ДИТЯЧІ БАЛАЧКИ. Ввечері в хаті. Тріск в плиті в обід. Фарбовані стіни в коридорах. Вік не співпадає з колисковою

Стр 1 из 2Следующая ⇒

ДИТЯЧІ БАЛАЧКИ

Зміст

Ввечері в хаті
Тріск в плиті в обід
Спросоння холодно
Фарбовані стіни в коридорах
Довгий вечір перед сном
Вік не співпадає з колисковою
«Холодно», лютий, ранок

Ввечері в хаті

Стікають промені на захід

Вже не блимають зайчики в снігу

Упали сутінки на землю взимку

І я із санками чешу

Із гірки

Час мультики дивитись

Ледь червоніє небо на заході

Тріщать дрова в плиті й долоні,

Зашпори зайшли

Ось мама кличе до чаю

Але вже мультик любимий дивлюся

По мультику – чай та оладки

Надворі вже темно, іній на залізі й мороз

А в хаті напевно тепло і теж темно

Бо світло ввімкнене «мале»

І по кімнатам розбрелася рідня.

А я – маля

Туди-сюди, то тут – то там

Ось котик сидить у плити

Он тато газети гортає

І по радіо «польова пошта» із кухні лунає

Ввечері в хаті

Щастя по шапку, в піжамі

Збираю враження від всіх

Закінчилися ігри, далі – в ніч,

Веде вечірня казочка «Надобраніч».

2016-09-28

Тріск в плиті в обід

Світер теплий, в’язаний красиво

Спить в шкафчику, коли в спальні теплінь

І можна на дивані чи на підлозі сидіти

Прислухаючись до гулу у плиті, котячих муркотінь

Ще рано виходити гуляти

Бо борщ в каструлі майже закипів

Свій посуд іграшковий час діставати

І на синичок в годівницях із вікон споглядати й снігурів

А пообіді – хата остигає

Коти і я – йдемо гулять

Над горизонтом сонце сяє

Щоки рум’яніють і по носа закутаний в шарф

Піддувало вибране, попелу нема

Батько вугіллям грубу засипа

Пообід.

2016-09-30

Фарбовані стіни в коридорах

Стихли шуми ходьби

Полився ехом гул у коридори

Вік не співпадає з колисковою

2000-чні нульові,

Перші три в календарі

Міленіум й попса

Реклама і колесова антенна.

Недополамана (чинена) радянська радіо-магнітола

Проводове радіо: не тріщить,

Піснями на вечір садку шелестить

І я, 5-класник (на рік менше чи рік – старше)

Будую із снами мости,

Дитячими снами, які пройшли, сховалися

Як місяць, що залишається на ранок – днювати

Та і тому колись треба спати

Казали – він хмаркою стає

І зникає

А в мене – є велик, касета «ВІРУС», «Тетріс» й улюблений светр

Є халабуди і дві касети Металліка

Мої ранки починаються у ліжку, а мої вечори – в саду та на призьбі

Літній туман ховає мої грози в кепку

Літня кухня – наллє мені чаю

Самого солодкого, навіть якщо я проспав

До 11-ти і чайник вже остиг

Купатися, любитися в траві,

На лаві, ввечері слухати народні пісні по радіо

І співати Вірусові:

«Кап, кап, кап, кап,
Слезы высохли давно
Кап, кап, кап, кап
И теперь, мне все равно.
Кап, кап, кап, кап,
Капельки дождей цветных
Кап, кап, кап, кап,
Разделяют нас двоих»

Не вкладаюся я в режим «Надобраніч»

В русло «Вечірньої казки»

Хоча іще років тому з 5…

А тепер – коником ганяю взад й вперед,

Слухаю казку, та я вже не я, ну майже не я)))

Травень пахне хрущами й ночами

А ці шестилапі об лампи: «Жжжжжжжж! » - печуться

Над подвір’ям – справжній жукоаеродром

Ночі – прохолодні і пахнуть водою

Зірки як зірки, трава – у росі.

2018-01-08

12 Следующая ⇒