Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





3 РОЗРАХУНКО ВА ЧАСТИНА



3. 1 Вихідні дані

Продуктивність сушила                                                       P=400 000 м2

Час сушки                                                                             t=10 хв

Розмір плиток                                                                       120× 65× 7 мм

Початкова вологість плитки                                                Wпоч=8 %

Кінцева вологість плитки                                                     Wкін=1%

Температура в камері                                                          t=200 oC

Початкова температура плиток                                           tпоч=20oC

Кінцева температура плиток                                                tкін=160оC

Температура відхідних газів                                               tвідх=120˚ С

Брак при сушінні і випалі                                                    m=3%

Режими роботи сушарки – трьохзмінний

Коефіцієнт використання обладнання                                          Kоб=0, 9

Втрати при прожарюванні в. п. п.                                                   в. п. п. =3%

Паливо – Шебелинський газ

Склад паливо:

CH4 = 93 %

C2H6 = 4, 4 %

C3H8 = 0, 8 %

C4H10 = 0, 6 %

C5H12 = 0, 3 %

CO2 = 0, 1 %

N2 = 0, 8 %

 

 

3. 2 Розрахунок горіння палива

Таблиця 1 – Склад сухого газу, у %

CH4 C2H6 C3H8 C4H10 C5H12 CO2 N2
4, 4 0, 8 0, 6 0, 3 0, 1 0, 8

 

Приймаємо склад вологи 1%

Перераховуємо склад сухого газу на вологий, %

CH4вoл =CH4·                                                                 (1)

CH4вoл = 93·  = 92, 07

C2H6вол = 4, 4 · = 4, 36

інші складові залишаються без змін

Таблиця 2 – Складові вологого газу, %

CH4 C2H6 C3H8 C4H 10 C5H12 CO2 N2 H2O
92, 07 4, 36 0, 8 0, 6 0, 3 0, 1 0, 8

 

Визначаємо теплоту горіння газу за формулою, у кДж:

= 358, 4× CH4 + 637, 5 × C2H6+912, 5 × C3H8+1186, 5 × C4H10 +1460, 8 × C5H12 (2)

=358, 2 × 92, 07+ 637, 5 × 4, 36+ 912, 5 × 0, 8+1186, 5 × 0, 6+1460, 8·0, 3 = 44 209, 11

Розрахунок теоретичної кількості повітря для горіння, у

Z0  = 0, 0476(2 × CH4 + 3, 5 × C2H6 + 5 × C3H8 + 6, 5 × C4H10 + 8 × C5H12)              (3)

Z0 = 0, 0476(2 × 92, 07 + 3, 5 × 4, 36 + 5 × 0, 8 + 6, 5 × 0, 6 + 8 × 0, 3) = 9, 98

Приймаємо вологість атмосферного повітря d=10  

 

Витрати атмосферного повітря

Дійсна кількість повітря при коефіцієнті витрат ɑ =1, 0 знаходимо, у  за формулою:

ɑ 0 = Z0 ·ɑ                                                                                                             (4)

ɑ 0 = 1, 0·10, 14 = 10, 14

Визначаємо об’єм продуктів згоряння при ɑ =1 у

 = 0, 01 (CO2 + CH4 + 2 × C2H6 + 3 × C3H8 + 4 × C4H10 + 5 × C5H12)             (5)

 = 0, 01 (0, 1 + 92, 07+ 2 × 4, 36 + 3 × 0, 05 + 4 × 0, 11 + 5 × 0, 22) = 1, 072

 = 0, 01 (2·CH4 + 3× C2H6 + 4× C3H8 + 5× C4H10 + 6× C5H122О+0, 16·d·ɑ )    (6)

 = 0, 01 (2·92, 07 + 3× 4, 36 + 4× 0, 8 + 5× 0, 6 + 6× 0, 3+1, 0+0, 16·10·1)= 2, 22

                                                                                             (7)

                                                                                                 (8)

При ɑ =1 та

Загальна кількість продуктів згоряння,  

                                                                                       (9)

 

 

