![]()
|
|||||||
КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА ЄС. Ключові слова:Європейський Союз, конкурентна політика,антимонопольне право,антимонопольна політика, інтеграція. http://yandex.ua/clck/jsredir?from=yandex.ua%3Bsearch%2F%3Bweb%3B%3B&text=&etext=1400.jEd1kL6KdkbNHQA5 ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4 КОНКУРЕНТНА ПОЛІТИКА ЄС Крупка Ірина Вікторівна Студентденноїформинавчання 5 курсу АкадеміїДержавноїпенітенціарноїслужбиУкраїни
Ключові слова: Європейський Союз, конкурентна політика, антимонопольне право, антимонопольна політика, інтеграція. http: //yandex. ua/clck/jsredir? from=yandex. ua%3Bsearch%2F%3Bweb%3B%3B& text=& etext=1400. jEd1kL6KdkbNHQA5IuJ_A9IZwH9gdsm5VO9VQUuVD6J8kjsyGpSJSthNIUAErlQzOXEuMbJCX9fSphCR20Ldls5Q1oAHsDVbVurT1uKYco3UZV4NoKsUb7uR7RiRkTI6ME8SlbzarIcEMZLJX125IpmIBi3ddOimYnNYV8MxGphMP8aOPFWEjVXCX2_H1jT5AcdaFXjHmgC2ioX6q1mbPnMHHxkS3vNAQmLyr7ycmfKNeLPNwvunfwhhTRCmguGD. dea9cf3b71630126f9d0d004729bf9a25956f4a6& uuid=& state=PEtFfuTeVD5kpHnK9lio9T6U0-imFY5IshtIYWJN7W-V64A9Yd8Kv5jpd809qKR65jgw7rpl_I720CGkYA0p680v8sviIByExahwrikgy8Wm6JAWy8CIyQ& data=UlNrNmk5WktYejR0eWJFYk1Ldmtxcm5vZWdZbVZjczBaTlVvbUlpSU4za0tvandCQ2VNVVQ1MkZhdTZHTHgxeTY5VWlibXdaaFR4NndUb0pMZThjZ3oxTFpXVHpDVzBpZm5vTU50VmtYUFpzSE45LTlqcVRfZF9rczFYQV9Ob0xGck85SlBVbmpmVWRrRVY4WWhxSVNJeVRGeTV6YWE1QS1BQU4ta29tVUZxNXY5LVZMWVZWQ3psZ1l4ZUQzRFNSUzRJbGlWWXp2dExnVXBES2VSOTU2VmM2NXVNMjQ0c2tlUmNrZDItZXZMSDh2MFd6ckRCZkl0OHR2ZGE3TVBXdEZkNmFVTUVsOUxuLVlBdFkwRW8tblU2TFd3UFpwNFIyeXFsZEZiNHdId0dNa1pmaGZxcS1sOWswZmd3bXJmQ2w& b64e=2& sign=db543b65ac30aff8b082bd1d9e7436e7& keyno=0& cst=AiuY0DBWFJ4RhQyBNHa0i-v6Z2zlaSdErUyBOoeKOwLhlmzQ_ruSywx_2XClUTpaJBklbXPlhYluAgtmDAUOdSEbNSe_Vu8lGM5F0DbDCW9xfPVWP0wFlPbGKOKs4-DqId2GiZCb3uhN-uhTmL07osWJLwjgdiv4T73WPSpaon7qdb-Gi8kiilyCp8HC7d2ANHcIqc5xj200yF52ePmomY1wYfnHYiO8cacroqanYlvYHxRB7wtysKaARdFBDH__YGVd0W1VGx91K_jSUUqP4ZSXQdILLN6CKUnTP0Ev6NwK5sHKJan3_l2T1NtSpDdoSCItbiCD_5td1iMpRicK-yyoDvLGLJHP5V2F1oR_y7PmWtBG4ElbBFW4LVupY8vEntdJz2LBORjqPcZ6Sj2gwONjlLfs-izzNmOlyENEaW32J8xZGxQY-Q& ref=orjY4mGPRjmt1xzYuZsDZSKx6sHOF1RVaCWuhbg1EgViAfvEzFXLIyAC3l-2RD3K_6i98o2s09an_JSQAzmVkxVqgmlx_BqQe_5Xwzp0ERzL_tAzFpybVRmQH8eiZlQm_E32V3y9oezJln-ZnPa6A52-EfS2cYWT_9997rWUbkt0avMGVvr5CERx5A3t3QGCEMlerc38lj_ThCAjdIyQ6TIwqZ8LpEqRSvKnKII6K5MS08RuD1KzHxkFFa1enjL9lE2bR2BN7v-mXvbfgB5bGQ5iO-6-R9Gs0YNyDPbVTaAt1TlFORtAgNQ9Rm0emiLD7XWgLdbRtPyVKVapgiS0-4WhxdfmLmAvSvNZqQC8wVDqVb0Ym07y_Zm0RjQtJ6r8CNnR3ib89M4RPLWcE6vV8C_VrfDWHiM66AwbfmGhuTIwLxGjm8GneLaG2XJdLySl97lpDJ8x-_EEjipVMdMvKPJmb5Ah_2jVRcmtYl14XzCjbKMgxCGhRximn2ws_fhYtLI1RyuPUYtBe8rpUBr_uvTLp_glgpeCNrDJxfDTMcLGqcpBNSYvKLnaza6f2sbNci5OXsFzTqvIQ2WTKw_FXiw2ZfaK78xLLzl9W_0Fehhpe3ddvVXGSMJ1gmgsl3WHoIli2vVznfVc1j8RRUkQvuDhZHJbKxh2ATQ7LadRG6UcalVfPLxQt1SeN3el3Iz6& l10n=ru& cts=1492971758395& mc=4. 