|
|||
Історія фізичної культури та управління фізкультурним рухом(1917–1929 рр. ) У процесі вивчення даної теми необхідно зазначити, що перший період розвитку радянської фізичної культури (1917-1929 рр. ) є періодом формування мети і завдань фізичної культури, пошуків найраціональнішої структури організації фізкультурного руху відповідно до соціальних потреб радянської держави. Слід підкреслити, що перший період розвитку фізичної культури в СРСР є, не дивлячись на колосальні труднощі, періодом плідного розвитку. 7 травня 1918 р. при Революційній Військовій Раді республіки був затверджений орган керівництва загальним військовим навчанням трудящих – Центральний відділ загального військового навчання (Всевобуч). Таким чином, Всевобуч відіграв велику організаторську роль в становленні радянського фізкультурного руху в перші роки радянської влади Всевобуч сприяв формуванню ідейно-теоретичних, методичних і організаційних основ радянської фізичної культури. Вказувалося на велике значення розвитку спортивних зв'язків радянських спортсменів із спортсменами зарубіжних країн; підкреслювалося, що ці зв'язки сприяють зміцненню дружніх відносин між різними народами. Цей етап завершувався переходом до загальнодержавної системи керівництва фізичною культурою і спортом. В історії радянської фізичної культури починався новий етап.
ПЛАН 1. Основні передумови розвитку в СРСР соціалістичної фізичної культури і спорту. 2. Основні завдання і перші практичні заходи щодо розвитку фізичної культури. 3. Діяльність Всевобучу, комсомолу і профспілок з розвитку фізичної культури і спорту. 4. Стан спортивно-масової роботи і міжнародних спортивних зв'язків.
ЛІТЕРАТУРА 1. Все про спорт. Справочник. Том. 1. – М., 1972. – 253 с. 2. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. – М.: Радуга, 1982. – 399 с. 3. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: Учебник (в 2 кн. ) / Платонов В. Н., Гуськов С. И. – М.: Олимпийская литература. 1994. – 496 с. 4. Столбов В. В. История физической культуры / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с. 5. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А., Мельникова Н. Ю. Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000. 6. Физическая культура и спорт в СССР / Ред. -сост. Ф. П. Самоуков и др. – М.: Физкультура и спорт, 1967. 7. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навч. посібн. / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 1. Фізичне виховання і спорт у навчальних закладах. 2. Перші успіхи фізкультурного руху у 20-ті роки XX ст. 3. Перехід на нові форми і методи організації фізичного виховання і керівництва фізкультурним рухом. 4. Розвиток наукових основ радянської системи фізичного виховання у 20-ті роки XX ст. 5. Спортивно-масова робота в Україні у 20-ті роки XX ст. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 6. Розкрити основні передумови розвитку в СРСР соціалістичної фізичної культури і спорту. 7. Висвітлити основні завдання і перші практичні заходи щодо розвитку фізичної культури. 8. Дати характеристику діяльності Всевобучу, комсомолу і профспілок з розвитку фізичної культури і спорту. 9. Розкрити стан спортивно-масової роботи і міжнародних спортивних зв'язків.
ТЕМА № 11
В цілому ж цей період характеризується формуванням єдиної загальнодержавної системи фізичної культури і спорту, створенням радянської системи фізичного виховання, затвердженням спортивної спрямованості у фізкультурному русі, зростанням масовості і підвищенням спортивно-технічних досягнень радянських спортсменів. 3 квітня 1930 р. Президія ЦВК СРСР ухвалила рішення про заснування Всесоюзної ради фізичної культури (ВСФК СРСР) на правах органу державного керівництва і контролю за всією роботою в країні у галузі фізичної культури і спорту. Одним звеликих досягнень суспільства у галузі фізичної культури в цей період було створення радянської системи фізичного виховання. Найважливішою обставиною, яка у вирішальній мірі зумовила формування і розвиток радянської системи фізичного виховання, як невід'ємної частини загальної системи виховання, було те, що її створення було результатом запиту з боку держави. В ній були чітко усвідомлені соціальні потреби і мета фізичної культури фізичного виховання мало введення Єдиної всесоюзної спортивної класифікації (1935-1937 рр. ). Особливо важливу роль зіграло створення радянської системи фізичного виховання у справі постановки фізичної підготовки школярів і студентської молоді. Таким чином, створення радянської системи фізичного виховання сприяло вдосконаленню роботи з фізичного розвитку населення, а головне – створило можливість розробки науково-методичних та організаційних основ у цій галузі. Розвиток спорту в даний період відбувався дуже інтенсивно