СТЕНОЗУВАЛЬНИЙ ЛАРИНГОТРАХЕЇТ. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ХВОРИМ ІЗ СТЕНОЗОМ І СТАДІЇ

СТЕНОЗУВАЛЬНИЙ ЛАРИНГОТРАХЕЇТ

Це звуження гортані, зумовлене набряком слизової оболонки, гіперсекрецією залоз, спазмом м'язів гортані.

Етіологія. Причиною виникнення є ГРВІ, грип, кір, вітряна віспа.

Клінічна картина. Утруднене дихання з утрудненим вдихом — інспіраторна задишка, шумне дихання, охриплість голосу, гавкучий сухий кашель.

Розрізняють 4 стадії стенозу:

І — стадія компенсації — охриплість голосу, утруднене дихання під час неспокою, " нав'язливий" кашель.

II — стадія субкомпенсованого стенозу — наростає інспіраторна задишка, дихання з утягненням податливих місць грудної клітки, роздуванням крил носа. Голос хриплий, гавкучий кашель.

III — стадія декомпенсованого стенозу — тяжкий загальний стан, збудливість дитини, виражена інспіраторна задишка, шумне дихання, ціаноз, акроціаноз, шкіра бліда, вкрита липким потом.

IV — асфіксія — стан тяжкий, шкіра блідо-сірого кольору, ціанотична, часте поверхневе аритмічне дихання. Дитина непритомніє, зіниці розширені, сповільнений пульс, брадикардія, згодом припиняється дихання і зупиняється серце.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ХВОРИМ ІЗ СТЕНОЗОМ І СТАДІЇ

При стенозі І стадії:

• заспокоїти дитину, взявши на руки, притиснути до себе, зацікавити іграшкою;

• давати тепле питво (молоко з лужною мінеральною водою, 2 % розчином Р натрію бікарбонату (питною содою);

• створити доступ свіжого повітря;

• застосувати відволікальну терапію (гірчичники, гірчичні ванни для ніг);

• проводити інгаляції соляно-лужні з відхаркувальними лікарськими травами, інгаляції зволоженого кисню;

• призначити антигістамінні засоби — супрастин, дімедрол 2 мг/кг маси тіла всередину.

При стенозі II стадії допомога така сама, що й у разі стенозу І стадії з додаванням таких засобів:

• інгаляція протинабрякової суміші (ефедрин 5% — 1, 0 + адреналін 0, 1%— 1, 0 + атропін 0, 1% — 0, 3 + димедрол 1% — 1, 0 + гідрокортизон — 25мг, ізотонічний розчин натрію хлориду — 15 мл);

• заспокійливі лікарські засоби — літична суміш (аміназин 2, 5% — 1, 0 +новокаїн 0, 25% — 4, 0) — 0, 1 мл на 1 кг маси тіла внутрішньом'язово, 20% розчин натрію оксибутирату (50—70 мг/кг маси тіла) внутрішньом'язово або внутрішньовенне;

• антигістамінні препарати (дімедрол, супрастин, піпольфен (2—3 мг/кг маси тіла на добу) внутрішньом'язово;

• 2, 4% розчин еуфіліну — 3—5 мг на 1 кг маси тіла внутрішньовенне, аскорбінова кислота, кокарбоксилаза;

• гідрокортизон — 3—5 мг/кг маси тіла на добу або преднізолон — 1—2мг/кг маси тіла на добу.

При стенозі ПІ стадії — допомога така сама, що й у разі стенозу II стадії з додаванням:

• дезінтоксикаційної терапії (5% розчин глюкози, альбумін, плазма, реополіглюкін, ізотонічний розчин натрію хлориду);

• у разі ацидозу — 4% розчину натрію гідрокарбонату (4—8 мл/кг маси тіла) внутрішньовенне.

У разі неефективності лікування — інтубація трахеї, трахеостомія. Диференціальну діагностику проводять із дифтерійним крупом, при якому повністю втрачається голос, з'являється грубий кашель, стенотичне дихання, позитивне бактеріологічне дослідження на дифтерійну паличку. Диференціальну діагностику гострого стенозувального ларинготрахеїту за стадіями розладу газообміну наведено в схемі 5.

Диференціальну діагностику проводять за стадіями розладу газообміну.

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 Следующая ⇒