0374011976541135 Вступ. Європейська політика у сфері конкуренції — унікальний випадок у політиці ЄС, оскільки вона розвивалася в тісній взаємодії з аналогічними видами політики на рівні окремих країн. У цій політичній сфері більше, ніж в усіх інших можна вести мову про взаємну підтримку між двома рівнями політики, в тому розумінні, що робота посадовців у Брюсселі (інтеграційний рівень) сприяла підвищенню уваги до проблем антиконкурентної поведінки на рівні окремих країн, а вищі посадовці національного рівня підтримували розвиток європейського виміру своєї роботи. Хибноюможе бути думка, що до створенняЄвропейськогоспівтовариства з вугілля та сталі (далі — ЄСВС) національнезаконодавствощодозаохоченняконкуренціїбуловідсутнє. У деяких державах-членах (зокремакартельнезаконодавствоНімеччини) існувализакони, а економісти, юристи та деякіпосадовцівизнавалинеобхідністьїхсувороговиконання. Однактрадиційніпріоритетиекономічногоуправління в більшостікраїнЗахідноїЄвропибулидалеківідпринципівантимонопольноїполітики. До Другоїсвітовоївійни (і значноюміроюпіслянеї) картелі та внутрішньофірмовакоопераціябули нормою на більшійчастині континенту. Хочавжетоді не бракувалокритиків, подібна практика значноюміроювважаласялегітимною (оскільки вона нібитосприялазбереженнюкількостіробочихмісць та заохоченнюінновацій і запобігалависнажливійабозагрозливійконкуренції), отстоюваласяпредставникамибільшостігалузей і підтримуваласянаціональними урядами. Історіярозвиткуекономікикраїнсвітувміщує великий досвідвирішенняпроблемирегулюванняконкурентнихвідносин. У країнах з ринковоюекономікою гарантом конкуренції та самостійностіпідприємництвавиступає держава, котраініціюєрозвиток систем організаційно-правовоїпідтримки конкурентного середовища та запобіганняпрояваммонополізму. Метою роботи є аналіз та дослідженнявпливуконкурентноїполітики наефективністьроботи в умовах ринку. Відповідно до мети роботипотрібновиконатинаступні завдання: - вивчити суть, цілі та напрямки конкурентноїполітики ЄС; - дослідитиконкурентнуполітику ЄС як складовоїрегулюванняекономіки; - проаналізуватисвітовийдосвідреалізаціїконкурентноїполітики. Об'єктом дослідження є конкурентоспроможністьпідприємств. Предметом дослідження є ефективнадіяльністьпідприємствпідвпливомконкурентноїполітики. Виклад основного матеріалу дослідження. Незважаючи на деякі недоліки, загальновизнаним є той факт, що інституціям Співтовариства вдалося сформувати послідовну систему взаємопов'язаних цілей, яких необхідно дотримуватись при реалізації політики Європейського Союзу щодо конкуренції. НайчіткішеціосновніцілібулопроголошеноКомісією в Дев'ятійдоповіді про політикуконкуренції. Впровадженняцихцілейохоплювалочотирисуттєвихзавдання, виконанняякихвважалосянеобхідним: а) створеннявідкритого й об'єднаного ринку, не розділеногообмежувальними й антиконкурентнимиугодамиміжфірмами; б) впровадженнявідповідноїефективноїконкуренції на ринках, уникаючи при цьомунадмірноїконцентраціїчи будь-якихзловживаньдомінуючимикомпаніями; в) досягненнясправедливоїконкуренції в ринковихвідносинах, щовключає в себе наданняпідтримкималим і середнімпідприємствам, заходи щодозахистуспоживача і переслідування за наданнянезаконнихдержавнихсубсидій; г) визначенняпозиціїСпівтовариствавідносноконкуренції з основнимисуперниками у світовійекономіці, здебільшогоЯпонією і Сполученими