Як голуб голубку.

Як голуб голубку.

Та й самі хлопці не проти були привести до хати молоду, працьовиту, а головне, кохану й вірну дівчину, щоб прожити з нею достойне подружнє життя – у любові та праці. І розпочати його треба було саме з весілля, тож так і метушилися напередодні Покрови. Адже шлюб не був простою формальністю.

Весілля, що символізує союз жінки і чоловіка і закріплює поєднання назавжди двох люблячих сердець, - красиве, запальне і зворушливе дійство, насичене драматичними подіями, піснями та веселощами.

Такими здавна його сприймали в українському середовищі. До нього готувалися, його чекали. І запам’ятовували його на довгі роки. Це була одна з головних подій в житті людини, тим паче що найчастіше шлюб брали раз і назавжди.

Правда, колись, дуже давно, шлюб не був аж надто урочистим, і гучна весільна обрядовість зводилась до того, що хлопець просто викрадав дівчину, яку хотів мати за дружину. Така форма шлюбу була характерна для всіх давніх слов’ян. На нашій землі вона була поширена в 4 – 7 століттях. Зазвичай хлопець войовничо нападав на дім коханої або викрадав її біля річки чи ставка, куди вона часто ходила набрати води. У давні часи думкою молодої не опікувалися, але згодом хлопці почали узгоджувати це з дівчиною, тобто викрадати кохану з її згоди.

Трохи транспортованим, без усілякого насильства цей звичай зберігався дуже довго. І це мало місце не так уже й давно, у 17 столітті такі випадки не були поодинокими.

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