2AgOH → Ag2O + H2O. Ag +2HNO3 = AgNO3 + NO2 + H2O

2AgOH → Ag2O + H2O

Це порошок бурого кольору, слабко (1: 3000) розчинний у воді, причому він надає воді металевий смак і лужність. При нагріванні вище 250^о окис срібла розкладається на срібло і кисень.

При дії на розчини солей срібла сірководню утворюється стійке сірчисте срібло:

2AgNO₃ + H₂S = Ag₂S +2HNO₃

Сірчисте срібло може утворюватися і на поверхні срібних виробів під дією сірководню, що знаходиться в повітрі.

Металеве срібло при нагріванні в концентрованій сірчаній кислоті утворює сірчанокисле срібло:

2Ag + 2H₂SO₄ = Ag₂SO₄ + 2H₂O + SO₂,

кристали якого погано розчиняються у воді (при 18^о—0, 75%, при 25^о—0, 82% і при 100^о—1, 5%), нерозчинні у спирті і легко розчиняються у гідраті окису амонію.

Діючи на металеве срібло азотною кислотою, отримують азотнокисле срібло (ляпіс):

Ag +2HNO3 = AgNO3 + NO2 + H2O

Застосування

Срібло чи його сплави використовують у виробництві посуду і столових приборів, ювелірних виробів, срібних монет, підшипникових матеріалів (у авіамоторах), електричних контактах, реле, електричних батареях (наприклад, у срібло-цинкових акумуляторах), ретген-плівках, використовують у якості каталізатора в реакціях окиснення тощо. Срібло є загальновживаним у електронних пристроях. Протимікробні властивості срібла, експериментально підтверджені ще у ХІХ сторіччі, на сьогодні широко застосовують у багатьох галузях життєзабезпечення людини. ^[5] Цей метал у якості консерванта використовують у технологічних процесах виробництва харчів і напоїв. Антимікробна дія срібла знайшла широке застосування в медицині. Срібло входить до складу товарів широкого вжитку, зокрема шкарпеток, білизни, дезодорантів, гребінців, фарб, фільтрів для води та предметів медичного догляду (бинти, пластирі). ^[5] З метою підвищення ефективності прання метал нашаровують на поверхню барабанів пральних машин. ^[6]

Гарний вигляд срібла, його здатність добре сприймати полірування, його пластичність і стійкість на повітрі не лише при звичайній температурі, але і при нагріванні — загальновідомі. Із всіх металів срібло володіє найвищою віддзеркалюючою властивістю по відношенню до білого світла. Ці властивості срібла обумовили його широке використання у виготовленні ювелірних виробів.

Як монетний матеріал застосовується з початку 6 ст. д. н. е., тепер — як правило, для ювілейних монет та медалей, якими зазвичай нагороджують спортсменів за друге місце в спортивних змаганнях. Монети й ювелірні вироби виготоволяють не з чистого срібла, а із стерлінгового срібла — сплаву срібла з міддю, в якому доля срібла становить 92, 5%. Таке срібло твердіше й не так швидко зношується.

Понад 30% всього срібла до недавнього часу використовувалося для фотографій. Однак в останні роки попит на традиційні фотоматеріали зменшився в зв'язку з розвитком цифрової фотографії.

Каталітичні властивості срібла роблять його ідеальним каталізатором в реакціях окиснення, наприклад при виробництів формальдегіду зметанолу. Срібло є на сьогодні, мабуть, єдиним каталізатором, що може перетворювати етилен в оксид етилену, який потім гідролізуютьвгліколь, що використовується при виробництві поліестеру.

В техніці срібло часто використовується як важливий компонент припійних сплавів. Його додавання в м'які припої в концентраціях до 2% дозволяє зменшити розчинення срібних покриттів на спаюваних деталях. ^[7] Існують також тверді припої із вмістом срібла до 72%. ^[8] Вони мають відносно високу температуру плавлення і забезпечують міцні з'єднання, через що такі припої часто застосовуються замість зварювання, в тих випадках, де зварювання з тих чи інших причин є неможливим.

