньої вартості і т.д.); експертиза і перевірка якості сировини (матеріалів, продукції і інших об’єктів операції); узгодження ціни і умов купівлі-продажу і їхнє оформлення; забезпечення відповідності договорів правовим нормам і встановленим вимогам.

Бренд-менеджер – фахівець, який керує продаванням групи товарів певної торгової марки. На відміну від менеджера з продажу (головна функція – продаванням товару), Б.-м. займається просуванням на ринку торгової марки, що потребує від нього глибоких знань у галузі технології виготовлення товару, реклами, маркетингу, економіки і зв’язків із громадськістю. Діяльність Б.-м. також відрізняється від діяльності маркетолога (глибокі знання на рівні економіста), оскільки такий фахівець контролює просування товару на ринок від постачальника сировини до виробника готової продукції і далі до оптової та роздрібної торгівлі.

Брокер– фахівець з надання посередницьких послуг під час укладання угод між продавцем і покупцем товарів (цінних паперів, валют тощо). Функціями професійної діяльності Б. є: здійснення цивільно-правових операцій з об’єктами від свого імені або за дорученням клієнтів на підставі укладеного з ними договору комісії; виконання доручення клієнтів у порядку їх надходження; закупівля і продаж об’єктів на аукціонах (ринках, торгах); встановлення ділових контактів з покупцями або продавцями товарів для забезпечення вигідного його продажу або купівлі; інформування клієнтів щодо завершення операції за допомогою складання брокерських записок. Для ефективного виконання професійної діяльності Б.: вивчає кон’юнктуру ринку, споживчі властивості товарів, вимоги учасників комерційних угод різного рівня довіри (договір комісії, договір доручення); відвідує торги і аукціони; виконує розрахунково-аналітичні операції з реєстрації та оформлення біржових документів; формулює зміст брокерських заявок. Б. має підлеглих йому агентів, роботою яких він керує.

Веб-дизайнер – фахівець, який генерує дизайн графічних об’єктів. Функціями В.-д. є передача за допомогою колірної гамми змістовних картинок і загалом всіх можливих і не можливих засобів настрою і емоцій. Професія В.-д. поєднує у собі майстерність художника, програміста і творця.

Вибір професії– свідоме формування людиною власних професійних планів з метою оптимальної реалізації своїх фізичних і духовних можливостей у певній галузі професійної діяльності. В. п. буде усвідомленим і обґрунтованим, якщо він зроблений із урахуванням людиною своїх індивідуально-психологічних особливостей, інтересів, здібностей, а також попиту на фахівців на ринку праці.

Виконроб – фахівець, який керує робітниками на будівництві і виконує доручення вищого керівництва. Функціями В. є: організація будівництва відповідно до затвердженого графіка; ведення документації (планування і звітність про витрати робочого часу, матеріалів та обладнання).

Візажіст– фахівець з художнього оформлення обличчя або тіла людини. Професійними функціями В. є надання іншим консультацій з макіяжу, зовнішнього іміджу і стилю. Для успішної професійної діяльності В. повинен: орієнтуватися у косметиці, особливостях шкіри; володіти знаннями з психології кольору, законами композиції і малюнка; мати витончені манери; уміти викликати прихильність і симпатію до себе. Основна відмінність між косметологом (підтримує заданий стиль) і В. у тому, що останній формує стиль (імідж) і виховує відповідне до нього ставлення.

Внутрішньо професійна диференціація– розподіл трудової діяльності за різними спеціальностями у межах однієї професії.

Група – сукупність людей, які взаємодіють у загальному просторі та часі й об’єднані один з одним спільною метою діяльності. Найбільшою групою є людство. Найменшою – діада (дві людини). У групі виділяють Г. референтну, яка є умовною групою людей зі сформованою системою норм, цінностей і визначеними заздалегідь правилами поведінки (діяльності) для іншої людини.

