|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 РОЗРАХУНКО ВА ЧАСТИНА3. 1 Вихідні дані Продуктивність сушила P=400 000 м2 Час сушки t=10 хв Розмір плиток 120× 65× 7 мм Початкова вологість плитки Wпоч=8 % Кінцева вологість плитки Wкін=1% Температура в камері t=200 oC Початкова температура плиток tпоч=20oC Кінцева температура плиток tкін=160оC Температура відхідних газів tвідх=120˚ С Брак при сушінні і випалі m=3% Режими роботи сушарки – трьохзмінний Коефіцієнт використання обладнання Kоб=0, 9 Втрати при прожарюванні в. п. п. в. п. п. =3% Паливо – Шебелинський газ Склад паливо: CH4 = 93 % C2H6 = 4, 4 % C3H8 = 0, 8 % C4H10 = 0, 6 % C5H12 = 0, 3 % CO2 = 0, 1 % N2 = 0, 8 %
3. 2 Розрахунок горіння палива Таблиця 1 – Склад сухого газу, у %
Приймаємо склад вологи 1% Перераховуємо склад сухого газу на вологий, % CH4вoл =CH4· (1) CH4вoл = 93· = 92, 07 C2H6вол = 4, 4 · = 4, 36 інші складові залишаються без змін Таблиця 2 – Складові вологого газу, %
Визначаємо теплоту горіння газу за формулою, у кДж: = 358, 4× CH4 + 637, 5 × C2H6+912, 5 × C3H8+1186, 5 × C4H10 +1460, 8 × C5H12 (2) =358, 2 × 92, 07+ 637, 5 × 4, 36+ 912, 5 × 0, 8+1186, 5 × 0, 6+1460, 8·0, 3 = 44 209, 11 Розрахунок теоретичної кількості повітря для горіння, у Z0 = 0, 0476(2 × CH4 + 3, 5 × C2H6 + 5 × C3H8 + 6, 5 × C4H10 + 8 × C5H12) (3) Z0 = 0, 0476(2 × 92, 07 + 3, 5 × 4, 36 + 5 × 0, 8 + 6, 5 × 0, 6 + 8 × 0, 3) = 9, 98 Приймаємо вологість атмосферного повітря d=10
Витрати атмосферного повітря Дійсна кількість повітря при коефіцієнті витрат ɑ =1, 0 знаходимо, у за формулою: ɑ 0 = Z0 ·ɑ (4) ɑ 0 = 1, 0·10, 14 = 10, 14 Визначаємо об’єм продуктів згоряння при ɑ =1 у = 0, 01 (CO2 + CH4 + 2 × C2H6 + 3 × C3H8 + 4 × C4H10 + 5 × C5H12) (5) = 0, 01 (0, 1 + 92, 07+ 2 × 4, 36 + 3 × 0, 05 + 4 × 0, 11 + 5 × 0, 22) = 1, 072 = 0, 01 (2·CH4 + 3× C2H6 + 4× C3H8 + 5× C4H10 + 6× C5H12+Н2О+0, 16·d·ɑ ) (6) = 0, 01 (2·92, 07 + 3× 4, 36 + 4× 0, 8 + 5× 0, 6 + 6× 0, 3+1, 0+0, 16·10·1)= 2, 22 (7) (8) При ɑ =1 та Загальна кількість продуктів згоряння, (9)
Матеріальний баланс процесу горіння палива Таблиця 3 – Матеріальний баланс процесу горіння палива на 100 кг Приймаємо вологовміст повітря d=10
Нев’язка балансу = Надходження - Витрати (10) Нев’язка балансу = 1381, 74 - 1377, 22 = 4, 52 % Нев’язки = · 100 (11) % Нев’язки = · 100 = 0, 33 3. 3 Розрахунок продуктивності Визначаємо продуктивність сушарки, м2/с P′ с= (12) P′ с= = =0, 017 Визначаємо масову продуктивність сушарки,
Рс= (13)
