Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Стр 1 из 8Следующая ⇒

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ННІ «Інститут геології»

Кафедра загальної та історичної геології

Лабораторна робота №5

з навчальної дисципліни морська геологія:

Побудова та опис профілю по карті фацій донних осадків моря Лазарєва

Виконав:

студент 4 курсу

групи геологів

Годованець Р. П.

Київ 2016

Отриманий в результаті побудови профіль відображає склад і поширення, на глибині та по площі, донних осадків в районі моря Лазарєва за даними карти фацій.

Ділянка шельфу (до 500 м), що підлягає інтенсивній дії льодовика (екзарації з захопленням і перенесенням матеріалу) представлена теригенно-айсберговими фаціями, які складені грубоуламковим матеріалом.

Глибини 500 м - 800 м являють собою бровку шельфу та частину континентального схилу, де поширена айсбергова фація, що складена уламковим матеріалом та невеликою домішкою форамініфер.

Континентальний схил із глибини 1180 м до 3000 м складений форамініферово-айсберговою фацією, що містить уламки теригенного матеріалу зі значною кількістю черепашок форамініфер.

У зв’язку зі збільшенням глибини та відсутністю світла суттєво погіршуються умови життя на дні, тому в осадках тут присутні, переважно, черепашки організмів (форамініфер), які жили в поверхневих шарах води океану.

Форамініферові осадки складаються з черепашок простих одноклітинних організмів – форамініфер з вапняковим скелетом, або їхніх уламків. Розміри черепашок таких організмів становлять 50-1000 мкм. Живуть вони в верхніх шарах води з максимальним поширенням до глибини 50-100 м, де достатньо світла і тепла. Відмираючи, форамініфери повільно опускаються на дно, утворюючи різні за гранулометричним складом осадки, що залежить від розмірів та збереженості черепашок. Це здебільшого піщано-алевритові або алеврито-пелітові карбонатні утворення, в яких кількість СаСО3 змінюється від 30-90 до 99%. При хорошій збереженості черепашок утворюються піщані осадки.

Глибини 3000-4000 м континентального схилу представлені фаціями форамініферових піщано-алевритових мулів, що складають підвищення Мод та хребет Астрід. Дані височини сформувалися у зв’язку зі сприятливими умовами життя морських організмів (зокрема форамініфер) на цих глибинах.

Глибше 4000м, в холодних, не насичених СаСО3 водах, форамініферовий мул розчиняється, не досягаючи дна, і змінюється кременистими осадками, а саме радіолярієво-айсберговою фацію, що заповнює абісальну рівнину на північному-заході ділянки та периферійну частину моря на півночі.

Радіолярієві осадки складені кременистими скелетами найпростіших планктонних організмів – радіолярій, які поширені на дні улоговин нижче критичних глибин карбонатного осадконакопичення.

Ділянка між височинами Мод і Астрід обмежена глибинами 4000 м і є сприятливою для накопичення змішаних радіолярієво-форамініферо-айсбергових осадків.

Океанічні улоговини, що починаються з глибини 5000 м складені фаціями айсбергових осадків, де грубоуламковий матеріал ймовірно перенесений суспензійними потоками, залягає на тонкозернистих мулистих осадках.

Завдяки низьким температурам, великим глибинам, відсутності світла тощо, в придонних шарах води несприятливі умови для життєдіяльності організмів чи їх хорошого збереження, тому тут переважають мулисті осадки.

На глибинах більше 5000 м в північній частині ділянки спостерігається накопичення конкреційно -- айсбергових фацій, що поширені, головним чином, в глибоководних частинах океанів і формуються хемогенним шляхом, в процесі випадання мінеральних солей з перенасиченої сполуками морської води.

Отже, на даному профілі та карті фацій донних осадків моря Лазарєва спостерігається і підтверджується пряма залежність, закономірність поширення донних осадків від глибини, температури води, освітленості, насиченості хімічними елементами чи сполуками.

12 3 4 5 6 7 8 Следующая ⇒