Девелопер – фахівець, який виконує спеціалізовані операції з нерухомістю. Д. є спеціальністю професії ріелтера. Д. спеціалізується у професійній діяльності на: замовленнях проектів; закупівлі (оренді) земельної ділянки; узгодженні проекту забудівлі ділянки і підведення всіх комунікацій; організації і контролю будівництва об’єкту; продажу (здачі в оренду) об’єктів цілком. Для ефективного виконання професійної діяльності Д. повинен мати економічну (фінансову) або юридичну освіту.

Дизайнер – фахівець з гармонійного, корисного, зручного і естетичного поєднання у промислових виробах (побутових приладах, меблях, інтер’єрах квартир, офісів, житлових масивах та ін.) високих споживчих властивостей об’єктів, їхньої надійності, привабливості і конкурентоспроможності. У професії Д. поєднуються функції інженера, художника (архітектора), психофізіолога (гігієніста), економіста (маркетолога) та ергономіста. Д. самостійно або разом з іншими фахівцями удосконалює вже створені об’єкти, проектує (конструює) нові. Для успішного виконання професійних функцій Д.: вивчає попит і пропозиції на продукцію різного призначення; визначає причини їхньої недостатньої привабливості; пропонує перспективні конструкторські, санітарно-гігієнічні і естетичні рішення.

Дилер – фахівець з розвитку взаємозв’язків зі споживачами товарів. До професійних обов’язків Д. належить: дослідження кон’юнктури і тенденцій розвитку ринку; формування попиту на товари і послуги; купівля або продаж від імені установи (організації, підприємства) товарів (акцій, облігацій, фінансових документів і цінних паперів, включаючи іноземну валюту) оптом з одночасним наданням кредитно-грошових і інших послуг; підготовка необхідних документи для купівлі-продажу (договори, угоди); аналіз інформації про стан, надійність і перспективи розвитку клієнтів; скорочення терміну реалізації товарів і послуг з одночасним збільшення об’єму їхніх продаж; підвищення якості обслуговування клієнтів; розширення послуг з одночасним скороченням транспортних витрат; забезпечення дотримання діючих стандартів і норм зберігання, збуту і транспортування товару; організація ефективного використання у роботі технічних засобів і каналів зв’язку (комп’ютерної техніки, телефонів, факсів та ін.); організація реклами, пропаганда переваг товару, його споживчих властивостей. Керує роботою підлеглих йому агентів.

Динамічна робота – робота людини, за якої напруження м’язів супроводжується зміною їх довжини, переміщенням у просторі тіла або ланки рухового апарату.

Дистриб’ютор – фахівець з прямого продавання товару (послуги). Д. є офіційним представником фірми (підприємства, організації), з якою він співпрацює за контрактом і зобов’язаний продавати лише її товар. До професійних обов’язків Д. належить: аналіз локального ринку збуту товару (купівельна спроможність населення у визначеному регіоні, його соціальний і віковий склад), організація мікро маркетингу (працює з конкретними людьми, рекламує товар, здійснює матеріальну і фінансову звітність). Д. є матеріально відповідальною особою за товар, отриманий на реалізацію.

Дисципліна – визначена поведінка людей, яка відповідає сформованим у суспільстві (підприємстві, організації) нормам права і моралі. Розрізняють Д.: внутрішню (самодисципліну) і зовнішню (стимулюється позитивними чи негативними санкціями), загальнообов’язкову (обов’язкову для всіх) і спеціальну (обов’язкову лише для членів певної організації чи певної категорії осіб), об’єктивну (порядок, без якого не може функціонувати організація) і суб’єктивну (необхідність виконання обов’язків для реалізації прав). За напрямами соціальних відносин Д. можна розподілити на політичну, економічну, фінансову, трудову тощо. Д. на підприємстві (організації) є показником рівня організованості „морального здоров’я” колективу і поділяється на виконавську (виконання кожним співробітником своїх обов’язків), активну (використання співробітником своїх прав під час виконання обов’язків) і самодисципліну (саморегуляція виконання обов’язків і реалізація прав).

Ділова етика– сукупність певних принципів, правил та норм господарської поведінки підприємців. Більшість значних компаній у країнах з ринковою економікою розробляють та приймають кодекси ділової етики (честі), які складають основу Д. е. поведінки всіх членів виробничого колективу.

