Внесення гербіцидів

1. Лущення на глибину 6-8 см. — це прийом обробітку ґрунту дисковими та лемішними машинами, що забезпечують розпушування, кришіння, часткове обертання, перемішування ґрунту та підрізання бур’янів. Лущення проводять перед висівом культур та при обробітку парів. Дискове лущення проводять відразу після збирання врожаю культури-попередника, а ще краще — одночасно зі збиранням, але не пізніше як за 15 днів до початку зяблевої оранки. На задискованому полі не повинно бути огріхів та пропусків, а верхній шар повинен мати дрібногрудкувату структуру. На полях у разі засміченості малорічними бур’янами в поліській зоні і підзоні достатнього зволоження лісостепової зони лущення слід проводити дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20) на глибину 5 – 6см, а в підзоні нестійкого і недостатнього зволоження Лісостепу — на 6 – 8см, тоді як у степовій зоні — на 8 – 10см.

6. Культивація-спушення обробленого грунту (без обертання) з підрізуванням бур'янів. В результаті До. покращується повітряний і водний режим грунту, посилюється діяльність грунтових мікроорганізмів, забезпечуються найбільш сприятливі умови для дружного проростання насіння культурних рослин, їх зростання і розвитку. До. створює на поверхні грунту рихлий шар, що перешкоджає капілярному підніманню волога і інтенсивному її випару з поверхні грунту, вирівнює зораний грунт, є ефективним засобом боротьби із засміченою рослинністю. Проводиться причіпними і навісними культиваторами з робочими органами різних типів. До. може бути суцільна, коли ведуть обробку на площі всього поля, і міжрядна, коли проводять спушення лише міжрядь просапних і ін. культур. Робочі органи у вигляді грунтової фрези вважаються найбільш перспективними для використання з мотоблоками. Культівація може бути суцільною - перед посадкою або посевом
в грунт насіння культурних рослин, і міжрядної після сходів. Культиватором-фрезою можна не тільки культивувати, але й орати грунт, на якій вже; вирощувалися різні культури. Фрезерованіе почви полягає в послідовному відрізанні грунтової стружки і відкиданні її за рахунок руху робочих органів - обертального щодо осі фрези і поступального щодо поверхні грунту. Воно характеризується постійною глибиною, меншою гребенястих більшою рихлістю обробленого шару на всій його глибині в порівнянні з оранкою плугом.

8. Боронування

При цьому руйнується грунтова кірка, видаляються відмерлі частини рослин, створюються сприятливі умови для розвитку озимих. Своєчасне боронування значно зменшує випаровування вологи, захищає грунт від надмірного нагрівання. Різниця між температурами на боронованных і неборонованных посівах навіть на сьомий день становить 2-3° С (Орлов та ін, 1965). Ефективність боронування озимої пшениці буває неоднаковою. Це залежить від погодних умов, стану посівів, типу грунту та способу боронування. Тому вирішувати питання про необхідність боронування треба творчо, враховуючи місцеві умови. При дощовій погоді навесні боронувати посіви недоцільно, при сухій погоді — корисно.

9. Застосування мінеральних добрив - найважливіший засіб підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
Технологічний процес поверхневого внесення мінеральних добрив включає навантаження добрив з складів (вагонів) у транспортні засоби, перевезення їх до місць розкидання і внесення добрив у грунт.
Мінеральні добрива в основному є розчинні аміачні, або фосфорні калійні солі.
Основний спосіб внесення мінеральних добрив, як і органічних, - розкидання по поверхні поля і закладення в грунт до посіву.
Добрива повинні бути внесені в грунт рівномірно по всій площі поля. Для тукових сівалок припустима нерівномірність розсіву добрив лежить в межах ± 15%, а для розкидачів ± 25%.
Огріхи між суміжними проходами агрегатів не допускаються.

10. Протруювання насіння — обробка насіння сільськогосподарських культур пестицидами для знезаражування від збудників грибкових і бактеріальних хвороб, а також для захисту сходів від ґрунтових шкідників.

