План самостійної підготовки. Список літератури

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 9Следующая ⇒

План самостійної підготовки

Ознайомитись з матеріалами лекції і підручника.

Список літератури

Основна:

Матеріали лекцій.
Сорокина Т. С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 226-261.
Верхратський С. А. Історія медицини. – 3- тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 86-95, 97-105, 115-130, 204-210, 213-218, 258-279.

Додаткова:

Асратян Э. А. Иван Петрович Павлов. – М., 1974.
Бидлоо Н. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре. – М.: Медицина, 1979.
Бэр К. М. Автобиография. – Л., 1950.
Валлери-Радо Р. Жизнь Пастера. – М., 1950.
Вермель Е. И. История учения о клетке. – М.: Наука, 1970.
Имшенецкий А. А. Луи Пастер. Жизнь и творчество. – М., 1961.
Основные черты развития медицины в России в период капитализма (1861-1971). /Л. О. Каневский, Е. И. Лотова, Х. И. Идельчик – М., Медгиз, 1956.
Карлик Л. Н. Клод Бернар. – М.: Наука, 1964.
Карлик Л. Н. Эдуард Дженнер. – М., 1946.
Кацнельсон З. С. Клеточная теория в ее историческом развитии. – Л., 1963.
Маргорин Е. М. Илья Буяльский. – М., 1948.
Мечников И. И. Академическое собрание сочинений. Т. 1-16. – М., 1950-1964.
Мечников И. И. Письма (1863 – 1916). – М., 1974.
Мечников И. И. Письма к О. Н. Мечниковой (1876 – 1899). – М., 1978.
Мечников И. И. Письма к О. Н. Мечниковой (1900 – 1914). – М., 1980.
И. П. Павлов в воспоминаниях современников /под ред. Е. М. Крепса. – Л., 1967.
Пастер Л. Избранные труды. – М., 1960. - Т. 1, 2.
Резник С. Е. Мечников. – М., 1973.
Сеченов И. М. Автобиографические записи. – М., 1952.
Сеченов И. М. Избранные произведения. Т. 1, 2. – М., 1952-1956. Т. 1, 2.
Сеченов И. М. Лекции по физиологии. – М., 1974.
Иван Михайлович Сеченов. К 150-летию со дня рождения. – М.: Наука, 1980.
Скороходов Л. Я. Джозеф Листер. 1827-1912. – Л., 1971.
Сорокина Т. С. Атлас истории медицины. Новое время. – М., 1987. – С. 1-70.
Пахнер Ф. За жизнь матерей. Трагедия жизни И. Ф. Земмельвейса. – М., 1963.
Тикотин М. А. П. А. Загорский и первая русская анатомическая школа. – М., 1950.
Хрестоматия по истории медицины. – М.: Медицина, 1968. – С. 23-77. (Выдержки из трудов Н. М. Максимович-Амбодика, А. М. Филомафитского, К. В. Лебедева, И. М. Сеченова, В. В. Пашутина, И. И. Мечникова, В. В. Подвысоцкого).
Франкфурт У. И. Френк А. М. Гельмгольц (1821-1894). – М., 1966.
Чеснокова С. А. Карл Людвиг. 1816-1895. – М., Наука, 1973.
Чеснокова С. А. Рудольф Гейденгайн. 1834-1897. – М., Наука, 1978.
Янковская М. И. Роберт Кох. – М., 1962.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.

Навчальні засоби: атлас, альбом, література.

Тестові питання:

1. Найбільший розвиток голландської анатомічної школи припадає на:

* 17 ст.;

- 15 ст.;

- 16 ст.;

- 18 ст.

2. Засновником першої анатомічної школи в Російській імперії був:

* П. А. Загорський;

- І. В. Буяльский;

- К. І. Щепін;

- Н. І. Пирогов.

3. У розвитку гістології виділяють такі періоди:

* домікроскопічний і мікроскопічний;

- донауковий і науковий;

- емпіричний і експериментальний;

- емпіричний і науковий.

4. Границя між двома основними періодами в розвитку гістології:

* початок 19-го ст.;

- початок 17-го ст.;

- початок 18-го ст.;

- початок 20-го ст.

5. М. Мальпігі жив у:

* 17-му ст.;

- 15-му ст.;

- 16-му ст.;

- 18-му ст.

6. М. Мальпігі відкрив:

* капіляри;

- стадію ембріонального розвитку – бластулу;

- нервові клітини в сірій речовині спинного і головного мозку;

- сперматозоїди.