Матеріальний баланс процесу горіння палива

Таблиця 3 – Матеріальний баланс процесу горіння палива на 100 кг

Приймаємо вологовміст повітря d=10

Надходження кг Витрати кг
Природний газ CH4=CH4·ρ =92, 07·0, 717 C2H6=C2H6·ρ =4, 36·1, 356 C3H8=C3H8·ρ =0, 8·2, 02 C4H10=C4H10·ρ =0, 6·2, 48 C5H12=C5H12·ρ =0, 3·3, 218 N2= N2·ρ =0, 8·1, 251 CO2= CO2·ρ =0, 1·1, 977 H2O= H2O·ρ =1·0, 804   70, 89 5, 91 1, 62 1, 704 0, 97 0, 2 1, 01 0, 80   Продукти згоряння CO2= ·100·ρ = =1, 072·100·1, 977 N2= ·100·ρ = =7, 89·100·1, 251 H2O= ·100·ρ = =2, 22·100·0, 804       211, 93   178, 49   986, 79    
Повітря   Нев’язка 0, 15
O2=100·Z0·α ·ρ ·0, 21= =100·10, 14·1·1, 429·0, 21 N2=100·Z0·α ·ρ ·0, 79= =100·10, 14·1·1, 251·0, 79 H2O=d ·Z0· ρ ·0, 16= =10·10, 14·0, 804·0, 16   299, 49   986, 31   12, 84    
1381, 74 1381, 74

 

 

Нев’язка балансу = Надходження - Витрати                                               (10)

Нев’язка балансу = 1381, 74 - 1377, 22 = 4, 52

% Нев’язки = · 100                                                                      (11)

% Нев’язки =  · 100 = 0, 33

3. 3 Розрахунок продуктивності

Визначаємо продуктивність сушарки, м2

Pс=                                                                                    (12)

Pс= = =0, 017

Визначаємо масову продуктивність сушарки,

 

Рс=                                                                           (13)

 

Рс= =0, 2995

Визначаємо площу однієї висушеної плитки, м2

S=ℓ ∙ Β                                                                                                  (14)

S=120∙ 65=7800

Кількість плиток, поступаючи на сушку в,

Р’’=                                                                                                             (15)

Р’’= = 2, 125

Ємкість сушарки, шт

G=Р”∙ 60∙ цикл,                                                                                                (16)

де цикл – тривалість сушки

G=2, 125∙ 60∙ 14=1785

Визначаємо кількість випареної вологи,

n=Pc                                                                                                    (17)

n=0, 2995· =0, 023

 

3. 4 Конструктивний розрахунок

Визначаємо розмір сушарки

Ширина робочого каналу сушарки – 1250мм

Плитка укладається однорядно

Відстань між рядами плиток – 10мм

Визначаємо кількість плиток викладених по ширині сушарки(В), штук

В=в∙ n+(n-1) ∙ 10+2∙ 5;                                                                                        (18)

В=65∙ n+10n-10+10;

1250=65n+10n

n= =16

Визначаємо кількість плиток, які необхідно укладати по довжині сушарки – m

m=                                                                                                              (19)

де G – ємкість сушарки, штуки

n - кількість плиток по ширині

m= = 111

Довжина сушила

L=ℓ ∙ m+0, 02(m-1)                                                                                           (20)

L=0, 12∙ 111+0, 02∙ (111-1)=15, 52м

Приймаємо довжину сушарки 16 м

Визначаємо швидкість роликового конвеєра

                                                                                                             (21)

= 1, 14 м/хв. = 0, 019 м/с                                                                       

 

3. 5 Теплотехнічний розрахунок

Розрахунок виконується з метою визначення витрат палива і питомих витрат тепла.

