|
|||
ЛітератураПлан 1. Гуманістична історіографія в Італії XIV – XVI ст. · причини відродження античного архетипу політико-історичного мислення та формування антропоцентричної картини світу; · школи італійської гуманістичної історіографії: «політико-риторична» школа Л. Бруні, «ерудитська школа» Ф. Бьондо та П. Лето, «нова політична школа» Н. Макіавелі та Ф. Гвіччардіні; · принципи наукової критики у творах Лоренцо Валли.
2. Особливості політичної історіографії епохи відродження у Франції (Ж. Боден), Англії (Ф. Бекон) та Німеччині (С. Франк)
Література 1. Баткин Л. М. Итальянское Возрождение. – М., 1995. 2. Бицилли П. И. Место Ренессанса в истории культуры. – СПб, 1996. 3. Вайнштейн О. Л. Западноевропейская средневековая историография. – М. -Л., 1964. 4. Гуманистическая мысль итальянского Возрождения. Переводы с лат. и итальянского языков. – М.: Наука, 2004. 5. Дж. Виллани Новая хроника или история Флоренции. – М.: Наука, 1997. 6. Косминский Е. А. Историография истории средних веков. – М., 1963. 7. Лоренцо Валла История деяний Фердинанда, короля Арагона // Средние века, вып. 59. – М., 1996. – С. 253-266. 8. Лоренцо Валла Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989. 9. Лоренцо Валла Рассуждение о подложности так называемой дарственной грамоты Константина. В кн.: Итальянские гуманисты XV в. о церкви и религии. – М.: Изд. Ан СССР, 1963. – С. 139-216. 10. Н. Макиавелли Избранные сочинения. – М.: Худ. лит, 1982. 11. Н. Макиавелли Рассуждение о первой декаде Тита Ливия. Государь. – М.: РОССПЭН, 2002. 12. Н. Макьявелли История Флоренции. – Л.: Наука, 1973. 13. Сочинения великих итальянцев XVI в. Составление, статья, комментарии Л. М. Брагиной. Перевод с итальянского. – СПб.: Алетейя, 2002. 14. Т. Мор Утопия. Эпиграммы. История Ричарда III. – М.: Ладомир, Наука, 1998. 15. Ф. Бэкон История правления короля Генриха VII. – М.: Наука, 1990. 16. Ф. Петрарка Сочинения философские и политические. – М.: РОССПЭН, 1998. 17. Филипп де Коммин Мемуары. – М.: Наука, 1986. 18. Юсим М. А. Макьявелли в России. Мораль и политика на протяжении пяти столетий. – М.: ИВИ РАН, 1998.
Семінарське заняття № 6: Епоха Просвітництва і розвиток системи історичного пізнання
|
|||
|