Ділові якості– здатність працівника виконувати свої посадові обов’язки, вирішувати поставлені завдання, знаходити, в рамках своєї компетенції, найкращий підхід і найкоротший шлях досягнення мети. Для людини з Д. я. є характерним самостійність мислення, оперативність у прийнятті обґрунтованих рішень, послідовність й ініціативність у їхньому виконанні.

Ділові якості керівника – професіоналізм, організаторські та виконавські вміння керівника, які дають можливість йому встановлювати і підтримувати ділові стосунки з людьми (підлеглими, колегами, вищим керівництвом), розв’язувати конфлікти (виступати в ролі посередника між конфліктуючими сторонами), вибудовувати систему комунікації між працівниками (отримувати надійну інформацію й ефективно її використовувати), приймати нестандартні рішення у складних ситуаціях (недостатня інформація), раціонально розподіляти ресурси і резерви виробництва.

Економіст-маркетолог – фахівець з вивчення матеріальних, трудових і фінансових витрат, необхідних для освоєння ринку. До професійних обов’язків Е.-м. належить: економічний аналіз господарської діяльності організації (режим економії, підвищення ефективності робіт, виявлення резервів, попередження втрат і непродуктивних витрат, раціональне використання всіх видів ресурсів); визначення економічної ефективності досліджень (розробок, упровадження нової техніки і технології, раціоналізаторських пропозицій і винаходів); збирання, систематизація і накопичення науково-технічної інформації та інших необхідних матеріалів для роботи з ринком; аналіз розроблених планів (програм) організації виконання робіт. Для ефективної діяльності Е.-м. повинен: постійно вивчати спеціальну літературу; аналізувати інформацію про ринок; розробляти заходи щодо проникнення на ринок і збільшення частки підприємства на ньому; вдосконалювати вміння оперувати інформацією, документами, таблицями.

Екстремальна ситуація– несподівана, незапланована, нештатна ситуація, яка різко порушує й ускладнює виконання професійних завдань і несе загрозу життю чи успішному виконанню діяльності.

Екстремальні здібності – здібності людини до якісної діяльності і поведінки в екстремальних умовах. Е. з. людини є важливим індивідуально-психологічним фактором її психологічної, психофізіологічної, професійної і моральної стійкості до діяльності в екстремальних умовах. До структури Е. з. відносять особливі розумові (самокритичність, прогностичність, зваженість, здатність до над ситуативного мислення та ін.), вольові (цілеспрямованість, сміливість, наполегливість, стійкість до невдач) якості, професійно врівноважене ставлення до небезпеки і навіть потяг до неї, морально-психологічна стійкість.

Екстремальні умови – середовище максимального напруження фізіологічних і психічних функцій людини, які різко виходять за межі норми. Е. у., у самому загальному розумінні, є середовищем (зовнішні умови та внутрішні фактори), які різко виходять за межі оптимуму, викликають перевантаження і навіть несуть загрозу життю. До формуючих факторів Е. у. можна віднести підвищену складність завдань, обмежений час для прийняття рішення, критичні наслідки помилкових дій, дефіцит (перевантаження) інформації для прийняття адекватних рішень, монотонність виконуваних дій, підвищена ймовірність виникнення аварійної ситуації тощо. Е. у. впливають на діяльність позитивно (мобілізують) і негативно (дезорганізують).

Емоційна напруженість– стан людини, спричинений конфліктними умовами, підвищеною ймовірністю виникнення аварійних ситуацій, несподіваним або довготривалим впливом негативних факторів. Е. н. тимчасово знижує професійну працездатність.

Ергономіка – галузь науки, яка вивчає діяльність людини в умовах сучасного виробництва. Метою Е. є забезпечення найвищого рівня ефективності виробництва, яке не створює загрози здоров’ю працівників і виконується за рахунок мінімальних затрат біологічних ресурсів. Е. здійснює системний і цілісний аналіз трудової діяльності людини під час виконання нею професійної праці і виявляє закономірності (складність і тривалість праці, емоційна напруженість, працездатність, втома та ін.) взаємодії людини і техніки.