як з кількісної, так і з якісної сторони. Важливим досягненням науки тих років з'явилося те, що глибоке педагогічне і природничо-наукове обґрунтування застосування засобів фізичної культури створило передумови для переходу методики навчання і спортивного тренування з області емпіризму на наукові основи Розвиток науки про фізичне виховання привів до оформлення в основних рисах сучасних курсів, які викладаються в інститутах фізичної культури: теорії фізичного виховання, історії фізичної культури, фізіології спорту, спортивної медицини, гігієни фізичних вправ, а також основних дисциплін спортивно-педагогічного циклу (гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри, плавання, лижний спорт і т. ін. Рівень радянського спорту характеризується наступними особливостями: 1. В СРСР сформувалася загальнодержавна система фізичної культури і спорту. 2. Склалася завершена організаційна структура фізкультурного руху, яка характеризується наявністю державних і суспільних основ. 3. Була створена єдина радянська система фізичного виховання, програмною і нормативною основою якої став комплекс ГПО. 4. В радянському фізкультурному русі затвердилася спортивна спрямованість. 5. В 5, 5 разів у порівнянні з 1929 р. збільшилася масовість радянського фізкультурного руху. 6. Значно підвищився рівень досягнень радянського спорту. 7. Зросли масштаби і якість наукових досліджень в області фізичної культури і спорту. 8. Політична дискримінація радянського спортивного руху МОКом і Міжнародними спортивними федераціями стримує розвиток радянського спорту. 9. Жорстка централізація в області організації фізичної культури в цей період сприяє концентрації ресурсів і створенню єдиної всесоюзної системи фізичної культури і не впливає на глибинні процеси фізкультурного руху, оскільки воно все ще нечисленне і зосереджене на промислових, підприємствах. Проте, необхідно відзначити, що частина фізкультурних кадрів постраждала в роки репресій 30-их років і ці сторінки історії фізичної культури ще чекають своїх дослідників. 10. Підвищення соціального запиту на фізичну культуру було результатом подальшого розвитку радянського суспільства в області культури. Фізична культура і спорт були в цей період складовою частиною життя радянського народу.
ПЛАН 1. Формування загальнодержавної системи фізичної культури і спорту. 2. Створення радянської системи фізичного виховання. 3. Затвердження спортивної спрямованості у радянському фізкультурному русі. 4. Розвиток вітчизняної науки про фізичне виховання і спорт. 5. Характеристика рівня радянського спорту.
ЛІТЕРАТУРА 1. Все о спорте: Справочник. Том. 1. – М.: Физкультура и спорт, 1972. – 466 с. 2. Герцик М. С. Вступ до спеціальностей галузі «фізичне виховання і спорт»: Підручник / Герцик М. С., Вацеба О. М. – Харків: ОВС, 2005. – 240 с. 3. Золоті сторінки олімпійського спорту в Україні / За ред. І. Федоренка. – К. : Олімпійська література, 2000. – 191 с. 4. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. – М.: Радуга, 1982. – 399 с. 5. Столбов В. В. История физической культуры / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с. 6. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А., Мельникова Н. Ю. Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000. 7. Физическая культура и спорт в СССР. / Ред. -сост. Ф. И. Самоуков и др. – М.: Физкультура и спорт, 1967. – 158 с. 8. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навч. посібн. / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 1. Затвердження організаційних, програмно-нормативних і науково-методичних основ системи фізичного виховання в Україні. 2. Заснування спортивних товариств «Динамо», «Спартак», «Локомотив» тощо. 3. Роль комплексу ГПО та ЄВСК у розвитку спортивного руху. 4. Міжнародні зв'язки українських спортсменів у 30-ті роки XX ст. 5. Спортивно-масовий рух в Україні у 30-ті роки XX ст.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. Висвітлити особливості формування загальнодержавної системи фізичної культури і спорту. 2. Розкрити особливості створення радянської системи фізичного виховання. 3. Визначити характерні риси затвердження спортивної спрямованості у радянському фізкультурному русі. 4. Показати особливості розвитку вітчизняної науки про фізичне виховання і спорт. 5. Дати характеристику рівня радянського спорту у 30-ті роки XX ст. ТЕМА № 12 Фізична культура і спорт