7. А. Левенгук жив у:

* 17 – 18-му ст.;

- 15 – 16-му ст.;

- 16 – 17-му ст.;

- 18 – 19-му ст.

8. А. Левенгук відкрив:

* сперматозоїди;

- капіляри;

- стадію ембріонального розвитку – бластулу;

- нервові клітини в сірій речовині спинного і головного мозку.

9. М. Біш жив у:

* 18-му ст.;

- 15-му ст.;

- 16-му ст.;

- 17-му ст.

10. Основними структурними і фізіологічними одиницями життя М. Біш вважав:

* тканини;

- органи;

- клітини;

- анатомічні системи.

11. Я. Пуркіньє жив у:

* 1787 – 1869 р.;

- 1687 – 1769 р.;

- 1587 – 1687 р.;

- 1487 – 1587 р.

12. Я. Пуркіньє:

* відкрив волокна провідної системи серця;

- описав гігантопірамідальні невроцити кори головного мозку;

- дав детальні й точні описи структури нейронів;

- описав лейкоцитоз.

13. В. А. Бец жив у:

* 19-му ст.;

- 16-му ст.;

- 17-му ст.;

- 18-му ст.

14. В. А. Бец описав:

* описав гігантопірамідальні невроцити кори головного мозку;

- відкрив волокна провідної системи серця;

- описав лейкоцитоз;

- альвеолярну будову легень.

15. К. Гольджі жив у:

* 19 – 20-му ст.;

- 16 – 17-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 18 – 19-му ст.

16. С. Рамон-і -Кахаль жив у:

* 19 – 20-му ст.;

- 16 – 17-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 18 – 19-му ст.

17. К. Гольджі:

* запропонував метод імпрегнації солями срібла;

- сконструював один з перших мікротомів;

- відкрив еритроцити;

- відкрив альвеолярну будову легень.

18. С. Рамон-і -Кахаль:

* творець нейронної теорії;

- засновник клітинної патології;

- автор теорії тихорєцької патології;

- поклав початок клініко-анатомічному принципу.

19. У. Гарвей:

* узагальнив уявлення про яйце як джерело розвитку усіх тварин;

- спостерігав мікроциркуляцію крові;

- відкрив альвеолярну будову легень;

- відкрив принцип динамічної поляризації нейрона.

20. Р. Грааф жив у:

* 17-му ст.;

- 16-му ст.;

- 18-му ст.;

- 19-му ст.

21. Р. Грааф:

* установив, що жіночі статеві залози містять пухирці, що, як він вважав, є жіночими яйцеклітинами;

- описав сперматозоїди;

- описав елементи нейроглії;

- відкрив стадію ембріонального розвитку – бластулу.

22. Творець теорії епігенезу:

* К. Вольф;

- Я. Пуркіньє;

- Н. Біш;

- Д. Морганьї.

23. К. М. Бер жив у:

* 18 – 19-му ст.;

- 16 – 17-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 19 – 20-му ст.

24. Відкрив стадію ембріонального розвитку – бластулу:

* К. Бер;

- У. Гарвей;

- Р. Грааф;

- І. Фабрицій.

25. Границя між макроскопічним і мікроскопічним періодами в розвитку загальної патології:

* середина 19-го ст.;

- кінець 17-го ст.;

- середина 18-го ст.;

- кінець 18-го ст.

26. Початок патологічної анатомії як науки поклав:

* Д. Морганьї;

- М. Мальпігі;

- М. Біш;

- Р. Віхров.

27. Праця Д. Морганьї «Про місцезнаходження і причини хвороб, що відкриваються за допомогою розсічення» була надрукована у:

* 1761 р.;

- 1561 р.;

- 1661 р.;

- 1861 р.

28. Д. Морганьї:

* визначив орган як місце локалізації хворобливого процесу;

- творець теорії тихорецької патології;

- творець теорії целюлярної патології;

- представник гуморального напрямку в патології.

29. М. Біш:

* творець теорії тихорецької патології;

- творець теорії целюлярної патології;

- визначив орган, як місце локалізації хворобливого процесу;

- представник гуморального напрямку в патології.

30. К. Рокитанський:

* представник гуморального напрямку в патології;

- творець теорії тихорецької патології;

- творець теорії целюлярної патології;

- визначив орган, як місце локалізації хворобливого процесу.

31. Наукова діяльність Р. Віхрова припадає на:

* 19-те ст.;

- 16-те ст.;

- 17-те ст.;

- 18-те ст.

