3. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ СХЕМ

Кожний елемент, що входить у схему виробу, повинен мати буквено-цифрове позначення, яких необхідно для вказівки в скороченому виді відомостей про нього, для посилань на нього в текстових конструкторських документах і для нанесення безпосередньо на виріб. Дані про елементи записують у перелік елементів, що оформляють у вигляді таблиці, розташовуваної звичайно над основним написом креслення. Допускається в окремих випадках поміщати їх біля умовних графічних позначень.

В умовних буквено-цифрових позначеннях застосовують прописні букви латинських і російських алфавітів і арабські цифри однакової висоти. Прийнято наступні позначення елементів: конденсатори - З, генератори - G, котушки індуктивності - L, двигуни - М, резистори - R, трансформатори - Т, амперметри - РА, вольтметри - PV, вимикачі й перемикачі - S і т. п.

При виконанні електричних схем застосовують наступні лінії:

Суцільну основну товщиною s = 0, 2... 0…0, 6мм залежно від форматів схеми й розмірів графічних позначень для зображення ліній електричного зв'язку (проведення, кабель, шина), всіх видів обмоток, резисторів, конденсаторів і ін.;

Суцільну стовщену лінію товщиною 2s (практично рівну 0, 6... 0…0, 8мм) для позначення сердечників і з'єднань із корпусом;

Штрихову лінію товщиною s для зображення сіток електронних приладів;

Штрихову лінію товщиною s/2, але не менш 0, 2 мм для зображення ліній механічного зв'язку в електричних схемах, ліній екранування.

Порядкові номери елементам у позиційних позначеннях привласнюють, з огляду на їхнє розташування на схемі, звичайно ліворуч праворуч і зверху долілиць

Питання для повторення

1. Що таке електрична схема? Призначення ел. схеми.

2. Перелічите види схем.

3. Загальні правила виконання схем.

⇐ Предыдущая 1 23