План для самостійної роботи. План самостійної підготовки. Список літератури

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 9Следующая ⇒

План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем теми:

1. 1. Внутрішня медицина в Західній Європі нового часу.

1. 2. Внутрішня медицина в Російській державі в ХIХ столітті.

1. 3. Педіатрія в Російській імперії в XIХ ст.

1. 4. Психіатрія нового часу.

1. 5. Хірургія нового часу.

1. 6. Акушерство і гінекологія нового часу.

1. 7. Гігієна і суспільна медицина нового часу.

2. Заслуховування і обговорення рефератів.

План самостійної підготовки

Ознайомитись з матеріалами лекції і підручника.

Список літератури

Основна:

Матеріали лекцій.
Сорокина Т. С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 261-262, 267-277, 288-308, 306-325.
Верхратський С. А. Історія медицини. – 3- тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 95-97, 105-115, 130-160, 199-204, 206-258, 279-295.

Додаткова:

Аникина Т. И. А. А. Бобров. 1850-1904. – М.: Медгиз 1959.
Ауэнбруггер Л. Новый способ, как при помощи выстукивания грудной клетки человека обнаружить скрытые внутри груди болезни. – М., 1961.
Базанов В. А. Ф. Ф. Эрисман (1842-1991). – М., Медицина, 1966.
Банщиков В. М. С. С. Корсаков. 1854-1900. – М., 1967.
Белицкая Е. Я. А. П. Доброславин и развитие экспериментальной гигиены в России. – Л., 1966.
Боткин С. П. Клинические лекции. Т. 1, 2. – М., 1950.
Вайль В. С. С. Ф. Хотовицкий. – Л., 1949.
Венгрова И. В. Из истории социальной гигиены в Англии в ХIХ в. – М.: Медицина, 1970.
Геселевич А. М. Н. И. Пирогов. – М.: Медицина, 1962.
Говард-Джонс Н. Международные санитарные конференции. 1851-1938. Научные и исторические аспекты. – Женева: ВОЗ, 1976.
Губергриц А. В. П. Образцов. – М., 1972.
Дядьковский И. Е. Избранные сочинения. – М., 1958.
Зыбелин С. Г. Избранные произведения. – М., 1954.
Игумнов С. Н. Очерк развития земской медицины в губерниях, вошедших в состав УССР, в Бессарабии и Крыму. – Киев, 1940.
Кованов В. В. Н. В. Склифосовский. – М.: Медицин, 1972.
Лушников А. Г. С. П. Боткин. – М.: Медицина, 1969.
Лушников А. Г. И. Е. Дядьковский и клиника внутренних болезней первой половины XIХ века. – М.: Медгиз, 1953.
Лушников А. Г. Клиника внутренних болезней в России. – М.: Медгиз, 1962.
Мирский М. б. Н. Ф. Филатов. – М., 1967.
Мирский М. Б. К 170-летию со дня рождения проффесора П. П. Заболоцкого-Десятовского //Хирургия. – 1985. - № 4. – С. 155-157.
Мирский М. Б. Хирург П. А. Наранович //Клиническая хирургия. – 1991. - № 2. – С. 70-72.
Мудров М. Я. Избранные произведения. – М., 1949.
Образцов В. П. Избранные труды. – К., 1950.
Пирогов Н. П. Собрания сочинений. – М., 1957-1962. - Т. 1-8.
Рамаццини Бернардо. О болезнях ремесленников. Рассуждение. – М., 1961.
Сердюков М. Г. В. Ф. Снегирев. – М., 1950.
Склифосовский Н. В. Избранные труды. – М., 1953.
Смотров В. Н. М. Я. Мудров. – М.: Медгиз, 1947.
Сорокина Т. С. Атлас истории медицины. Новое время. – М., 1987. – С. 71-160.
Хрестоматия по истории медицины. – М.: Медгиз. 1968. – С. 78-356. (Выдержки из трудов: Мудрова М. Я., Дядьков-ского И. Я., Чаруковского П. А., Сокольского Г. И., Малиновского П. П., Иноземцева Ф. И., Захарьина Г. А., Боткина С. П., Остроумова А. А., Максимович - Амбодика Н. М., Хотовичкого С. Ф., Тольского Н. А., Филатова Н. Ф., Гундобина Н. П., Мухина Е. О., Пирогова Н. И., Склифосовского Н. В., Дьяконова П. И., Самойловича Д. С., Доброславина А. П., Эрисмана Ф. Ф., Осипова Е. А., Попова И. В., Куркина П. И. ).
Шилинис Ю. А. Е. О. Мухин и анатомофизиологическое направление в медицине. – М., 1960.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.

