Історія фізичної культури та управління фізкультурним рухом

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Чернігівський
національний педагогічний університет

імені Т. Г. Шевченка

Кафедра педагогіки,
психології і методики фізичного виховання

І. М. Ващенко

Історія фізичної культури та управління фізкультурним рухом

плани семінарських занять з методичними рекомендаціями для студентів факультету фізичного виховання

Чернігів 2013

УДК 796. 012(09)(076)

ББК Ч513

В 23

Рецензенти:

М. О. Носко – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка

Ю. А. Русанов – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка

Ващенко І. М.

В 23 Історія фізичної культури та управління фізкультурним рухом: плани семінарських занять з методичними рекомендаціями для студентів факультету фізичного виховання. – Чернігів: ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка, 2013. – 36 с

Рекомендовано до друку
на засіданні вченої ради факультету фізичного виховання

(Протокол № 4 від 26 листопада 2013 р. )

ВСТУП

Історія фізичної культури та управління фізкультурним рухом займає чільне місце в системі підготовки вчительських кадрів з фізичного виховання. Поряд із лекційним курсом, навчальними планами передбачено опанування матеріалом дисципліни шляхом самостійної роботи студентів. Важливе значення в цьому контексті мають семінарські заняття. У наявній учбово-методичній літературі якраз ця форма навчальної діяльності відображена найменше. У той час, як маємо програми з історії фізичної культури, видано підручники й курси лекцій, бракує навчально-методичних посібників з рекомендаціями щодо вивчення програмного матеріалу. Саме це, насамперед, визначає актуальність і необхідність пропонованої праці.

Навчально-методичний посібник включає теми для тринадцяти семінарів (з давніх часів і до наших днів). До кожного з них подано методичні рекомендації щодо опрацювання конкретного матеріалу, список рекомендованої літератури, теми рефератів, контрольні запитання.

ОРІЄНТОВАНИЙ ПЛАН
СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Вступ. Значення, зміст та завдання предмету «Історія фізичної культури».
2.	Фізична культура в первісному і рабовласницькому суспільстві.
3.	Фізичне виховання і змагання у феодальному суспільстві.
4.	Соціально-економічні і культурні передумови розвитку фізичного виховання і спорту у перший період Нового часу (середина ХVІІ ст. – 1871 р. )
5.	Соціально-економічні і культурні передумови розвитку фізичного виховання і спорту у другий період Нового часу (1871 -1917 рр. )
6.	Фізична культура і спорт у капіталістичних країнах у період між двома світовими війнами (1920 – 1940 рр. )
7.	Фізична культура і спорт в зарубіжних країнах після ІІ Світової війни (1945 – 1990 рр. )
8.	Виникнення і традиції народної фізичної культури;
9.	Розвиток фізичного виховання і спорту у Російській імперії у другій половині ХIХ – на початку ХХ ст.
10.	Фізичнакультура і спорт в Україні за часів СРСР (1917-1929 рр. )
11.	Розвиток фізичної культури в Україні за часів СРСР (1930 – 1941 рр. )
12.	Фізичнакультура і спорт в Україні за часів СРСР у повоєнні роки (1946-1991 рр. ).
13.	Фізична культура і спорт у незалежній Україні.
	Всього

ТЕМА №1

Значення, зміст та завдання предмету
«Історія фізичної культури»

Історія фізичної культури представляє собою наукову дисципліну історичних і педагогічних знань. Вона складає важливий розділ науки про фізичну культуру і спорт. Її предметом являється вивчення загальних закономірностей виникнення і розвитку фізичної культури і спорту в житті людського суспільства. У зміст історії фізичної культури та спорту входить вивчення засобів і методів, ідей і теорій у галузі фізичного виховання в різні періоди існування людського суспільства. Вона розглядає фізичну культуру та спорт як органічну частину всієї людської культури, виховання, освіти і оздоровлення людини, підготовки її до трудової та військової діяльності. Історія простежує еволюцію розвитку фізичної культури та спорту з давніх часів до наших днів.

Історія фізичної культури накопила великий об’єм інформації, який практично неможливо включити в рамки вивчення однієї дисципліни. Тому курс доречно сконцентрувати на вивченні історичних аспектів основних систем фізичного виховання та спорту, так як саме вони відображають цільові установки цього курсу, тобто його направленість на вивчення закономірностей і загальних принципів фізичного виховання та спорту.

Основним методом пізнання історії фізичної культури і спорту – історичний і її правомірно розглядати як галузь історичної науки. Специфіка ІФК в тому, що вона знаходиться на межі двох наук – історії і фізичної культури. Але об’єктом науки історії виступатиме фізична культура.

ІФК спирається на різні джерела: офіційні документи керівних і громадських організацій, архівні матеріали, літописи, письмові джерела (книги, періодика та ін. ), археологічні та етнографічні дані, пам’ятники, кіно та фотоматеріали.

Значення предмету ІФК полягає у виявленні джерел і збереження світової і національної культур – фізична культура, як відомо, є частиною загальної культури.