Замовлення соціальне– сукупність завдань або цілей діяльності суб’єктів управління різних рівнів для вирішення актуальної проблеми (протиріччя).

Імідж – публічно зафіксований і визнаний образ особи (професії, організації, діяльності, способу життя). І. містить у собі фізичну (здоров’я, стиль одягу, зачіска, макіяж), психічну (характер, темперамент, внутрішній світ) і соціальну (роль у суспільстві, поведінка і комунікативні особливості) складову, які утворюють єдине ціле образу особи (професії, організації, діяльності, способу життя).

Іміджмейкер – фахівець зі створення приємної зовнішності (зачіски, стилю, одягу) та зміни поведінки (манери, упевнені рухи, привітна посмішка) людини з метою завоювання симпатій інших (глядач, виборець, підлеглий). Також до професійних обов’язків І. належить розробка текстів виступів (сценаріїв) і їхня організація проведення. І. вибудовує навколо свого клієнта будь-які комбінації, які забезпечують піднесення його іміджу. За допомогою певних технологій І. прагне донести образ клієнта (ідеї, ролі) до інших (глядачів, виборців). І. прагне досягнути віддзеркалення зовнішності клієнта у громадській думці. Споживачами послуг І. є політичні діячі, урядовці та представники бізнесу.

Індивідуальний стиль діяльності– стійка й індивідуально-специфічна система відносно однорідних прийомів (способів, методів) виконання діяльності.

Інтелектуальна власність– продукт інтелектуальної праці, визнаний і документально підтверджений її автором людину (групу людей). Об’єктами І. в. є наукові розробки, книги, відкриття, винаходи, ноу-хау, фірмові знаки та ін.

Інтенсивність праці – праця людини, напруженість якої залежить від об’єму витрат нею зусиль впродовж одиниці робочого часу (година, день). Оптимальною І. п. є праця, виконання якої забезпечує відновлення працездатності працюючого до початку нового трудового дня.

Інфраструктура – сукупність галузей (видів діяльності), які обслуговують виробничу і невиробничу сфери (транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я та ін.).

Кадровий консалтинг – консультаційні послуги для керівників і спеціалістів з організацій кадрової роботи. К. к. займаються спеціально створені організації (підприємства, фірми).

Кадровий менеджмент – один з напрямів менеджменту, націлений на розвиток і ефективне використання кадрового потенціалу організації (підприємства, фірми).

Кадровий резерв – потенційно активна і підготовлена частина персоналу організації, здатна виконувати функції вищестоящих посад.

Комівояжер – фахівець з формування попиту і збуту товарів (послуг) у віддалених від місця їх виробництва регіонах. К. здійснює підприємницьку діяльність за дорученням продавця товарів (послуг) і за його рахунок здійснює посередницькі функції на основі договору, який визначає розмір і порядок отримання винагороди. До професійних обов’язків К. належить: пошук потенційних покупців (замовників) на товари (послуги); рекламування товарів (послуг) за допомогою зразків (каталогів); аналіз кон’юнктури (попит, пропозиції, ціни, вимоги споживачів) регіонального ринку відповідних товарів (послуг); налагодження і підтримка із замовниками ділових зв’язків і проведення з ними переговорів; звітність про результати збуту товарів (послуг).

Комірці: білі, сірі, сині– терміни, які використовуються для характеристики певних категорій працівників. К. білі – інженерно-технічний персонал і конторські службовці. К. сірі – працівники галузей соціальної інфраструктури. К. сині – робітники, зайняті фізичною працею.