Рс= =0, 2995 Визначаємо площу однієї висушеної плитки, м2 S=ℓ ∙ Β (14) S=120∙ 65=7800 Кількість плиток, поступаючи на сушку в, Р’’= (15) Р’’= = 2, 125 Ємкість сушарки, шт G=Р”∙ 60∙ цикл, (16) де цикл – тривалість сушки G=2, 125∙ 60∙ 14=1785 Визначаємо кількість випареної вологи, n=Pc (17) n=0, 2995· =0, 023
3. 4 Конструктивний розрахунок Визначаємо розмір сушарки Ширина робочого каналу сушарки – 1250мм Плитка укладається однорядно Відстань між рядами плиток – 10мм Визначаємо кількість плиток викладених по ширині сушарки(В), штук В=в∙ n+(n-1) ∙ 10+2∙ 5; (18) В=65∙ n+10n-10+10; 1250=65n+10n n= =16 Визначаємо кількість плиток, які необхідно укладати по довжині сушарки – m m= (19) де G – ємкість сушарки, штуки n - кількість плиток по ширині m= = 111 Довжина сушила L=ℓ ∙ m+0, 02(m-1) (20) L=0, 12∙ 111+0, 02∙ (111-1)=15, 52м Приймаємо довжину сушарки 16 м Визначаємо швидкість роликового конвеєра (21) = 1, 14 м/хв. = 0, 019 м/с
3. 5 Теплотехнічний розрахунок Розрахунок виконується з метою визначення витрат палива і питомих витрат тепла. Тепловий баланс сушарки Надходження тепла Тепло горіння палива Qгор. =Qпр∙ B (22) де B-витрати газу м3/с Qгор=44209, 11∙ B кВт Тепло внесене гарячим повітрям з печі Qпов=£ ∙ z0∙ B∙ Cпов∙ tпов (23) де £ -коефіцієнт надлишку повітря, приймаємо 4 за дослідними даними Qпов=4∙ 9, 98∙ B∙ 1, 3∙ 400=20758·B кВт Витрати тепла Тепло витрачене на нагрівання матеріалу, Qнаг=Pс∙ (Ск∙ tк-Cн∙ tн) (24) де Cк-теплоємкість матеріалу, Cк=0, 879 Qнаг=0, 2995 ∙ (0, 879∙ 160-0, 842∙ 20)=37, 08 Витрати тепла на випаровування вологи, кВт Qвол= (25) Qвол=(2500-4, 2∙ 20) ∙ 0, 023=55, 568 Втрати тепла на нагрівання сітки конвеєра, кВт Qтр=qтр∙ V∙ Cмег(t2-t1) (26) де qтр-маса погонного метра сітки qтр=14 V-швидкість руху конвеєра, Cмет - теплоємкість сітки, Cмет=0, 483 Qтр=14∙ 0, 011∙ 0, 483·(160-20)=10, 413 кВт Втрати тепла в навколишнє середовище через огородження, визначають за формулою; Qнавк= (27) де tвн – температура всередині сушарки, tвн=200oC tокр- температура навколишнього середовища, tнав=20оC F-поверхня теплопередачі, яку визначаємо за конструктивним розміром Для визначення поверхні теплопередачі F коефіцієнтів теплопровідності окремих шарів кладки, будуємо ескіз кладки сушарки у відповідності з конструктивним розрахунком Ескіз кладки сушарки Довжина сушарки 16 м
Рисунок 2 – Ескіз сушарки Fбок=H∙ L (28) Fбок=1, 482∙ 16=23, 712м2 Fвн=h∙ l (29) Fвн=0, 73∙ 16=11, 68м2 Fбок=2 (30) Fбок= = 33, 28 м2