Штатами Америки. У висновках до цієїДоповідіКомісіяпідкреслила, щонайважливішемісце в усіхціляхекономічних і промисловихнапрямівполітикиСпівтовариствазаймаєполітикаконкуренції. Комісіянаголосила на тому, щосправжнійрозмірспільного ринку та його активна участь у світовійторгівліозначають, щотількизагальноєвропейськаполітикащодоконкуренціїзможевзяти на себе роль регулятора економічноїдіяльності в межах Співтовариства. ЯкбиполітикаСпівтовариствапіддаласяспокусівідступити до самодостатньоїізоляції, цетількипогіршило б проблему, навітьнезважаючина вирішення за допомогоюпосиленнявпливуструктурнихзмін, на якихґрунтуютьсямоделісвітовоїторгівлі, щовпливають на Європу. Тому, якщо ми обманюємосамі себе тим, щозможемообійтися без конкуренції і децентралізованоїекономіки і здійснитинеобхіднуреструктуризаціювиключно за допомогоюзаконодавчихзаходів, ми піддаємо себе непоправномуризику, якийполягає в ізолюваннінашогоСпівтовариствавідекономічноїдійсностінавколишньогосередовища[6]. Одна з головнихекономічнихцілейполітикиЄвросоюзущодоконкуренціївиражається в рівніцін. Мета конкуренціївідносноцінполягає в утриманніїх на якомоганижчомурівні й підтриманнірухутоварівміж державами-членами для того, щобторговельнадіяльність могла ґрунтуватися на продуктивності та здатностівідповіднихпідприємствпристосовуватися до реалій ринку. Цебуло б так, навітьякбиконкуренціяцін не булаєдиною формою конкуренції. Такевизначенняпідкреслює баланс інтересівспоживачів, максимального ступенявільногорухутоварів і виробничихструктур[7]. http: //nltu. edu. ua/nv/Archive/2016/26_2/29. pdf Основніпринципи антимонопольного права Євросоюзу: 1. Заборона антиконкурентноїповедінки як приватних, так і державнихпідприємств, тобто заборона узгодженої практики, увиглядіукладанняантиконкурентнихугод і рішеньасоціаційміжпідприємствами, щоможутьвплинути на торгівлюміж державами-членами і запобігти, обмежитичиспотворитиконкуренцію в межах спільного ринку. 2. Заборона зловживаннядомінуючим становищем в межах внутрішнього ринку, оскількицеможевплинути на торгівлюміж державами-членами. 3. Нагляд за допомогою, щонадається державами-членами або через державніресурси, яка загрожуєспотворитиконкуренцію, надаючиперевагупевнимпідприємствамабо товарам. 4. Запобіжнийнагляд за злиттямєвропейського масштабу, схвалюючийабозабороняючийпередбачувальніальянси. 5. Лібералізаціяпевнихсекторівекономіки, де публічніабоприватніпідприємствадонинірозвивалисямонополістично, таких як телекомунікації, транспорт абоенергетика. 6. Принцип екстериторіальногозастосування правил конкуренціїЄвросоюзущодопідприємствтретіхкраїн у випадках, коли їхділовіоперації, навітьздійснені поза територією ЄС, маютьнегативнінаслідки на внутрішньому ринку ЄС і впливають на торгівлюміж державами-членами. 