Навчальні засоби: атлас, альбом, література.

Тестові питання:

1. Вирішальну роль у розробленні і впровадженні клінічного викладання в Західній Європі належить:

* Лейденському університету;

- Паризькому університету;

- Римському університету;

- Падуанському університету.

2. Герман Бургав (1668-1738):

* почав упроваджувати клінічне викладання в Західній Європі;

- зробив вклад у розвиток анатомії;

- відкрив перкусію;

- розробив глибоку методичну ковзну пальпацію органів черевної порожнини.

3. Одним із творців Віденської клінічної школи (18-те ст. ) був:

* Г. Ван-Світен;

- А. Пьоррі;

- Г. Бургав;

- М. Бідлоо.

4. Праця Л. Ауєнбруггера «Нове відкриття, що дозволяє на підставі даних вистукування грудної клітки людини виявляти приховані в глибині грудні хвороби» побачила світ у:

* 1761 р.;

- 1561 р.;

- 1661 р.;

- 1861 р.

5. Л. Ауєнбруггер:

* відкрив безпосередню перкусію;

- запропонував непряму аускультацію;

- запропонував пряму аускультацію;

- відкрив опосередковану перкусію.

6. Праця Р. Лаєннека «Про непряму аускультацію чи про розпізнання хвороб легень і серця на цьому новому способі дослідження» була надрукована у:

* 1819 р.;

- 1519 р.;

- 1619 р.;

- 1719 р.

7. Р. Лаєннек:

* запропонував непряму (опосередковану) аускультацію;

- відкрив безпосередню перкусію;

- запропонував пряму (безпосередню) аускультацію;

- відкрив опосередковану перкусію.

8. Ф. Пінель:

* реформатор у лікуванні психічно хворих;

- перший застосував хлороформ як знеболювальну речовину;

- вперше у світі видалив частину шлунка;

- розробив методи хірургічного лікування щитоподібної залози.

9. Перша операція під ефірним наркозом була зроблена:

* 16 жовтня 1846 р.;

- 16 жовтня 1726 р.;

- 16 жовтня 1746 р.;

- 16 жовтня 1826 р.

10. М. Більрот:

* розробив методики операцій на шлунково-кишковому тракті;

- запропонував використовувати асептику й антисептику в хірургії;

- винайшов акушерські щипці;

- розробив методи хірургічного лікування щитовидної залози.

11. Л. Ауєнбруггер був учнем:

* Г. Ван-Світена;

- Ж. Н. Корвізара;

- Г. Бургава;

- Р. Лаєннека.

12. А. Пьоррі відкрив:

* опосередковану перкусію;

- безпосередню перкусію;

- пряму аускультацію;

- непряму аускультацію.

13. Пряма аускультація з'явилася в:

* країнах античного Середземномор’я;

- період раннього і розвинутого середньовіччя;

- період пізнього середньовіччя;

- період нового часу.

14. Учнем Г. Бургава був:

* Г. Ван-Світен;

- Л. Ауєнбруггер;

- А. Пьоррі;

- Ж. -Н. Корвізар.

15. Безпосередня перкусія одержала широке визнання після робіт:

* Ж. - Н. Корвізара;

- М. Бургава;

- М. Ван-Світена;

- Р. Лаєннека.

16. Один із перших став застосовувати термометр для визначення температури тіла хворого:

* Г. Бургав;

- Р. Лаєннек;

- Й. Шкода;

- А. Пьоррі.

17. Метод посередньої перкусії був описаний у:

* 1826 р.;

- 1726 р.;

- 1862 р.;

- 1762 р.

18. У клінічній практиці термометрія стала застосовуватися на:

* початку 18-го ст.;

- початку 19-го ст.;

- початку 17-го ст.;

- початку 16-го ст.

19. Р. Лаєннек був учнем:

* Ж. -Н. Корвізара;

- М. Ван – Світена;

- Й. Шкоди;

- Л. Ауєнбруггера.

20. А. Пьоррі був учнем:

* А. Лаєннека;

- Й. Шкоди;

- Л. Ауєнбруггера;

- М. Ван – Світена.

21. С. П. Боткін жив у:

* 19-му ст.;

- 18-му ст.;

- 17-му ст.;

- 16-му ст.

22. Творець клініко-експериментального напрямку в Російській медичній науці:

* С. П. Боткін;

- М. Я. Мудров;

- В. П. Образцов;

- І. Е. Дядьковський.

