4.Висновок

Таким чином, політика, щопрагнедосягненнясвоїхцілей, не можеобійтися без такого значноговнутрішнього регулятора людськоїповедінки, як мораль, і тому змушенаапелювати до морального почуттямільйонів людей, використовуючийого втійчиіншіймірі.

Політизована мораль, як свідчитьдосвідісторії, незміннопризводить до аморальноїполітики, щоґрунтується на духовнійзалежності та аморальності широких мас людей, котрідобровільноабо з примусу помінялиморальнінорми на політичнінастановлення поточного моменту.

Стаючислужницеюполітики, мораль чинить акт історичногосамогубства, і якщоще й залишається в змістіполітики, то тільки на правах своєрідних правил внутрішньогорозпорядку у внутрішньогруповихстосункахміж «своїми», правил, яківиступаютьскорішеумовними й постійнопорушуваними регуляторами й орієнтирами «внутрішньовидової» боротьби.

Мораль не може бути засобомдосягнення будь-якихполітичнихцілей, навпаки, самеполітикамає бути засобомдосягненняідеалівморалі як мети. В гуманному й демократичному суспільстві не політикадиктуєумовиморалі, а саме мораль визначаєцілі, методи й характер політики. Мораль і політика – ценормативнірегуляторижиттєдіяльностііндивідів. Впорядкуванняповедінки людей здійснюється за допомогоюморальних і політико-правових норм (загальних правил, еталонів, взірцівповедінки), які є загальнообов’язковими для всіх людей. Однакморальні та політичнінормирозрізняються способом формування і засобамиреалізації.

Безпостійногокультивуванняповаги до людськоїособистості та її прав, співчутливості до нещасних, самотніх та убогих, сорому за власнінепоряднівчинки, здатності до розумногосамообмеження, самокритичного погляду на власну персону неможливостворитицивілізованесуспільство. Тількиморальнеоновленняпорядізфундаментальнимиекономічними й політичними реформами спроможнезабезпечитинашійкраїніпристойнемісце в світовомуспівтоваристві, порятуватидалекосяжніпланиреконструкціїкраїнивідударів об рифидрімучогоегоїзму, підлоти, безсовісності, недбальства, лінощів, апатії, озлоблення й підозріливості.

5. Список використаноїлітератури

1. Аболіна Т. Г., Єфименко В. В., Лінчук О. М. Етика: Навч. посіб. для студ. гуманітарнихвузів. – К., 1992.

2. Агешин Ю. А. Политика, право, мораль. М., 1982.

3. Азаров Ю. Мистецтвовиховання. – К., 1985.

⇐ Предыдущая 1 2 3 45