Після другої світової війни у фізкультурному русі країни з'явились нові, фактори, які стимулювали його розвиток. Якщо до війни найважливішими факторами розвитку фізичної культури і спорту був соціальний запит суспільства на виховання всебічно розвиненої особистості і підвищення рівня соціально-економічного і культурного розвитку країни, то в указаний період разом з цими факторами з'явився ще один дуже важливий, значення якого полягало у необхідності успішних виступів радянських спортсменів на міжнародній спортивній арені. Шлях у міжнародні спортивні організації, Міжнародний Олімпійський Комітет був відкритий, тому радянські фізкультурні організації повинні були виконати відповідальну роботу з підготовки спортсменів міжнародного класу, а це обумовлювало, у свою чергу, підняття навчально-спортивної роботи на новий організаційний і науково-методичний рівень. Перебудова роботи з фізичного виховання була здійснена і у вищих, навчальних закладах. У 1947-1948 рр. у вузах були відновлені кафедри фізичного виховання і спорту. У 1951 р. була впроваджена нова програма з фізичного виховання у вищих навчальних закладах, яка була побудована на основі комплексу ГПО. Вона передбачала курс загальної фізичної підготовки, який був обов'язковим для студентів першого і другого років навчання, а також-курс спортивного вдосконалення (факультативне) для усіх студентів. У новій програмі були більш високі вимоги до фізичної підготовленості студентів. Передбачалось, що студент, який закінчив другий курс, повинен здати норми на значок ГПО II ступеня. У ній більш тісно пов'язувався курс загальної фізичної підготовки з курсом спортивного самовдосконалення з видів спорту. І Спартакіада народів СРСР була на той час найбільшим у світі за своїми масштабами спортивним змаганням. Про це говорить і кількість учасників – 9244 чоловік, і чисельний склад делегацій республік, і програма змагань – з 21 виду спорту. В СРСР (і, природно, в Україні) в значній мірі була модифікована система організації підготовки спортсменів, інтенсифікувалось будівництво сучасних спортивних споруд, збільшилось фінансування олімпійського спорту, стали створюватись сучасні центри олімпійської підготовки, велика увага приділялась підготовці спортивного резерву. Таким чином, радянський період в Україні (1917-1991 рр. ) став епохою рішучого піднесення фізкультурного руху, втіленням його в життя колективів і окремих людей.
ПЛАН 1. Відновлення масової роботи з фізичної культури і спорту у перші післявоєнні роки. 2. Нова програма розвитку фізичної культури і спорту в СРСР і шляхи її реалізації. 3. Вихід радянських спортивних організацій на міжнародну спортивну арену. 4. Значення Спартакіад народів СРСР у розвитку масового спорту і спорту вищих досягнень. 5. Особливості розвитку фізичної культури і спорту в Україні з 1960 до 1991 рр.
ЛІТЕРАТУРА 1. Все о спорте: Справочник. Том 1 – М.: Физкультура и спорт, 1972. – 466 с. 2. Все о спорте (Справочник). Том 2. – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 162 с. 3. Золоті сторінки олімпійського спорту України / За ред. І. Федоренко. – К.: Олімпійська література, 2000. – 191 с. 4. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта: Пер. с венгерского / Кун Л. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с. 5. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: Учебник (в 2 кн. ) / Платонов В. Н., Гуськов С. И. – М.: Олимпийская литература. 1994. – 496 с. 6. Столбов В. В. История физической культуры / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с. 7. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А., Мельникова Н. Ю. Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000. 8. Физическая культура и спорт в СССР / Ред. -сост. Ф. И. Самоуков й др. – М.: Физкультура и спорт, 1967. – 158 с. 9. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навч. посібн. / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с. 10. Хавин Ю. Все об олимпийских играх / Хавин Ю. – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 139 с. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 1. Розгортання фізкультурно-масової і спортивної роботи в Україні після II Світової війни. 2. Розвиток науки про фізичне виховання у 40-50-ті роки. 3. Фізичне виховання і спорт у навчальних закладах України у 40-50-ті роки. 4. Вихід спортсменів України на міжнародну спортивну арену. 5. Досягнення спортсменів України на Спартакіадах народів СРСР. 6. Подальший розвиток науки про фізичне виховання і спорт. 7. Досягнення спортсменів України у складі збірної СРСР на Олімпійських іграх. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. Показати особливості відновлення масової роботи з фізичної культури і спорту у перші післявоєнні роки. 2. Розкрити характерні риси нової програми розвитку фізичної культури і спорту в СРСР і шляхи її реалізації. 3. Дати характеристику виступам радянських спортсменів на міжнародній спортивній арені. 4. Показати значення Спартакіад народів СРСР у розвитку масового спорту і спорту вищих досягнень. 5. Розкрити особливості розвитку фізичної культури і спорту в Україні з 1960 до 1991 рр.