Розрізняють 3 способи протруювання насіння:

сухе — за допомогою апаратів і пристроїв насіння обпилюють препаратами;

напівсухе — за допомогою протруювача насіння зволожують невеликою кількістю розчину препарату або густою суспензією порошковидного препарату;

мокре — насіння сильно змочують розчином формаліну чи іншого препарату або навіть занурюють у нього на кілька хвилин.

При протруюванні насіння слід суворо дотримуватися інструкцій та правил безпеки при роботі з пестицидами. Для знищення збудників хвороб, що містяться всередині зерна, наприклад, летючої сажки пшениці та ячменю, застосовують також пестициди або термічне знезараження (прогрівання) насіння

Одним із чинників, що стримують одержання високих урожаїв пшениці озимої, є хвороби, втрати від яких можуть сягати 15–32%, а в роки з епіфітотійним розвитком - 50% і більше. Зерновим колосовим культурам в Україні суттєвої шкоди завдають понад 20 хвороб, збудниками яких є гриби, бактерії, віруси. Щоб зменшити частку втрат урожаю, потрібно застосовувати різні методи захисту рослин. Відомо, що без захисту від шкідливих організмів на доброму агротехнічному фоні (попередник, система удобрення та обробіток грунту - близькі до оптимальних) можна одержати врожай зерна пшениці озимої в межах 3–4, а за високого рівня захисту - 7–9 т/га.

16. Сушіння насіння є одним з важливих засобів збереження його посівних якостей. У процесі сушіння насіння може травмуватися внаслідок механічних ударів і дії температури. Високі температури і різка зміна високих і низьких температур можуть призводити до мікротравм (особливо внутрішніх тріщин), внаслідок чого не тільки знижуються життєздатність і схожість, а й врожайні якості насіння. Тому дуже важливо вибрати режим сушіння. Зерно, яке призначене для сівби, неможливо висушити при високих температурах без зниження схожості. У процесі висушування пшениці температура повітря не повинна перевищувати 45°С тому, що при більш високій температурі знищується зародок. Температура, при якій знижується схожість, залежить від його початкової вологи. У процесі сушіння змінюється вологість зерна, яка впливає на його натуру. Залежність натури зерна пшениці від вологості підтверджується високим коефіцієнтом кореляції. Нагрівання зерна по-різному впливає на органічні речовини (білки, вуглеводи, жири, ферменти, вітаміни). Більш стійкі до нагрівання вуглеводи і жири. При вологості зерна 14 % вони витримують нагрівання до 60-65º C. Особливістю сушіння в них є, що при проходженні через сушарку вологість зерна знижується не більш як на 5-6%. Тому при вологості вищій ніж 20% зерно має проходити через сушарку декілька разів.

До основних правил сушіння належать:

- формування партій однорідних за вологістю, бажано з очищеного зерна. Забезпечує рівномірний режим і підвищує швидкість сушіння, знижує витрату палива;

- дотримання температурних режимів, головним чином нагріву зерна, залежно від культури, її вологості та призначення. Забезпечує якість, особливо зерна насіннєвого чи продовольчого призначення;

- закінчення сушіння при вологості, встановленій для кожної культури. Забезпечує економічність процесу та максимальний вихід зерна.

- охолодження нагрітого зерна. Забезпечує стійке та надійне зберігання.

Внесення гербіцидів

Рослини сої на початкових фазах повільно ростуть і за наявності бур'янів сильно пригнічуються. Тому боротьба з бур'янами до змикання міжрядь займає одне з найважливіших місць в системі отримання високих врожаїв. Засмічення посівів дуже впливає також на баланс азоту в ґрунті. Винесення цього елемента на сильно засмічених ділянках складає 168-177 кг/га за 65 – 82 кг/га на чистих. За сильного ступеня засмічення коефіцієнт водоспоживання сої зростає в 3, 6-5, 7 разів. Дуже важливо не допустити поширення бур'янів у посівах сої протягом перших 40-50 днів вегетації. Трефлан , Нітрофор, Дуал, Трофі, Екстрем, Лассо , Фронт’єр. Для боротьби зі злаковими бур'янами в період вегетації можна використовувати фюзилад, набу, флекс і таргу. Цими препаратами обприскують посіви, коли бур'яни перебувають у фазі 2-4 листків.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