2.Послухайказку «Піснятоненькоїочеретини в аудіозапису», навчисьїївиразночитати.

ПІСНЯ ТОНЕНЬКОЇ ОЧЕРЕТИНИ
(Казка)
Одного дня тихе болото нібихтосьзбурив. Невідомохто, але всійогомешканці — постійні й тимчасові — гомоніли, лементували, галасували, били себе в груди. Доводили одне одному і всім разом — хто на щоздатен, хтощоуміє і кому на болотінайвищашанамає бути.
— Скре-ке-ке! Скре-ке-ке! — розпиналася Жаба-скрекоту-ха. — Я найкращеспіваю, мене все болото слухає. Я найвищестрибаю! Я найшвидше плаваю! Я...
— Чекай-но! — хитнула чубатою головою Чапля, що до того нібидрімала. — А чипростоїшти на однійнозіцілий день і цілуніч?
— Пхе! Та цезовсім просто! — Жаба видряпалась на купину і виструнчилась на однійнозі. Та не постояла й хвилини — плюх у воду, тільки кола пішли.
— Бу-гу! Бу-гу! — зареготав Бугай. —Тежмені артистка! Ось коли я заспіваю-загуду — аж шибки в селідеренчать.
— Деренчать — це коли я співаю! Хібати так умієш? Др-р, др-р! — обуривсяДеркач.
Та це ж відомо: коженпередусім себе хвалить. Тож знайте — співаюнайкраще я! Кі-квік! Кі-квік! Без мене й болото не болото! — випнув груди Кулик.
Тоненька Очеретинаслухалавсітірозмови, слухала і все нижчесхилялася до води.
— А тичогомовчиш? — зачепивїїВітер, якийусюдибуває, все бачить, усе знає.
— Бо я нічого не вміюробити, — прошепотілаОчеретина.
— Ет, такевигадаєш! — лагіднодоторкнувся до неїВітер. — Коженщось та вміє. Тільки, може, не здогадується про те до пори до часу.
І віндмухнув на Очеретину раз, удруге.
І — о диво! — тоненька Очеретинанесміливо, ледьчутнозабриніла, пробуючи голос, а далізаспівала, заспівала...
Такою ніжною, такою сонячноюбулапіснятоненькоїОчеретини, щовсіболотянімешканцізабули про свою суперечку. Вони заслухалися. СлухалиЖаби-скрекотухи, вибалушивши й без того банькатіочі. Слухав Бугай, набравши повендзьоб води.
І Деркачслухав, і Кулик, якийспочатку себе, а потім уже своє болото хвалить.
ЗавмерлагордовитаЧапля на однійнозі. Відздивування вона й цю ногу ледьбуло не підняла, але ж — так, вивгадали, — якщоЧапляпідніме й другу ногу, то впаде.
Ну, а Вітерполетівсобідалі. Бомаєусюдибувати, бодесьпотрібенвініншимОчеретинам, якіще не пробудилися для своєїпісні.

⇐ Предыдущая 1 2 3 45