23. В. П. Образцов жив у:

* 19 – 20-му ст.;

- 18 – 19-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 16 – 17-му ст.

24. Засновником київської терапевтичної школи був:

* В. П. Образцов;

- С. П. Боткін;

- М. Я. Мудров;

- І. Е. Дядьковський.

25. В. П. Образцов:

* розробив глибоку методичну ковзну пальпацію органів черевної порожнини;

- вперше в Російській імперії організував при керованій ним клініці лабораторії: загальноклінічну, хімічну, бактеріологічну і фізіологічну;

- заклав основи клінічної фармакології;

- одним з перших у Російській імперії застосував метод непрямої аускультації.

26. Учнем С. П. Боткіна був:

* В. П. Образцов;

- М. Я. Мудров;

- І. Е. Дядьковський;

- Д. С. Самойлович.

27. Основоположником вітчизняної наукової педіатрії був:

* С. Ф. Хотовицький;

- Д. С. Самойлович;

- В. П. Образцов;

- С. П. Боткін.

28. С. Ф. Хотовицький жив у:

* 18 – 19-му ст.;

- 19 – 20-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 16 – 17-му ст.

29. С. Ф. Хотовицький:

* автор першого оригінального вітчизняного посібника з дитячих хвороб «Педіятрика»;

- відкрив ранні ознаки кору;

- розробив глибоку методичну ковзну пальпацію органів черевної порожнини;

- заклав основи клінічної фармакології.

30. С. Ф. Хотовицький уродженець:

* Волинської губернії;

- Смоленської губернії;

- Курської губернії;

- Мінської губернії.

31. Н. В. Скліфосовський жив у:

* 19 – 20-му ст.;

- 18 – 19-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 16 – 17-му ст.

32. Ф. Пінель жив у:

* 18 – 19-му ст.;

- 19 – 20-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 16 – 17-му ст.

33. Відкрив групи крові системи АВО:

* К. Ландштейнер;

- Дж. Лістер;

- Т. Більрот;

- К. Лонг.

34. Групи крові системи АВО були відкриті в:

* 1900 р.;

- 1850 р.;

- 1800 р.;

- 1750 р.

35. М. І. Пирогов жив у:

* 19-му ст.;

- 18-му ст.;

- 17-му ст.;

- 16-му ст.

36. М. І. Пирогов:

* один з основоположників топографічної анатомії;

- відкрив групи крові системи АВО;

- розробив метод асептики;

- запропонував метод штучного знекровлювання.

37. Ф. Есмарх:

* запропонував метод штучного знекровлювання;

- один з основоположників топографічної анатомії;

- перший застосував ефір під час операції;

- розробив метод асептики.

38. Н. В. Скліфосовський:

* один з перших у нас став проводити порожнинні операції;

- перший застосував у Російській імперії наркоз;

- запропонував метод штучного знекровлювання;

- заклав основи клінічної фармакології.

39. Вивчив функції щитоподібної залози і розробив методи хірургічного лікування її захворювань:

* Т. Кохер;

- Т. Більрот;

- Ж. Пєан;

- Ф. Есмарх.

40. Основоположник хірургії шлунково-кишкового тракту:

* Т. Більрот;

- Д. Палфін;

- Ф. Пінель;

- Д. Лістер.

41. У широку практику акушерські щипці ввійшли завдяки:

* Д. Палфіну;

- Т. Більроту;

- Ф. Пінелю;

- Г. Бургаву.

42. У широку практику акушерські щипці ввійшли після:

* 1723 р.;

- 1823 р.;

- 1793 р.;

- 1893 р.

43. Уперше ідею державної організації медичної справи обґрунтував і науково розробив:

* І. П. Франк;

- Д. Палфін;

- Ф. Пінель;

- Т. Більрот.

44. І. П. Франк жив у:

* 18 – 19-му ст.;

- 19 – 20-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 16 – 17-му ст.

45. Основоположником експериментальної гігієни був:

* М. Петтенкофер;

- І. П. Франк;

- Ф. Пінель;

- Дж. Лістер.

46. Експериментальний метод у гігієні з'явився в:

* 19-му ст.;

- 20-му ст.;

- 18-му ст.;

- 17-му ст.

47. У 1908 р. за роботи з імунології Нобелівську премію одержали:

* І. І. Мечников і П. Ерліх;

- І. П. Павлов;

- К. Гольджі і С. Рамон-і-Кахаль;

- Т. Кохер.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 Следующая ⇒