|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Електропровідність матеріалів ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2 Електропровідність – це здатність речовини проводити електричний струм. Електропровідність виникає в електричному полі, яке сформовується при певних умовах. Питома електропровідність обернено пропорційна питомому опору і буває зумовлена рухом заряджених часток – носіїв заряду в напрямку електричного поля. Носіями заряду можуть бути електрони, дірки або іони. Для забезпечення провідності носії заряду повинні бути вільними. Під дією цієї сили носій заряду прискорюється й набирає енергію. Проте це прискорення не безмежне. На заваді йому стають зіткнення із іншими носіями заряду, іонами чи нейтральними атомами. Під час таких зіткнень енергія електрона розсіюється й перетворюється в тепло. Проходження струму через речовину завжди супроводжується виділенням тепла. Величина електропровідності залежить, таким чином, не лише від концентрації вільних носіїв заряду та напруженості поля, а й від частоти зіткнень носіїв заряду, яка описується так званою довжиною вільного пробігу. Із квантовомеханічної точки зору визначальними факторами для провідності також є акти розсіяння – зіткнення носіїв заряду із різноманітними дефектами структури. Розсіяння носіїв заряду відбувається лише на дефектах кристалічної ґратки: атомах домішок, атомах кристалу, зміщених із свого положення завдяки тепловим коливанням, тощо. Важливу роль у визначенні провідності відіграє принцип виключення Паулі, який забороняє носіям заряду переходити у стани, зайняті іншими носіями заряду того ж ґатунку. Провідність різних середовищ лежить в дуже широких межах – від нескінченно малої до нескінченно великої. Нескінченно малу провідність має вакуум, у якому відсутні заряджені частки, нескінченно велику – надпровідники. В залежності від величини провідності матеріали ділять на провідники й ізолятори. Проміжну позицію між цими двома групами займають напівпровідники.
В промисловості та і в домашніх умовах для пропускання електричного струму використовуються метали. Їх провідність залежить від умов в яких вони використовуються, та їх типу. · Електропровідність металів зумовлена наявністю в них вільних електронів, які при додатку до металу зовнішньої електрорушійної сили рухаються у напрямі до позитивного полюса зовнішнього джерела струму. Кращі провідники струму – срібло і мідь, гірша – свинець і ртуть. · Електропровідність металів зумовлена валентними електронами, які можуть переміщатися в кристалічних гратках металу. В електричному полі електрони швидшають. Електропровідність металів володіє дуже характерною властивістю підвищуватися у міру пониження температури. При абсолютному нулі і навіть в температурних межах, близьких до нього, опір деяких металів стає майже рівним нулю, і їх електропровідність виявляється нескінченно великою. · Електропровідність металів при підвищенні їх температури падає, а при пониженні – збільшується. Порівняння електропровідності і теплопровідності металів дозволяють зробити висновок, що метали, добре провідні електричний струм, є одночасно добрими провідниками тепла і навпаки. · Електропровідність металів в значній мірі залежить від температури: при підвищенні температури електропровідність зменшується, при пониженні – збільшується. · Електропровідність металів пояснюється присутністю в кристалах вільних електронів, які можуть переміщатися в тому або іншому напрямі. При нагріванні в кристалі посилюються коливальні рухи іонів, що затрудняє пересування електронів, веде до пониження електропровідності. Але при охолоджуванні металу відбувається зворотний процес. Алюміній
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|