|
|||
Розділові знаки при вставних конструкціяхРозділові знаки при вставних конструкціях Вставні конструкції – як правило на початку та в середині речення виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони, як правило, не виділяються комами: „Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо ревли гармати”. Коли при вставних конструкціях є сполучники, які до них відносяться, то вони виділяються разом із сполучниками: Наші розмови із Сашком точилися годинами, а бувало, що й з ранку до вечора або, навпаки, з вечора до ранку. Коли при вставних конструкціях є сполучники, які відносяться до інших членів речення чи цілих речень, то вони виділяються разом із сполучниками: Не свідомість людей визначає їх буття, а, навпаки, їх суспільне життя визначає їх свідомість. 2. ВСТАВЛЕНІ КОНСТРУКЦІЇ Вставленими називаються конструкції, які вживаються для доповнення, роз’яснення, уточнення змісту речення. Вони з’являються в тому випадку, коли мовець помітив їх необхідність, почавши висловлювати думку: Росте „ведмеже вухо” – в просторіччі (не пам’ятаю, як там по-латині) (Л. Костенко). Виділяються комами, тире або дужками. Дужки – це найсильніший відокремлюваний знак. Дужками виділяються: 1) слова, якщо вони вживаються як додаткове зауваження: І по хвилях переливи червоні (од сонця). 2) прізвище автора і назва твору, які стоять після цитати, або посилання на місце, справжнє прізвище тощо: У Ротенбурзі ( Німеччина ) відбулося гала-шоу, де було названо імена футболістів і воротарів, визнаних кращими на своїх континентах. 3) які доповнюють, уточнюють усе речення або якийсь його член і різко випадають із синтаксичної структури речення: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав! )... Якщо нема потреби різко відмежовувати від основного речення, то виділяються тире, рідше – комами: Завжди ставалося те вночі, а ночі – мовби хто вибирав навмисне – були чорні, холодні, похмурі, ще звечора нічого не заподівалося. Кома та тире: Не було ще такого літнього ранку, – хіба вже каміння з неба, – щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома (Гр.. Тютюнник).
|
|||
|