ВІДЛИГА (1953—1964 рр.)

1. М. Хрущов. Лібералізація суспільно-політичного життя
Термін " відлига" означає потепління у політичному житті країни, свіжий вітер перемін після лютих морозів сталінської доби. Він почав' уживатися в політичному лексиконі з легкої руки відомого письменника Іллі Еренбурга, який цим словом назвав своіо повість, опубліковану в 1955 р. Згодом " відлигою" почали називати епоху, пов'язану з перебуванням при владі М. Хрущова. Після XX з'їзду КПРС в СРСР сталися значні зміни в суспільно-політичному житті, цей процес іще називають" процесом десталінізації. У широкому розумінні десталІнізація — це відхід від крайніх проявів " класичного" сталінізму в усіх сферах життя — політичній, економічній, духовній. У вузькому розумінні десталінізація — це критика культу особи. Більшість дослідників уважає, що процес десталінізації можна переділити на три етапи. 1-й етап: весна 1953 р. — початок 1956 р. Через три місяці після смерті Сталіна було оголошено перші амністії ув'язненим до 5 років, яких було засуджено за посадові та господарські злочини, неповнолітнім (до 18 років), жінкам, котрі мали дітей віком до 10 років. Було скорочено строк ув'язнення за контрреволюційну діяльність. У 1955 р. засуджено керівників МДБ СРСР, які сфабрикували " ленінградську справу", а її учасників реабілітовано. У цілому ж перший етап десталінізації проходив обережно, негласно, елементи сталінської політики ще домінували в політичній практиці. 2-й етап десталінізації проходив під знаком XX з'їзду КПРС (1956—1961 рр. ). У 1957 р. було поновлено Чечено-Інгуську, Кабардино-Бал-карську, Калмицьку, Карачаєво-Черкеську АСРР, проте не було офіційно реабілітовано німців Поволжя, кримських татар, виселених вірмен, греків, болгар і представників інших народів, які зазнали сталінської опали. 3-й етап десталінізації — осінь 1961 р. — осінь 1964 р., пов'язаний із XXII з'їздом КПРС, на якому з новою силою прозвучала критика культу особи. На ньому йшлося про активних помічників Сталіна: Молотова, Кагвновича, Маленкова, Ворошилова. На думку Хрущова, вони несли особисту відповідальність за численні масові репресії та за інші зловживання владою. Наприкінці жовтня 1961 р. делегати XXII з'їзду партії одностайно погодилися на винесення саркофагу з труною Сталіна з мавзолею на Красній площі. Наступним кроком стало зняття пам'ятників Сталіну, закривались і перейменовувались музеї, фабрики, заводи, колгоспи, які були названі ім'ям Сталіна; Сталінську область було перейменовано в Донецьку, а місто Сталіне — в Донецьк. Перелік законів СРСР та указів президії Верховної Ради СРСР, що стосувались присвоєння імені Сталіна, втратили свою силу. Лібералізація торкнулася й інших аспектів життя СРСР. У Москві в 1957 р. відбувся VI Всесвітній фестиваль молоді і студентів, розпочали свою роботу міжнародні московські кінофестивалі, було відновлено іноземний туризм, країна стала більш відкритою світові. Вражаючими були досягнення СРСР у науці й техніці. 4 жовтня 1957 р. було запущено перший штучний супутник Землі, 5 грудня спущено на воду перший у світі атомний криголам " Ленін", створено найпотужніший у світі синхрофазотрон. 12 квітня 1961 р. космонавт Ю. Гагарін на космічному кораблі " Восток-1" уперше в світі облетів земну кулю. Незважаючи на протиріччя та обмеженість, лібералізація суспільно-політичного життя стала помітним явищем у розвитку Радянського Союзу і торкнулася більшості країн світу.