7. Принцип економічноїєдності, щополягає у прагненні з метою конкуренціїрозглядатидочірню та материнськукомпанії (навітьякщо вони функціонують у різнихкраїнах) як економічнуєдність, тобто як однепідприємство[5]. На сьогодні без проведення ефективної антимонопольної політики, яка є однією з форм державного регулювання ринкових відносин, неможливо уявити ефективного функціонування сучасного ринку. Укладення Угоди про асоціацію України та ЄС, серед іншого, вимагає зближення вітчизняного антимонопольного законодавства з конкурентним правом Євросоюзу. З огляду на тенденцію поступового зростання ролі Євросоюзу в сучасному світі, й зокрема в майбутньому розвитку України, дослідження особливостей конкурентної політики ЄС та її імплементації в нашій країні набуває важливого значення. В Україні, так само як й у ЄС, питаннязахистуекономічноїконкуренції стали предметом конституційногорегулювання. Відповідно до ст. 42 КонституціїУкраїни, " держава забезпечуєзахистконкуренції у підприємницькійдіяльності; не допускаютьсязловживаннямонопольним становищем на ринку, неправомірнеобмеженняконкуренції та недобросовіснаконкуренція; види і межімонополіївизначаються законом" [1]. Докладнішінорми конкурентного права, зокрема й щодоантиконкурентнихдій, містяться в ЗаконіУкраїни " Про захистекономічноїконкуренції" від 11 січня 2001 р. [2]. Відповідно до ст. 256 Угоди про асоціацію [3] Українанаближаєсвоєзаконодавство про конкуренцію та практику застосування до законів ЄС протягом 3-х роківпіслянабуттячинностіУгодою. У вересні 2014 р. КМУ був затверджений План заходів щодо імплементації Угоди про асоціацію до серпня 2017 р. Більшість кроків є досить абстрактні, сформульовані для швидкого ві- дображення у внутрішньому законодавстві пунктів Угоди: 1. Забезпеченняфункціонуванняорганів, уповноважених та належним чином забезпечених для ефективногозастосуваннязаконодавства про конкуренцію; 2. Розроблення та опублікування документа, в якомуроз'яснюютьсяпринципивизначенняштрафнихсанкцій за порушеннязаконодавства про конкуренцію; 3. Розроблення та опублікування документа, в якомуроз'яснюютьсяпринципипроведенняоцінкивипадків " горизонтального злиття"; 4. Розроблення та подання на розгляд КМУ проектів нормативно-правовихактів з імплементаціїположень ст. 30 Регламенту Ради № 1/2003 від 16 грудня 2002 р. з імплементації правил конкуренції (ст. 81, 82 Договору ЄС) Конкретні кроки, спрямовані на імплементаціюєвропейського конкурентного законодавства, закріплені у Коаліційнійугоді, щобулапідписанапарламентськимипартіями 20. 11. 2014 р. Так, реформи в антимонопольнійсфері у 2015 р. повинніпередбачати: 1. Забезпеченняпрозорості у діяльностіорганів АМКУ (запровадженняобов'язкупублікуватирішення АМКУ на офіційномусайті органу; визначення порядку використанняконфіденційноїінформації; врегулюванняпитань доступу до не конфіденційноїверсіїінформації в справах про порушення та в справах про концентрацію; запровадження нормативно-закріп- ленихпринципівкалькуляціїштрафнихсанкцій, щонакладаються за порушеннязаконодавства про захистекономічноїконкуренції). 