Fc=1, 75∙ 16=28 м2 Fвн=1, 25∙ 16=20 м2 Fсв= = 23, 66 Fпод=Fсв Fпод = 23, 66 м2 Втрати тепла через стінку Qкл= (31) Qкл= = = 2, 174 кВт Втрати тепла через склепіння Qсв= (32) Qсв= =0, 906 кВт Втрати тепла через под Qпод= (33) Qпод= =1, 521 кВт Qокр=Qст+Qсв+Qпод (34) Qокр=2, 174 + 0, 906 +1, 521 = 4, 601 кВт Втрати тепла з вихідними газами, кВт Qух=[V0+(£ ух-1)∙ z0]∙ B∙ Cух∙ tух (35) Cух=1, 355+0, 0075∙ tух Cух=1, 355+0, 0075∙ 180=1, 506 кДж/м3∙ К Qух=[11, 18+(4-1)∙ 9, 98]∙ B∙ 1, 506∙ 200=12385, 344·B Невраховані втрати тепла Qневр=0, 01∙ B∙ Qнр (36) Qневр=0, 01∙ 44209, 11∙ B=442, 0911·B кВт
Складаємо рівняння теплового балансу і знаходимо витрати газу + = + + + + + 44209, 11·В + 20758·В = 37, 08 + 55, 568+ 10, 413 + 4, 601 + 12385, 344·В + 442, 09·В В =0, 0021 Питомі втрати тепла з урахуванням тепла, внесено гарячим повітрям. q = (37) де – кількість випареної вологи q = = 5931, 83 , що не перевищує середньої галузевої норми. Таблиця 4 – Тепловий баланс сушарки
3. 5 Аеродинамічний розрахунок Розрахунок виконується з метою визначення опора на шляху переміщення теплоносія. Розрахунок проводиться для системи газоходів, призначених для відводу відібраних газів. Витрати вихідних газів. V = Vух + = [V0 + (£ ух – 1) ·z0] · B + (38) де - густина водяної пари при н. у. V = [11, 18 + (4 – 1) ∙ 9, 98] · 0, 0021 + = 0, 1154 Температура відхідних газів = С. Приймаючи швидкість газів в газоходах V = 5 , визначаємо розміри газоходів. = = = 0, 02308 Діаметр = = = 0, 17≈ 170 мм Приймаємо діаметр 170 мм. Таблиця 5 – Аеродинамічний розрахунок
Опір визначаємо по формулам: = λ · · · (1 + β t) (39) = ξ · · · (1 + β t) (40) де λ – коефіцієнт тертя, для металевих труб λ = 0, 03 - довжина трубопровода, м - діаметр труби, м – середня швидкість, – платність газу при нормальних умовах, t – середня температура на поданій ділянці, ˚ С ξ – коефіцієнт місцевого опору (1+β t) – біном розширення газів
3. 6 Підбір вентиляторів Вихідні дані: Статичний напір = 92, 161 Па Температура газів = 120 ˚ С Продуктивність = 0, 1154 Рисунок 3 – Аеродинамічна розрахункова схема
Вихідна швидкість вих = 15 Продуктивність вентилятора при t=120oC Vt = Vo · (1 + β t) (41) Vt = 0, 1154 · (1 + 0, 03663 ·120) = 0, 623 = 2242, 8 Дінамічний напір вентилятора hдин = Па hдин = = 101, 633 Па ρ t = ρ t = = 0, 903 Повний напір вентилятора hповн = 1, 2 ·(hст + hдин) Па hповн = 1, 2 ·(92, 161 + 101, 633) = 232, 55 Па ≈ 233 Па Приводимо напір до стандартних умов h = hповн = 233 = 309, 63 Па По номограмі приведені в вибираємо вентилятор типу: Ц-4-70 N3, ω =150рад/с ККД=0, 81 Потужність вентилятора Nдв = кВт (42) Nдв = = 0, 11 кВт Установча потужність Nуст = K ·Nдв кВт (43) Nуст = 1, 5 ·0, 11 = 0, 165 кВт
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|