2. Спроби економічних реформ
Із 1957 р. почали здійснюватися реформи в економіці СРСР. У промисловості: • ліквідовано галузеві міністерства і створено територіальні органи управління промисловістю — раднаргоспи (загалом 105); • розширено права республіканських і місцевих органів влади щодо управління галузями легкої та переробної промисловості; • за п'ятирічним планом і планом семирічки пріоритет відводився галузям промисловості групи " Б" (виробництво товарів широкого вжитку) зі сповільненням темпів розвитку галузей групи " А" (виробництво засобів виробництва). У сільському господарстві: • реорганізовано систему МТС у РТС (ремонтно-тракторні станції), техніку МТС продано колгоспам; • підвищено закупівельні ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва (особливо на зернові та продукти тваринництва); • ліквідовано трудодні, введено грошову оплату праці; • сільському населенню видано паспорти; • здійснено спробу реалізації трьох " надпрограм М. Хрущова": а) освоєння цілинних і перелогових земель; б) " кукурудзяна та горохова епопея"; в)" м'ясна кампанія"; • вжито заходів із побільшення колгоспів для створення великих колгоспних господарств. У соціальній сфері: • збільшено капіталовкладення у житлове будівництво, запроваджено панельне та блочне будівництво; • проведено пенсійну реформу 1956 р., яка забезпечила зростання доходів пенсіонерів у 2 рази, інвалідів — в 1, 5 раза; • скорочено робочий день до 7 годин; • підвищено заробітну платню робітникам і службовцям; • здійснено реформу освіти в СРСР 1958 р., що супроводжувалося збільшенням капіталовкладень у цю сферу та зростанням оплати праці вчителів; • пенсійний вік знижено для жінок до 55 років, для чоловіків до 60 років; • робітники дістали право звільнятися з роботи за власним бажанням, повідомивши про своє рішення адміністрацію за 2 тижні; • з 1964 р. колгоспники отримали право на щорічну відпустку та пенсійне забезпечення; • збільшено тривалість щорічної відпустки та відпустки для жінок із догляду за дитиною та ін. Наслідки реформ. У промисловості реформи дещо сприяли підвищенню ефективності виробництва, поглибленню спеціаі лізації та кооперації виробництва певних регіонів і територій, але їхня непослідовність призвела до різкого зростання капіталовкладень і кредитів, які перевищували можливості державного бюджету, до розриву економічних зв'язків між підприємствами однієї галузі, зростання дефіцитів. У сільському господарстві реформи мали вислідом зростання валового виробництва на 35%, покращення матеріального рівня життя колгоспників. А от безтямні хрушовськІ " надпрограми" зазнали краху, призвівши до порушення структури посівів зернових, скорочення поголів'я у тваринництві, порушення екологічного балансу в ряді регіонів країни; з 1962 р. СРСР розпочав масові закупівлі зерна та інших видів сільськогосподарської продукції за кордоном. Найліпші наслідки мали реформи у соціальній сфері, що привели до реального підвищення життєвого рівня трудящих.

3. Зміни у зовнішній політиці
У роки " відлиги" в міжнародних відносинах проявилися складні, суперечливі тенденції. З одного боку, існував і поглиблювався розкол світу на два ворожі табори, тривала " холодна війна" — посилювалося протистояння НАТО і Варшавського договору, з іншого — почали виявлятися перші ознаки відмови від непримиренної ворожнечі між Заходом і Сходом. У 1955 р. СРСР установив дипломатичні відносини з ФРН, підписав державний договір з Австрією. Здійснювалися заходи щодо поліпшення відносин із Норвегією, Швецією, Данією. У 1958 р. було укладено угоду зі США про співпрацю в царині культури, економіки, проведено обмін делегаціями вчених, діячів культури. У 1959 р. відбувся візит М. Хрущова до США, який загалом мав позитивні результати. Внаслідок візиту радянської делегації до Югославії (кінець травня — початок липня 1955 р. ) підписано радянсько-югославську декларацію, що започаткувала Нормалізацію міждержавних відносин.
У 1956 р. було підписано декларацію з Японією, що передбачала припинення стану війни та відновлення дипломатичних відносин. Значно поліпшилися відносини СРСР з Індією, Єгиптом, Індонезією, Бірмою, Туреччиною, Іраном. СРСР надавав цим країнам довгострокові кредити, брав участь у спорудженні промислових об'єктів, подавав іншу допомогуРішення XX з'їзду КПРС відіграли негативну роль у відносинах із Китаєм. Китайське керівництво вороже поставилося до викриття культу особи Сталіна. Незабаром ідеологічні розбіжності було перенесено на міждержавні відносини. . Отже, зовнішня політика СРСР у роки " відлиги" характеризувалася значними змінами, вона стала більш відкритою й передбаченою. Водночас волюнтаризм у внутрішній політиці мав свої прояви і в зовнішній.

⇐ Предыдущая 16 17 18 19 20 21 22 232425 Следующая ⇒