1. “Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. 2. Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили

1. “Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. 2. Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. 3. Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: 4. щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.

Конспект з богослів'я

2. 4) Реформування діл благочестя (6: 1-18)

2. 4. 1) Милостиня (6: 1-4)

У віршах 1-18 йдеться про три вчинки благочестя - милостиню, молитву та піст. Вони стосуються наших відносин з Богом і являють собою реформування традиційних поглядів. Ці речі є частиною юдейської традиції, хоча в них не йдеться про Храм, і можливо вони засновані на Вт. 6: 5. Після вступного вірша йдуть три блоки, дуже схожі за структурою: вірші 2-4, 5-6, 16-18. Ці вірші не мають паралелей у синоптичних Євангеліє. Ця картина порушується вставкою старішого матеріалу у віршах 7-15, в тому числі молитви Господньої. Формально ці вірші нагадують катехизис.

«Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми» (6: 1). Грецьке слово " dikaiosyne", " праведність", " справедливість", яке є тематичним словом в Євангеліє і переводить тему на милостиню, оскільки його еквівалент в арамейській мові - " sedaqa" означає " милостиня".

«А то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі» (6: 1). Дивіться коментар на 5: 46. Римський філософ Сенека писав: " Той, хто хоче оприлюднювати свої чесноти, трудиться не за доброчесність, але для слави". В тексті йдеться про те, що наші відносини з Богом мають бути живими та особистими.

«Коли даєш милостиню» (6: 2). Подавання милостині було добре організовано в стародавньому юдаїзмі, і цьому було надане велике значення. В раввинічній літературі милостиня є одним з трьох стовпів світу.

«Не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди» (6: 1). Серед інших Євангеліє, тут Матей робить наголос на лицемірстві, тематичному для віршів Мт. 6: 1-18 і для глави 23-ї Євангеліє від Матея, де йдеться про книжників та фарисеїв. Грецьке слово " hypokrites" відпочатку було театральним терміном і означало " актор", " лицедій". У главі 23-й Євангеліє від Матея це слово застосовується до фальшивих тлумачів Писання та невідповідальних релігійних вчителів.

Коментарі святих отців
2. 4) Реформування діл благочестя (6: 1-18)
2. 4. 1) Милостиня (6: 1-4)
Огляд: Оскільки марнославство і чеснό та абсолютно протилежні одна одній, вони не можуть спокійно співіснувати в одній душі (Оріген). Милостиню можна дати так, що її бачать, і так, що її не бачать, в залежності від наміру (Іван Золотоустий). Хто чинить напоказ, не тільки не зможе увійти до Неба, але і нічого не здобуде на землі (Анонімний коментар). Тепер наказує нам, що творимо милостиню, не трубити в труби, тобто не оприлюднювати наші вчинки, бо побожному розумові не личить здійснювати божественні справи в очікуванні людської похвали (Хроматій Аквілейський). І все, що людина зробила напоказ або хоче показати, що вона робить, - це труба, бо таким чином милостиня, яка твориться, голосно провіщає про себе (Анонімний коментар). Хто прагне людської похвали, отримає тільки ту винагороду, яку очікує отримати у людей (Іларій Піктавійський). Якщо можливо, старайся не знати самого себе, нехай буде у тебе так, і якщо можливо, сховайся від рук, що служать тобі (Іван Золотоустий). Не будемо перед грішниками і невіруючими хвалитися тим, що ми чинимо побожно і з вірою (Хроматій Аквілейський). Всяке добре діло благодатніше, коли нами ховається, а Богом показується (Анонімний коментар). Той, хто чинить правильно, не повинен прагнути людської похвали (Августин Гіппонський).