В медицині [ред. • ред. код]

Гіппократ, батько сучасної медицини, писав, що срібло має цілющі властивості при лікуванні захворювань та їхньому запобіганні. Фінікійці зберігали воду, вино й оцет у срібних бутлях, щоб запобігти псуванню. На початку 1900-х років люди клали в пляшки з молоком срібні монети з метою зберегти свіжість. Бактерицидні властивості срібла збільшують цінність срібногопосуду й біжутерії. Причина бактеріоцидних властивостей срібла досі незрозуміла, хоча існують певні теорії.

Сполуки срібла використовувалися для запобігання інфекціям у Першій світовій війні, коли антибіотики ще не були відомі. Стандартно вживався розчин нітрату срібла (ляпісу), на заміну якому прийшла сульфадіазинова мазь. В останні роки випробовуються бинти зі срібними волокнами, хоча ефективність такого засобу ще остаточно не доведена. Серед інших продуктів, які використовують срібло та його іони, — пральні машини, туалетні сидіння, скло з вмістом срібла та інші.

Іони срібла та його сполуки токсичні для деяких бактерій, вірусів, водоростей та грибів, що типово для важких металів, таких як ртуть та свинець, однак для срібла не характерна токсичність для людського організму, яка зазвичай асоціюється з цими важкими металами. Срібло вбиває численні мікроби in vitro, але тестування й стандартизація продуктів із вмістом срібла складні.

З відкриттям антибіотиків і сульфаніламідів інтерес до препаратів срібла дещо знизився. ^[5] Проте постійне зростання алергічних ускладнень, фармакотоксичних ефектів, розвиток імунодепресивних станів, дисбактеріозу та грибкових інфекцій після тривалої терапії хіміотерапевтичними засобами, а також еволюція антибіотикорезистентних мікроорганізмів викликало поновлення інтересу до розробки та вивчення нових перспективних протимікробних лікарських засобів серед наноматеріалів, зокрема тих, що містять срібло. ^[9]

Інтерес до цього металу пояснюється не тільки його високою антимікробною активністю відносно багатьох збудників інфекційних захворювань, але й тим, що резистентність мікроорганізмів до срібла розвивається досить повільно. ^[10] Саме ця властивість зумовлює перевагу срібла над багатьма сучасними хіміотерапевтичними засобами, застосовуваними з лікувально-профілактичною метою. І хоча різні препарати на основі колоїдного срібла успішно застосовують у медицині з початку XIX століття, розробка нових методів синтезувисокостабільних наночастинок срібла (НЧС) з метою створення на їх основі нових препаратів з антимікробною дією є актуальною. ^[5]

Біологічна роль

Невідомо жодного біологічного процесу в людському тілі, в якому срібло брало б участь. Саме срібло нетоксичне, але деякі його сполуки мають токсичну дію, деякі є канцерогенними.

Колоїдне срібло може всмоктуватися в систему обігу організму й відкладатися в тканинах, викликаючи захворювання аргирію, яка проявляється в синьоватому відтінку шкіри, очей і мембран. Хоча захворювання не завдає серйозної шкоди, але спотворює зовнішність, зазвичай назавжди.

Догляд за виробами із срібла

Навіть чисте срібло (999, 9 проби) під впливом навколишнього середовища темніє і потребує періодичного очищення.

Темний наліт зі срібних виробів видаляють так:

промити в теплій мильній воді

почистити м'якою серветкою, зволоженою в суміші нашатирного спирту і зубного порошку

Зовнішній вигляд срібних виробів можна освіжити одним із таких способів:

промити в теплій воді з питною содою (50 грамів на 1 літр води), або

промити в теплій воді з нашатирним спиртом (1 столова ложка на 1 літр води)

Після очищення срібні вироби обов'язково слід промити теплою водою і ретельно насухо витерти.

⇐ Предыдущая 1 23