Знання ІФК дуже важливе при підготовці кваліфікованих фізкультурних кадрів. Її вивчення сприяє розширенню загального світогляду спеціалістів, їх ерудованості, активізації творчого мислення, підвищує теоретичний рівень і збагачує досвідом минулого.

ПЛАН

1. Предмет, завдання та зміст курсу історії фізичної культури та спорту.

2. Структура курсу, його зв'язок з іншими предметами.

3. Основні терміни і поняття дисципліни та еволюція їх розвитку.

4. Періодизація та джерела вивчення історії фізичної культури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Выдрин В. М. Теория физической культуры / Выдрин В. М. – Л. : ГДОИФК, 1988. – 271 с.

2. Герцик М. С. Вступ до спеціальностей галузі «фізичне виховання і спорт»: Підручник / Герцик М. С., Вацеба О. М. – Харків: ОВС, 2005. – 240 с.

3. Голощапов Б. Р. История физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Голощапов Б. Р. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 312 с.

4. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. : Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с.

5. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: Учебник [в 2 кн. ] / Платонов В. Н., Гуськов С. И. – К.: Олимпийская литература, 1994. – кн. 1. – С. 4-18.

6. Пономарев Н. И. Возникновение и первоначальное развитие физического воспитания. – М.: ФиС, 1970. – 248 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Теорії походження фізичних вправ та ігор.

2. Особливості розвитку фізичної культури у первісному суспільстві.

3. Фізична культура і спорт як соціальні феномени.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дати характеристику «Історії фізичної культури» як навчальної і наукової дисципліни.

2. Визначити структуру дисципліни, її зв'язок з іншими предметами.

3. Розкрити основні терміни і поняття дисципліни та їх еволюцію.

4. Висвітлити періодизацію та джерела вивчення «Історії фізичної культури».

ТЕМА №2
Фізична культура
в первісному і рабовласницькому суспільстві

Cлід звернути увагу на те, що для виникнення фізичного виховання необхідна наявність 3 факторів:

1 – праця людини, 2 – свідомість, 3 – потреба людини до руху.

Фізичні якості давньої людини вдосконалювались в результаті праці, полювання і навичок.

Дії перед полюванням були не трудовими діями, а фізичними вправами. Отже, в кам'яному віці був закладений фундамент для виникнення вправ, які стали використовуватися в подальшому для розвитку сили м'язів, гнучкості, пластики рухів. Виникнення фізичних вправ треба віднести до самого раннього дорелігіозного періоду в Історії людського суспільства, коли його раціональні дії ще не були обтяжені магічними актами.

Практичні знання людини виникли значно раніше релігії, вони передавалися з покоління в покоління (знаряддя праці, добування вогню).

Виховання – це вплив однієї дії людини на іншу. Цим займались люди, які не приймали участі у виробничій праці, а тільки передавали досвід іншому поколінню. Так з'явилось фізичне виховання.

Рабовласницьке суспільство явилось закономірним етапом на шляху подальшого розвитку людства. Основою суспільних відносин стала власність рабовласника на засоби виробництва, а також на робочу силу рабів, яких жорстоко експлуатували. Тому змінилися характерні ознаки фізичного виховання даного суспільства. Особливість розвитку фізичної культури в рабовласницькому суспільстві характеризує класовий характер фізичного виховання, його зв’язок з військовою справою та релігійними культами. Фізична культура розповсюджується в країни Древнього Сходу і античних державах Греції та Риму.

У країнах Древнього Сходу фізичне виховання носить демократичний характер – ним займалися ремісники, торговці, вільні селяни.

У Древньому Китаї паростки фізичної культури мали лікувальний характер. Але вже тоді, поряд з народними формами фізичної культури, які продовжували побутувати в середовищі вільних селян, яскраво виступало прагнення рабовласників привласнити і використовувати елементи фізичної культури для власних цілей. Особливо це гарно простежується у Древній Греції. Прикладом може бути фізична культура Спарти, Афін, Олімпії.

Варто звернути увагу і на особливості фізичного виховання у Древньому Римі. Лицарська система фізичного виховання – шлях до розвитку фізичної культури серед селян та городян.

ПЛАН

1. Виникнення фізичної культури.

2. Фізична культура в первісному ладі.

3. Соціальна спрямованість і завдання фізичного виховання і змагань у рабовласницькому суспільстві.

4. Класичні системи фізичного виховання у Стародавній Греції.

5. Старогрецькі змагання, їх соціальна спрямованість і характерні особливості.

6. Особливості фізичного виховання і змагань у Стародавньому Римі.

ЛІТЕРАТУРА

1. История физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Голощапов Б. Р. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 312 с.

2. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л.: Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с.

3. История Древней Греции: Учеб. для студ. по спец. «История». – М., 1986.

4. Оливова В. Люди и игры: У истоков современного спорта / Оливова В.: Пер. с чешского. – Москва: Физкультура и спорт, 1985. – 249 с.

6. Столбов В. В. История физической культуры: Учеб. для студентов пед. институтов / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с.

7. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навчальний посібник / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: «ОВС», 2003. – 160 с.