«Не чиніть ваших добрих учинків перед людьми» (6: 1)
Як вода і вогонь, так чеснό та і марнославство
Як вода завжди ворогує з вогнем, а вогонь - з водою, так що вони ніколи не можуть існувати разом, так марнославство і чеснό та протилежні один до одного і ніколи не можуть співіснувати в тій же душі. Тому нам слід виганяти з наших душ марнославство і перебувати в заповідях Христових. (Оріген «Фрагменти»)

Чинячи і не чинячи перед людьми
І сказавши: Не чиніть перед людьми, Христос додав: які б бачили вас. На перший погляд, останні слова означають те саме, що і перші. Але якщо ретельно розглянути, то можна побачити, що останні слова означають щось інше і містять в собі велику обачність, невимовне піклування і стриманість. Насправді, можна і чинячи перед людьми чинити не для того, щоб тебе бачили, так само як і не чинячи перед людьми можна чинити так, щоб тебе бачили. Ось чому Бог карає або вінчає не просто справу, а намір. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»)

Усуваючи будь-яку турботу про насущні справи
Христос усуває будь-яку турботу про насущні речі і велить тим, хто натхнений надією на майбутнє, не прагнути людського схвалення, виставляючи напоказ свої чесноти, або похвали за звичай прилюдно молитися, а у свідомості віри зберігати плід добрих справ. Бо хто прагне людської похвали отримає тільки ту винагороду, що очікує отримати у людей, хто ж має надію здобути схвалення Бога, заслужить від Нього нагороду за довге терпіння. (Іларій Піктавійський «Коментар на Євангеліє від Матея»)

Хто чинить перед людьми, нічого не здобуде на небі
Що ж ти отримаєш від Бога, якщо сам нічого Йому не дав? Все, що робиться заради Бога, дається Богу, і Він приймає це. А все, що заради людей, те пускається за вітром і нікому не потрібне. Бо що таке людська слава, як не шум вітру, який пролетів? Перестали люди говорити і ти втратив свій плід, бо робив для людей, щоб отримати від них похвалу. Де ж тут мудрість - дати щось і прислухатися до пустих слів? Або, відкинувши нагороду від Бога, що незаперечно перебуває у вічності на небесах, віддати перевагу тим людським словам, що зникають? То краще не робити нічого, ніж робити для людей. Той, хто не робить, хоча і не потрапить на небо, а й на землі нічого не втратить; той же, хто робить заради людей, і на землі втратить, і на небі нічого не здобуде. (Анонімний коментар)

«Не труби перед собою» (6: 2)
Не треба оприлюднювати добрі справи
Господь у всьому виховує нас небесним вченням для слави досконалої віри. Вище Він вчив, що праведне діло слід здійснювати не заради людей, а заради Бога. Тепер наказує нам, хто творить милостиню, не трубити в труби, тобто не оприлюднювати наші вчинки, бо побожному розумові не личить здійснювати божественні справи в очікуванні людської похвали. Адже багато хто щедро жертвує на користь бідних, щоб за допомогою цієї пожертви отримати пусту людську похвалу і мирську славу. Господь показує, що вони отримали винагороду за свою працю в цьому світі, тому що, поки шукають мирської слави, упускають нагороду майбутньої обітниці. (Хроматій Аквілейський «Трактат на Євангеліє від Матея»)

Милостиня напоказ
Ця труба означає будь-які справи або слова, в яких проявляється хизування. Подумай, адже якщо людина творить милостиню, бачачи, що поруч є хтось, а коли нікого немає, то не чинить милостині, то це і є труба, бо він проголошує нею своє хизування. Так само поводиться і той, хто чинить милостиню тільки тоді, коли хто попросять, а якщо не просять, він не вчинить милостині - і така погана звичка теж є трубою. Так само - хто дає людині знатнішій, від якої потім може отримати користь, а невідомому біднякові, що погрузнув в своїх стражданнях, нічого не дає - і це є труба, навіть якщо це робиться в тихому місці, але з тим наміром, щоб виглядати гідним похвали: по-перше, за те, що так вчинив, а по-друге, за те, що вчинив таємно. Але сама ця таємниця є трубою про його милостиню. І все, що людина зробила напоказ або хоче показати, що він робить, - це труба, тому що тим самим милостиня, яка твориться, голосно сповіщає про себе. Тому треба зберігати в таємниці не стільки місце і діло, скільки намір. (Анонімний коментар)