32. Р. Віхров:

* творець теорії целюлярної патології;

- представник гуморального напрямку в патології;

- творець теорії тихорецької патології;

- визначив орган як місце локалізації хворобливого процесу.

33. Представником голландської анатомічної школи в 17-му ст. був:

* Н. Тюльп;

- М. Мальпігі;

- А. Левенгук;

- М. Біш.

34. Діяльність В. Беца пов'язана з:

* Київським університетом;

- Берлінським університетом;

- Варшавським університетом;

- Паризьким університетом.

35. Ф. Рюйш був:

* представником голландської анатомічної школи;

- представником празької гістологічної школи;

- французьким патологом;

- німецьким ембріологом.

36. Микола Бідлоо медичну освіту одержав у:

* Голландії;

- Росії;

- Франції;

- Германії.

37. Микола Бідлоо жив у:

* 1670 – 1735 р.;

- 1770 – 1835 р.;

- 1870 – 1935 р.;

- 19 – 20-му ст.

38. У Московській госпітальній школі викладав анатомію і хірургію:

* Н. Бідлоо;

- Н. Тюльп;

- Ф. Рюйш;

- П. А. Загорський.

39. П. А. Загорський жив у:

* 18 – 19-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 16 – 17-му ст.;

- 19 – 20-му ст.

40. І. В. Буяльський був учнем:

* П. А. Загорського;

- С. П. Боткіна;

- Н. І. Пирогова;

- М. І. Шеїна.

41. Наукова діяльність П. А. Загорського пов'язана з:

* Петербурзькою медико-хірургічною академією;

- Московським університетом;

- Харківським університетом;

- Єлизаветградською госпітальною школою.

42. Наукова діяльність І. В. Буяльського пов'язана з:

* Петербурзькою медико-хірургічною академією;

- Московським університетом;

- Харківським університетом;

- Єлизаветградською госпітальною школою.

43. І. В. Буяльський жив у:

* 18 – 19-му ст.;

- 17 – 18-му ст.;

- 16 – 17-му ст.;

- 19 – 20-му ст.

44. Ім'ям М. Мальпігі назване:

* ниркове тільце;

- гігантопірамідні невроцити кори головного мозку;

- волокна провідної системи серця;

- грушоподібні нервові клітини у сірій речовині кори мозочка.

45. Засновником празької гістологічної школи був:

* Я. Пуркіньє;

- М. Біш;

- В. Бец;

- Н. Тюльп.

46. Перший побачив нервові клітини у сірій речовині головного мозку:

* Я. Пуркіньє;

- М. Біш;

- В. Бец;

- Н. Тюльп.

47. Ім'ям Я. Пуркіне названі:

* грушоподібні нервові клітини в сірій речовині кори мозочка;

- ниркове тільце;

- клубочки ниркового тільця;

- комісура в передньому мозку.

48. У 1906 р. як визнання заслуг у вивченні структури нервової системи Нобелівську премію одержали:

* К. Гольджі і С. Рамон-і –Кахаль;

- І. П. Павлов;

- І. І. Мечников і П. Ерліх;

- Т. Кохер.

49. Антисептичний метод у хірургії був запропонований у:

* 1867 р.;

- 1767 р.;

- 1667 р.;

- 1567 р.

50. Антисептичний метод у хірургії був запропонований:

* Д. Лістером;

- Т. Більротом;

- Ф. Есмархом;

- Т. Кохером.

51. У 1904 р. як визнання робіт з фізіології травлення Нобелівську премію одержав:

* І. П. Павлов;

- К. Гольджі і С. Рамон-і-Кахаль;

- І. І. Мечников і П. Ерліх;

- Т. Кохер.

52. У розвитку мікробіології виділяють наступні періоди:

* емпіричний і експериментальний;

- макроскопічний і мікроскопічний;

- донауковий і науковий;

- домікроскопічний і мікроскопічний.

53. Метод вакцинації відкрив:

* Е. Дженнер;

- Л. Пастер;

- Р. Кох;

- І. І. Мечников.

54. Метод вакцинації був відкритий у:

* 1796 р.;

- 1696 р.;

- 1896 р.;

- 1906 р.

55. Метод варіоляції (інокуляції) полягає в тому, що:

* вміст пустул хворого натуральною віспою втирається в шкіру здорової людини;

- вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється здоровій людині;

- вміст пустул хворого вітряною віспою втирається в шкіру здорової людини;

- вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється хворим натуральною віспою.