8. Шанин Ю. В. От эллинов до наших дней / Шанин Ю. В. – К.: Вища школа, 1980. – 183 с.

9. Штейнбах В. Л. От Олимпии до Москвы / Штейнбах В. Л. – М.: Просвещение, 1980. – 223 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Особливості розвитку фізичної культури Стародавнього світу.

2. Легенди та міфи про зародження давньогрецьких Олімпійських ігор.

3. Учасники, програма та значення давньогрецьких Олімпійських ігор.

4. Спортивні споруди Стародавньої Греції.

5. Криза класичних форм старогрецької фізичної культури (IV ст. до н. е. ).

6. Формування елліністичної фізичної культури (ІV– ІІІ ст. до н. е. ).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Показати особливості розвитку фізичної культури в Стародавній Греції.

2. Висвітлити особливості фізичного виховання в Спарті та Афінах.

3. Дати характеристику системі античної гімнастики.

4. Розкрити значення змагальної діяльності у житті античних греків.

5. Показати особливості проведення атлетичних ігор стародавніми греками (Піфійські, Істмійські, Панафінейські, Немейські ігри).

6. Визначити передумови виникнення Олімпійських ігор у Стародавній Греції.

7. З'ясувати причини занепаду давньогрецьких Олімпійських ігор.

8. Фізична культура і змагання у Стародавньому Римі.

ТЕМА №3
Фізичне виховання і змагання
у феодальному суспільстві

У галузі фізичної культури після падіння рабовласницького устрою в Європі настає тривалий період занепаду. Власне це відбувається і з розвитком культури в цілому аж до епохи Відродження (XIV ст. ). Те, що було досягнуто людством в галузі фізичної культури в античних рабовласницьких державах було забуто, зруйновано. Класичні системи фізичного виховання стародавньої Греції, споруди для занять фізичними вправами, іграми, блискучі змагання давнини не тільки були надовго забуті, але самі фізичні вправи та ігри, які були у побуті народу жорстоко заборонялись і переслідувались християнською церквою.

Таким чином, історичні факти свідчать про те, що рівень фізичної культури. У феодальному суспільстві був набагато нижчим, ніж за часів рабовласництва. У феодальному суспільстві був дуже низький соціальний попит на фізичне виховання і змагання. Проаналізуємо, наприклад, на основні соціальні функції фізичної культури в умовах феодалізму: виробничу, військово-прикладну, фізичного розвитку, інтегровану, виховну і культуру.

Історія християнства показує, що церква на протязі багатьох сторіч була ворогом фізичної культури. Церква жорстоко розправлялась з тими, хто порушував її заборони. очах натовпу, що є свідоцтвом того, що вони спокусились дияволу».

Тому у кінці IV ст. наказом імператора Феодосія І, який розповсюджував християнство примусовим шляхом, були заборонені олімпійські ігри та всі обряди і церемонії, які були з ними пов'язані. Слідом за руйнуванням стадіону в Олімпії теж саме відбувається із спорудами для змагань в Афінах, Олександрії, Неаполі і т. ін.

Фізична культура в епоху середньовіччя перестає виконувати інтеграційну функцію (згадайте значення античних олімпійських ігор у процесі об’єднання старогрецьких полісів).

ПЛАН

1. Місце фізичного виховання і змагань у житті феодального суспільства.

2. Роль змагань у військово-фізичній підготовці лицарів.

3. Фізичні вправи, видовища і змагання у житті селян та ремісники міщан.

4. Початок формування буржуазної фізичної культури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барский К. М. Уроки китайской гимнастики / Барский К. М.. – Вып. 2. – М., 1990.

2. Гизюк А. И. Беседы о боевом искусстве / Гизюк А. И., Подковыров В. Ю. – М., 1991.

4. Долин А. А. Традиции ушу / Долин А. А., Попов Г. В.. – М., 1989.

5. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. : Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Особливості фізичного виховання в середні віки в країнах Сходу.

2. Вплив християнської релігії на розвиток фізичного виховання.

3. Західноєвропейська фізична культура у період виникнення феодалізму (V-ІХ ст. ).

4. Фізичні вправи у житті мешканців міст середньовіччя.

5. Фізична культура епохи відродження та упадку феодалізму (X – XVІІ ст. )

6. Піонери фізичного виховання епохи Відродження.

7. Перші спроби введення фізичного виховання в навчальних закладах. Діяльність Р. Малкастера та Я. А. Коменського.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрити особливості європейської фізичної культури в середні віки.

2. Показати особливості військово-фізичної підготовки лицарів.

3. Висвітлити особливості фізичної культури селян і ремісників-міщан.

4. Дати характеристику передумовам зародження науково-методичної думки в галузі фізичного виховання.

5. Розкрити основні погляди В. да Фельтре, Ф. Рабле, І. Меркуріаліса, Я. А. Коменського, Т. Мора, Т. Кампанелла.

ТЕМА № 4
Соціально-економічні і культурні
передумови розвитку
фізичного виховання і спорту
у перший період Нового часу
(середина XVII ст. – 1871 р. )

Основна мета заняття – на основі вивчення рекомендованих джерел та літератури створити цілісне уявлення про виникнення та становлення буржуазних фізичних систем в цей період.