Компетентність– здатність особистості на достатньому рівні раціонально і без перевантажень організувати свою діяльність. К. передбачає володіння людиною глибокими знаннями, уміннями і навичками, способами і прийомами саморозвитку, самореалізації і самозбереження. Розрізняють К. професійну (здатність працівника на достатньому рівні раціонально і без перевантажень виконувати професійні функції), К.соціальну (здатність особистості працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими для досягнення цілей особистих і цілей організації) і К.методологічну (здатність особистості системно мислити, адекватно сприймати та інтерпретувати різноманітну інформацію, структурувати проблеми, виділяти головне і другорядне). К. пов’язана не тільки з конкретним трудовим процесом, а й з його організаційними і соціальними взаємозв’язками, що суттєво відрізняє її від підготовленості.

Компетенція– коло повноважень посадової особи (структури), у яких вона досконало володіє знаннями та досвідом формулювання і досягнення цілей. К. слід відрізняти від компетентності. Компетентність є особистісною характеристикою (я вмію, можу), а К. належить до характеристики діяльності (мене уповноважили, я повинен).

Консалтинг– консультаційні послуги з питань удосконалення діяльності підприємств (фірм, організацій), включаючи зовнішньоекономічну сферу ведення бізнесу.

Консерватор– противник нововведень, прогресу і перетворень, прихильник традиційних і незмінних поглядів (у науці, політиці тощо).

Конформізм – безпринципне і некритичне слідування людини будь-якому взірцю, який вирізняється найбільшою силою тиску. К. породжує пристосовництво, схиляння перед авторитетами, пасивне сприйняття встановленого порядку, панівних думок тощо. Розрізняють К. внутрішній (зміна поведінки внаслідок внутрішнього прийняття позиції групи, оточуючих) і К. зовнішній (зовнішня демонстративна підлеглість груповому тиску без внутрішнього прийняття позиції групи, оточуючих).

Копірайтер – фахівець з авторських прав у рекламній діяльності. До професійних обов’язків К. належить: складання оригінальних текстів (рекламних статей, музичних заставок і художніх творів різного стилю, характеру і метражу) та написання сценаріїв; участь у розробці іміджу фірми (назва, девіз, логотип, рекламні матеріали); просування рекламного тексту на ринку товарів і послуг. Для ефективного виконання професійних обов’язків К. повинен орієнтуватися в галузі авторських прав на музичні і літературні твори; знати основи маркетингу, психологію споживача, теорію продаж і закони зорового сприйняття; володіти комп’ютерними програмами і т.д.. Зазвичай творча група працює над проектом у складі копірайтера і редактора (дизайнера, художника).

Коучер – фахівець, який консультує керівника у питаннях формування структури персоналу, кадрової політики і стратегії кризового менеджменту. К. організовує і проводить тренінги для керівників і персоналу компанії (фірми, установи, підприємства) на замовлення. До професійних обов’язків К. належить: проведення бесід з керівним складом і рядовими працівниками; організація моніторингу; аналіз зібраної інформації; розробка стратегії вирішення кадрових питань (звільнення, заохочення, заміна персоналу). Набуває досвід роботи К. на посаді менеджера з персоналу.

Креативний директор – фахівець з розробки, ведення і контролю виконання креативних концепцій проектів, спрямованих на виведення бізнесу компанії (фірми, установи, підприємства) на новий і якісно вищий рівень. До професійних обов’язків К. д. належить: розробка і оформлення технічного завдання; презентація ідеї і технічного завдання потенційному клієнтові; проведення переговорів з клієнтом (узгодження технічного завдання і його затвердження); розробка креативних PR-стратегій і технологій відповідно до затвердженого технічного завдання (технології, ресурси і засоби реалізації розробленої креативної PR-концепції, розрахунок бюджету проекту); оформлення технічного завдання у вигляді проектного документа; розробка, організація і відповідальність за реалізацію підзвітних проектів і проведення акцій (заходів, подій і т. д.) відповідно до креативної стратегії замовлення; відстеження ефективності реалізації проекту і підготовка аналітичної інформації для замовників. Для успішного виконання професійних обов’язків К. д. повинен: постійно відстежувати тенденції і найважливіші події в різних сегментах економіки і, зокрема, PR-компанії просування продуктів і послуг; знати найсучасніші нововведення, тенденції і технологічні ідеї у сфері PR-компаній, реклами і ЗМІ (тут і далі ЗМІ – засобах масової інформації). Попередній досвід К. д. набуває на посадах у PR-компаніях, рекламних агентствах, ЗМІ та маркетинговій діяльності.