Тепловий баланс сушарки

Надходження тепла

Тепло горіння палива

Qгор. =Qпр∙ B                                                                                                       (22)

де B-витрати газу м3

Qгор=44209, 11∙ B кВт

Тепло внесене гарячим повітрям з печі

Qпов=£ ∙ z0∙ B∙ Cпов∙ tпов                                                                                         (23)

де £ -коефіцієнт надлишку повітря, приймаємо 4 за дослідними даними

Qпов=4∙ 9, 98∙ B∙ 1, 3∙ 400=20758·B кВт

Витрати тепла

Тепло витрачене на нагрівання матеріалу,

Qнаг=Pс∙ (Ск∙ tк-Cн∙ tн)                                                                                         (24)

де Cк-теплоємкість матеріалу,

Cк=0, 879

Qнаг=0, 2995 ∙ (0, 879∙ 160-0, 842∙ 20)=37, 08

Витрати тепла на випаровування вологи, кВт

Qвол=                                                                          (25)

Qвол=(2500-4, 2∙ 20) ∙ 0, 023=55, 568

Втрати тепла на нагрівання сітки конвеєра, кВт

Qтр=qтр∙ V∙ Cмег(t2-t1)                                                                                         (26)

де qтр-маса погонного метра сітки qтр=14

V-швидкість руху конвеєра,

Cмет - теплоємкість сітки, Cмет=0, 483  

Qтр=14∙ 0, 011∙ 0, 483·(160-20)=10, 413 кВт

Втрати тепла в навколишнє середовище через огородження, визначають за формулою;

Qнавк=                                                                                       (27)

де tвн – температура всередині сушарки, tвн=200oC

tокр- температура навколишнього середовища, tнав=20оC

F-поверхня теплопередачі, яку визначаємо за конструктивним розміром

Для визначення поверхні теплопередачі F коефіцієнтів теплопровідності окремих шарів кладки, будуємо ескіз кладки сушарки у відповідності з конструктивним розрахунком

Ескіз кладки сушарки

Довжина сушарки 16 м

                                                    

Рисунок 2 – Ескіз сушарки           

Fбок=H∙ L                                                                                                           (28)

Fбок=1, 482∙ 16=23, 712м2

Fвн=h∙ l                                                                                                              (29)

Fвн=0, 73∙ 16=11, 68м2

Fбок=2                                                                                            (30)

Fбок= = 33, 28 м2

 

Fc=1, 75∙ 16=28 м2

Fвн=1, 25∙ 16=20 м2

Fсв= = 23, 66

Fпод=Fсв

Fпод = 23, 66 м2

Втрати тепла через стінку

Qкл=                                                                                          (31)

Qкл= = = 2, 174 кВт

Втрати тепла через склепіння

Qсв=                                                                                        (32)

Qсв= =0, 906 кВт

Втрати тепла через под

Qпод=                                                                                     (33)

Qпод= =1, 521 кВт

Qокр=Qст+Qсв+Qпод                                                                                                                                               (34)

Qокр=2, 174 + 0, 906 +1, 521 = 4, 601 кВт

Втрати тепла з вихідними газами, кВт

Qух=[V0+(£ ух-1)∙ z0]∙ B∙ Cух∙ tух                                                                                                                       (35)

Cух=1, 355+0, 0075∙ tух

Cух=1, 355+0, 0075∙ 180=1, 506 кДж/м3∙ К

Qух=[11, 18+(4-1)∙ 9, 98]∙ B∙ 1, 506∙ 200=12385, 344·B

Невраховані втрати тепла

Qневр=0, 01∙ B∙ Qнр                                                                                                                                                  (36)

Qневр=0, 01∙ 44209, 11∙ B=442, 0911·B кВт

 

 

Складаємо рівняння теплового балансу і знаходимо витрати газу

+  = + + + + +

44209, 11·В + 20758·В = 37, 08 + 55, 568+ 10, 413 + 4, 601 + 12385, 344·В + 442, 09·В

В =0, 0021   

Питомі втрати тепла з урахуванням тепла, внесено гарячим повітрям.

q =                                                                                                (37)

де  – кількість випареної вологи       

q =  = 5931, 83 ,           

що не перевищує середньої галузевої норми.