Слід звернути увагу на те, що протягом XIX ст. гімнастика і різноманітні форми фізичних вправ і рухливих ігор були поступово включені у програми європейських шкіл практично всіх ступенів. В Англії широке розповсюдження отримав спорт своєрідна система засобів, методів і організації фізичного виховання. У деяких країнах були створені національні буржуазні системи гімнастики.

Необхідно детально проаналізувати найбільш відомі із національних буржуазних систем гімнастики (німецька, французька, шведська і чеська гімнастичні системи).

Але потрібно мати на увазі, що всі вони, у тій чи іншій мірі, створювались для вирішення класових завдань буржуазії різних країн. Однак, умови у кожній окремій країні були різні, і як це відбилось на системах фізичного виховання ми бачимо на прикладі гімнастичних систем. І вже зовсім по-іншому розвивалось фізичне виховання в Англії і США, тому що там склались умови, які мали значні відмінності від умов континентальної Європи.

ПЛАН

1. Найважливішіпередумови збільшення соціальної ролі фізичного виховання.

2. Основні фактори формування буржуазних національних систем фізичного виховання.

3. Розвиток спорту в Англії і США.

ЛІТЕРАТУРА

1. Голощапов Б. Р. История физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Голощапов Б. Р. – М.: Издательский центр, «Академия», 2002. – 312 с.

2. Голощапов Б. Р. История отечественных й зарубежных систем физического воспитания и спорта: Учеб. пособие / Голощапов Б. Р. – М., 1995.

3. Константинов Н. А. История педагогики: Учебник / Константинов Н. А. и др. – М., 1982.

4. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. : Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с.

5. Столбов В. В. История физической культуры: Учеб. для студентов пед. институтов / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с.

6. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А., Мельникова Н. Ю. / Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000.

7. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навчальний посібник / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Фізична культура епохи французької Просвіти.

2. Значення філантропів в розвитку фізичного виховання в школі.

3. Фізична культура в Англії у XVII-XVIII ст. Діяльність Джона Локка.

4. Формування в Англії шкільного фізичного виховання на основі спортивно-ігрової діяльності.

5. Діяльність Чарльза Кінгслі і Томаса Арнольда.

6. Розвиток на Європейському континенті національного гімнастичного руху і введення фізичного виховання в школі на основі гімнастики.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. З'ясувати особливості становлення та розвиток педагогічних основ буржуазної системи фізичного виховання (діяльність Ж. -Ж. Руссо, Дж. Локка, І. Г. Песталоцці).

2. Визначити передумови формування національних буржуазних гімнастичних систем фізичного виховання.

3. Висвітлити особливості формування та розвитку німецької гімнастичної системи. Діяльність І. Гутс-Мутса, Г. Фіта, Ф. Яна, А. Шпісса.

4. Показати особливості формування та розвитку французької системи гімнастики. Діяльність Франциско Амороса.

5. Розкрити особливості формування та розвитку шведської системи гімнастики. Діяльність П'єра та Ялмара Лінгів.

6. Визначити передумови появи та розвитку сокільської гімнастичної системи. Діяльність Мирослава Тирша.

7. Розкрити передумови виникнення в Англії спортивно-ігрового методу фізичного виховання.

8. Показати особливості формування та розвитку спортивно-ігрової системи фізичного виховання в США.

ТЕМА № 5
Соціально-економічні і культурні передумови розвитку фізичного виховання і спорту
у другий період Нового часу
(1871-1917 рр. )

У період, який розглядається, збільшується кількість націоналістичних організацій у галузі спорту. Таких організацій було дуже багато у Німеччині та Австрії.

Слід звернути увагу, що у цей період формується комерційний підхід до спорту, приймає широкий розмах професіоналізм. Спорт стає сферою інтересів бізнесменів.

Відношення до професійного спорту. Яким воно повинно бути?

У результаті з'являється потреба у регламентації міжнародних спортивних зустрічей і змагань (А. Романов, 1973).

Таким чином, посилення, міждержавних зв'язків в епоху переростання імперіалізм (зв'язки економічні, політичні, культурні та ін. ) викликало до життя появу міжнародних спортивних зв'язків. Так почали виникати міжнародні спортивні об'єднання.

Однією з найважливіших особливостей розвитку фізичної культури і спорту в другий період Нового часу – євиникнення сучасного олімпійського руху.

Олімпійські ігри перетворились у найбільші сучасні міжнародні змагання. І хоча вони проводяться за зразком старогрецьких Олімпійських ігор, вони не є простим наслідуванням античних ігор. Вони є результатом суспільного і культурного життя суспільства нового часу, їх відродження тісно пов’язане з конкретними історичними умовами розвитку людства.

Слід наголосити про значний внесок П'єра де Кубертена у відродження сучасного Олімпійського руху.

Відродження Олімпійських ігор – це об'єктивне закономірне явище, яке було підготовлено розвитком суспільства.

