Художні засоби.
Персоніфікація: зіронька встає.
Пестливі слова: зіронька, маленьких, діточок, соловейко.
Кількість строф – три.
Вид строфи: п'ятивірш (пентина).
Віршований розмір: тристопний ямб
Рими: хати – дівчата, гудуть – йдуть – ждуть, хати – научати, встає – подає – дає, хати – дівчата, своїх – їх – затих.
Зорові образи: садок, хата, хрущі, вишні, плугатарі, плуги, дівчата, матір, зіронька, соловейко, діточки.
Образи – символи: «садок вишневий», «вечірня зіронька», «соловейко», «родина за вечерею», «плугатарі», «пісня дівчат».
Слухові образи: хрущі гудуть, плугатарі з плугами йдуть, співають дівчата, затихло все, соловейко не затих.
РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили!
Подай же й нам, всещедрий боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, не вопль, не скрежет зуба Любов безвічную, сугубу На той світ тихий принести. Аналіз:
Вірш " Росли укупочці, зросли... " Т. Шевченко написав 25 липня 1860р, в Санкт-Петербурзі. Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися. Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався. Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести. Жанр: інтимна лірика. Сюжет: ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом " тяжку дорогу" й не розгубити свого кохання. Художні особливості поезії. Автор вдало змальовує повтори : «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий». Риторичні оклики : «Неначе й справді розійшлись! », «Подай же й нам, всещедрий боже! » Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».
|