ТЕМА № 13 Фізична культура і спорт
Формування основ державної програми розвитку фізичної культури в Україні відбувалося з урахуванням радянської системи фізичного виховання і спорту, яка постійно реформувалася, та традицій українського народу. Погіршувався стан утримання і використання матеріально-технічної бази фізкультури і спорту, а приватизація частини спортивних споруд супроводжувалася використанням їх не за призначенням. Під загрозою руйнування була в цілому досить ефективна система підготовки спортсменів високого класу, скорочувалась мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл, кількість національних змагань і навчально-тренувальних зборів Значні проблеми розвитку галузі фізичної культури та зумовлені ними негативні наслідки вимагали відповідного відображення у суспільній свідомості, науково-методичного обґрунтування мети, завдань та організації їх вирішення. Державне управління здійснюється найчастіше у формі спеціально створених міністерств, комітетів, департаментів чи управлінь, на які покладено обов'язки щодо координації та управління оздоровчою і спортивною роботою. Відповідні органи управління спортом існують і на регіональних рівнях. Проте найбільш масовими, впливовими і функціонально спроможними є самодіяльні, самоврядні спортивні об'єднання (спортивні клуби, асоціації, ліги, федерації тощо). Місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування створюють у своєму складі відповідні органи управління фізичною культурою і спортом. Обласні (міські, районні) управління фізичної культури і спорту організовують виконання державної і регіональних програм і здійснюють широке коло заходів щодо координації зусиль спортивних та інших зацікавлених організацій на місцевому рівні. Основними громадськими організаціями, які діють у спортивній сфері України є Національні спортивні федерації та Національний олімпійський комітет України. Важливим чинником успішності й ефективності наукових досліджень є продуктивна діяльність спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій. За період незалежності України олімпійський рух в країні зміцнився і розширився. У процесі підготовки до третього питання потрібно детально охарактеризувати виступи наших спортсменів на олімпійських іграх за часів незалежності.
ПЛАН 1. Соціально-економічні умови розвитку фізичної культури і спорту в Україні. 2. Організаційні засади, структура і матеріальна основа розвитку спортивно-фізкультурного руху в Україні. 3. Виступи збірної України на Олімпійських іграх.
ЛІТЕРАТУРА 1. Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання: Колективна монографія / Упоряд. О. М. Вацеба, Ю. В. Петришин, Є. Н. Приступа, І. Р. Бондар. – Л.: Українські технології, 2005. – 296 с. 2. Герцик М. С. Вступ до спеціальностей галузі «фізичне виховання і спорт»: Підручник / Герцик М. С., Вацеба О. М. – Харків: ОВС, 2005. – 240 с. 3. Закон України «Про фізичну культуру і спорт». – К., 1994. – 22 с. 4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (від 18 червня 1999 року)» // Голос України. – 1999. – 17 липня. 5. Закон України «Про освіту». – К., 1991. – 26 червня. 6. Золоті сторінки олімпійського спорту України / За ред. І. Федоренко. – К. : Олімпійська література, 2000. – 191 с. 7. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. – К., 2004. – 16 с. 8. Олійник М. О. Організаційні аспекти управління фізичною культурою і спортом в Україні / Олійник М. О. – Харків: ХДАФК, 2003. – 172 с. 9. Олійник М. О. Правові основи організації та управління фізичною культурою, спортом і туризмом в Україні / Олійник М. О., Скрипник А. П. / Вид. 3-є, переробл. і доповн. – Харків: ХаДІФК, 2000. – 292 с. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 1. Створення законодавчої бази розвитку фізичної культури у незалежній Україні. 2. Фізичне виховання, культурно-оздоровча робота і спорт у навчально-виховній сфері. 3. Фізкультурно-оздоровча робота у виробничій та соціально-побутовій сфері. 4. Параолімпійський спорт в Україні. 5. Олімпійський рух в Україні. 6. Сучасні досягнення та проблеми українського спорту.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ 1. Дати характеристику соціально-економічним умовам розвитку фізичної культури і спорту в Україні. 2. Розкрити організаційні засади, структуру і матеріальні основи розвитку спортивно-фізкультурного руху в Україні. 3. Висвітлити результати виступів збірної України на літніх і зимових Олімпійських іграх (1994-2012 рр. ). ЗМІСТ Вступ. ............................................................................................................................................. 3 Орієнтовний план семінарських занять. ....................................................................... 4 Тема №1. Тема №2. Тема №3. Тема №4. Тема №5. Тема №6. Тема № 7. Тема №8. Тема № 9. Тема №10. Тема №11. Тема №12. Тема №13. Навчально-методичне видання
Ващенко
Історія фізичної культури та управління фізкультурним рухом
|
|||
|