Таким чином, у період переростання капіталізму в імперіалізм спорт не тільки перетворюється у відносно самостійну галузь соціального життя, але і досить широко використовується різними класами (особливо буржуазію) для вирішення своїх соціальних завдань.

ПЛАН

1. Збільшення соціальної ролі спорту у розвинених капіталістичних країнах.

2. Суспільно-історичні передумови становлення міжнародного спортивного руху.

3. Виникнення сучасного олімпійського руху.

4. Зародження робочого спортивного руху.

ЛІТЕРАТУРА

1. Голощапов Б. Р. История физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Голощапов Б. Р. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 312 с.

2. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. : Пер. с венгерского. – М.: Радуга, 1982. – 399 с.

3. Мезе Ф. Шестьдесят лет Олимпийских игр / Мезе Ф. – М.: Физкультура и спорт, 1959. – 391 с.

4. Олімпійська хартія: Міжнародний олімпійський комітет. Перше офіційне видання / Переклад В. Кулика, В. Геращенка, В. Снєгірьова. – К.: Олімпійська література, 1999. – 96 с.

5. П'єр де Кубертен. Олімпійські мемуари / П'єр де Кубертен. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 178 с.

6. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: Учебник [в 2 кн. ] / Платонов В. Н., Гуськов С. И. – К.: Олимпийская литература, 1994. – кн. 1. – С. 76-88.

7. Романов А. О. Международное спортивное движение / Романов А. О. – Москва: Физкультура и спорт, 1973. – 255 с.

8. Столбов В. В. История физической культуры: Учеб. для студентов пед. институтов / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с.

9. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А.; Мельникова Н. Ю. / Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000.

10. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навчальний посібник / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с.

11. Хавин Б. Н. Все об Олимпийских играх: Справочник / Хавин Б. Н. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 607 с.

12. Шанин Ю. В. От эллинов до наших дней / Шанин Ю. В. – К.: Вища школа, 1080. – 183 с.

13. Штейнбах В. Л. От Олимпии до Москвы / Штейнбах В. Л. – М.: Просвещение, 1980. – 223 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Нові форми та структури фізичного виховання: релігійні, національні, жіночі, професійні, воєнізовані організації у II період Нового часу.

2. Міжнародний скаутський рух.

3. Передумови відродження Олімпійських ігор сучасності.

4. Спроби проведення олімпійських змагань у ХVІІІ-ХІХ ст.

5. Піонери відродження Олімпійських ігор. Діяльність Б. Курціуса, Е. Цаппаса.

6. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення. Заснування МОК.

7. Прийняття олімпійської хартії.

8. Діяльність Олексія Бутовського.

9. Підготовка і проведення Ігор І Олімпіади в Афінах у 1896 році.

10. Характерні риси Олімпіад до І світової війни. Видатні спортсмени.

11. Олімпійські конгреси, їх значення.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. З'ясувати, чим було обумовлено зростання соціальної ролі спорту в розвинених капіталістичних країнах.

2. Розкрити необхідність виникнення нових та модернізації старих гімнастичних систем. Діяльність Джорджа Ебера, Жака Далькроза, Айседори Дункан та ін.

3. Висвітлити особливості формування наукових основ розвитку спорту. Розкрити діяльність Джорджа Демені, Фреде Садоліна.

4. Розкрити соціально-історичні передумови становлення міжнародного спортивного руху і формування системи міжнародних, змагань та організаційних структур міжнародного спорту.

5. Висвітлити особливості виникнення сучасного олімпійського руху.

ТЕМА № 6
Фізична культура і спорт
у капіталістичниХ країнах
у період між двома світовими війнами
(1920-1940 рр. )

Якщо проаналізувати в цілому розвиток фізичної культури і спорту у розвинутих країнах, то можна дійти висновку про достатньо високий рівень їх розвитку, особливо швидко розвивався спорт, його теоретичні основи.

В цих умовах бурхливий розвиток робочого спорту у багатьох країнах висунув на перший план питання про необхідність створення міжнародної організації, яка повинна координувати його діяльність.

Яскравою демонстрацією зростаючої єдності у міжнародному робочому спортивному русі стала робоча Олімпіада в Антверпені у 1937 р.

Перша світова війна порушила олімпійську традицію, завадивши проведенню ігор VI Олімпіади.

Необхідно розповісти про велике значення Олімпійських ігор для зростання спортивних досягнень. У процесі підготовки спортсменів до виступу на Олімпійських іграх продовжували вдосконалюватись методи навчання і тренування, техніка виконання окремих вправ, збагачувалась тактика спортивної боротьби, а також вдосконалювались обладнання та інвентар. У всіх видах спорту був помітний прогрес.

Як відомо, спортивний рух доволі швидко подолав застій, який був викликаний першою світовою війною. На межі 20-х років визначились три головні напрямки у підготовці спортсменів: вдосконалення спортивного обладнання, техніки і тактики спортивних змагань та збільшення обсягів навантаження. І все ж головний напрямок розвитку визначався видами спорту, досягнення у яких можна було виміряти.

