1 Загальна частина 3

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1 Загальна частина 3

1. 1 Обґрунтування вибору теплотехнічного агрегату 3

2 Технологічна частина 5

2. 1 Технологічна схема виробництва 5

2. 2 Будова і принцип дії теплотехнічного агрегату 6

2. 3 Заходи з техніки безпеки 7

2. 4 Заходи з охорони навколишнього середовища 9

3 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 11

3. 1 Вихідні дані 11

3. 2 Розрахунок горіння палива 12

3. 3 Розрахунок продуктивності 16

3. 4 Конструктивний розрахунок 17

3. 5 Теплотехнічний розрахунок 18

3. 6 Аеродинамічний розрахунок 22

3. 7 Вибір вентиляторів і димососів 23

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 25

ВСТУП

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. 1 Обґрунтування вибору теплотехнічного агрегату

Сушарки, що застосовують для сушіння керамічних виробів відрізняються великим різновидом типів і конструкцій.

Для сушіння виробів стінової кераміки і дренажних труб використовують камерні і тунельні сушарки і лише в по одиноких випадках - радіаційно-конвективні. Керамічні плитки сушать майже виключно в щільових, роликових і стрічково-сітчастих сушарках і лише на деяких не реконструйованих заводах в тунельних сушилах.

Процес сушіння керамічних виробів є найважливішою технологічною операцією, яка визначає якість виробу. Сушіння може бути природнім та штучним. Штучна сушка проходить в сушарках безперервної або періодичної дії. Камерні сушарки – періодичної дії та радіаційно-конвективні і тунельні - безперервної.

Цикл сушіння в камерних сушарках складається з завантаження плитки – сирцю. В період загрузки і розгрузки камери не працюють. Також недоліками э нерівномірне сушіння і у них неможливо проводити висушування при змінній температурі.

Тунельні сушарки в свою чергу відрізняються від камерних низкою переваг. Сушіння в них йде при встановленому режимі, без регулювання; створюються більш благополучні умови для сушіння – свіжо відпресована цегла – сирець потрапляє в середовище вологого с невеликою температурою теплоносія. По мірі висихання цегли – сирцю і проштовхування вагонеток до вивантажувального кінця цегла – сирець зустрічає теплоносій с більш високою температурою і менш насичений вологою, що знижує нерівномірність сушіння.

Терміни сушіння в тунельних сушарках менше ніж в камерних. Однак це досягається лише при умові правильного підбору температури, вологості, швидкості і умов сушіння теплоносія, а також найбільш раціональне розміщення висушених виробів на вагонетки.

В тунельних сушарках цеглу – сирець сушать за 12.. 50 годин при температурі теплоносія 50…80°С і більше, температура відпрацьованого теплоносія 25…40°С і витрата теплоносія на один тунель 3000…10000 м³/год., а режим сушіння в камерних сушарках: від 40 до 80 годин і більше, температура теплоносія, що подається – від 100 до 140°С, температура відпрацьованих газів – 40…50°С. Годинні витрати теплоносія залежить від розміру камери і строку сушіння і складає 1000…4000 м³ /1/.

2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2. 1Технологічна схема виробництва фасадних плиток

Млини кульові

Вібросито

Сепаратор магнітний

БРС

Бункер запасу

Вібросито

Преси гідравлічні

Сушарка радіаційно - конвективна

Піч утильного випалу (піч тунельна)

Форсунки для нанесення глазурі

Піч политого випалу (піч тунельна)

СГП

Рисунок 1 – Технологічна схема виробництва фасадних плиток

2. 2 Будова і принцип дії обладнання теплотехнічного агрегату

Радіаційно-конвективна сушарка – це агрегат безперервної дії. Застосовують їх для сушіння виробів пластичного формування (кислотостійких цегли і плиток, каналізаційних труб).

Сушарка встановлюється на лінії, об'єднаної єдиним транспортним органом-роликовим конвеєром. Секція сушила представляє собою сушильну камеру тунельного типу, яка складається з металевого каркаса, фанерованого зовні сталевим листом, теплоізоляційної футеровки. Каркас сушарки встановлений на рамі роликового конвеєра, а в стінках передбачених отвори для роликів.

Стіни сушарки товщиною в 250 мм викладені з пінодіатомітової цегли ПД-400 та шамотного легковаговика ШЛБ-0, 6. Під камери товщиною 200мм викладений з пінодіатомітової цегли ПД-400 і вистелений шамотом. Перекриттям служить металевий лист, на який покладені мінераловатні плити марки " 150", закриті кожухом. У стінках з обох сторін сушарки в шаховому порядку улаштування люки з дверцята для очищення поду. Сушарка забезпечена газовими пальниками, встановленими під сітчастим конвеєром із двох сторін в шаховому порядку.

Сушилка1 обладнана системою для подачі гарячих газів від другої сушарки та відбору відпрацьованих газів. Падаючі колектора встановлюються під сіткою, а відбирають під перекриття. Кожен з колекторів має по чотири перфоровані трубчасті насадки, розташовані упоперек сушарки. Керамічні плитки, призначені для сушіння, транспортуються через сушарку сіткою. При цьому потоки продуктів горіння і гарячих пічних газів нагрівають вироби знизу вертикальними потоками, проникають у верхню частину сушарки і нагрівають стелю, який підігріває вироби зверху шляхом випромінювання. Таким чином вироби підігрівають одночасно знизу і зверху, що забезпечує рівномірну сушку.

