3. Бусольне знімання

Бусольне знімання використовують для одержання планів невеликих ділянок місцевості. Її називають напівінструментальною, оскільки для зйомки використовують тільки ручні бусолі та землемірні рулетки. Бусолі застосовують для вимірювання магнітних азимутів (магнітних румбів) напрямків.

Для цього доцільно використовувати бусолі з удосконаленою системою відліку та пристроєм для візування.

Бусоль Стефака БС-2 для візування двома складними діотрами (1, 3), що закріплені на алідаді, яка має два верп’єри (4) на протилежних кінцях. Конструкція приладу забезпечує вільне обертання алідади з бусоллю відносно лімба (5). На кінцевій коробці з магнітною стрілкою нанесено шкалу румбів (2). Прилад нагвинчують на втулку (6). Під час Зйомки примад тримають за втулку в руці або надівають втулкою на кілок. Шкала БС-2 має такий вигляд: ціна однієї поділки лімба 1⁰, поділки шкали верньєра - 5'. Як вимірювати горизонтальні кути, магнітні азимути чи румби розглянемо на лабораторному занятті.

Бусольну зйомку розпочинають з побудови робочої основи у вигляді полігона або ходу, з точок (станцій) якого виконують зйомку. У процесі рекогносцеровки ділянки місцевості, яку зніматимуть, намічають і закріплюють точки полігона кілочками та тичками (віхами) для забезпечення видимості. Точки вибирають з таким розрахунком, щоб з’єднуючі їх лінії проходили поблизу меж ділянки.

Магнітні азимути (чи румби) й довжини ліній полігона вимірюють у прямому і зворотному напрямках, результати записують у журнал бусольного знімання. Одночасно з вимірюванням ліній та азимутів з точок і ліній полігона проводять зйомку місцевих предметів (кутовими засічками). Під час роботи ведуть зарис (абрис), де схематично зображують місцеві предмети і підписують виміряні довжини та магнітні азимути (румби) до них.

Для складання плану бусольної зйомки за магнітними румбами та довжинами ліній у масштабі будують полігон.

Розглянемо приклад

Номери точок	Румби середні	Довжини ліній, м.	Кути нахилу
1 _________ 2_________ 3_________ 4_________ 5________ 1________	Пн-сх 30 Пн-сх 55 Пн-сх 88 Пд-сх 04 Пд-зах 83	16 15 27 17 48	--- --- +9 -7 ----

Посередині аркуша проводять вертикальну лінію, яка утворює напрям (пн → пд) магнітного меридіана. Звіряючись з зарисом, визначають положення точки 1 з таким рахунком, щоб увесь полігон розмістився на аркуші у масштабі 1: 200.

Для побудови напрямку 1-2 за допомогою транспортиру відкладають відповідний румб та довжину у масштабі, і отримують положення точки 2. Потім аналогічно наносять решту сторін полігона.

Похибки у проведенні напрямків і відкладанні довжин ліній можуть призвести до незбігу початкової (1) та кінцевої (1') точок полігона. Величину незбігу називають графічною нев’язкою. Нев’язку вважають допустимою, якщо її величина в масштабі побудови не перевищує 1/200 – 1/300 периметра полігона. У нашому випадку периметр полігона 123 м, у масштабі 1: 200 графічна нев’язка 3 мм. У масштабі це становить 0, 6 м, або у відношенні до периметра – 1/205 (0, 6 м: 123 м), що не перевищує допустиму величину.

Виправлення положення точок полігона (розподіл графічної нев’язки) проводять способом паралельних ліній. Для цього на прокресленій горизонтальній лінії у довільному масштабі відкладають периметр (від 1 до 1'). У точці 1' перпендикулярно відкладають величину нев’язки і верх її сполучають з точкою 1 утворюючи трикутник розподілу нев’язки. З гіпотенузи опускають перпендикуляри до точок 2, 3 і т. д. Вони і є графічними до положення відповідних точок полігона на плані. Потім через кожну точку полігона відкладають ці відтинки паралельно нев’язці 1' – 1. Нові положення точок полігона приймають за остаточні й виконують чистове оформлення побудови. Потім за допомогою транспортира наносять на план елементи ситуації, які визначені кутовими засічками.

Бусольне знімання також можна виконувати полярним способом.

Отже, для виконання бусольного знімання необхідні бусоль та землемірна рулетка. В процесі зйомки здійснюється вимірювання магнітних азимутів (румбів) та довжин.

Рекомендую ознайомитися з особливостями проведення бусольної зйомки у навчальному посібнику за редакцією А. С. Харченко та А. П. Божок „Топографія з основами геодезії”, що під № 22, 23 у переліку основної літератури та на СД дисках.

На наступній лекції розглянемо основні види нівелювання, тобто способи вимірювання перевищень та визначення абс. висоти.

⇐ Предыдущая 1 2 34