ПЛАН

1. Особливості розвитку фізичного виховання і спорту у найбільших капіталістичних країнах.

2. Розвиток міжнародного робочого спортивного руху.

3. Олімпійські ігри 1920-1936 рр.

4. Особливості міжнародного олімпійського руху у період між двома світовими військами.

ЛІТЕРАТУРА

2. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. : Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с.

3. Мезе Ф. Шестьдесят лет Олимпийских игр / Мезе Ф. – М.: Физкультура и спорт, 1959. – 391 с.

4. П'єр де Кубертен. Олімпійські мемуари / П'єр де Кубертен. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 178 с.

5. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: Учебник [в 2 кн. ] / Платонов В. Н., Гуськов С. И. – К.: Олимпийская литература, 1994. – кн. 1. – С. 114-138, 211-218.

6. Романов А. О. Международное спортивное движение / Романов А. О. – Москва: Физкультура и спорт, 1973. – 255 с.

7. Столбов В. В. История физической культуры: Учеб. для студентов пед. институтов / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с.

8. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А., Мельникова Н. Ю. / Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000.

9. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навчальний посібник / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. : За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: ОВС, 2003. –160 с.

10. Хавин Б. Н. Все об Олимпийских играх: Справочник / Хавин Б. Н. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 607 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Червоний та Люцернський спортивні Інтернаціонали.

2. Міжнародні робітничі Олімпіади.

3. Об'єднаний антифашистський спортивний рух.

4. Особливості проведення Ігор VІІ-ХІ Олімпіади. Видатні спортсмени.

5. Виникнення і проведення зимових Олімпійських ігор 1924-1936 рр. Видатні спортсмени.

6. Особливості діяльності МОК та його політика перед другою Світовою війною.

7. Діяльність президентів МОК Анрі де Байє-Латура та Юханнеса Зігфрида Едстрема.

8. Олімпійська символіка і атрибутика.

9. Характерні риси другого етапу олімпійського руху.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Визначити передумови зростання соціальної ролі фізичної культури та спорту в розвинених капіталістичних країнах.

2. З'ясувати причини мілітаризації спортивно-гімнастичного руху в капіталістичних країнах.

3. Розкрити характерні риси міжнародного спортивного робітничого руху у 20-30 роки.

4. Дати характеристику міжнародному олімпійському руху у період між двома світовими війнами.

ТЕМА № 7
Фізична культура і спорт
у зарубіжних країнах
після II Світової війни (1945-1990 рр. )

Якщо говорити про спорт, то в деякі періоди ускладнення міжнародних відносин він часто залишався єдиним каналом міжнародних зв’язків держав. Феномен спорту, як соціального явища, в рамках якого має місце, як суперництво, так і взаємне тяжіння сторін, полягає в тому, що «мова» спорту зрозуміла практично кожній людині.

Повоєнна практика міжнародних спортивних зв'язків є яскравим прикладом співпраці країн не тільки з різними системами фізичної культури і спорту, але і з різними соціально-економічними системами. І це є найважливішою обставиною. От чому вивчення історії фізичної культури і спорту в зарубіжних країнах представляє значний інтерес.

Що стосується країн, які звільнились від колоніального гноблення, то вони, маючи величезні проблеми у всіх сферах життя суспільства, прагнуть використовувати спорт для цементування національної єдності і позбавлення від комплексу бувших колоній.

І всі країни, до якої б соціальної системи вони не відносилися, прагнуть захопити або утримати лідерство на міжнародній спортивній арені, оскільки першість на Олімпійських іграх та інших найбільших змаганнях розглядається як відображення соціального, економічного, політичного і культурного потенціалу країни.

Формування системи соціалізму, крах колоніальної системи капіталізму, загострення суперечностей в капіталістичному суспільстві відіграли вирішальне значення для післявоєнного розвитку фізичної культури і спорту (1945-1960 рр. ).

1) Соціалістичні країни за короткий історичний період забезпечили високий рівень масовості фізкультурного руху і зростання майстерності спортсменів, їх досягнення на офіційних змаганнях сприяли зростанню престижу цих країн у 50-80 роках XX ст.

2) У країнах «третього світу» фізична культура і спорт одержують значний розвиток. Вони стають важливим чинником у боротьбі за соціальний прогрес, збагачення національної культури.

3) Спортивний рух у розвинених країнах використовується як один із засобів зміцнення капіталістичного суспільства, нівелювання класової боротьби, підготовки молоді до військових операцій, ідеологічного виховання народних мас. Монополії перетворюють спорт на одне з джерел отримання колосальних прибутків, роблять його складовою частиною великого бізнесу.

ПЛАН

1. Нові соціально-історичні умови розвитку фізичної культури і спорту в зарубіжних країнах після другої світової війни.

2. Основні етапи і особливості розвитку спорту в країнах Східної Європи.

3. Роль спорту у вирішенні соціальних і політичних проблем країн Азії, Африки, Латинської Америки.

4. Особливості розвитку спорту найбільших капіталістичних країнах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Все о спорте / Справочник. – Том. 3. – М. : Физкультура и спорт, 1976.