Друга сушарка виконана аналогічна першій. Відрізняється сушарка конструкцією системи подачі теплоносія. В даній конструкції застосований радіаційним способом сушіння замість конвективного, при якому теплоносій (гарячі гази від печі) передає своє тепло виробам за допомогою 2^-х колекторів, верхнього та нижнього.

Для створення циркуляції повітря і відборів продуктів горіння в сушарці є колектор з двома перфорованими насадками, розташованими під перекриттям сушарки.

Рисунок 2 – Радіаційно-конвективна сушарка для сушіння керамічної плитки

2. 3 Заходи з техніки безпе ки

Велика відповідальність при виконанні роботи по створенню на виробництві безпечних та здорових умов праці належить службі техніки безпеки. На виробництвах промислово - будівельних матеріалів робота техніки безпеки виконується у відповідності з типовим положенням, затвердженим Міністерством промисловості будівельних матеріалів.

Основною задачею служби техніки безпеки є організація розробки и впровадження заходів, направлених на покращення і оздоровлення умов праці і ліквідацію промислового травматизму.

Техніка безпеки при роботі з радіаційно-конвективною сушаркою: в сушилах в якості теплоносія зазвичай використовують димові гази. Тому сушилка повинна працювати під розрідженням, при чому ступінь розрідження регулярно контролюють і показання записують до журналу. Крім того в тунелях і приміщеннях сушарок систематично відбирають проби повітря для визначення в ньому концентрації чадного та інших газів. В приміщеннях, де встановлені сушарки, організовують відповідну загально обмінну вентиляцію і природній повітрообмінник шляхом встановлення фрамуг у віконні отвори. При підвищенні належної норми концентрації газів приймають заходи по ліквідації загазованості в середині приміщення.

Теплоносій в сушарку подається після того, як будуть щільно закриті люки і двері. Для щільного закривання дверей камер зазори між створками дверей, а також між дверима і колодкою ущільнюють резиновими або войлочними прокладками.

Тунелі сушарок не рідше одного разу в квартал піддаються технічному огляду з встановленням відповідних актів про стан кожного тунелю. Робота несправних тунелів не дозволяється.

Подають вагонетки до тунелів і проштовхують їх за допомогою механічних штовхачів. Користуватися ломами або іншими ручними приладами для проштовхування навантажених вагонеток не дозволяється. Кожний тунель обладнаний сигнальними лампами. Перед проштовхуванням вагонеток в тунель подається сигнал про відкриття дверей на протилежному кінці тунелю для входу наступної вагонетки з сухим сирцем. Зі сторони вигрузки повинен поступити наступний відповідний сигнал про виконання операції /3/.

2. 4 Заходи з охорони навколишнього середовища

Велике значення для оздоровлення атмосферного середовища мають заходи щодо очистки повітря та його охорони. Цим займаються у всіх високо розвинених промислових країнах, де приймаються спеціальні закони та законодавчі акти державою як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Просторовий розподіл домішок в атмосфері зумовлюється атмосферною дифузією їх в повітрі, а тому при проектуванні і експлуатації підприємств враховують метеорологічний аспект забезпечення охорони атмосферного повітря.

Під гранично допустимими концентраціями забруднювачів потрібно розуміти такі концентрації різних токсичних хімічних речовин, що наявні в повітрі промислових підприємств у вигляді газів, парів пилу, які впродовж робочого дня не викликають патологічних змін чи захворювань.

У містах не дозволяється розташовувати промислові підприємства, які сильно забруднюють атмосферне повітря. Металургійні, хімічні та інші підприємства, які викидають у повітря пилоподібні та газоподібні забруднювачі, мають бути розташовані від міст на далекій відстані. Їх розташовують з підвітряного для панівних вітрів боку і відділяють від меж житлових районів санітарно-захисними зонами.

Для зменшення задимлення, запилення й отруєння газами повітря, підприємства, які забруднюють атмосферу, мають розміщатись на підвищених місцях, що добре обдуваються вітрами. Це збільшує висоту викиду диму і газів і сприяє їхньому розсіянню у просторі. У зв’язку з цим практикують спорудження високих труб ( 200 – 300 м ), щоб викидати не очищене повітря у більш високі шари атмосфери, вище шару інверсії.

Для ліквідації задимлення зменшують число дрібних котелень, будуть великі котельні або теплоелектроцентралі. Замінюють димові печі газовими або електричними. Там, де неможливо уникнути спалювання мінерального палива, необхідно будувати більш вдосконалені котельні.

Вугілля та нафту піддають спеціальній обробці, звільняють їх від золи і сірки, використовуючи для цього спеціальні збагачувальні фабрики. Правильне спалювання газу не дає диму, сажі, окису вуглецю та інших шкідливих речовин /4/.

⇐ Предыдущая 123 4 Следующая ⇒