Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Художні засоби.



Персоніфікація: зіронька встає.

Пестливі слова: зіронька, маленьких, діточок, соловейко.

Кількість строф – три.

Вид строфи: п'ятивірш (пентина).

Віршований розмір: тристопний ямб

Рими: хати – дівчата, гудуть – йдуть – ждуть, хати – научати, встає – подає – дає, хати – дівчата, своїх – їх – затих.

Зорові образи: садок, хата, хрущі, вишні, плугатарі, плуги, дівчата, матір, зіронька, соловейко, діточки.

Образи – символи: «садок вишневий», «вечірня зіронька», «соловейко», «родина за вечерею», «плугатарі», «пісня дівчат».

Слухові образи: хрущі гудуть, плугатарі з плугами йдуть, співають дівчата, затихло все, соловейко не затих.

 

РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ
Росли укупочці, зросли;
Сміятись, гратись перестали.
Неначе й справді розійшлись!..
Зійшлись незабаром. Побрались;
І тихо, весело прийшли,
Душею-серцем неповинні,
Аж до самої домовини.
А меж людьми ж вони жили!

Подай же й нам, всещедрий боже!
Отак цвісти, отак рости,
Так одружитися і йти,
Не сварячись в тяжкій дорозі,
На той світ тихий перейти.
Не плач, не вопль, не скрежет зуба
Любов безвічную, сугубу
На той світ тихий принести.

Аналіз:

Вірш " Росли укупочці, зросли... " Т. Шевченко написав 25 липня 1860р, в Санкт-Петербурзі.
Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.                                                                                                  Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.
Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести.                                                                                                                                     Жанр: інтимна лірика.
Сюжет: ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом " тяжку дорогу" й не розгубити свого кохання.
Художні особливості поезії.
Автор вдало змальовує повтори : «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».
Риторичні оклики : «Неначе й справді розійшлись! », «Подай же й нам, всещедрий боже! »
Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.