2. Голощапов Б. Р. История физической культуры и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Голощапов Б. Р. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 312 с.

3. Киселев Р. США: спорт и общество / Киселев Р. – М.: Физкультура и спорт, 1978.

4. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. : Пер. с венгерского. – Москва: Радуга, 1982. – 399 с.

5. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: Учебник [в 2 кн. ] / Платонов В. Н., Гуськов С. И. – К.: Олимпийская литература, 1994. – кн. 1. – 496 с.

6. Прохоров Д. И. Интеграция в спорте / Прохоров Д. И. – М.: Физкультура и спорт, 1986.

7. Романов А. О. Международное спортивное движение / Романов А. О. – Москва: Физкультура и спорт, 1973. – 255 с.

9. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А., Мельникова Н. Ю. / Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000.

10. Хавин Б. Н. Все об Олимпийских играх: Справочник / Хавин Б. Н. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 607 с.

11. Шанин Ю. В. От эллинов до наших дней / Шанин Ю. В. – К.: Вища школа, 1980. – 183 с.

12. Штейнбах В. Л. От Олимпии до Москвы / Штейнбах В. Л. – М.: Просвещение, 1980. – 223 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Особливості проведення Ігор ХІV-ХХV Олімпіад (1948 – 1992 рр. ).

2. Зимові Олімпійські ігри 1948 – 1992 рр. Характерні риси та особливості.

3. Діяльність Е. Брендеджа і М. Кілланіна.

4. Криза в олімпійському русі 70-80-ті рр. ХХ ст.

5. Характерні риси ХХVІ-ХХVІІІ Олімпіад (1996-2004 рр. ).

6. Зимові Олімпійські ігри 1994-2006 рр.

7. Діяльність Х. А. самаранча.

8. Міжнародний студентський спортивний рух, Універсіади.

9. Роль засобів масової інформації в розвитку міжнародного спорту.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Дати характеристику новим соціально-історичним умовам розвитку фізичної культури і спорту в зарубіжних країнах після другої світової війни.

2. Визначити основні етапи і особливості розвитку спорту в країнах Східної Європи.

3. Розкрити роль спорту у вирішенні соціальних і політичних проблем країн Азії, Африки, Латинської Америки.

4. Показати особливості розвитку спорту в найбільших капіталістичних країнах.

ТЕМА № 8
Виникнення і традиції народної фізичної культури в Україні

У процесі вивчення даної теми слід з’ясувати, що витоки народної фізичної культури губляться в тисячоліттях, її особливості на території нашої держави змінювались відповідно до історичних епох, але багато збереглось від витоків (Трипілля), незважаючи на наявність у різні періоди інших культур (скіфи, гуни, печеніги, половці, татари, турки, поляки та інші).

Слід наголосити, що фізична культура в період Київської Русі продовжує розвиватись, ґрунтуючись на багатовікових традиціях, збагачуючись запозиченнями від сусідів, переходячи в систему військово-фізичної підготовки, котра виступає як струнка і завершена педагогічна система, побудована на національних традиціях і народній фізичній культурі. В той же час, розвиваючись на власній національній основі, вона не мала замкнутого, обмеженого характеру.

Аналіз історичних матеріалів дає підстави стверджувати, що у Запорізький Січі функціонувала система фізичного виховання, основу якої складали віковічні звичаї українського народу. Вона носила виключно національний характер.

Військово-фізична підготовка запоріжців виступала як системно завершена педагогічна структура.

Освітянським здобутком Запорізької Січі була реалізація принципу гармонійного виховання людини. Це особливо помітно в структурі січової школи, де поруч із загальноосвітніми предметами багато уваги приділялось психофізичному вдосконаленню майбутніх козаків.

ПЛАН

1. Витоки і традиції народної фізичної культури.

2. Фізична культура в період Київської Русі.

3. Фізична культура в період козаччини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні / Антонович В. – К.: Дніпро, 1991.

2. Гречанюк О. О. Фізична культура Північного Причорномор'я в античний період (VI ст. до н. е. – IV ст. до н. е. ) / Гречанюк О. О. : автореф. дис. к. фіз. вих.: 24. 00. 02 / Волинський держ. універ. ім. Л. Українки. – Луцьк, 2000. – 16 с.

3. Деделюк Н. А. Традиції фізичного виховання в Київській Русі / Деделюк Н. А., Цьось А. В. – Луцьк, 2004. – 192 с.

4. Кулик Я. Л. Історія виникнення й розвитку фізичної культури та спорту на Україні / Кулик Я. Л., Костюк. С. А., Петренко М. І. – Вінниця: Логос, 1997. – 131 с.

5. Пономарев Н. Возникновение и первоначальное развитие физического воспитания / Пономарев Н. – М.: ФиС, 1970.

6. Приступа Є. Народна фізична культура українців / Приступа Є. – Львів: ЧСА, 1995. – 254 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Фізична культура і спорт на Україні в найдавніші часи.

2. Фізична культура Північного Причорномор'я в античний період (VI ст. до н. е. –IV ст. н. е. ).

3. Значення фізичних вправ у житті стародавніх слов'ян.

