Сполуки срібла

Назва хiмiчного елемента Аргентум

Порядковий норер
Номер групи
Номер перiоду
Кiлькысть протонiв i нейтронiв	P47. N61
Зовнiшний вигляд	простої речовини сріблястий, м'який, ковкий метал
Структура гратки	кубічна гранецентрована

Властивостi Атома

Атомна маса	6107, 882 а. е. м.
Радiус атома	144 пм
Енергiя iонiзацiй	730, 5(7, 57) кДж/моль
Електронна конфiгурацiя	Kr 4d10 5s1

Термодинамiчнi властивостi

Густина	10, 5 г/см³
Температура плавлення	961, 8°C
Температура кипiння	2485 С
Питома теплоэмншсть	0, 237 Дж/(K моль)
Теплопровiднiсть	(300K)429Bп/(м× К)

Хiмiчнi властивостi

Ступенi окиснення

2, 1

Аргентум — хімічний елемент із атомним номером 47, проста речовина якого, срібло, є блискучим, пластичнимметалом.

Срібло має найкращу серед природних речовин електропровідність. Завдяки своїм інертним властивостям, стійкості докорозії та легкості плавлення, срібло з древніх часів широко використовувалося для карбування монет.

Етимологія

Латинська назва аргентум походить від санскритського слова «аргенос» — ясний. В елліністичному Єгипті, можливо і раніше срібло часто називали місяцем і позначали знаком місяця (переважно — зростаючим після молодика). Середалхіміків ця назва срібла також була широко поширеною.

Слов'янські назви срібла, за думкою багатьох філологів походять від німецького Silber, яке як і англійське Silver, пов'язане з ассірійським Сарпу (Sarpu), ^[1] яке в мові древніх ассірійців означало як серп, так і півмісяць. ^[2]

В деяких мовах назва срібла водночас означає гроші, наприклад фр. argent. Від слова аргентум походить назва країниАргентина.

Історія

Срібло стало відоме значно пізніше ніж золото, через те що в чистому вигляді зустрічається в природі дуже рідко. Грецькі хроніки приписують відкриття срібла греку Еаку близько 1300 до н. е.

Перу та Мексика добувають срібло з 1546 року й залишаються основними світовими постачальниками донині.

Знаходження в природі

У природі зустрічається у вигляді самородного срібла і у вигляді сполук із сіркою, арсеном, стибієм та хлором у таких рудах, як аргентит Ag₂S, рогове срібло AgCl та піраргірит Ag₃SbS₃, кераргітит. Масова частка срібла 0, 000001% вземній корі.

Основними джерелами срібла є мідні, мідно-нікелеві, свинцеві та свинцево-цинкові руди.

Найбільші рудники з видобування срібла у світі: Френсільо у Мексиці, Дукат в Росії, а також Uchucchacua, Pirquitas іPalmarejo в Перу. Найбільше родовище в США — Greens CreekMine на Алясці. У 2012 році, за даними Геологічної служби США, найбільшими запасами срібла володіло Перу (близько 22% світових запасів); рудами, що містять срібло, багаті також надра Мексики, Австралії, Чилі, Польщі, КНР та Росії. Всього в значущих обсягах даний метал отримують в 50 країнах світу на всіх континентах. ^[3]

Ізотопи

Природне срібло складається із двох стабільних ізотопів — ¹⁰⁷Ag та ¹⁰⁹Ag, з яких ¹⁰⁷Ag поширеніший (51, 839%). Відомо 28 радіоактивних ізотопів, найстабільніший із яких ¹⁰⁵Ag з періодом напіврозпаду 41, 29 днів. У ¹¹¹Ag період напіврозпаду 7, 45, а в ¹¹²Ag — 3, 13 годин. Усі решту ізотопи живуть менше години, а більшість з них — менше, ніж 3 хвилини.

Основним механізмом радіоактивних перетворень для ізотопів, легших від стабільного ¹⁰⁷Ag є захоплення електрона. В результаті такого перетворення утворюється паладій. Для важких ізотопів основний механізм радіоактивності — бета-розпад, при якому утворюється кадмій.

Отримання

Метал також можна отримати електролітичною очисткою міді й свинцю, які часто містять срібло в незначній кількості.

Властивості

Срібло — м'який метал. Атомна маса 107, 88. Чисте срібло білого кольору, дуже м'яке, тягуче, має велику ковкість. Його питома вага 10, 5 г/см³, температура плавлення становить 960, 5-962 °C, а густина становить 10, 5 г/см³. Срібло має

Срібло є малоактивним металом, внаслідок хімічної стійкості його відносять до благородних металів. За своїми властивостями срібло близьке до золота та міді. Срібло не взаємодіє з киснем, водою, розчинами лугів, з солями, розбавленою сірчаною кислотою, стійкий проти корозії.

Срібло розчиняється лише у таких кислотах, які є сильними окисниками (азотна кислота, гаряча концентрована сірчана кислота та ін. ). У своїх сполуках срібло, як правило, одновалентне. При нагріванні взаємодіє із сіркою. При дії лугів на солі срібла, утворюєтья гідрат закису, який легко відщіпляє воду, даючи оксид срібла Ag₂O. Велике практичне значення мають галоїдні сполуки срібла. Під дією світла вони розпадаються, виділяючи металеве срібло; на цьому явищі ґрунтується фотографічний процес. При дії аміаку на нерозчинні солі срібла утворюються розчинні у воді комплексні сполуки.

Усі речовини на Землі, крім вісмуту й срібла, коли замерзають, стискуються (вода навпаки — розширюється). ^[4]

Серед усіх металів має найвищу електропровідність за звичайних умов. Найкраще серед металів проводить тепло та електричний струм.

Фізичні та хімічні властивості срібла пояснюються його електронною стуктурою із повністю заповненою d-оболонкою і єдиним електроном на s-оболонці. Завдяки цьому єдиному електрону срібло одновалентне, в металі цей електрон легко відривається від іонного кора атома й колективізується, утворюючи електронний газ.

Сполуки срібла

При дії лугів на розчини солей срібла утворюється гідрат окису срібла. Нагрівання гідрату окису срібла понад 60^о дає окис срібла:

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