Таблиця 4 – Тепловий баланс сушарки  

Назва статті

Кількість тепла

кВт %

Надходження

Горіння топлива 92, 839 68, 05
Тепло внесено повітрям 43, 593 31, 95
Всього 136, 432 100, 00

Витрати

На нагрівання матеріалу 37, 08 27, 55
На випаровування вологи 55, 568 41, 29
На нагрівання сітки 10, 41 7, 73
Втрати з відхідними газами 26, 009 19, 32
Втрати в навколишнє середовище 4, 601 3, 42
Невраховані втрати 1% 0, 80 0, 69
Нев’язка 1, 836 1, 35
Всього 134, 596 100, 00

 

3. 5 Аеродинамічний розрахунок

Розрахунок виконується з метою визначення опора на шляху переміщення теплоносія.

Розрахунок проводиться для системи газоходів, призначених для відводу відібраних газів.

Витрати вихідних газів.

V = Vух +  = [V0 + (£ ух – 1) ·z0] · B +                                                      (38)

де  - густина водяної пари при н. у.

V = [11, 18 + (4 – 1) ∙ 9, 98] · 0, 0021 + = 0, 1154

Температура відхідних газів = С.

Приймаючи швидкість газів в газоходах V = 5  , визначаємо розміри газоходів.

 =  =  = 0, 02308  

Діаметр

 =  

= = 0, 17≈ 170 мм

Приймаємо діаметр 170 мм.                                                     

Таблиця 5 – Аеродинамічний розрахунок

Назва опору V F  м2 V0   ρ 0   t 1+β t λ   ξ hвтр Па
Вхід в канал 0, 1154 0, 02308 12, 5 1, 3 1, 7326 - 0, 5 - 14, 077
Поворот на 90˚ 0, 1154 0, 02308 12, 5 1, 696 - 0, 4 - 11, 024
Заслонка 0, 1154 0, 02308 12, 5 1, 623 - 0, 39 - 10, 286
Поворот на 90˚ 0, 1154 0, 02308 12, 5 1, 586 - 0, 4 - 10, 309
Тертя в трубопроводі 0, 1154 0, 02308 12, 5 1, 512 0, 03 -    21, 678
Вихід з труби 0, 1154 0, 02308 12, 5 1, 3 1, 439 - 1, 06 - 24, 787

Всього

92, 161

 

Опір визначаємо по формулам:

 = λ  · · · (1 + β t)                                                                                (39)

 = ξ ·  ·  · (1 + β t)                                                                                      (40)

де λ – коефіцієнт тертя, для металевих труб λ = 0, 03

 - довжина трубопровода, м

 - діаметр труби, м

 – середня швидкість,

 – платність газу при нормальних умовах,

t – середня температура на поданій ділянці, ˚ С

ξ – коефіцієнт місцевого опору

(1+β t) – біном розширення газів

 

3. 6 Підбір вентиляторів

Вихідні дані:

Статичний напір                                         = 92, 161 Па

Температура газів                                       = 120 ˚ С 

Продуктивність                                           = 0, 1154

Рисунок 3 – Аеродинамічна розрахункова схема

 

Вихідна швидкість вих = 15  

Продуктивність вентилятора при t=120oC

Vt = Vo · (1 + β t)                                                                                          (41)

Vt = 0, 1154 · (1 + 0, 03663 ·120) = 0, 623  = 2242, 8

Дінамічний напір вентилятора

hдин =      Па

hдин = = 101, 633 Па

ρ t =    

ρ t = = 0, 903

Повний напір вентилятора

hповн = 1, 2 ·(hст + hдин) Па

hповн = 1, 2 ·(92, 161 + 101, 633) = 232, 55 Па ≈ 233 Па

Приводимо напір до стандартних умов

h = hповн = 233 = 309, 63 Па

По номограмі приведені в вибираємо вентилятор типу: Ц-4-70 N3, ω =150рад/с  ККД=0, 81

Потужність вентилятора

Nдв =    кВт                                                                               (42)

Nдв = = 0, 11 кВт

Установча потужність

Nуст = K ·Nдв  кВт                                                                                            (43)

Nуст = 1, 5 ·0, 11 = 0, 165 кВт

 

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.