|
|||
№44 Умовно-розділовий умовивід№44 Умовно-розділовий умовивід Умовно — розділовим умовиводом називається умовивід, у якому один із засновків є розділовим судженням, а решта умовними судженнями. Наприклад, Якщо ранкові газети повідомлять про результати референдуму, то я ще сьогодні зможу підготуватися до виступу. Якщо вечірні газети повідомлять про результати референдуму, то я лише завтра зможу підготуватися до виступу. Результати референдуму повідомлять або ранкові, або вечірні газети. Отже, я зможу підготуватися до виступу або сьогодні, або завтра. Умовно-розділові умовиводи мають ще одну назву — лематичні. В залежності від кількості альтернатив у розділовому засновку лематичні умовиводи поділяють на: а) дилеми (дві альтернативи); б ) трилеми (три альтернативи); в) полілеми (чотири і більше альтернатив).
№45 Безпосередній умовивід та його види Див. №38
№46 Простий категоричний силогізм Категоричним силогізмом називають дедуктивний умовивід, який складається із двох засновків і висновку, представлених судженнями виду: АSР, ЕSР, ІSР, 0SР. Наприклад, 1. Будь-який умовивід (М) породжує нове знання (Р). 2. Оскільки категоричний силогізм (S) належить до класу умовиводів (М), то Отже, він (S) породжує нове знання (Р). Термін, що входить до висновку як його суб'єкт називається меншим і позначається буквою S. Термін, який виконує роль предиката висновку називається більшим і позначається буквою Р. Більший і менший терміни називаються крайніми. Термін, що входить в обидва засновки, але відсутній у висновку, називається середнім і позначається буквою М. У відповідності до назви термінів засновок, до якого входить більший термін, називається більшим. Засновок, до якого входить менший термін, називається меншим. У нашому прикладі більший засновок І, а менший — 2. До загальних правил категоричного силогізму відносяться такі: 1. У простому категоричному силогізмі повинно бути лише три терміни. 2. Середній термін повинен бути розподіленим хоча б в одному з засновків. 3. Якщо крайній термін розподілений (або не розподілений) у засновку, то він повинен бути розподіленим (або нерозподіленим) у висновку. 4. Якщо один із засновків заперечувальне судження, то і висновок буде заперечувальним судженням. 5. Якщо один із засновків часткове судження, то і висновок буде частковим судженням. 6. Із двох заперечувальних суджень висновок отримати не можливо. 7. Із двох часткових суджень висновок отримати неможливо.
|
|||
|