Лейб-менеджер – фахівець з просування продукту (послуги) на ринок шоу-бізнесу. До професійних обов’язків Л.-м. належить: прогнозування тенденцій розвитку музичного ринку (пошук нових імен, ліцензування продукту, створення брендів і тематичних збірок); розробка стратегії співпраці з партнерами; планування і проведення рекламних заходів; удосконалення репертуару артиста; розробка маркетинг-плану випуску і просування продукції; проведення тендеру і підписання контрактів. Для ефективної професійної діяльності Л.-м. повинен: володіти системним мисленням; уміти проводити переговори і володіти знаннями у галузі авторського права; мати освіту з основ маркетингу і менеджменту. Професійна діяльність Л.-м. відрізняється від професійної діяльності бренд-менеджера сферою такої специфічної індустрії як шоу-бізнес

Лідер– авторитетний член групи (організації) людей, спроможний відігравати головну роль у соціальних процесах (прийняття групових рішень, організації спільної діяльності тощо).

Логістика– вид діяльності, пов’язаний з переміщенням товарів (послуг, інформації) між економічними суб’єктами. В рамках окремого підприємства до сфери Л. належить переміщення товарів (послуг, інформації) до, всередині і за межами підприємства. Функціями Л. є обробка замовлень, формування стратегії руху матеріалів і продукції, комплектація, транспортування і складування продукції та ін.

Логістик – фахівець з планування і контролю за рухом матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів. Професійна діяльність Л. спрямована на мінімізацію витрат при послідовному переміщенні продукції від виробника до споживача. До професійних обов’язків Л. належить: аналіз процесу доставки і просування товару; виявлення інтересів і потреб кожного учасника переміщення продукції від виробника до споживача, координація їхньої взаємодії; вибір оптимального за витратами маршруту і способу доставки вантажу; розробка варіантів збереження, розфасовки і упаковки товару; визначення терміну і кількості товарів доставки на склад зберігання (місцезнаходження, конструктивні особливості, оптимальні умови зберігання для кожного товару і т. д.); налагодження співпраці з співробітниками митниці, транспортних служб, фахівцями інших відділів і фірм. На великих підприємствах промисловості, аграрно-промислового комплексу, транспорту і т.д. створюються підрозділи логістики.

Магістр– фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання та уміння інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань в певній галузі господарства. Магістрат включено до державного освітянського стандарту і за ним ведеться підготовка магістрів у Вузах України.

Маркетолог – фахівець з вивчення, прогнозування і формування попиту на товари і послуги, з урахуванням соціально-демографічних особливостей різних груп населення, стану і динаміки їхніх доходів, традицій, смаків і т.п. До професійних обов’язків М. належить: дослідження типу попиту (стійкий, ажіотажний і ін.) і причин його коливання; визначення напрямів удосконалення споживчих властивостей товарів і послуг; дослідження перспектив освоєння нової продукції і ринків збуту, необхідних для цього витрат ресурсів (сировина, матеріали, енергії, кадри); відстеження конкурентного середовища (податкова, цінова і митна політика держави); аналіз матеріалів, спостережень і вивчення попиту споживачів. Праця М. напружена, відповідальна, вимагає мобільності та вміння спілкуватися.

Медіа-байєр – фахівець з організації зв’язків із ЗМІ. До професійних обов’язків М.-б. належить закупівля рекламних площ у газетах або ефірного часу на радіо (телебаченні) і розміщення на них реклами товару (послуги). Як правило, декілька М.-б. є підлеглими медіа-планера (у рекламному або PR агентстві) або начальника рекламного відділу у великій компанії. М.-б. має вузьку спеціалізацію і взаємодіє лише з одним із ЗМІ (радіо, телебаченням, пресою).

Медіа-планер –фахівець зі стратегічного планування рекламної кампанії і рекламної діяльності фірми в цілому.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 Следующая ⇒