56. Метод вакцинації полягає в тому, що:

* вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється здоровій людині;

- вміст пустул хворого натуральною віспою втирається в шкіру здорової людини;

- вміст пустул хворого вітряною віспою втирається в шкіру здорової людини;

- вміст пустул коров'ячої віспи прищеплюється хворим натуральною віспою.

57. І. Земмельвейс жив у:

* 19-му ст.;

- 18-му ст.;

- 17-му ст.;

- 17 – 18-му ст.

58. Розробив метод боротьби з післяпологовим сепсисом – ретельне миття рук з наступним дезінфікуванням їх розчином хлорного вапна:

* І. Земмельвейс;

- Л. Пастер;

- Р. Кох;

- Е. Дженнер.

59. Уперше розробив теоретичні обґрунтування заходів щодо боротьби з хірургічною інфекцією:

* Д. Лістер;

- П. Ерліх;

- Р. Кох;

- Е. Дженнер.

60. Л. Пастер жив у:

* 19-му ст.;

- 18-му ст.;

- 17-му ст.;

- 16-му ст.

61. Основоположником наукової мікробіології є:

* Л. Пастер;

- Е. Дженнер;

- Д. Лістер;

- І. Земмельвейс.

62. Творцем антирабічної вакцини (вакцини проти сказу) є:

* Л. Пастер;

- Р. Кох;

- П. Ерлих;

- І. І. Мечников.

63. Збудника холери відкрив:

* Р. Кох;

- Д. Лістер;

- І. Земмельвейс;

- Е. Дженнер.

64. У 1905 р. за дослідження і відкриття в лікуванні туберкульозу Нобелівську премію одержав:

* Р. Кох;

- Р. Рос;

- Ш. Лаверан;

- А. Каррель.

65. Р. Кох жив у:

* 19 – 20-му ст.;

- 18 – 19-му ст.;

- 16 – 17-му ст.;

- 18-му ст.

66. В історії фізіології виділяють такі періоди:

* емпіричний і експериментальний;

- макроскопічний і мікроскопічний;

- домікроскопічний і мікроскопічний;

- донауковий і науковий.

67. Ф. Рюйш:

* довів наявність клапанів у лімфатичних судинах;

- розробив схему рефлекторної дуги;

- зробив вклад у лікування вогнепальних ран;

- зробив першу оцінку обміну у людини.

68. Готфрід Бідлоо жив і працював у:

* Голландії;

- Італії;

- Франції;

- Англії.

69. Довів, що нерви складаються з безліч тонких волокон:

* Готфрід Бідлоо;

- Д. Фракасторо;

- Данило Самойлович;

- М. Сервет.

70. П. А. Загорський народився в:

* Чернігівській губернії;

- Ліфляндській губернії;

- Естляндській губернії;

- Бессарабській губернії.

71. Автором першого вітчизняного підручника з нормальної анатомії є:

* П. А. Загорський;

- Данило Самойлович;

- Н. М. Максимович-Амбодік;

- В. А. Бец.

72. І. В. Буяльський народився в:

* Чернігівській губернії;

- Ліфляндській губернії;

- Естляндській губернії;

- Бессарабській губернії.

73. Формені елементи крові відкрив:

* М. Мальпігі;

- Д. Фракасторо;

- А. Паре;

- М. Сервет.

74. Клубочок ниркового тільця названий на честь:

* М. Мальпігі;

- А. Бореллі;

- С. Сантаріо;

- Р. Декарта.

75. Бактерії і найпростіші відкрив:

* А. Левенгук;

- А. Бореллі;

- С. Сантаріо;

- Р. Декарт.

76. Народження гістології як науки про тканини зв'язано з ім'ям:

* М. Біша;

- А. Бореллі;

- С. Сантаріо;

- Р. Декарта.

77. Описав елементи нейроглії:

* Я. Пуркіньє;

- А. Левенгук;

- С. Сантаріо;

- Р. Декарт.

78. Поява ембріології як науки, що вивчає закономірності утворення і розвитку зародка, зв'язано з ім'ям:

* У. Гарвея;

- А. Паре;

- Д. Фракасторо;

- М. Сервета.

79. У 1909 р. Нобелівську премію за роботи в галузі фізіології, патології і хірургії щитоподібної залози одержав:

* Т. Кохер;

- Т. Більрот;

- Ж. Пєан;

- Ф. Есмарх.

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 Следующая ⇒