|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Таблиця 6.14 ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Реальна кристалічна структура ТіС в композитах, отриманих твердофазним і реакційним спіканням.
Для Кибориту-2, Кибориту-3 і КНБ-ТіС наведено дані статистичної обробки експериментів; дані для амбориту отримані при аналізі одного зразка, не призначеного для тестування. Можна зробити висновок, що реакційним спіканням композитів системи BNсф-TiC-Al отримано при нижчих р, Т-параметрах таку структуру деформаційного зміцнення BNсф, яку можна отримати твердофазовим спіканням при високих р, Т-параметрах. Докладно проблему деформаційного зміцнення структури BNсф розглянуто в розділі 7. В табл. 6. 14 наведено параметри реальної кристалічної структури фази ТіС в композитах систем BNсф-TiC-Al і BNсф-TiC. Умови реакційного спікання композитів системи BNсф-ТіС-Al більш сприятливі для реалізації механізмів пластичної деформації в кристалічній гратці ТіС в порівнянні з умовами твердофазного спікання композитів системи BNсф-ТіС, незважаючи на те, що реакційне спікання відбувається при нижчому тиску (4. 2 проти 7, 7 ГПа). Якщо прийняти до уваги гальмування процесів утворення твердих розчинів (кисню, азоту) в кристалічній гратці карбіду титану, а також зростання стехіометрії сполуки ТіС, то можна припустити, що при реакційному спіканні створюються більш сприятливі умови для руху дислокацій, в першу чергу – в зонах контакту частинок, внаслідок модифікації хімічного складу карбіду титану. Для пояснення можна запропонувати таку модель. Зниження хімічного потенціалу домішок кисню і азоту в кристалічній гратці TiC при спіканні композитів системи BNсф-ТіС-Al, так само, як зниження хімічного потенціалу домішок кисню в кристалічній гратці BNсф при спіканні композитів системи BNсф-Al, сприяє руху дислокацій, який можуть стримувати атоми домішок. Створюються умови для формування досконалих міжзеренних і міжфазних контактів, і відповідно умови для деформаційного зміцнення структури фаз BNсф і ТіС при значно нижчих р, Т-параметрах, ніж деформаційне зміцнення структури полікристалів BNсф.
6. 4 Висновки до розділу 6
При холодному пресуванні порошків КНБ в АВТ (7, 7 ГПа, 300 К) добавки в шихті порошків тугоплавких сполук TiC, TiN, AlN в кількості 10-50 об. % приводять до зниження щільності дислокацій в структурі BNсф. В інтервалі температур, який визначений як етап формування і зростання міжзеренних контактів при спіканні КНБ без добавок (8 ГПа, 1000-1600 К), в умовах спікання шихти КНБ з добавками тугоплавких сполук основними механізмами спікання є процеси пластичної деформації в кристалічній гратці BNсф і переважно процеси відпалу дефектів в кристалічних гратках TiC, TiN, AlN. При спільному спіканні порошків сфалеритного нітриду бору і тугоплавкої сполуки титану (карбіду, нітриду або карбонітриду) в умовах високих температур і тисків (8 ГПа, 1600-2300 К) твердофазна взаємодія між ними реалізується шляхом дифузії легких елементів (кисню, азоту, вуглецю). Це приводить до створення твердих розчинів на базі кристалічних граток тугоплавкої сполуки Ti(C, N, O) і сфалеритного нітриду бору B(N, O), при цьому в умовах гетеровалентного заміщення утворюются структурні вакансії в підгратках титану і бору. В зразках композитів системи BNсф-TiC-Al не було ідентифіковано як окремі фази тверді розчини азоту і кисню в кристалічній гратці TiC, а також вуглець (графіт). Це свідчить, що в умовах реакційного спікання процес утворення твердих розчинів в кристалічній гратці ТіС гальмується. На відміну від фазового складу композиту системи BNсф-Al, особливості фазового складу композиту системи BNсф-ТіС-Al полягають в кристалізації з розплаву дібориду алюмінію замість потрійних фаз системи Al-B-C.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|