2. Спрощеннясистеми контролю за концентраціями (підвищеннявартіснихпоказників, за досягненняякихпотрібноотримуватидозвіл АМКУ на концентрацію, та обов'язковістьоцінкинаявності (відсутності) впливуконцентрації на конкуренцію в Україні; запровадженняскороченоїпроцедуриоцінкиконцентрацій; зменшенняобсягуінформації, щоподається в АМКУ, яка не є необхідною для оцінкивпливуконцентрації на конкуренцію в Україні) [4]. Висновки. Отже, незважаючи на те, що зміст політики у сфері конкуренції не поодиноко стає об’єктом серйозної критики, цілком обґрунтовано можна стверджувати, що саме ця політика є яскравим прикладом успішної економічної інтеграції в Європі. Політика у сферіконкуренціїмаєміцнеюридичнепідґрунтя, створене на базіположеньєвропейськихзасновницькихдоговорів, законодавства про наданнянадзвичайнихповноважень, а також комплексу технічнихпринципів. Безумовно, Європейський Союз — цемеханізм, якийфункціонуєпідвпливомпостійнихсучаснихвикликів у сферіекономіки, політики та права. Саме через цеєвропейськаполітика у сферіконкуренції переходить на новийетапсвогорозвитку — спільноїпрограмидійміж органами владинаціонального та європейськогорівня. Вирішальну роль у створеннісприятливого конкурентного середовищаграютьантимонопольнезаконодавство і діяльністьантимонопольнихорганів, правильнеповодженняякихсприяєстабілізаціївсієїекономіки в цілому. Підсумовуючивищезазначене, конкурентнівідносинипройшлидовгийеволюційний шлях становлення та розвитку, продовжуючирозвиватись по сьогоднішній день. Історичний аспект формування та розвиткуконкурентнихвідносиннашоїдержавизумовивнаявність у вітчизнянійекономіцізначноїкількостімонопольнихутворень. Наявнависокачастказловживань з боку підприємств-монополістів у національнійекономіці є тому підтвердженням. Протетакий стан речей можематипозитивнийвплив, враховуючисучаснийрівеньінтеграціїсвітовихекономік і появузначнихкорпоративнихутворень, щоздійснюють свою фінансово-господарськудіяльність в тому числі і на територіїУкраїни. Необхідносприятирозвитку малого та середньогобізнесу, проводити на постійнійосновімоніторингвітчизнянихринків з метою недопущенняпроявівпорушеннязаконодавстваіззахистуекономічноїконкуренції та всебічносприятирозвиткуповноцінного конкурентного середовища на територіїнашоїдержави, що в свою чергу буде слугувати фундаментом для розвиткунаціональноїекономіки. Таким чином, дослідженняпровадженняполітики у сферіконкуренції, її основ та особливостей є вкрайнеобхідним для Українина шляхуінтеграції до Європейського Союзу. Список використаних джерел: 1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Закон України " Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64. 3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони № 984_011, поточна ред. – Ратифікація від 16. 09. 2014. [Електронний ресурс]. 4. Лук'янець В. С. Шляхи адаптації антимонопольного законодавстваУкраїни до конкурентного права ЄС / В. С. Лук'янець // ЧасописАкадеміїадвокатуриУкраїни: зб. наук. праць. – 2011. – № 13. 5. В. Лук’янець. Європейське право № 2–4/2012, с. 73. 6. Манько А. АнтимонопольнаполітикаЄвропейського Союзу і регулюванняконкуренції / А. Манько. [Електронний ресурс]. 7. Смирнова К. В. Правоверегулюванняконкуренції в ЄвропейськомуСоюзі: теорія і практика: монографія / К. В. Смирнова; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Одеса: Вид-во " Фе- нікс", 2015. – 429 с.
|
|||||||
|