4. Традиції фізичного виховання в Київській Русі.

5. Фізична культура і спорт у період існування Запорізької Січі.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрити витоки і традиції народної фізичної культури.

2. Розкрити характерні риси фізичної культури в період Київської Русі.

3. Висвітлити особливості фізичної культури в період козаччини.

ТЕМА № 9
Розвиток фізичного виховання і спорту
у Російській імперії
у другій половині XIX — на початку XX ст.

Глибокі суспільно-економічні, політичні і культурні зміни зумовили інтенсивний розвиток в Росії фізичної культури і спорту. При цьому слід підкреслити, що найбільший внесок в розвиток вітчизняної фізичної культури внесли демократичні кола російської інтелігенції, які в умовах самодержавства і прагнення буржуазії підпорядковувати своїм інтересам і фізичну культуру, послідовно затверджували ідеали гуманізму, освіти, свободи особистості.

Велике значення для розвитку фізичної культури і спорту в Росії має розвиток науково-теоретичної думки в галузі фізичного виховання.

До питань фізичного виховання в цей період звертаються представники передової прогресивної російської наукової думки, вчені, лікарі, педагоги і суспільні діячі.

У процесі підготовки до семінару передусім слід порушити питання про виключну роль в розвитку вітчизняної науки про фізичне виховання, яку зіграв Петро Францевич ЛесгафтЦе був видатний вчений, суспільний діяч і педагог, автор теорії фізичної освіти, організатор широкого педагогічного руху за введення фізичного

Створення П. Ф. Лесгафтом системи фізичної освіти, теоретичні досягнення вітчизняної педагогіки, медицини не знаходили, проте, широкого застосування у системі освіти дореволюційної Росії.

Велику увагу фізичному вихованню було приділено на І Всеросійському з'їзді з питань народної освіти. З'їзд висловився за «створення єдиної школи, яка б сприялафізичному, етичному, естетичному і розумовому вихованню дитини і готувала б людину до розумного і чесного вирішення питань особистого і суспільного життя».

Зародження спорту і спортивно-гімнастичного руху в Росії відноситься до другої половини XIX ст. В Петербурзі, Москві, Києві і деяких інших містах Росії виникають спортивні клуби, кількість яких в подальші роки помітно збільшується. стала називатися «Російським гімнастичним товариством Сокіл». Перші змагання з гімнастики відбулися у 1885 р., в них брало участь 11 чоловік.

Необхідно підкреслити, що у кінці XIX ст. в Росії з'являються спортсмени-професіонали, головним чином, борці, гирьовики і велогонщики.

Вперше російські спортсмени з'явилися на міжнародних олімпійських іграх у 1908 р. Тоді невелика група (5 чоловік) на кошти, які були зібрані спортивною громадськістю, поїхала на IV Олімпіаду до Лондона. На цій Олімпіаді представники Росії зайняли 3 призові місця: одне перше – з фігурного катання на ковзанах (М. Панін) і 2 других по боротьбі (А. Петров і Н. Орлов

ПЛАН

1. Розвиток вітчизняної науки про фізичне виховання.

2. Особливості організації! стану фізичного виховання в країні.

3. Становлення і розвиток окремих видів спорту.

4. Розвиток спортивно-гімнастичного руху в країні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Все про спорт. Справочник. Том. 1. – М., 1972. – 253 с.

2. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Кун Л. – М.: Радуга, 1982. – 399 с.

3. Платонов В. Н. Олимпийский спорт: Учебник (в 2 кн. ) / Платонов В. Н., Гуськов С. И. – М.: Олимпийская литература. 1994. – 496 с.

4. Столбов В. В. История физической культуры / Столбов В. В. – М.: Просвещение, 1989. – 288 с.

5. Столбов В. В. История физической культуры и спорта / Столбов В. В., Финогенова Л. А., Мельникова Н. Ю. Под ред. В. В. Столбова. – М., 2000.

6. Філь С. М. Історія фізичної культури: Навч. посібн. / Філь С. М., Худолій О. М., Малка Г. В. / За ред. проф. С. М. Філя. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с.

7. Штейнбах В. Герой олимпийских баталий / Штейнбах В. – М., 1979. – 187 с.

8. Экономов Л. Страстный учитель. Рассказы про П. Ф. Лесгафта / Экономов Л. – М., 1969. – 175 с.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Фізичне виховання в навчальних закладах та в армії.

2. Спортивно-гімнастичний рух в Російській імперії у другій половині XIX ст.

3. Система фізичного виховання П. Ф. Лесгафта.

4. Фізична культура в частині України в складі Австро-Угорської імперії (друга половина XIX – поч. XX ст. ).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрити характерні риси розвитку вітчизняної науки про фізичне виховання.

2. Показати особливості організації і стану фізичного виховання в країні.

3. Визначити особливості становлення і розвиток окремих видів спорту.

4. Висвітлити основні етапи розвитку спортивно-гімнастичного руху в країні.

ТЕМА № 10
Фізична культура і спорт
в Україні за часів СРСР

12 3 Следующая ⇒