«Нехай твоя ліва рука не знає, що робить права» (6: 3)
Рука - образ
Тут знову Він має на увазі не руки, а говорить про це образно. Якщо можливо, говорить, постарайся не знати самого себе, нехай буде у тебе так, і якщо можливо, сховайся від рук, що служать тобі. Тому неправі ті, хто каже, ніби Спаситель велить ховатися від поганих людей. Тут Він повелів ховатися від усіх. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»)

Милостиня - не для хизування
Тут Господь говорить не про руки людського тіла, які не можуть ні бачити, ні говорити, але під правою і лівою рукою маються на увазі відповідні люди або справи. Нарешті, ми читаємо в книзі Царств, що рука означає людину, коли говориться: Невже немає у мене десяти рук в Ізраїлі? (2 Цар 19: 43) тобто десяти колін ізраїльських. Тому, без сумніву, під правою рукою маються на увазі праведники, під лівою - грішники, як сказав Соломон: «Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного - ліворуч» (пор. Проп. 10: 2; Прип. 4: 27). Це ж розуміння правого і лівого Господь найбільш ясно показує в Євангелії, коли оголошує, що праведники зберуться праворуч, а грішники ліворуч (Мт. 25: 33). Отже, цій правій руці праведників, що робить щось по настанові Господа, наказано не знати лівої, тобто не будемо перед грішниками і невіруючими хвалитися тим, що ми робимо побожно і з вірою. (Хроматій Аквілейський «Трактат на Євангеліє від Матея»)

«Щоб твоя милостиня була таємна» (6: 4)
Не потрібно прагнути людської похвали
Лицемір - це той, хто як в Церкві, так і в повсякденному людському житті бажає здаватися тим, чим не є. Адже він прикидається, не виявляючи праведності, бо всю вигоду бачить в людській славі, яку можуть здобути навіть лицеміри, коли вводять в оману тих, кому здаються добрими і ким прославляються. Але такі не здобувають винагороди від видючого серця Бога, хіба що покарання за обман. Бо вони вже мають, каже, від людей свою нагороду (див. Мт. 6: 5). І про них найсправедливішим чином буде сказано: «Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня! Адже ви вимовляли ім'я Моє, але не творили Моїх справ» (див. Мт. 7: 21-23). Тому вже отримали свою винагороду ті, хто творить милостиню тільки для того, щоб прославитися перед людьми, а якщо не прославитися перед людьми, то роблять так, щоб прославитися, як вже обговорювалося вище. Адже той, хто чинить правильно, не повинен прагнути до людської похвали, але сама похвала повинна слідувати за тим, хто вірно чинить, щоб досягли успіху ті, хто може наслідувати того, кого вихваляють, а не так, щоб той, кого хвалять, вважав їх до деякої міри корисними для себе. (Августин Гіппонський «Про Нагірну проповідь Господа»)

Добрі справи нам треба приховувати, щоб Бог їх відкрив
Дивись, Він говорить про таємницю серця, а не місця. Адже Бог перебуває в таємниці серця, а не в таємному місці. Подумай, що Бог побажав, щоб ми творили потай, не для того, щоб наша справа залишилося в невідомості. А інакше як же Він каже: Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі (Мт. 5: 16)? Але для того, щоб Самому об'явити це. Адже кожне добре діло благодатніше, коли нами приховується, а Богом показується. Так, якщо ти показуєш сам себе, то мало хто тебе похвалить, тобто ті, хто не розуміє, що ти міг вчинити так і потай; а хто розуміє, той швидше засуджує, ніж хвалить. Але якщо тебе явить Бог, то ніхто не буде тебе засуджувати, крім, можливо, поганої людини, якій неприємна добра людина. Адже неможливо, щоб добра справа, зроблена людиною потай, була залишена Богом, та в цьому віці Він робить її явною, і в майбутньому прославляє, бо слава у Бога. (Анонімний коментар).

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 Следующая ⇒