Життя поза законами комфорту

Кинути навчання, друзів, сім’ю у 20 років і податися у навколосвітню подорож? Божевілля чи виклик звичному життю?

30 країн, 13 пар взуття, 820 днів і більше ніж 100 000 км відстані подолано за якісь два з половиною роки. За весь цей час мандрівник з Мінська Рома Свєчніков здобував море вражень і повчальних уроків, якими він охоче ділився з читачами свого блогу в мережі Інтернет і на своєму прикладі показав що не існує нічого неможливого.

То ж з чого все почалося?

Коли Рома вирішив податися у подорож, у нього в кишені було близько 200 долларів і за весь час подорожі, не зважаючи на популярність в Інтернеті, мандрівник не мав постійної спонсорської підтримки, тому за два з половиною роки навіть звик до брудної роботи в фаст-фудах та інших тимчасових заробітках або навіть обходитися без копійки в кишені. Так було, коли він жив у Нью-Йорку: як писав сам Роман, він не пам’ятає коли останній раз витрачав гроші на овочі та фрукти. Як показав досвід, безкоштовно (ще й в хорошій якості) їх можна дістати після закриття продуктових магазинів на Манхеттені. Кожного вечора біля них з’являються білі пакети з продовольством. Такий варіант, звісно, не найкращий, але досить економний. Рома на власному прикладі хотів показати, що гроші (якщо дійсно потрібно) можна дістатиу будь-якому куточку світу: наприклад в Алтаї за копійчину він колов дрова, брав участь у массовці в Шанхаї та працював вантажником у Лос-Анджелесі.

Проте, одна справа, коли ти знаходишся у мегаполісі, а інша – коли ти знаходишся в диких умовах суворих лісів Аляски. Подорож туди видалася невимовно захопливою та яскраво, проте і досить небезпечною, адже ніколи не знаєш які сюрпризи готує кожному дика природа. Але чого не зробиш заради того, щоб потрапити у славнозвісний аутентичний «MagicBus» («Магічний автобус») у якому жив останні дні відомий мандрівник (а пізніше і головний герой фільму «Intothewild») КрістоферМакКендлес. Як відомо, «MagicBus» з фільму «В диких умовах» був лише копією справжнього. Справжній «блакитний автобус» знаходиться в 40 кілометрах на захід від Хілі на території національного заповідника DenaliNationalPark, і щоб потрапити саме до «оригіналу» потрібно пройти десятки кілометрів пішки, можливо навіть по коліна в багнюці.

Коли Рома з товаришами-мандрівниками вирішив повторити шлях МакКендлеса (для якого саме подорож на Аляку стала останньою в житті), він ще не знав що на них чекає, адже в них в той момент не було ні чіткої мапи, ні потрібних запасів продовольства, ні впевненості що вони подолають бурхливу течію річки, через яку і загинув колись МакКендлес. За словами Роми, зустріти хижого звіра (наприклад, ведмедя), що там трапляється досить часто, ще не найгірше з того, що може трапитись. Все тому, що саме рікаТекланіка, яка у різні пори року стає ще бурхливішою та повноводною, стає найважливішою перешкодою на шляху мандрівки.

Подорож команди тривала приблизно 4 дні, тому в перший день вони дійшли до берегів річки і вирішили там заночувати. Що було важливо: у сезон доводиться продатися о 5 ранку щоб встигнути перейти річку, адже в цей час рівень води в річці найнижчий і тверезо оцінити свої шанси боротьби з нею. На щастя, мандрівники не зазнали втрат при переправі на протилежний берег, тому їх одразу чекали ще десятки кілометрів пішого маршруту. Як виявилось тоді, після довгого маршруту автобус з’вявивсядоситьнеочікувано. Адже місцеві пейзажі усім знайомого фільму дуже відрізняються від реальної картини.

Цікавим є факт, що не зважаючи на трагічні подробиці житті Крістофера, до блакитного автобусу до сьогодні подорожують багато мандрівників з сього світу, тому в автобусі є пічка і два матраци. Серед подорожуючих, які доходять до автобуса (а таких, судячи з написів на стінах і записах в книжках, вже кілька сотень) існує традиція залишати їжу, медикаменти та інші корисні речі наступним відвідувачам.

Ця подорож стала є одним поштовхом для Роми написати власну книгу про подорожі. А всіма корисними порадами він протягом двох років охоче ділився в мережі Інтернет, що для багатьох мандрівників-початківців можуть бути дійсно цінними.

Такі подорожі, на його думку, «відкривають очі» на дійсно важливі та цінні речі у житті людини, допомагають в мить позбутися стереотипних та упереджених думок навіть щодо людей та їх способу життя. Побувавши у тих куточках світу, де основною ціллю є просто знайти харчі та ночівлю на ніч, всі супутні проблеми можуть здатися дрібницею.

⇐ Предыдущая 12